Постанова

від 15.03.2017 по справі 820/3901/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 р. Справа № 820/3901/16 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року по справі № 820/3901/16 за заявою ОСОБА_1 від 08.12.2016 в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою від 08.12.2016 в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.154-157).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ч. 9 ст. 267 КАС України (а.с.196-198).

Позивач не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви в порядку ч. 9 ст.267 КАС України (а.с. 206-210).

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені. Неявка сторін, не є перешкодою для розгляду та прийняття рішення за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 року по справі № 820/3901/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Зобов'язано Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 15.06.2016 р. про погодження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_1 у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду.

08 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області, вчинені під час виконання постанови Харківською окружною адміністративного суду від 27.09.2016 р. по справі № 820/3901/16, щодо повторного розгляду заяви ФОП ОСОБА_2 від 15.06.2016 р. про погодження Проекту, за результатами яких оформлено лист від 15.11.2016 р. № 28-20.02-0.3-3140/2-16 та передано Проект на розгляд Експерту державної експертизи ОСОБА_3;

- зобов'язати Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 р. по справі № 820/3901/16 особисто повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_2 від 15,06.2016 р. про погодження Проекту, використовуючи оригінал Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_1. розроблений ФОП ОСОБА_2- із дотриманням норм ч. 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Здійснюючи апеляційний перегляд колегія суддів виходить з наступного.

Згідно положень ч. 9 ст. 267 КАС України: особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

У такій заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; номер адміністративної справи; відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; інформація про хід виконавчого провадження; документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Як вбачається з поданої заяви, позивач не погоджується з діями суб'єкта владних повноважень щодо проведення процедури та результатами повторного розгляду заяви ФОП ОСОБА_2 від 15.06.2016 р. про погодження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_1 за постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що питання оцінки законності та належності дій Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі під час здійснення погодження проекту землеустрою, особливості дотримання встановленого механізму погодження проекту землеустрою з урахуванням вимог ст. 186 Земельного кодексу України не були предметом розгляду у даній справі тому не підлягають дослідженню в ході розгляду заяви, поданої в порядку судового контролю за виконанням прийнятого рішення.

Виходячи з правового аналізу положень ст. 267 КАС України та суті судового контролю за виконанням судового рішення, яке може здійснюватися судами двома способами, як то шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або шляхом визнання (за наявності на то підстав) протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. В даному випадку питання судового контролю розглядається за правилами ч.9 ст.267 КАС України.

Тобто, суд за наявності відповідної заяви сторони, здійснює перевірку дій, прийнятих рішень або бездіяльності щодо належного виконання судового рішення, надає їм оцінку та у випадку встановлення порушення суб'єктом владних повноважень - відповідачем прав, свобод, інтересів особи-позивача, під час такого виконання суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу. Така постанова може бути оскаржена лише в апеляційному порядку.

Так, відповідно до резолютивної частини постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 по справі № 820/3901/16, Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області було зобов'язано повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_2 від 15.06.2016 р. про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 …., у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду. Тобто, відповідач зобов'язаний був розглянути заяву у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови та висновків суду, суд з урахуванням положень вимог ч.5-8 ст.186-1 ЗК України, ст..50 Закону України Про землеустрій , прийшов до висновку, що у випадку невідповідності пакета документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів із землеустрою або містобудівній документації, відмові у погодженні має передувати повідомлення про необхідність усунення недоліків поданого пакету документів, із зазначенням строку для їх усунення. І тільки у випадку не усунення вказаних недоліків, заявникові має бути відмовлено у погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Проте, із дослідженого в судовому засіданні висновку про відмову в погодженні документації від 29.06.2016 року № 96/41-16 судом встановлено, що він не відповідає вимогам ч.5 ст.186-1 ЗК України. Підстави відмови у погодженні наведені у листі від 07.07.2016 року № Н-239/0-276/6-16 де зазначено, що підставою відмови у погоджені є відсутність підстав для розробки вказаної документації, в порядку визначеному ст.50 Закону України Про землеустрій ; ненадання інформації про письмове повідомлення органу місцевого самоврядування про те, що заявник скористався правом наданим ч.7 ст.118 ЗК України (замовлення /розроблення документації із землеустрою та укладення договору на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу). Судом також встановлено, що строк для усунення недоліків, шляхом надання документів, визначених ст.50 Закону України Про землеустрій позивачеві не надавався.

Враховуючи викладене вище, суд (постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 по справі № 820/3901/16) прийшов до висновку, що оскаржуване рішення прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення/вчинення дії п.3 ч.3 ст.2 КАС України .

Як вбачається з наданих до заяви документів, вбачається що 04 листопада 2016 року ФОП ОСОБА_2, третя особа по справі, розробник Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_1 (далі по тексту - Проект), звернувся до відповідача - Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області із заявою щодо повторного розгляду заяви ФОП ОСОБА_2 від 15.06.2016 р. про погодження зазначеного Проекту з урахуванням висновків суду та на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 р. по даній справі. До вказаної заяви ФОП ОСОБА_2 доданий оригінал Проекту, який до цього був повернути відповідачем разом із висновком Управління Держгеокадастру Ізюмському районі Харківської області про відмову у погодженні документації із землеустрою від 29.06.2016 р. за № 96/41-16, що оскаржувався та був предметом спору по даній справі.

На вказане звернення за процедурою виконання судового рішення по справі № 820/3901/16, ФОП ОСОБА_2 отримав лист Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області від 15.11.2016 р. № 28-20.02-0.3-3140/2-16, відповідно до якого відповідач повторно розглянув заяву ФОП ОСОБА_2 від 15.06.2016 р. разом із наявною в Управлінні сканованою копією проектної документації та нібито встановив невідповідність Проекту землеустрою вимогам чинного земельного законодавства.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 додатково отримав Висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 14.11.2016 р. № 14, виданий експертом державної експертизи ОСОБА_3

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що Відповідач надаючи відповідь листом від 15.11.2016 року 3 28-20.02-0.3-3140/2-16 діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства та без урахуванням висновків суду, фактично судове рішення виконане не належним чином, а тому заява в цій частині підлягає задоволенню.

Так, у відповідності до вимог чинного законодавства вважається дотриманням відповідачем ст. 186-1 ЗК України, яка регулює процедуру та порядок погодження відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У відповідності до ст. 186-1 Земельного кодексу України: Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням Розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

В порушення судового рішення, а також ч. 4 ст. 186-1 ЗК України Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області повторно розглянуло не оригінал Проекту, розробленого ФОП ОСОБА_2, а наявну в Управлінні скановану копію проектної документації , що відображено у листі відповідача від 15.11.2016 р. № 28-20.02- 0.3-3140/2-16.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції не звернув на дану обставину увагу, вказуючи, що відповідач листом від 15.11.2016 р. № 28-20.02-0.3-3140/2-16 на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 р. здійснив опрацювання проекту землеустрою. Проте замість Проекту відповідач розглядав якусь наявну в Управлінні скановану копію проектної документації .

Чинне законодавство не передбачає випадку чи можливості розгляду територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, - сканованої копії проектної документації . Норма ч. 4 ст. 186-1 ЗК України прямо передбачає розгляд лише оригіналу проекту землеустрою. В судовому рішення відповідача зобов'язували розглянути повторно проект у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду. Проте відповідач не виконав судового рішення.

Крім того, Відповідачем при повторному розгляду заяви на виконання судового рішення, не можна вважати, що заява розглянута у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду не виконанні вимоги.

Відповідачем знову розгляд проведений без врахувань висновків суду та положень вимог ч.5-8 ст.186-1 ЗК України, ст..50 Закону України Про землеустрій , відповідно до яких, у випадку невідповідності пакета документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів із землеустрою або містобудівній документації, відмові у погодженні має передувати повідомлення (висновок) про необхідність усунення недоліків поданого пакету документів, із зазначенням строку для їх усунення. І тільки у випадку не усунення вказаних недоліків, заявникові має бути відмовлено у погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. В даному випадку з наданих відповідей не вбачається, що мали місце недоліки документів, які повинні бути усунуті протягом певного строку, та внаслідок їх не виконання, відповідач здійснив відмову у погоджені проекту.

До то ж, результатом виконання судового рішення та у відповідності до вимог чинного законодавства (ст. 186-1 ЗК України) повинен бути висновок відповідача за результатом розгляду Проекту, а не лист. Отже направлення розробнику ФОП ОСОБА_2 листа за результатами розгляду його заяви про погодження Проекту від 15.11.2016 р. № 28-20.02-0.3-3140/2-16 є порушенням цих самих вимог чинного законодавства, так як розробнику повинен направлятись саме Висновок, а не лист рекомендаційного характеру.

Таким чином, дії відповідача є протиправними, а судове рішення залишається невиконаним, так як ніякого висновку за результатами розгляду Проекту відповідач не виніс, тобто належним чином Проект не розглянуто.

Вимоги заявника щодо зобов'язання Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 р. по справі № 820/3901/16 особисто повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_2 від 15.06.2016 р. про погодження Проекту, використовуючи оригінал Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_1. розроблений ФОП ОСОБА_2- із дотриманням норм ч. 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України задоволенню не підлягають. Питання належного виконання судового рішення, яке ще не виконане, є питанням його виконання за правилами виконавчого провадження.

Надання неналежної правової оцінки встановленим фактичним обставинам справи, привело суд першої інстанції до неправильного вирішення спірного питання та помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає обґрунтованими частково.

Враховуючи наведене, колегія суддів, з урахуванням приписів ст.202 КАС України дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211-212, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року по справі № 820/3901/16 - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 від 08 грудня 2016 року задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області, вчинені під час виконання постанови Харківською окружною адміністративного суду від 27.09.2016 р. по справі № 820/3901/16, щодо повторного розгляду заяви ФОП ОСОБА_2 від 15.06.2016 р. про погодження Проекту, за результатами яких оформлено лист від 15.11.2016 р. № 28-20.02-0.3-3140/2-16 та передано Проект на розгляд Експерту державної експертизи ОСОБА_3.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

У повному обсязі складена 20 березня 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М. Судді (підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.