Постанова

від 07.03.2017 по справі 922/2197/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Справа № 922/2197/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я., суддів:Панової І.Ю., Полякова Б.М., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року у справі№ 922/2197/16 господарського суду Харківської області за позовомДержавного підприємства "Благодатне" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство аграрної політики та продовольства України провизнання недійсним договору за участю представників сторін:

від Міністерство аграрної політики та продовольства України - Загородній М.Ф., дов. № 31-4/10 від 10.01.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Державне підприємство "Благодатне" (далі - ДП "Благодатне", позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" (далі - TOB "ВС Благодатний", відповідач) про визнання недійсним договору № 12/03 від 22.03.2010 про реалізацію інвестиційного проекту на ДП "Благодатне", укладеного між ДП "Благодатне" та TOB "ВС Благодатний", на підставі ст. ст. 92, 207, 215 ЦК України.

27.07.2016 року представник TOB "ВС Благодатний" звернувся до господарського суду з клопотанням про припинення провадження у справі посилаючись на те, що дані вимоги мають розглядатись в межах справи про банкрутство позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2016 року у справі № 922/2197/16 (суддя - Шарко Л.В.) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) припинено провадження у справі № 922/2197/16.

У зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2015 року у справі № 922/4832/15 порушено провадження у справі про банкрутство позивача - ДП "Благодатне", суд першої інстанції, керуючись вимогами ст. 4 1 , п. п. 2, 7 ч. 1 ст. 12, ч. 9 ст. 16 ГПК України та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство), дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання відповідача та припинення провадження у даній справі, оскільки, на думку господарського суду, даний позов повинен розглядатись судом, який розглядає справу про банкрутство позивача та в межах такого провадження, а не в окремому позовному провадженні.

Не погодившись із винесеною судом першої інстанції ухвалою від 21.09.2016 року, ДП "Благодатне" звернулось із апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 922/2197/16 (головуючий суддя - Крестьянінов О.О., суддя - Пуль O.A., суддя - Фоміна В.О.) апеляційну скаргу ДП "Благодатне" задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2016 у справі № 922/2197/16 скасовано. Справу № 922/2197/16 передано на розгляд господарського суду Харківської області.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, TOB "ВС Благодатний" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року і залишити в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2016 року у справі № 922/2197/16, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 12, ч. 9 ст. 16 ГПК України та ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2197/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Жукова Л.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2017 року в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2017 року у справі № 922/2197/16 задоволено клопотання TOB "ВС Благодатний" про відновлення пропущеного процесуального строку; відновлено TOB "ВС Благодатний" строк для подачі касаційної скарги; касаційну скаргу TOB "ВС Благодатний" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.02.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 23.02.2017 року № 08.03.-04/763 у зв'язку зі звільненням Жукової Л.В. з посади судді Вищого господарського суду України, відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичну зміну складу колегії у справі № 922/2197/16 (розпорядження в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2197/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Коваленко В.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.02.2017 року в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 року у справі № 922/2197/16 відкладено розгляд касаційної скарги TOB "ВС Благодатний" на 07.03.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 06.03.2017 року № 08.03.-04/850, у зв'язку з відпусткою судді Коваленка В.М., відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичну зміну складу колегії у справі № 922/2197/16 (розпорядження в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2197/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Поляков Б.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.03.2017 року в матеріалах справи).

Колегія суддів Вищого господарського суду України у вищевказаному складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Відповідно до положень ст. 4 1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. п. 2, 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство, відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Враховуючи вищенаведені положення ГПК України та Закону про банкрутство, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові правомірного зазначив, що господарському суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство підвідомчі всі спори з вимогами до боржника, тобто, спори, в яких боржник виступає відповідачем.

Оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, в даному випадку боржник - ДП "Благодатне" (ухвала господарського суду Харківської області від 27.10.2015 року про порушення провадження у справі № 922/4832/15 про банкрутство - ДП "Благодатне") є позивачем, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла правомірного та обґрунтованого висновку про скасування ухвали суду першої інстанції від 21.09.2016 року у справі № 922/2197/16 про припинення провадження у справі, згідно якої місцевий господарський суд вважав, що даний позов має розглядати суд, який розглядає справу про банкрутство боржника - позивача та в межах такого провадження, а не в окремому позовному провадженні, та відповідно колегія суддів правомірно вирішила передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Щодо посилань заявника касаційної скарги - TOB "ВС Благодатний" на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 року у справі № 908/4804/14 за заявою позивача: TOB "Авіс Фінанс" до TOB "Восход", та TOB "Донбас профінвест-2012", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: TOB "Трейд Маркет Груп" про визнання недійсним договору поруки № 895-БВ/П/12 від 21.12.2012 року в межах справи №905/5359/13-908/4643/14 про банкрутство TOB "Восход", суд касаційної інстанції зазначає, що колегія суддів апеляційної інстанції правомірно встановила, що у вказаній справі позивач є кредитором, який звернувся з вимогою до боржника в межах справи про банкрутство.

Для правильного вирішення даної справи має значення і те, що Постановою Верховного Суду України від 19.10.2016 року у справі № 922/4832/15 про визнання банкрутом ДП "Благодатне" Постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2016 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року, ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.10.2015 року у справі № 922/4832/15 скасовано.

Справу № 922/4832/15 передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.

При цьому у вказаній постанові Верховного Суду України було зроблено висновок, який в силу ст.111-28 ГПК України є обов'язком для судів, що на час проведення підготовчого засідання, на якому вирішувалося питання про порушення справи про банкрутство ДП "Благодатне" (жовтень 2015 року), розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив 1 378,00 грн., а трьохсот мінімальних заробітних плат - відповідно 413400,00 грн. Заборгованість ДП "Благодатне", як встановив суд, на цей час становила 393364,80 грн., тобто менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. За таких обставин у господарського суду не було підстав для визнання поданих заявниками матеріалів достатніми для порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Благодатне".

У відповідності до ст. 1117 ГПК України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції від 20.10.2016 року у справі № 922/2197/16 є законною та обґрунтованою, а тому правові підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року у справі № 922/2197/16 залишити без змін.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Панова І.Ю. Поляков Б.М.