Постанова

від 14.03.2017 по справі 904/9684/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017 року Справа № 904/9684/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Джихур О.В., Широбокової Л.П.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Третьяк В.А., керівник, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.03.2017 р. ;

представник відповідача не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Глубур-Сервіс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016р. по справі №904/9684/16

за позовом приватного підприємства "МТрейд", м. Кривий Ріг

до товариства з обмеженою відповідальністю "Глубур-Сервіс", м. Кривий Ріг

про стягнення 698 373,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року приватне підприємство "МТрейд" (далі ПП "МТрейд") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Глубур-Сервіс" (далі ТОВ "Глубур-Сервіс") про стягнення 661 259,81 грн., із яких: 512 853,60 грн. основного боргу, 111 431,46 грн. пені, 25 316,25 грн. інфляційних втрат, 11658,50 грн. 3% річних.

20.12.2016р. позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив накласти арешт на грошові кошти відповідача, які містяться на рахунку № 26003013013424, відкритому в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, та заборонити відповідачу здійснювати будь-які операції щодо відчуження майна (рухомого та нерухомого), що належить ТОВ "Глубур-Сервіс" (а.с.77).

20.12.2016р. позивачем також подано до господарського суду заяву про збільшення та уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача 698 373,32 грн., з яких: 512 853,60 грн. сума основної заборгованості, 111 431,46 грн. пені, 58 298,83 грн. інфляційних втрат, 15 789,43 грн. 3% річних (а.с.79-80). Вказану заяву було прийнято господарським судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016р. по справі №904/9684/16 (суддя Воронько В.Д.) частково задоволені позовні вимоги ПП "МТрейд"; стягнуто з ТОВ "Глубур-Сервіс" на користь позивача 512 853,60 грн. основного боргу, 58 298,83 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу, 15 786,40 грн. 3% річних, 8 804,08 грн. витрат по сплаті судового збору; в решті позовних вимог відмовлено; в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено; витрати по сплаті судового збору в сумі 2 360,52 грн. покладені на позивача.

Рішення господарського суду щодо задоволення позовних вимог мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Глубур-Сервіс" умов договору про надання послуг №2603 від 26.03.2015р. в частині здійснення своєчасних розрахунків за надані послуги, простроченням виконання зобов`язання, в зв`язку з чим позивачем обґрунтовано нараховано збитки від інфляції; в частині часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення 3 % річних - невірним розрахунком позивачем цієї суми; в частині відмови в позові щодо стягнення пені - відсутністю такого виду відповідальності в укладеному між сторонами договорі.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Глубур-Сервіс" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016р. по справі №904/9684/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом при винесенні рішення були порушені норми матеріального права, неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення; господарський суд не звернув уваги на той факт, що сума договору, укладеного між сторонами, становить 800 000 грн. (960 000 грн. з ПДВ), а між сторонами підписано актів виконаних робіт на суму 1 547 828,41 грн., тобто на більшу суму, ніж передбачено договором, оплачено послуг в межах договору на суму 1 034 974,80 грн.; будь-яких змін до договору щодо ціни не вносилось, тоді як відповідно п. 10.3 договору всі зміни та доповнення вважаються дійсними, якщо вони вчинені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін і завірені печатками сторін; укладений договір є договором підряду, а ст. 844 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі перевищення твердого кошторису всі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено договором; оскільки договором передбачена вартість послуг, то вимоги позивача щодо сплати додаткових послуг є безпідставними.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП "МТрейд" просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, зазначаючи, що судом рішення прийнято у повній відповідності до вимог закону, матеріалів та обставин справи, посилання скаржник на ст. 844 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки між позивачем та відповідачем, відповідачем і ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" були укладені договори про надання послуг, які регламентуються главою 63 Цивільного кодексу України, а не договори підряду, до яких застосовується глава 61 Цивільного кодексу України; розділом 2 договору № 2603 від 26.03.2015р. сторонами передбачена оплата наданих послуг за фактичним обсягом наданих послуг, вказаних в акті виконаних робіт, та отриманому від виконавця рахунку; зауважень щодо обсягу виконаних робіт, їх вартості та якості не було заявлено жодною стороною; відповідачем від ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" отримано грошові кошти згідно фактично наданих послуг за актами виконаних робіт, тому посилання на перевищення обсягу виконаних робіт є безпідставним; договором № 2603, підписаним між сторонами, не обумовлений об`єм послуг, що мають бути надані протягом дії договору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2017р. апеляційну скаргу ТОВ "Глубур-Сервіс" по справі №904/9684/16 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Вечірка І.О. та призначено до розгляду на 14.03.2017р.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду Баранової А.В. від 13.03.2017р. №393/17, у зв'язку з відрядженням суддів Іванова О.Г., Вечірка І.О. призначено автоматичну зміну колегії суддів у справі № 904/9684/16.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 904/9684/16 від 13.03.2017р. для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач), суддів: Джихур О.В., Широбокової Л.П.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.03.2017р. апеляційну скаргу ТОВ "Глубур-Сервіс" прийнято до провадження вищевказаною колегією суддів.

Представник відповідача в судове засідання 14.03.2017р. не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.143).

14.03.2017 року від ТОВ "Глубур-Сервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання додаткових письмових пояснень та доказів.

Клопотання не підлягає задоволенню, оскільки:

- за положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору;

- відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні;

- відповідач не був позбавлений права надати всі необхідні докази в якості додатку до апеляційної скарги, а також мав можливість викласти в апеляційній скарзі свої доводи та пояснення;

- наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Враховуючи вищенаведене та факт належного сповіщення відповідача про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника скаржника.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухав пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

26.03.2015р. між приватним підприємством "МТрейд" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Глубур-Сервіс" (замовник) укладено договір про надання послуг № 2603, за умовами якого виконавець зобов'язується надати послуги з технічного і технологічного обслуговування бурових установок ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" власним персоналом, автотранспортом, а замовник зобов'язується забезпечити виконавця долотами, штангами та іншою необхідною оснасткою, устаткуванням і матеріалами та прийняти надані послуги і сплатити їх згідно умов цього договору; виконавець надає комплекс послуг, що спрямовані на збільшення продуктивності бурового інструменту і оснащення та наступного надання послуг з технічного і технологічного обслуговування бурових установок на кар'єрах ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (п.п.1.1, 1.2 договору (а.с.13-17)).

Згідно п. п. 2.1 - 2.5 договору, ціна наданих виконавцем послуг з технічного і технологічного обслуговування бурових установок при бурінні одного погонного метра верстатом типу СБШ 250 і РV-275 в умовах ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" дорівнює 5,00 грн., без урахування ПДВ; вартість послуг розраховується виходячи з фактичного об'єму наданих послуг за договором про надання послуг, підписаним між ТОВ "Глубур-Сервіс" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"; оплата здійснюється замовником за фактичним обсягом наданих послуг, вказаних в акті наданих послуг сторонами та отриманого рахунку; замовник здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 20 (двадцяти) календарних днів від дати підписання акта наданих послуг і рахунку, виставленого виконавцем; орієнтовна вартість (сума) цього договору складає 800 000 грн., без урахування ПДВ, ПДВ 20% - 160 000 грн., разом: 960 000 грн.

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони визначили, що об`єм послуг, виконаних виконавцем, визначається згідно об`єму виконаних робіт, вказаному в акті виконаних робіт, складеного між ТОВ "Глубур-Сервіс" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" і оформлюється двостороннім актом наданих послуг; акт наданих послуг між замовником та виконавцем складається і підписується уповноваженими представниками обох сторін до 25 числа поточного місяця.

Відповідно п. 10.2 договору, він набуває чинності з 31.03.2015р. і діє по 31.07.2015р., а в частині оплати до повного погашення заборгованості за надані послуги.

27.07.2015р. між сторонами підписана додаткова угода № 1, відповідно якої змінено п. 2.1 договору, зокрема, щодо вартості буріння одного погонного метру породи, який визначений у сумі 4,00 грн. без ПДВ, а також продовжений термін дії договору до 31.12.2015р., решта умов договору залишилась незмінною (а.с.20). Додаткова угода № 1 набрала чинності з 01.08.2015р.

30.12.2015р. між сторонами підписано додаткову угоду № 2, якою строк дії договору продовжено до 21.01.2016р., а в частині оплати до повного погашення заборгованості за надані послуги, але не пізніше 31.03.2016р.; всі інші умови залишились незмінними (а.с.21). Додаткова угода № 2 набрала чинності з 01.01.2016р.

На виконання умов договору № 2603 позивачем було надано послуги за актами:

- № 20 від 22.04.2015р. на суму 131 496,00 грн. (а.с.102);

- № 22 від 21.05.2015р. на суму 173 631,00 грн. (а.с.103);

- № 26 від 22.06.2015р. на суму 191 634,00 грн. (а.с.104);

- № 30 від 22.07.2015р. на суму 191 289,00 грн. (а.с.105);

- № 34 від 21.08.2015р. на суму 147 256,80 грн. (а.с.106);

- № 39 від 22.09.2015р. на суму 174 379,20 грн. (а.с.107);

- № 43 від 21.10.2015р. на суму 133 288,80 грн. (а.с.108);

- № 47 від 23.11.2015р. на суму 182 572,80 грн. (а.с.109);

- № 50 від 22.12.2015р. на суму 138 228,00 грн. (а.с.110);

- № 1 від 21.01.2016р. на суму 84 052,80 грн. (а.с.111), що підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень щодо кількості, якості, ціни наданих послуг, скріплені печатками підприємств.

Отже, позивачем надано відповідачу послуг на загальну суму 1 547 828,41 грн.

Надання позивачем послуг також підтверджується актами наданих послуг, підписаними між ТОВ "Глубур-Сервіс" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на виконання укладеного між ними договору № 1674 від 24.03.2015р., де збігається об'єм виконаної роботи (з обслуговування обладнання на пробурених метрах породи), зокрема:

- № 1 від 23.04.2015р. (а.с.102, на звороті);

- № 2 від 21.05.2015р. (а.с.103, на звороті);

- № 3 від 22.06.2015р. (а.с.104, на звороті);

- № 4 від 22.07.2015р. (а.с.105, на звороті);

- № 5 від 21.08.2015р. (а.с.106, на звороті);

- № 6 від 22.09.2015р. (а.с.107, на звороті);

- № 7 від 21.10.2015р. (а.с.108, на звороті);

- № 8 від 23.11.2015р. (а.с.109, на звороті);

- № 9 від 22.12.2015р. (а.с.110, на звороті);

- № 1 від 21.01.2016р. (а.с.111, на звороті).

Відповідач надані позивачем послуги оплатив частково в сумі 1 034 974,80 грн., що визначається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Несплата відповідачем решти заборгованості в сум 512 853,60 грн. стала підставою звернення позивача з позовом до господарського суду (а.с.3-6).

В позовній заяві позивач зазначив, що згідно умов договору він своєчасно надавав відповідачу акти виконаних робіт та рахунки для сплати за надані послуги з технічного та технологічного обслуговування бурових установок, зокрема:

- рахунок № 44 від 21.10.2015 з актом виконаних робіт № 43 від 21.10.2015 на суму 133 288,80 грн.;

- рахунок № 48 від 23.11.2015 з актом виконаних робіт № 47 від 23.11.2015 на суму 182 572,80 грн.;

- рахунок № 50 від 22.12.2015 з актом виконаних робіт № 50 від 22.12.2015 на суму 138 228,00 грн.;

- рахунок № 1 від 21.01.2016 з актом виконаних робіт № 1 від 21.01.2016 на суму 84 052,80 грн.

За умовами п. 2.3 договору, відповідач повинен був здійснити оплату протягом 20 календарних днів від дати підписання акта наданих послуг, отже, заборгованість за рахунком № 44 від 21.10.2015р. є простроченою з 11.11.2015р., за рахунком № 48 від 23.11.2015р. - з 14.12.2015р., за рахунком № 50 від 22.12.2015р. - з 12.01.2016р., за рахунком № 1 від 21.01.2016р. - з 11.02.2016р.

По рахунку № 44 відповідач 02.08.2016р. сплатив борг частково у сумі 25288,80 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку ПП "МТрейд" від 02.08.2016р. (а.с.30), тому борг за цим рахунком складає 108000,00 грн., решта вказаних рахунків не оплачено.

Відповідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Аналізуючи правовідносини сторін, колегія суддів приходить до висновку, що укладений між сторонами договір є договором надання послуг, який регламентований главою 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

Враховуючи, що відповідачем не в повному обсязі оплачені надані позивачем послуги, господарським судом обґрунтовано задоволені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 512 853,60 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 547 Цивільного кодексу України регламентовано, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки договором про надання послуг № 2603 від 26.03.2015 р. не передбачений такий вид відповідальності як пеня за несвоєчасну оплату наданих послуг, то позовні вимоги в цій частині є такими, що не ґрунтуються ні на чинному законодавстві, ні на умовах договору, тому господарським судом обґрунтовано відмовлено в цій частині позову.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові) (п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Позивачем, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача:

- за рахунком № 44 від 21.10.2015р. за період з 11.11.2015р. по 20.12.2016р. 3% річних в сумі 4 147,96 грн. та 14 145,98 грн. інфляційних нарахувань з грудня 2015 року по листопад 2016 року;

- за рахунком № 48 від 23.11.2015р. 3% річних у сумі 5 582,23 грн. за період з 14.12.2015р. по 20.12.2016р. та 20 738,84 грн. інфляційних за період з січня по листопад 2016 року;

- за рахунком № 50 від 22.12.2015 3% річних за період з 12.01.2016р. по 20.12.2016р. у сумі 3 896,90 грн. та 14 328,61 грн. інфляційних нарахувань за період з лютого по листопад 2016 року;

- за рахунком № 1 від 21.01.2016р. 3% річних у сумі 2 162,34 грн. за період з 11.02.2016р. по 20.12.2016р. та 9 085,40 грн. інфляційних за період з березня по листопад 2016 року.

Після здійснення перевірки розрахунку судами обох інстанцій встановлено, що він здійснений вірно, за виключенням помилкового розрахунку 3% річних за рахунком № 44, оскільки в день часткового погашення боргу (02.08.2016) позивачем нараховано річні з повної суми боргу, а не залишку, тому вірною є сума 3% річних за цим рахунком в розмірі 4 144,93 грн.

Таким чином, господарським судом вірно задоволено позовні вимоги в сумі 58 298,83 грн. інфляційних втрат та 15 786,40 грн. 3 % річних.

Обґрунтованою є відмова господарського суду в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, оскільки у заяві позивача викладені лише доводи про ймовірне невиконання рішення суду, без надання відповідних доказів про здійснення відповідачем дій щодо зменшення активів, тоді як в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Щодо доводів скаржника про віднесення правовідносин сторін до підрядних робіт, необхідності застосування до спірних відносин ст. 844 Цивільного кодексу України, якою передбачено покладення витрат на підрядника у разі перевищення вартості робіт за твердим кошторисом, то вони не приймаються колегією суддів, оскільки є невірним тлумаченням правовідносин сторін за договором № 2603, відповідно до якого виконавець (позивач) надавав послуги з технічного і технологічного обслуговування бурових установок ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Є безпідставним і посилання скаржника на п. 10.5 договору, яким, на його думку, врегульовані ці питання, оскільки вказаним пунктом договору лише передбачене вирішення питань, не обумовлених договором, відповідно до норм чинного законодавства України.

За вищевикладених обставин не приймаються доводи відповідача про перевищення ціни договору, оскільки п. 2.5 договору ціна в 800 000 грн. (960000 грн. з ПДВ) вказана як орієнтовна, а остаточний розрахунок здійснюється за фактичний обсяг наданих послуг, засвідчений актами наданих послуг. Крім того, конкретний об`єм послуг в договорі не зазначений, а загальний об`єм наданих послуг засвідчується двостороннім актом наданих послуг, який складається і підписується уповноваженими представниками сторін до 25 числа поточного місяця, на підставі якого здійснюються розрахунки.

Господарський суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Глубур-Сервіс", м. Кривий Ріг залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016р. по справі №904/9684/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А.Сизько

Суддя О.В. Джихур

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складений 17.03.2017р.)