Постанова

від 09.03.2017 по справі 910/14055/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2017 р. Справа№ 910/14055/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

від позивача: Варицький Є.В. за довіреністю;

від відповідача: Колтигін А.П. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 р.

у справі № 910/14055/16 (суддя Шкурдова Л.М.)

За позовом Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА - Україна"

про стягнення 1 000 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 у справі № 910/14055/16 відмовлено у задоволенні позову про стягнення 1 000 000 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.05.2013 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів ОСОБА_1, Ткаченко Б.О.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 23.01.2017.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.01.2017 р., у зв'язку із припиненням повноважень судді ОСОБА_1, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14055/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Мартюк А.І., Ткаченка Б.О.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.01.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14055/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 колегію суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

23.01.2017 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю представника в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 розгляд справи відкладено на 13.02.2017.

13.02.2017 розгляд апеляційної скарги не відбувся в зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 розгляд справи призначено на 27.02.2017.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.02.2017 до 09.03.2017.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.03.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14055/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Зубець Л.П., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 колегію суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов, пояснив, що з 2013 року вартість приміщення збільшилась, грошові кошти знецінились, несплата коштів спричиняє збитки територіальній громаді міста Києва, яка є власником товариства.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, пояснив, що питання щодо виділення земельної ділянки перебуває на розгляді Київської міської ради, однак рішення ще не прийняте, тому не настав строк сплати залишку вартості приміщення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

30.05.2013 між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд", як продавцем, та відповідачем - Підприємством з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна", як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.05.2013 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору за цим Договором продавець продає, а покупець, користуючись своїм переважним правом на викуп, що виникло на підставі п. 14.3 укладеного Договору оренди (найму) від 15.03.2011 року та ч.1 ст. 289 Господарського кодексу України, купує об'єкт нерухомості на умовах та в порядку, що визначені в цьому Договорі.

Згідно з п.1.2. Договору об'єкт нерухомості має наступні характеристики: нежила будівля - супермаркет, загальною площею 952,40 кв.м., місцезнаходження: 03151, м.Київ, проспект Повітрофлотський, 56-а (літера А).

Пунктом 1.6 Договору визначено, що сторони домовились вчиняти всі необхідні дії для забезпечення укладання покупцем Договору оренди земельної ділянки, на якій розташований Об'єкт нерухомості.

Відповідно до п.2.1.Договору сторони домовилися, що вартість 1 кв.м. об'єкту нерухомості на момент укладення цього Договору становить 13333,33 грн та додатково ПДВ 2666,67 грн, загальна вартість даного Договору, відповідно до п. 1.2. Договору складає 12.698666,67 грн. та додатково ПДВ 2539733,33 грн.

Згідно з п.2.3. Договору покупець, проводить оплату вартості об'єкту нерухомості наступним чином: суму в розмірі 11 865 333,33 грн., крім того ПДВ в розмірі 2 373 066,67 грн., разом 14 238 400,00 грн. шляхом перерахування коштів Продавцю на р/р, що вказаний в реквізитах Договору, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Договору. Залишок суми в розмірі 1 000 000,00 гривень з ПДВ покупець оплачує продавцю протягом 10 (десяти) банківських днів від дати прийняття Київською міською Радою відповідного рішення про передачу покупцю в оренду земельної ділянки на якій знаходиться об'єкт нерухомості.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О.

По Акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 30.05.2013 року, складеного на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.05.2013 року, продавець передав, а покупець прийняв у власність нежилу будівлю - супермаркет загальною площею 952,40 кв.м. за адресою: м.Київ, проспект Повітрофлотський, 56-а (літера А).

На виконання умов Договору відповідач сплатив позивачу грошові кошти в сумі 14 238 400,00 грн., що підтверджується банківською випискою про рух коштів на рахунку позивача від 11.06.2013, виданою ПАТ АБ "Укргазбанк".

22.06.2016 позивач направив відповідачу вимогу за вих. №02211/0/2-16 від 16.06.2016, у якій вказав, що умовами п.2.3.2. Договору фактично не встановлено строку виконання відповідачем зобов'язання по остаточних розрахунках за об'єкт нерухомості, оскільки прийняття Київською міською радою відповідного рішення про передачу відповідачу в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, не є подією, яка неминуче має настати, тому вимагав виконання зобов'язання за Договором, а саме - сплатити залишок вартості об'єкту нерухомості разом із ПДВ, що становить 1000 000 грн. у семиденний строк від дня отримання цієї вимоги.

Відповідач отримав вимогу 30.06.2016, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, однак на вимогу не відповів, у зазначений строк залишок вартості приміщень не сплатив, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 1000 000 грн. боргу.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, узгодження моменту здійснення другої частини оплати з прийняття м Київською міською радою рішення про передачу відповідачу в оренду земельної ділянки не є строком (або терміном) у розумінні вимог ст. 530 ЦК України, а є відкладальною обставиною, щодо якої домовилися сторони за Договором у відповідності до положень ст.212 ЦК України.

Так, 18.10.2016 року відповідач звернувся до Київської міської ради, щодо отримання дозвільного документу на відведення земельної ділянки до якої долучив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив відповідачу лист №057041-19179 від 07.10.2016 року, в якому повідомив, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) опрацьовано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємству з 100% іноземними інвестиціями Білла-Україна для експлуатації та обслуговування торговельного центру з автостоянкою на проспекті Повітрофлотський, 56-а.

За результатами розгляду Департамент вважає за можливе внести інформацію про земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:72:232:0001) до міського земельного кадастру згідно з рішенням Київської міської ради від 18.04.2013 №194/9251 "Про ведення міського земельного кадастру". Надання земельної ділянки можливе за умови дотримання вимог Земельного кодексу України, та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, на час розгляду справи судом, рішення Київською міською Радою про передачу покупцю (відповідачу) в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, не прийнято; станом на 07.10.2016 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) опрацьовано та внесено інформацію про земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:72:232:0001) до міського земельного кадастру.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що відкладальна обставина, з виникненням якої сторонами погоджено виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення остаточного розрахунку, не настала, отже є передчасним звернення позивача з даним позовом до суду, в зв'язку з тим, що строк оплати відповідачем частини платежу в розмірі 1000 000,00 грн. у відповідності до умов п. 2.3. Договору станом на час розгляду справи судом не настав.

Проте, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується із вказаним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.05.2013 року. За правовою природою вказаний договір є господарським договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, строк (термін) виконання зобов'язання встановлюється у вигляді календарної дати або періоду, а також може бути визначений подією, що має неминуче настати. В такому випадку зобов'язання підлягає виконанню з настанням цієї події або протягом певного періоду (через певний період) після настання такої події. Подія, яка може бути мірилом визначення строку, має бути такою, що неминуче настане. Якщо в договорі вказується подія, яка може настати, а може і ні, ми маємо справу із зобов'язанням під умовою, і настання такої події буде не стільки терміном виконання, скільки умовою виникнення зобов'язання в цілому.

Умовами Договору (підпункт 2.3.2) встановлено, що залишок суми в розмірі 1 000 000,00 гривень з ПДВ покупець оплачує продавцю протягом 10 (десяти) банківських днів від дати прийняття Київською міською Радою відповідного рішення про передачу покупцю в оренду земельної ділянки на якій знаходиться об'єкт нерухомості.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 1 статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 251 та частина 2 статті 252 ЦК України).

У справі, яка переглядається, строк протягом якого відповідач повинен сплатити позивачу кошти не встановлено, а умова договору купівлі-продажу про сплату коштів протягом 10 (десяти) банківських днів від дати прийняття Київською міською Радою відповідного рішення про передачу покупцю в оренду земельної ділянки на якій знаходиться об'єкт нерухомості не свідчить про те, що договором установлено строк виконання покупцем зобов'язання в розумінні статей 251, 252 ЦК України, оскільки пов'язані з обставиною яка може ніколи не настати.

Посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на положення ст.212 ЦК України є безпідставними, оскільки дана норма не може застосовуватися до умов правочину, щодо строку оплати покупцем придбаного товару, оскільки обов'язок оплати товару є безумовним, а відкладальна обставина яка обумовлює настання або зміну прав та обов'язків може і не виникнути.

Таким чином суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що умовами договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.05.2013 року не встановлено строк для оплати залишку суми вартості нерухомого майна в розмірі 1 000 000,00 грн. відповідно до п. 2.3.2. Договору.

Окрім того колегія суддів звертає увагу на те, що сторонами спору при укладенні договору купівлі-продажу від 30.05.2013 року не було погоджено його усіх істотних умов.

Як вбачається з умов договору купівлі-продажу (п.1.2.) Об'єктом нерухомості, яку позивач продав відповідачу нежилу будівлю- супермаркету, заг.пл. 952,40 кв.м., місцезнаходження: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 56-А (літера А).

Як зазначалося вище, ч.2 ст. 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаче них законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі по годити предмет, ціну та строк дії договору

За приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Умови договору купівлі-продажу від 30.05.2013 року не мітять умови про кадастровий номер земельної ділянки. Та як свідчать матеріали справи на момент укладення договору купівлі-продажу будівлі-супермаркету розташованій під ним земельній ділянці вказаний кадастровий номер присвоєно не було.

Згідно з ч.2 ст. 377 ЦК України, розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Враховуючи вимоги ст. ст. 116,118,123 Земельного кодексу України відчуження житлового будинку, будівлі або споруди можливе лише після отримання правовстановлюючого документу на земельну ділянку, оформлення якого передбачає встановлення розмірів земельної ділянки на якій розташоване таке майно та присвоєння їй кадастрового номеру.

На підставі п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Згідно з п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", у силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюващій правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо.

Правочин вважається вчиненим з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та дотримали форму та порядок укладення договору, який встановлена чинним законодавством для відповідного виду договорів, чого в даному випадку зроблено не було.

Отже суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.05.2013 року укладений між ПАТ "ХК Київміськбуд" та підприємством зі 100 % іноземними інвестиціями БІЛЛА - Україна , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. за реєстровим номером 2882 є неукладеним. Оскільки сторонами спору вимоги стосовно неукладеності (недійсності) договору купівлі-продажу та повернення отриманого за договором не заявлялися, а суд обмежений при розгляді справи заявленими вимоги та дане питання судом не вирішувалося при прийняття рішення.

Положеннями частини 1 статті 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача залишку вартості приміщення в розмірі 1 000 000 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають до задоволення.

В зв'язку із зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 у справі № 910/14055/16 прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача (апелянта) підлягає стягненню 15000 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 16500 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 у справі №910/14055/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" (02140, м.Київ, вул. Гришка, буд.3, ідентифікаційний код 25288083) на користь Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м.Київ, вул.Суворова, буд. 4/6, ідентифікаційний код 23527052) - 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп. боргу, 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 16500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/14055/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

Л.П. Зубець