Ухвала

від 20.03.2017 по справі 917/1807/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"20" березня 2017 р. Справа № 917/1807/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна по Полтавській області (вх. № 904П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 26 січня 2017 року у справі № 917/1807/16

за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури, м. Полтава

до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна по Полтавській області, м. Полтава,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма "Істок", м. Полтава

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Державний професійно - технічний навчальний заклад "Полтавське вище професійне училище ім. А.О. Чепіги", м. Полтава,

2) Міністерство освіти і науки України, м. Київ,

про визнання договору недійсним та зобов'язання повернути майно

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26 січня 2017 року у справі № 917/1807/16 (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено. Визнано недійсним, укладений 10.11.2004р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та ТОВ БФ “Істок” договір оренди № 146/04-н нежилого приміщення площею 125,5 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Курчатова, буд. № 15. Встановлено, що зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди від 10.11.2004р. припиняються на майбутнє. Зобов'язано ТОВ БФ “Істок” повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Полтавській області нежиле приміщення площею 125,5 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Курчатова, буд. № 15 шляхом підписання акту прийому-передачі. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна по Полтавській області на користь прокуратури Полтавської області витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962,23грн. Стягнуто з ТОВ БФ фірми “Істок” на користь прокуратури Полтавської області витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962,23грн.

Перший відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна по Полтавській області, з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 26 січня 2017 року у справі № 917/1807/16 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що апелянтом не надано доказів сплати судового збору за подання скарги, натомість скаржник просить відстрочити сплату судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Виходячи з положень статті 8 Закону України “Про судовий збір” питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (у тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (пункт 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12 листопада 2015 року №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, органи державної влади, суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови щодо обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасниками судового процесу перед іншими шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не наведено доводи та не надано жодних доказів в підтвердження того, що його майновий стан дійсно перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі на час звернення з апеляційної скаргою.

Обґрунтовуючи неможливість сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, апелянт надає копію виписки Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області від 06.03.2017р. та довідку від 07.03.2017р. № 10-107-1040 про залишок коштів на рахунку.

Проте, роздруківка банківської виписки за розрахунковим рахунком станом на 06.03.2017р. та довідка від 07.03.2017р. № 10-107-1040 не є належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують те, що майновий стан Регіонального відділення Фонду державного майна по Полтавській області перешкоджає сплаті ним судового збору в установленому порядку і розмірі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено та не додано доказів які б підтверджували скрутний фінансовий стан, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна по Полтавській області підлягає поверненню.

Після усунення зазначеної обставини, апеляційна скарга може бути подана повторно (ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України).

У разі пропуску строку оскарження, апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його відновлення.

Керуючись ст.86, п.3, ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна по Полтавській області на рішення господарського суду Полтавської області від 26 січня 2017 року у справі № 917/1807/16 повернути заявникові.

Додаток: тільки заявникові - апеляційна скарга разом з доданими до неї документами - всього на 31 арк.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.