Справа № 289/1818/16-ц
Номер провадження 2/289/87/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.03.2017 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Невмержицького І.М.,
при секретарі - Шуба В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лутівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання права на спадщину за заповітом,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права на спадщину за заповітом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті її тітки залишилось спадкове майно,яке остання заповіла ОСОБА_1, інших спадкоємців на дане майно не має, тому просила суд визнати за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, право на спадкове майно, яке складається з :
- цілого житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами , вартістю 30 000, 00 грн., які знаходяться за адресою: 12245, Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Лутівка, вул. Сингаївського, 39 (тридцять дев'ять).
- цілої земельної ділянки площею 1,7800 га кадастровий номер - 1825085500:03:000:0074 , та земельної ділянки площею 0,3700 га кадастровий номер - 1825085500:03:000:0222 , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Лутівської сільської ради Радомишльського р-ну Житомирської обл.
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Лутівської сільської ради, про визнання права на спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим що після смерті матері залишилось спадкове майно, яке складається з:
- житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, на земельній ділянці для будівництва та обслуговування особистого склянського господарства, які знаходяться за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Лутівка, вул. Сингаївського, 40;
- земельної частки (паю) в СТОВ Лутівка площею 3,14 га (сертифікат ЖТ № 0183063) та земельної ділянки площею 2,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(державний акт серії ЯБ 220465).
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 з явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату,час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву,просив розгляд справи проводити без його участі,з позовними вимогами погодився.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 в судове засідання не з явився про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог,виходячи з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ст.3 ЦПК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін,при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
У судовому засіданні встановлено, що 17 червня 2013 року у віці 78 років помер спадкодавець - ОСОБА_5, про що в книзі реєстрації актів про смерть 17 червня 2013 року було зроблено відповідний запис за № 11 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-ТП № 276514, яке видане /повторно/ 05 лютого 2016 року ВДРАЦС Радомишльського РУЮ Житомирської області.
Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається з :
- цілого житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, які знаходяться за адресою: 12245, Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Лутівка, вул. Сингаївського, 39 (тридцять дев'ять). Орієнтовна вартість житлового будинку з будівлями становить 30 000,00 грн.;
Ст. 1217 ЦК України, передбачено: спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
ОСОБА_5 на випадок смерті склав заповіт, який був посвідчений 30.10.2000 р. Лутівською сільською радою Радомишльського р-ну Житомирської обл. за реєстром № 49, в якому він зробив наступне розпорядження: - все моє майно де б воно не було і з чого не складалося б - жилий будинок з надвірними будівлями, присадибна земельна ділянка в розмірі 0,19 га і взагалі все те що буде належати мені на день моєї смерті і на що я за законом матиму право я заповідаю своїй дочці - ОСОБА_6, що проживає в с.Лутівка.
Законна дружина спадкодавця, ОСОБА_7 та їх дочка ОСОБА_2, які на час його смерті (17.06.2013) були зареєстровані і проживали разом з спадкодавцем в спадковому будинку на протязі шести місяців з дня його смерті.
Родинні зв'язки спадкодавця з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 підтверджуються:
- актовим записом про одруження за № 52, зробленим 28.04.1957 Радомишльським ЗАГС Житомирської обл., за яким Дідковский Євгений Леонтьевич і Ушковская Мария Матвеевна уклали шлюб, після чого Ушковская змінила своє прізвище на Дидковская (свідоцтво про одруження серії І-ЯР № 787155, видане 28.04.1957 Радомишльським ЗАГС Житомирської обл.;
- актовим записом про народження Дідковської Людмили Євгеніївни за № 17, зробленим 08.08.1972 виконавчим комітетом Лутівської сільської ради Радомишльського р-ну Житомирської обл., у якому її батьками уписані Дідковський Євгеній Леонтійович і Дідковська Марія Матвіївна (свідоцтво про народження серії І-ТП № 255657, видане (повторно) 12.03.2016 ВДРАЦС Радомишльського РУЮ Житомирської обл.);
- актовим записом про одруження № 61, зробленим 18.07.1992 Радомишльським ЗАГС Житомирської області, за яким Дідковська Людмила Євгеніївна і Баранчук Ігор Васильович уклали шлюб, після чого Дідковська змінила своє прізвище на Баранчук (витяг з ДРАЦСГпШ щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00016420161, вид. 12.03.2016 ВДРАЦС Радомишльського РУЮ Житомирської області).
28 липня 2015 року у віці 80 років померла ОСОБА_7, про що в книзі реєстрації актів про смерть 29 липня 2015 року було зроблено відповідний запис за № 19 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-ТП № 276515, яке видане /повторно/ 05 лютого 2016 року ВДРАЦС Радомишльського РУЮ Житомирської області.
Після смерті ОСОБА_7 залишилось спадкове майно, яке складається з :
- цілої земельної ділянки площею 1,7800 га кадастровий номер - 1825085500:03:000:0074, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лутівської сільської ради Радомишльського р-ну Житомирської обл. Правовстановлюючий документ - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 220465, виданий на підставі розпорядження № 226 голови Радомишльської РДА Житомирської обл. від 16.11.2004.Орієнтовна вартість земельної ділянки площею 1,7800 га становить 20 000,00 грн.;
- цілої земельної ділянки площею 0,3700 га кадастровий номер - 1825085500:05:000:0222, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лутівської сільської ради Радомишльського р-ну Житомирської обл. Правовстановлюючий документ - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 220465, виданий на підставі розпорядження № 226 голови Радомишльської РДА Житомирської обл. від 16.11.2004.Орієнтовна вартість земельної ділянки площею 0,3700 га становить 4 000,00 грн.
Ст. 1217 ЦК України, передбачено: спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
ОСОБА_7 на випадок своєї смерті залишила заповіт, який був посвідчений 30.10.2000 р. Лутівською сільською радою Радомишльського р-ну Житомирської обл. за реєстром № 50, в якому вона зробила наступне розпорядження: - все моє майно де б воно не було і з чого не складалося б - належну мені частку житлового будинку з надвірними будівлями, присадибна земельна ділянка, сертифікат на право на земельну частку/пай і взагалі все те що буде належати мені на день моєї смерті і на що я за законом матиму право я заповідаю своїй дочці - ОСОБА_6, що проживає в с.Лутівка.
На час смерті у померлої спадкодавиці залишилась єдина спадкоємиця за законом та за заповітом, яка прийняла спадщину та претендувала на зазначене спадкове майно:
- її рідна дочка ОСОБА_2, яка на час смерті батька (17.06.2013) та матері (28.07.2015) була зареєстрована і проживала разом з спадкодавцями в спадковому будинку на протязі шести місяців з дня їх смерті.
Окрім ОСОБА_2, інших спадкоємців за заповітом та за законом першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 (28.07.2015) та претендують на її спадщину, не було.
14 серпня 2016 року у віці 44 роки померла спадкодавиця - ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації актів про смерть 16 серпня 2016 року було зроблено відповідний запис за № 14 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-ТП № 293304, яке видане 16 серпня 2016 року виконавчим комітетом Лутівської сільської ради Радомишльського р-ну Житомирської обл.
Ст. 1217 ЦК України, передбачено: спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
На випадок смерті спадкодавиця ОСОБА_2 залишила заповіт, який був посвідчений 28.03.2016 р. Лутівською сільською радою Радомишльського р-ну Житомирської обл. за реєстром № 6.
Відповідно до зазначеного заповіту, який на момент розгляду справи є чинним, тобто: не є змінений і не є скасований заповідачкою на час своєї смерті, ОСОБА_2 вирішила розпорядитися своїм зазначеним майном наступним чином:
…все належне мені майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, та все те, що ще буде належати мені на час смерті, а також належні мені майнові права та обов'язки на час смерті, заповідаю : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На час смерті у померлої спадкодавиці залишилась єдина спадкоємиця за заповітом - позивачка ОСОБА_1, яка прийняла спадщину в 6-місячний строк після смерті ОСОБА_2 та претендує на зазначене спадкове майно, шляхом подачі Заяви про прийняття спадщини до ОСОБА_8, приватного нотаріуса Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області, де і була заведена спадкова справа № 117/2016 у Спадковому реєстрі № 59425246.
Відповідно до відомостей, зазначених у Довідці № 589, виданій 16.08.2016 року Лутівською сільською радою Радомишльського р-ну Житомирської обл.:
…гр. ОСОБА_1 за власний рахунок проводила обряд похорон гр.. ОСОБА_2, яка померла 14 серпня 2016 року.
Окрім іншого, відповідно до Накладної № 18 позивачка витралила на організацію матеріального забезпечення обряду близько 3 тис. грн. Усі інші витрати були узяті на себе тільки позивачкою.
Позивачка опікувалася ОСОБА_2 і при житті не менш п'яти років до її смерті (14.08.2016), так як ОСОБА_2 постійно потребувала сторонньої допомоги, а останнім часом стала інвалідом 1-ої групи Б загального захворювання, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА № 625041 та Індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 613.
Окрім позивачки яка є спадкоємицею за заповітом, та прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 (14.08.2016), є ще спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_3 (третя особа з самостійними вимогами), який подав позовну заяву про визнання права власності на спадкове майно, в якій просив суд:
- визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6, право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, на земельній ділянці для будівництва та обслуговування особистого склянського господарства, які знаходяться за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Лутівка, вул. Сингаївського, 40;
- земельну частку (пай) в СТОВ Лутівка площею 3,14 га (сертифікат ЖТ № 0183063) та земельну ділянку площею 2,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(державний акт серії ЯБ 220465).
Відповідно до пункту 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування суди відкривають провадження по справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і а законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно до пункту 17 Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суди повинні мати на увазі, що факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві власності. Таке ж правило має застосовуватись і до земельних ділянок.
При житті спадкодавиця своє право на житловий будинок та земельні ділянки у встановленому законом порядку не оформила, а саме: правовстановлюючий документ не отримала, у Державному реєстрі речових прав своє право власності не зареєструвала і при житті відповідні ОСОБА_4 про реєстрацію права власності не одержала і померла. Оригінал правовстановлюючого документу - Державний акт на право приватної власності на землю - втрачений і відновити його в адміністративному порядку неможливо.
При зверненні спадкоємиці до органу місцевого самоврядування, до Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області, до Держземагентства (Держгеокадастру) у Радомишльському районі, до Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області, до Відділу державної реєстрації Радомишльської РДА Житомирської області за одержанням дублікатів втрачених правовстановлюючих документів на ім'я померлої спадкодавиці або за отриманням свідоцтва про право на власності на ім'я спадкодавців або свідоцтва про право на спадщину за законом (за заповітом) на ім'я позивачів та Витягів про їх реєстрацію позивачам було відмовлено по причині смерті власниці (спадкодавиці) і неможливості відновити ці права поза судовому порядку, і тому позивачці, як спадкоємцю, було відмовлено по причині, відсутності низки рішень судів про встановлення зазначених фактів: належності померлому громадянину правовстановлюючого документу на спадкове майно; про належність права на нерухомість, на земельні ділянки тощо спадкодавцям, про встановлення родинних зв'язків, родинних відносин відносин тощо.
Неможливість позивачці отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, за наявністю перешкод - відсутності належних правовстановлюючих документів, є очевидним і не потребує додаткового пред'явлення позивачем суду Постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Звернення позивачки до нотаріуса за такою постановою є формальною стороною спору і така постанова надається суду, коли особа звертається до суду за оформленням права власності без наявності перешкод, які є очевидними.
Згідно вимог ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України (скорочено - ЦПК України ) суд розглядає справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину позивачі не в змозі також по причині наявності зазначених перешкод, факти по яким можуть бути встановлені тільки судом, за умови відсутності інших спадкоємців, тому це питання не можливо вирішити у позасудовому порядку.
Визнання судом права власності в порядку спадкування та перерозподіл спадщини між спадкоємцями (позивачами) за наявності перешкод для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом не суперечить закону, який передбачає порядок оформлення спадщини.
Третя особа ОСОБА_3, він же спадкоємець за законом, звернувшись в суд, просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Лутівка, вул. Сингаївського, 40, хоча такого будинку з номером 40, у власності спадкодавців ОСОБА_7 не перебувало, заповіт від імені його матері ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на час розгляду справи є чиним, не визнаний судом недійсним а тому, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 відсутні.
При цьому, враховуючи положення ч. 1 ст. 3 ЦПК України про те, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, і просити суд ухвалити рішення у справі, у яких можуть бути порушені права спадкоємців на отримання спадкового майна, або оскаржені.
Право змінювати правовідносин, захищати порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси належить тільки суду, до компетенції якого згідно із законом є оформлення спадщини, оскільки в такому випадку вимоги про розподіл спадщини і визнання права власності на спадкове майно підлягають розгляду тільки судом.
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадкової маси можуть переходити тільки ті права і обов язки, носієм яких був спадкодавець і на момент відкриття спадщини вони не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до положень ч.ч.1,2 ст.1220, ч.1 ст. 1222, ч.3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.
У відповідності до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно з ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивачки ОСОБА_1 на спадкове майно, а відтак існують підстави для задоволення позовних вимог, при цьому за відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 10 , 60 ,209, 213-215, 218 ЦПК України ,ст.ст.1216, 1217, 1221-1223, 1225, 1258, 1261, 1268-1270 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лутівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання права на спадщину за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом, право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2, яка померла 14 серпня 2016 року у віці 44 в селі Лутівка Радомишльського р-ну Житомирської обл., і складається з:
- цілого житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, вартістю 30 000,00 грн., які знаходиться за адресою: 12245, Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Лутівка, вул. Сингаївського, 39 (тридцять дев'ять), що належали померлому 17 червня 2013 року і віці 78 років ОСОБА_5, який є рідним батьком ОСОБА_2;
- цілої земельної ділянки площею 1,7800 га, вартістю 20 000,00 грн., кадастровий номер - 1825085500:03:000:0074 та цілої земельної ділянки площею 0,3700 га, вартістю 4 000,00 грн., кадастровий номер - 1825085500:05:000:0222, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Лутівської сільської ради Радомишльського р-ну Житомирської обл., межі яких зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 220465, виданому на підставі розпорядження № 226 голови Радомишльської РДА Житомирської обл. від 16.11.2004 р. Радомишльською райдержадміністрацією та Радомишльським райвідділом земельних ресурсів Житомирської обл.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І. М. Невмержицький
Суд | Радомишльський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2017 |
Оприлюднено | 23.03.2017 |
Номер документу | 65413126 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ситнік Олена Миколаївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ситнік Олена Миколаївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ситнік Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні