Постанова

від 16.03.2017 по справі 910/28756/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року Справа № 910/28756/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Іванової Л.Б., Картере В.І.,

за участю представників: позивача ОСОБА_1. дов. № 13-798/16д від 14 грудня 2016 року та Приватного підприємства "Україна молода" - Шмарьової Т.О. дов. № 39 від 25 листопада 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Мегабанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ "Мегабанк" до Приватного підприємства "Україна молода" та ОСОБА_6 про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, та зобов'язання її спростувати,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ПАТ "Мегабанк" (далі - позивач) звернулось до Приватного підприємства "Україна молода" (далі - відповідач) з позовом про:

- визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ПАТ "Мегабанк" інформацію, розміщену на інтернет сайті Приватного підприємства "Україна молода" (м. Київ, пр. Перемоги, 50 (5 поверх); код ЄДРПОУ 25593633) http://umoloda.kiev.ua у випуску щоденної інформаційно-політичної газети "Україна молода" НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3", а саме: "Заперечуючи свою пряму причетність до "Мегабанку", ОСОБА_7, очевидно, був упевнений, що деякі документи ніколи не побачать світла. Інакше як пояснити в контексті таких заперечень наступне. В листі до Нацбанку зазначено, що, перебуваючи з 2007 року на посаді генерального директора ВАТ "Турбоатом", він до 2014 року одночасно був головою спостережної ради "Мегабанку" (і тільки у 2014 році його було змінено на ОСОБА_8). І саме у такій якості він підписував письмове запевнення щодо забезпечення за кредитом для збереження ліквідності банку, взятого навесні 2014 року в Національного банку України. А сума-то, між іншим, не мала: понад 300 млн. грн., з яких на кінець 2014 року не було повернуто й половини. Борг "Мегабанку" перед НБУ становить близько 177 млн. грн. (більш детальна інформація міститься у звіті незалежних аудиторів за міжнародними стандартами фінансової звітності за 2014 рік, викладеному на офіційному сайті "Мегабанку").

Але і це ще не все! Торік "Мегабанк" взяв іще один кредит - у державному банку "Укрексімбанк". На суму 250 млн. грн. Таким чином, субординований борг ПАТ "Мегабанк" за минулий рік зріс із 213 до 496 млн. грн. Сума зобов'язань зросла з 4, 7 до 6,2 млрд. грн. - а статутний капітал становить…нещасних (на тлі мільярдів) 668 млн. грн. Іншими словами, нині відбувається суттєве погіршення фінансового стану цієї фінансової установи. Про що слідчі Генеральної прокуратури і повідомили голову НБУ ОСОБА_9 окремим листом. Отже, оскільки банк винен кредиторам значно більше, ніж є на його рахунках, - надзвичайно високими є ризики втрати грошових коштів. У нашому випадку - грошових коштів "Турбоатому". Тобто, підприємства, 75 % акцій якого належить державі і яке через активну роботу директора ОСОБА_7 і так втратило величезну суму грошей.

Питання хто, для чого і на якій підставі надав рефінанс сумнівному "Мегабанку", який є, по суті, кишеньково-приватним гаманцем керівника одного державного заводу, наразі залишається відкритим. Рефінансування застосовують у випадку розриву ліквідності, - пояснює представник НБУ ОСОБА_10. - Наприклад, клієнт забирає кошти раніше терміну, при цьому у банку можуть бути хороші фінансові показники". Іншими словами, регулятор дає комерційному банку гроші лише для однієї мети - розрахуватися перед клієнтом. І видають їх лише фінустановам із хорошими активами і під надійне забезпечення. Чи потрапляє "Мегабанк" під ці критерії, мають сказати в НБУ.

Нині ж Генеральна прокуратура намагається зробити все можливе, аби держава не втратила ще більше. Нацбанк просять здійснити негайну позапланову інспекційну перевірку "Мегабанку". А у випадку, якщо контролери з НБУ оцінять стан цього банку як критичний, то Генпрокуратура просить забезпечити можливість повернути "Турбоатому" державні гроші.

Яким буде висновок ревізорів із НБУ і чи вдається прокурорам зберегти державні гроші, які знову потрапили у зону турбулентності над заводом "Турбоатом", ми зможемо довідатися вже найближчим часом. Але вже зараз можна віддати належне авторам ідеї з "Мегабанком": стильно і надзвичайно сучасно! Банкрутство чергової фінустанови у сучасній Україні, де банки лускаються іноді і по кілька штук за тиждень, не приверне жодної суспільної уваги. Проте сотні мільйонів державних коштів таким нехитрим чином будуть уміло розподілені поміж приватними кишенями. А для створення димової завіси над своїми маніпуляціями, топ-менеджмент "Турбоатому" може знову подати на когось до суду! А оскільки наші суди ксерокопії документів не сприймають як докази, тому дифамаційну справу проти ЗМІ завжди є надія виграти.".

- зобов'язати відповідача не пізніше п'ятнадцяти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили спростувати розміщену недостовірну інформацію у відношенні ПАТ "Мегабанк" на інтернет сайті http://umoloda.kiev.ua у випуску щоденної інформаційно-політичиної газети "Україна молода" НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3" у той же самий спосіб, у який вона була розповсюджена, а саме шляхом розміщення на інтернет сайті Приватно підприємства "Україна молода" http://umoloda.kiev.ua у випуску щоденної інформаційно-політичної газети "Україна молода" в тій же рубриці та тим самим шрифтом спростування під назвою "Спростування розміщеної недостовірної інформації у відношенні ПАТ "Мегабанк" наступного змісту:

"ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет сайті http://umoloda.kiev.ua у випуску щоденної інформаційно-політичної газети "Україна молода" НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 була розміщена стаття під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", в якій під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3" була зазначена недостовірна інформація, що стосується ПАТ "Мегабанк", наступного змісту: "…В листі до Нацбанку зазначено, що, перебуваючи з 2007 року на посаді генерального директора ВАТ "Турбоатом", він до 2014 року одночасно був головою спостережної ради "Мегабанку" (і тільки у 2014 році його було змінено на ОСОБА_8). І саме у такій якості він підписував письмове запевнення щодо забезпечення за кредитом для збереження ліквідності банку,… А сума-то, між іншим, не мала: понад 300 млн. грн., з яких на кінець 2014 року не було повернуто й половини. Борг "Мегабанку" перед НБУ становить близько 177 млн. грн.

…Таким чином, субординований борг ПАТ "Мегабанк" за минулий рік зріс із 213 до 496 млн. грн. Сума зобов'язань зросла з 4, 7 до 6,2 млрд. грн. - а статутний капітал становить…нещасних (на тлі мільярдів) 668 млн. грн.

… Іншими словами, нині відбувається суттєве погіршення фінансового стану цієї фінансової установи. …Отже, оскільки банк винен кредиторам значно більше, ніж є на його рахунках, - надзвичайно високими є ризики втрати грошових коштів.

Питання хто, для чого і на якій підставі надав рефінанс сумнівному "Мегабанку", який є, по суті, кишеньково-приватним гаманцем керівника одного державного заводу, наразі залишається відкритим. … Чи потрапляє "Мегабанк" під ці критерії, мають сказати в НБУ.

… Але вже зараз можна віддати належне авторам ідеї з "Мегабанком": стильно і надзвичайно сучасно! Банкрутство чергової фінустанови у сучасній Україні, де банки лускаються іноді і по кілька штук за тиждень, не приверне жодної суспільної уваги. Проте сотні мільйонів державних коштів таким нехитрим чином будуть уміло розподілені поміж приватними кишенями."

Позовні вимоги мотивовані розміщенням відповідачем недостовірної та такої, що не підтверджена жодним офіційним джерелом, інформації, що порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 лютого 2016 року провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 1 березня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Мегабанк" задоволено.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 5 лютого 2016 року скасовано.

Справу передано до Господарського суду міста Києва для розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 червня 2016 року позов задоволено повністю.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ПАТ "Мегабанк" інформацію, розміщену на інтернет сайті Приватного підприємства "Україна молода" (м. Київ, пр. Перемоги, 50 (5 поверх); код ЄДРПОУ 25593633) http://umoloda.kiev.ua у випуску щоденної інформаційно-політичної газети "Україна молода" НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3", а саме: "Заперечуючи свою пряму причетність до "Мегабанку", ОСОБА_7, очевидно, був упевнений, що деякі документи ніколи не побачать світла. Інакше як пояснити в контексті таких заперечень наступне. В листі до Нацбанку зазначено, що, перебуваючи з 2007 року на посаді генерального директора ВАТ "Турбоатом", він до 2014 року одночасно був головою спостережної ради "Мегабанку" (і тільки у 2014 році його було змінено на ОСОБА_8). І саме у такій якості він підписував письмове запевнення щодо забезпечення за кредитом для збереження ліквідності банку, взятого навесні 2014 року в Національного банку України. А сума-то, між іншим, не мала: понад 300 млн. грн., з яких на кінець 2014 року не було повернуто й половини. Борг "Мегабанку" перед НБУ становить близько 177 млн. грн. (більш детальна інформація міститься у звіті незалежних аудиторів за міжнародними стандартами фінансової звітності за 2014 рік, викладеному на офіційному сайті "Мегабанку").

Але і це ще не все! Торік "Мегабанк" взяв іще один кредит - у державному банку "Укрексімбанк". На суму 250 млн. грн. Таким чином, субординований борг ПАТ "Мегабанк" за минулий рік зріс із 213 до 496 млн. грн. Сума зобов'язань зросла з 4, 7 до 6,2 млрд. грн. - а статутний капітал становить…нещасних (на тлі мільярдів) 668 млн. грн.

Іншими словами, нині відбувається суттєве погіршення фінансового стану цієї фінансової установи. Про що слідчі Генеральної прокуратури і повідомили голову НБУ ОСОБА_9 окремим листом. Отже, оскільки банк винен кредиторам значно більше, ніж є на його рахунках, - надзвичайно високими є ризики втрати грошових коштів. У нашому випадку - грошових коштів "Турбоатому". Тобто, підприємства, 75 % акцій якого належить державі і яке через активну роботу директора ОСОБА_7 і так втратило величезну суму грошей.

Питання хто, для чого і на якій підставі надав рефінанс сумнівному "Мегабанку", який є, по суті, кишеньково-приватним гаманцем керівника одного державного заводу, наразі залишається відкритим. Рефінансування застосовують у випадку розриву ліквідності, - пояснює представник НБУ ОСОБА_10. - Наприклад, клієнт забирає кошти раніше терміну, при цьому у банку можуть бути хороші фінансові показники". Іншими словами, регулятор дає комерційному банку гроші лише для однієї мети - розрахуватися перед клієнтом. І видають їх лише фінустановам із хорошими активами і під надійне забезпечення. Чи потрапляє "Мегабанк" під ці критерії, мають сказати в НБУ.

Нині ж Генеральна прокуратура намагається зробити все можливе, аби держава не втратила ще більше. Нацбанк просять здійснити негайну позапланову інспекційну перевірку "Мегабанку". А у випадку, якщо контролери з НБУ оцінять стан цього банку як критичний, то Генпрокуратура просить забезпечити можливість повернути "Турбоатому" державні гроші.

Яким буде висновок ревізорів із НБУ і чи вдається прокурорам зберегти державні гроші, які знову потрапили у зону турбулентності над заводом "Турбоатом", ми зможемо довідатися вже найближчим часом. Але вже зараз можна віддати належне авторам ідеї з "Мегабанком": стильно і надзвичайно сучасно! Банкрутство чергової фінустанови у сучасній Україні, де банки лускаються іноді і по кілька штук за тиждень, не приверне жодної суспільної уваги. Проте сотні мільйонів державних коштів таким нехитрим чином будуть уміло розподілені поміж приватними кишенями. А для створення димової завіси над своїми маніпуляціями, топ-менеджмент "Турбоатому" може знову подати на когось до суду! А оскільки наші суди ксерокопії документів не сприймають як докази, тому дифамаційну справу проти ЗМІ завжди є надія виграти.".

- зобов'язано Приватне підприємство "Україна молода" (м. Київ, пр. Перемоги, 50 (5 поверх); код ЄДРПОУ 25593633) не пізніше п'ятнадцяти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили спростувати розміщену недостовірну інформацію у відношенні ПАТ "Мегабанк" на інтернет сайті http://umoloda.kiev.ua у випуску щоденної інформаційно-політичиної газети "Україна молода" НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3" у той же самий спосіб, у який вона була розповсюджена, а саме шляхом розміщення на інтернет сайті Приватно підприємства "Україна молода" http://umoloda.kiev.ua у випуску щоденної інформаційно-політичної газети "Україна молода" в тій же рубриці та тим самим шрифтом спростування під назвою "Спростування розміщеної недостовірної інформації у відношенні ПАТ "Мегабанк" наступного змісту:

"ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет сайті http://umoloda.kiev.ua у випуску щоденної інформаційно-політичної газети "Україна молода" НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 була розміщена стаття під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", в якій під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3" була зазначена недостовірна інформація, що стосується ПАТ "Мегабанк", наступного змісту:

"…В листі до Нацбанку зазначено, що, перебуваючи з 2007 року на посаді генерального директора ВАТ "Турбоатом", він до 2014 року одночасно був головою спостережної ради "Мегабанку" (і тільки у 2014 році його було змінено на ОСОБА_8). І саме у такій якості він підписував письмове запевнення щодо забезпечення за кредитом для збереження ліквідності банку,… А сума-то, між іншим, не мала: понад 300 млн. грн., з яких на кінець 2014 року не було повернуто й половини. Борг "Мегабанку" перед НБУ становить близько 177 млн. грн.

…Таким чином, субординований борг ПАТ "Мегабанк" за минулий рік зріс із 213 до 496 млн. грн. Сума зобов'язань зросла з 4, 7 до 6,2 млрд. грн. - а статутний капітал становить…нещасних (на тлі мільярдів) 668 млн. грн.

… Іншими словами, нині відбувається суттєве погіршення фінансового стану цієї фінансової установи. …Отже, оскільки банк винен кредиторам значно більше, ніж є на його рахунках, - надзвичайно високими є ризики втрати грошових коштів.

Питання хто, для чого і на якій підставі надав рефінанс сумнівному "Мегабанку", який є, по суті, кишеньково-приватним гаманцем керівника одного державного заводу, наразі залишається відкритим. … Чи потрапляє "Мегабанк" під ці критерії, мають сказати в НБУ.

… Але вже зараз можна віддати належне авторам ідеї з "Мегабанком": стильно і надзвичайно сучасно! Банкрутство чергової фінустанови у сучасній Україні, де банки лускаються іноді і по кілька штук за тиждень, не приверне жодної суспільної уваги. Проте сотні мільйонів державних коштів таким нехитрим чином будуть уміло розподілені поміж приватними кишенями."

Вказана інформація є недостовірною, не підтверджена жодним офіційним джерелом та порушує честь, гідність та ділову репутацію ПАТ "Мегабанк".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року залучено до участі у справі у якості іншого відповідача - ОСОБА_6.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Україна молода" задоволено частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21 червня 2016 року скасовано повністю

Провадження у справі припинено.

У касаційній скарзі ПАТ "Мегабанк" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 21 червня 2016 року.

Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм ч. 4 ст.277 Цивільного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Зазначає, що журналіст ОСОБА_6, якщо він дійсно написав цю статтю, з об'єктивних причин не має жодної можливості її спростувати.

Стверджує, що ОСОБА_6, який ніби-то пише під псевдонімом ОСОБА_6, який, за твердженням відповідача, являється автором статті, є посадовою особою відповідача, а отже, саме юридична особа є відповідачем у даній справі, а останнім не надано судам жодних документів у спростування наведеного, а також на підтвердження того, що надані документи підтверджують авторство спірної статті.

Вважає, що відповідачем, з урахуванням вимог ст. ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що стаття, щодо якої виник спір між сторонами, є дійсно авторською та що саме третя особа є її автором, враховуючи, що будь-якого автору спірної статті не зазначено.

Також зазначає про те, що висновок суду щодо того, що ОСОБА_6 займав посаду завідувача економіки і до його повноважень не входило написання статей, а спірну статтю останнім підписано як журналістом під псевдонімом "ОСОБА_6", тому вказана стаття у розумінні ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" не є службовим твором, є недоведеним та не відповідає дійсності.

Стверджує, що у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для припинення провадження у справі.

Представник ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги ОСОБА_6. повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного позову є вимоги ПАТ "Мегабанк" про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію банку інформацію, розміщену на сайті відповідача та зобов'язання спростувати розміщену недостовірну інформацію у відношенні відповідача.

Приймаючи рішення про задоволення заявлених позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що з огляду на зміст статті відповідача "ІНФОРМАЦІЯ_3 вона викладена у формі конкретних фактів і є фактичним твердженням, а не оціночним судженням, оскільки в ній зазначено такі ствердні фрази як: "з яких на кінець 2014 року не було повернуто й половини", "борг Мегабанку перед НБУ становить близько 177 млн.грн.", "субординований борг ПАТ "МЕГАБАНК" за минулий рік зріс", "сума зобов'язань зросла", "відбувається суттєве погіршення фінансового стану цієї фінансової установи", "винен кредиторам значно більше, ніж на його рахунках", що є конкретними твердженнями щодо певних фактів, а відповідачем, з урахуванням ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, не доведено достовірності поширеної ним інформації щодо позивача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що інформація, розміщена відповідачем на своєму ресурсі під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3" інформація щодо позивача є недостовірною, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи вказане рішення, мотивовано не погодився з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно із ч. 4 ст. 277 Цивільного кодексу України недостовірною вважається негативна інформація, поширена про особу, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Даний позов про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації заявлено ПАТ "Мегабанк" до Приватного підприємства "Україна молода" як власника веб-сайту http://umoloda.kiev.ua, на якому було розміщено статтю.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Встановлено, що інформація, розміщена на сайті відповідача http://umoloda.kiev.ua, може вважатись публічною та загальновідомою, однак, текстова інформація, розміщена на вказаній веб-сторінці відповідача, не відповідає текстовій інформації при роздруківці статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" з даного електронного ресурсу.

На сторінці інтернет ІНФОРМАЦІЯ_4 автором статті зазначений ОСОБА_6, проте, при документуванні даної інформації здійснюється фіксація згаданої статті на матеріальний носій без зазначення автора.

Будь-які подані учасниками процесу докази (зокрема, стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є доведеність таких обставин: поширення інформації (доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб); поширена інформація стосується позивача; поширена інформація є недостовірною (містить неправдиві, неточні, неповні або перекручені відомості); причино-наслідковий зв'язок між поширенням інформації та заподіянням шкоди діловій репутації позивача.

Апеляційним господарським судом встановлено, що на день оприлюднення статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" фізична особа ОСОБА_6 був працівником Приватного підприємства "Україна молода"; довідкою № 31 від 3 лютого 2016 року за підписом директором підприємства Дорошенком М.І. підтверджується, що ОСОБА_6 використовує псевдонімом "ОСОБА_6".

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Цивільного кодексу України при здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім'я) або діяти без зазначення імені.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 438 Цивільного кодексу України автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу, а також право обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про засоби масової інформації (пресу) в Україні" встановлено, що журналіст має право поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за власним підписом, під умовним ім'ям (псевдонімом) або без підпису (анонімно).

Згідно з ч. 3 і 4 ст. 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності); спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

За загальним правилом цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов'язаними суб'єктами цих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій.

При цьому під поняттям "спростування" розуміється доведення неправильності, помилковості, хибності будь-чиїх тверджень, переконань або їх заперечення. Спростування має відбуватись, як правило, у формі, ідентичній поширенню інформації, а коли це неможливо чи недоцільно, - в адекватній чи іншій формі, з урахуванням того, що воно повинно бути ефективним. Крім того, спростування обов'язково має бути проведено або підписано особою, яка поширила неправдиву інформацію і цим порушила немайнові права позивача. У протилежному випадку застосовуються інші способи захисту - відповідь, висловлювання своєї думки тощо.

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції.

Посилання заявника касаційної скарги на свободу вибору способу захисту свого права та права визначати відповідача у позові не виключає необхідності залучення автора поширеної інформації до участі у справі в якості відповідача.

Також апеляційним господарським судом мотивовано відхилено посилання відповідача на п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року щодо можливості розгляду справи за участю лише однієї з осіб, які спільно поширили недостовірну інформацію, оскільки в даній справі йдеться не про спільне поширення автором та видавництвом недостовірної інформації (співвиконавство), а про розподіл відповідальності зобов'язаних осіб.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов мотивованого висновку про необхідність, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, за своєю ініціативою залучити до участі у справі іншого відповідача - ОСОБА_6.

При цьому судом обгрунтовано зазначено, що згода позивача є необхідною лише для заміни первісного відповідача належним відповідачем, згідно ч. 2 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

За вимогами ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке право повинно бути забезпечене справедливими судовими процедурами.

Проте, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, наведені норми не врахував.

Разом з тим, у відповідності до вимог ст. ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, з урахуванням наведених норм процесуального закону, справи, що віднесені до підвідомчості господарських судів, у відповідності до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв.

З огляду на викладене, враховуючи необхідність залучення до участі у даній справі у якості іншого відповідача ОСОБА_6, який є фізичною особою та не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, даний спір за суб'єктним складом не може розглядатись за правилами господарського судочинства, оскільки одна із сторін не може бути учасником господарського процесу, а тому апеляційний господарський суд дійшов мотивованого висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір непідвідомчий господарському суду.

За таких обставин постанова апеляційного господарського суду законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Іванова

В. Картере