Рішення

від 13.03.2017 по справі 910/4198/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2017Справа №910/4198/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД

До Київської міської ради

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, 1.Орган самоорганізації населення Будинковий комітет Вулиця Ганни

Ахматової, 41, 43

2.Київська міська державна адміністрація

3. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

4. Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації

зелених насаджень міста Київзеленбуд

5. Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація

6. Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень

Дарницького району

про визнання незаконним та скасування рішення

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Опря Н.Л. - по дов.

від відповідача: Перелицин К.М. - по дов.

від третьої особи 1: Дутка Р.О. - по дов.

від третьої особи 2: Левіт І.О. - по дов.

від третьої особи 3: Трохлюк А.М. - по дов.

від третьої особи 4: не з'явився

від третьої особи 5: Напханюк І.Ю. - по дов.

від третьої особи 6: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування Рішення ІІІ сесії VII скликання Київської міської ради №562/1426 від 28.05.2015р. про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,6247 га біля станції метро Осокорки , непарна сторона у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер № 8 000 000 000:90:325:0014), укладеного 31.08.2010р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Скай-Буд ЛТД .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2016р. у справі №910/4198/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016р. позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2016р. частково задоволено касаційну скаргу Київської міської ради, постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016р. та рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.12.2016р. справу №910/4198/16 передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 19.12.2016р. справу № 910/4198/16 прийнято до свого провадження суддею Спичаком О.М. та призначено її до розгляду на 13.01.2017р.

13.01.2017р. представник третьої особи 4 подав до канцелярії Господарського суду м. Києва письмові пояснення по суті спору.

Представник відповідача 13.01.2017р. подав до канцелярії суду письмові пояснення.

13.01.2017р. представники третьої особи 3, 4 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою вказаних учасників судового процесу ухвалою від 13.01.2017р. розгляд справи було відкладено на 27.01.2017р.

Представники третіх осіб 4, 6 в судове засідання 27.01.2016р. не з'явились, причини неявки суду не повідомили, проте, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору.

Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог надав заперечення.

Представники третіх осіб 1, 2, 3, 5 у судовому засіданні надали усні пояснення по суті справи, відповідно до змісту яких вказаними учасниками судового процесу підтримано позицію відповідача.

Представником відповідача було подано клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача про продовження строків розгляду справи.

Ухвалою від 27.01.2017р. було продовжено строк вирішення спору у справі №910/4198/16 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 20.02.2017р.

Представники третіх осіб 2, 3 та 6 в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 20.02.2017р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог надав заперечення.

Представники третіх осіб 1, 4, 5 проти задоволення позовних вимог надали заперечення.

З огляду на неявку у судове засідання представників третіх осіб 2, 3, 6, керуючись приписами ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено судом на 27.02.2017р.

У судовому засіданні 27.02.2017р. представником позивача було надано додаткові пояснення по суті спору.

Представником відповідача через відділ діловодства суду було подано додаткові письмові пояснення по справі.

Представником третьої особи 1 було надано додаткові письмові пояснення по справі.

Представники третіх осіб 2, 3, 4, 6 у судове засідання 27.02.2017р. не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 27.02.2017р. надав усні пояснення по суті спору, згідно яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог надали заперечення.

Представники третіх осіб 1 та 5 у судовому засіданні 27.02.2017р. надали усні пояснення по справі, згідно яких проти задоволення позову заперечували.

В судовому засіданні у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 03.03.2017р.

Представник позивача у судове засідання 03.03.2017р. не з'явився, проте, через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строків розгляду справи на 15 днів. Вказане клопотання було обґрунтовано неможливістю забезпечити явку у судове засідання повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД через участь у іншому судовому засіданні.

Представниками інших учасників судового процесу проти задоволення клопотання заявника надано заперечення.

Клопотання представника позивача було розглянуто та задоволено судом частково. Зокрема, судом було відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД в частині продовження строків розгляду справи, оскільки у відповідності до приписів ст.69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Пунктом 3.8 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (частина третя цієї статті Господарського процесуального кодексу України); якщо таке продовження здійснюється два і більше разів, сукупна його тривалість також не може перевищувати п'ятнадцяти днів.

Ухвалою від 27.01.2017р. вже було продовжено строк вирішення спору у справі № 910/4198/16 на 15 днів, а отже, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про продовження строків розгляду справи.

Представником третьої особи 2 через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

Ухвалою від 03.03.2017р. розгляд справи було відкладено на 13.03.2017р.

Представники третіх осіб 4 та 6 у судове засідання не з'явились, проте, були належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача підтримав свої письмові заперечення подані через відділ діловодства суду 03.03.2017р.

Незважаючи на те, що треті особи 4 та 6 в процесі розгляду справи 13.03.2017р. не скористались всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа підлягає розгляду за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.03.2017 року на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2009р. Київською міською радою було прийнято рішення №389/2458 Про передачу земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів біля станції метро Осокорки , непарна сторона, у Дарницькому районі м.Києва, яким, в тому числі, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів біля станції метро Осокорки , непарна сторона, у Дарницькому районі м.Києва; передано Товариству з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД за умови виконання п.6 рішення, в тому числі, земельну ділянку №1 площею 0,6247 га в довгострокову оренду на 10 років для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів.

31.08.2010р. на підставі рішення №389/2458 від 08.10.2009р. Київської міської ради між Товариством з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1 якого орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове, платне користування) земельну ділянку, визначену договором.

У п.2.1 договору від 08.10.2009р. вказано, що об'єктом оренди відповідно до цього правочину є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - біля метро Осокорки , непарна сторона, у Данцькому районі міста Києва;

- розмір - 0,6247 га;

- цільове призначення - для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів;

- кадастровий номер - 8000000000:90:325:0014.

За умовами п.3.1 договір укладено на 10 років.

У п.4.2 договору від 31.08.2010р. вказано, що річна орендна плата встановлюється в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва об'єкта. Після введення об'єкта в експлуатацію - 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка визначається пропорційно площі будівель та споруд торговельно-офісного призначення; 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка визначається пропорційно площі будівель та споруд розважального призначення і закладів громадського харчування.

Передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації (п.п.6.1, 6.2 договору від 30.08.2010р.).

За умовами п.8.1 договору від 30.08.2010р. орендодавець має право вимагати від орендаря, в тому числі, дострокового розірвання договору.

У п.8.4 укладеного між позивачем та відповідачем договору передбачено, що орендар зобов'язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору; використовувати земельну ділянку відповідно до його цільового призначення.

Згідно п.11.4 правочину договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершенні забудови земельної ділянки, встановлених п.8.4 договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у п.п.5.1, 8.4 цього договору (п.11.5 договору від 30.08.2010р.).

Вказаний договір підписано представниками сторін, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис №63-6-00611 від 16.03.2011р. за у книзі записів державної реєстрації договорів.

16.03.2011р. Київською міською радою за актом приймання-передачі земельної ділянки було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД прийнято у володіння і користування земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - біля метро Осокорки , непарна сторона, у Дарницькому районі міста Києва; розмір - 0,6247 га; цільове призначення - для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів; кадастровий номер - 8000000000:90:325:0014.

28.05.2015р. Київською міською радою було прийнято рішення №562/1426 Про розірвання договору оренди земельної ділянки №63-6-00611 від 16.03.2011р.) , згідно п.1 якого органом місцевого самоврядування вирішено розірвати договір оренди №63-6-00611 від 16.03.2011р. площею 0,6247 га біля станції метро Осокорки , непарна сторона, у Дарницькому районі м.Києва (8000000000:90:325:0014), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД та Київською міською радою у зв'язку з невиконанням умов п.8.4 договору оренди земельної ділянки №63-6-00611 від 16.03.2011р., а саме: невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Наразі, за твердженнями позивача, рішення №562/1426 від 28.05.2015р. Київської міської ради прийнято з порушенням норм чинного на момент його прийняття законодавства щодо процедури прийняття відповідного акту органу місцевого самоврядування, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради (ст.5 Закону України Про оренду землі ).

У ст.9 Земельного кодексу України зазначено, що до відання міських рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди.

За приписами ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п.2 Роз'яснення №02-5/35 від 26.01.2000р. Президії Вищого арбітражного суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів ).

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання рішення Київської міської ради незаконним повинно бути доведено невідповідність такого рішення нормам чинного законодавства та порушення внаслідок його прийняття прав заявника.

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, Товариство з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД посилалось на те, що рішення №562/1426 від 28.05.2015р. Київської міської ради прийнято з порушенням норм чинного на момент його прийняття законодавства щодо процедури прийняття відповідного акту органу місцевого самоврядування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ради та їх виконавчі органи входять до системи органів місцевого самоврядування.

Частиною 14 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону (ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Тобто, з системного аналізу норм ст.ст.46, 59 вказаного нормативно-правового акту полягає, що представницький орган місцевого самоврядування приймає свої рішення у відповідності до порядку, визначеного регламентом ради.

Відповідно до статей 140, 141 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 26, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статті 17 Статуту територіальної громади міста Києва, Київською міською радою рішенням №351/351 від 12.11.2014р. було затверджено Регламент Київської міської ради.

Регламент Київської міської ради встановлює порядок діяльності Київради, її органів та посадових осіб, депутатських фракцій, груп, депутатів Київради, формування виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також визначає порядок взаємодії Київради та її виконавчого органу.

Частиною 1 ст.21 Регламенту Київської міської ради (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.

У ч.ч.4, 5 ст.21 Регламенту Київської міської ради передбачено, що проекти рішень Київради подаються до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради у паперовому та в електронному вигляді. Проект рішення Київради нормативно-правового характеру повинен містити положення про оприлюднення та набрання ним чинності. Суб'єкт подання проекту рішення на зворотному боці останньої сторінки проекту рішення зазначає профільну постійну комісію та постійні комісії, до функціональної спрямованості яких належить попередній розгляд зазначеного проекту рішення.

Згідно п.7 вказаної статті Регламенту відповідача разом з проектом рішення до секретаріату Київради подається: 1) пояснювальна записка (із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка є суб'єктом подання проекту рішення, повної назви її посади, контактних даних особи, відповідальної за супроводження проекту рішення, а також зазначається доповідач проекту рішення на пленарному засіданні Київради); пояснювальна записка повинна містити: опис проблем, для вирішення яких підготовлено проект рішення та обґрунтування адекватності і достатності передбачених у проекті рішення механізмів і способів вирішення існуючих проблем, а також їх актуальності для територіальної громади міста Києва; правове обґрунтування необхідності прийняття рішення (з посиланням на конкретні положення і норми нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проект рішення); детальний опис цілей і завдань, очікуваних позитивних соціально-економічних та інших наслідків для територіальної громади від реалізації запропонованого проекту рішення; 2) додатки (якщо вони є).

Секретаріат Київської міської ради забезпечує відповідно до вимог статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації обов'язкове оприлюднення проектів рішень Київради на офіційному веб-сайті Київської міської ради (www.kmr.gov.ua) не пізніше як за 20 днів до дати їх розгляду на пленарному засіданні Київради (ч.12 ст.21 Регламенту Київської міської ради).

У статті 23 Регламенту Київської міської ради передбачено порядок реєстрації проектів рішень Київради та їх розгляд комісіями відповідача. Зокрема, протягом трьох днів з дня реєстрації проекту рішення Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради надає доручення щодо розгляду проекту рішення профільній постійній комісії, яка, враховуючи функціональну спрямованість постійних комісій, визначається профільною з попереднього розгляду відповідного проекту рішення, а також іншим постійним комісіям відповідно до їх функціональної спрямованості. Після реєстрації проекту рішення управління адміністративного та господарського забезпечення Київської міської ради робить сканкопію проекту рішення Київради та додатків до нього, в той же день розміщує відповідні матеріали на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua), а управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради направляє оригінал проекту рішення і його письмові копії для розгляду постійним комісіям Київради.

Частинами 7-12 ст.21 Регламенту визначено, що постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом чотирнадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення у комісії опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення: 1) підтримують проект рішення Київради: 1.1) візують проект рішення без зауважень; 1.2) візують проект рішення із зауваженнями чи пропозиціями; 2) відхиляють проект рішення.

Зауваження чи пропозиції викладаються у висновку постійної комісії та направляються до профільної постійної комісії. Висловлені зауваження та пропозиції постійних комісій є обов'язковими для розгляду профільною постійною комісією Київради. У разі ненадходження до профільної постійної комісії письмової інформації про результати розгляду постійною комісією проекту рішення протягом встановленого цією частиною строку, проект рішення вважається погодженим такою постійною комісією. Профільна постійна комісія протягом тридцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення у комісії опрацьовує його та за результатами розгляду проекту рішення: 1) підтримує проект рішення Київради: 1.1) візує проект рішення без зауважень; 1.2) візує проект рішення із зауваженнями чи пропозиціями; 2) за згодою суб'єкта подання направляє проект рішення на доопрацювання, в тому числі шляхом створення робочої групи постійної комісії для доопрацювання проекту рішення; 3) відхиляє проект рішення. У разі якщо профільна постійна комісія протягом встановленого строку не розглянула проект рішення, останній вважається погодженим профільною постійною комісією. У разі підтримання проекту рішення, а також висловлення зауважень та пропозицій до проекту рішення профільна постійна комісія направляє проект рішення для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради, яке протягом чотирнадцяти днів: 1) погоджує проект рішення без зауважень (візує проект рішення); 2) надає правовий висновок щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства, надає зауваження і рекомендації, зокрема рекомендації стосовно порядку розгляду проекту рішення. У разі якщо управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради протягом визначеного в цій частині строку не розглянуло проект рішення, останній вважається погодженим управлінням. Управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради після опрацювання проекту рішення повертає його до профільної постійної комісії Київради, або суб'єкту подання (у разі якщо суб'єкт подання самостійно направив проект рішення до управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради). Погоджений управлінням правового забезпечення діяльності Київради проект рішення Київської міської ради передається профільною комісією до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради для попереднього формування проекту порядку денного пленарного засідання Київради. Правовий висновок управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства є обов'язковим для розгляду профільною постійною комісією на її найближчому засіданні. За результатами такого розгляду профільна постійна комісія приймає рішення або щодо внесення на розгляд Київради проекту рішення, або щодо відхилення проекту рішення.

Статтею 27 Регламенту Київської міської ради передбачено алгоритм затвердження порядку денного та порядку роботи пленарного засідання Київради.

У п.4 вказаної статті Регламенту передбачено, що у виняткових випадках, у разі невідкладності, за пропозицією суб'єктів подання проектів рішень Київради, передбачених частиною першою статті 21 цього Регламенту, проект порядку денного пленарного засідання Київради може бути доповнений проектами рішень Київради. Зазначені проекти рішень мають бути оформлені, попередньо опрацьовані відповідно до вимог цього Регламенту. Невідкладність розгляду проекту рішення Київради повинна бути письмово обґрунтована суб'єктом подання. Головуючий на пленарному засіданні не ставить на голосування пропозиції про включення до проекту порядку денного пленарного засідання проектів рішень Київради, які не розглянуті відповідно до вимог статті 23 цього Регламенту.

Таким чином, з аналізу норм Регламенту Київської міської ради полягає, що у будь-якому випадку, в тому числі, проекти рішень ради, які включаються до порядку денного в якості невідкладених, повинні бути опрацьовані у відповідності до ст.23 Регламенту.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, які у відповідності до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2015р. Київським міським головою подано проект рішення Київської міської ради Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011р. №63-6-00611 . У верхньому правому куті аркуша міститься відмітка про присвоєння проекту №08/231-1426/ПР. Підпис суб'єкта подання на кожному аркуші проекту відсутній.

До проекту №08/231-1426/ПР рішення Київської міської ради Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011р. №63-6-00611 додано пояснювальну записку. Згідно змісту означеної пояснювальної записки в якості обґрунтування необхідності прийняття вказаного рішення, суб'єкт подання посилався на те, що проект оспорюваного рішення підготовлений на численні прохання мешканців та колективні звернення місцевої громади, що протистоїть забудовнику. Діяльність останнього перешкоджає належній реалізації прав та інтересів мешканців на безпечне для життя і здоров'я, навколишнє середовище, суперечить інтересам мешканців, а також суттєво підвищує соціальну напругу у мікрорайоні. Міським головою наголошено, що означена земельна ділянка є предметом суперечок між громадою та Товариством з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД , які неодноразово призводили навіть до силових конфліктів між сторонами. Причиною вищевказаних суперечок є значні незручності місцевим мешканцям, що їх планує заподіяти будівництвом Товариство з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД , знищивши зелену зону та прикривши підходи до станції метро Осокорки .

У пояснювальній записці наголошено, що метою прийняття оспорюваного акту фактично є розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,6247 га біля станції метро Осокорки , укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД , та зняття конфронтації між забудовником та мешканцями Дарницького району міста Києва.

Тобто, з наведеного вбачається, що фактично підставою для прийняття орендодавцем рішення про розірвання договору з позивачем суб'єктом подання визначено саме наявність соціальної напруги та колективні звернення місцевої громади, що протистоїть забудовнику, а ніяким чином не порушення чи неналежне виконання орендарем своїх обов'язків за договором.

Відповідно до витягу №08/281-375н з протоколу №13 засідання постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 27.05.2015р. означеною комісією було ухвалено підтримати проект рішення Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011р. №63-6-00611 за умови виправлення технічної помилки в даті договору.

Правовим висновком №08/230-1260 від 27.05.2015р. Управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради, який було адресовано Голові постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування, проект рішення було направлено на доопрацювання, оскільки до проекту не було додано документів, які б підтверджували порушення умов договору та земельного законодавства.

Згідно витягу №08/281-376н з протоколу №13 засідання постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 27.05.2015р. з урахуванням правового висновку Управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради, ухвалено підтримати зауваження, викладені в правовому висновку Управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради та повернути проект рішення суб'єкту подання на доопрацювання та подальшого внесення його на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради для прийняття остаточного рішення.

При цьому, доказів здійснення суб'єктом подання доопрацювань та врахування зауважень, викладених Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради, матеріали справи не містять.

Листом №001-1426 від 28.05.2015р. Київський міський голова просив Київську міську раду внести у порядок денний чергового засідання ІІІ сесії Київської міської ради проект рішення Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011р. №63-6-00611 (№08/281-375н від 20.05.2015р.). Суб'єктом подання вказано, що невідкладність розгляду даного проекту рішення полягає у значному суспільному резонансі навколо подій, які відбуваються у зв'язку з використанням земельної ділянки.

Зі змісту наявного в матеріалах справи витягу із стенограми пленарного засідання Київської міської ради 28.05.2015р. вбачається, що проект рішення Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011р. №63-6-00611 (№08/281-375н від 20.05.2015р.) було внесено до порядку денного в якості невідкладеного.

Тобто, з системного аналізу наведених вище обставин полягає, що фактично до порядку денного засідання ІІІ сесії Київської міської ради у якості невідкладеного було внесено проект рішення, який не був попередньо належним чином опрацьований у відповідності до ст.23 Регламенту Київської міської ради, оскільки Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради та постійною комісією Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування проект №08/281-375н від 20.05.2015р. було направлено на доопрацювання, чого суб'єктом подання здійснено не було.

При цьому, судом прийнято до уваги положення п.15 ст.23 Регламенту відповідача згідно якого суб'єкт подання може подати відхилений профільною постійною комісією проект рішення разом із погодженням, або правовим висновком управління правового забезпечення діяльності Київради, або не розглянутий проект рішення у встановлений строк (разом із письмовою заявою про те, що проект рішення вважається погодженим у зв'язку із закінченням строків розгляду) до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради для попереднього формування проекту порядку денного пленарного засідання Київради. Проте, за висновками суду, наведене положення Регламенту передбачає подання у такому випадку проекту рішення у загальному порядку формування порядку денного засідання, а не розгляд його як невідкладеного. Отже, положення п.15 ст.23 Регламенту Київської міської ради не нівелюють обставин порушення під час прийняття оспорюваного рішення вимог означеного Регламенту.

За таких обставин, рішення №562/1426 від 28.05.2015р. Київської міської ради Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011р. №63-6-00611 прийняте на підставі означеного проекту суперечить вимогам Регламенту Київської міської ради, а отже, прийнято з порушенням приписів ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , що вказує на його незаконність та наявність достатніх підстав для скасування.

Одночасно, посилання відповідача в якості заперечень на позовні вимоги на те, що у рішенні №562/1426 від 28.05.2015р. Київської міської ради Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011р. №63-6-00611 вказано, що підставою для розірвання правочину є невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років, не спростовують висновків суду щодо невідповідності оспорюваного акту органу місцевого самоврядування вимогам ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . При цьому, суд вважає за необхідне також звернути увагу на наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтями 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання по ньому має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Розірвання договору є юридичним фактом, що спрямований на припинення правовідносин між його сторонами. За загальним правилом розірвання договору здійснюється за згодою сторін або на вимогу однієї із його сторін, у разі неналежного виконання своїх обов`язків щодо виконання умов договору іншою. Кожен договір має свою специфіку щодо підстав його розірвання. Не становить виключення й договір оренди земельної ділянки.

За змістом частини першої статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельною ділянки, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Відповідно до статей 24 та 25 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Одночасно, судом прийнято до уваги, що у п.8.4 укладеного між позивачем та відповідачем договору передбачено, що орендар зобов'язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору; використовувати земельну ділянку відповідно до його цільового призначення.

Згідно п.11.4 правочину договір може розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершенні забудови земельної ділянки, встановлених п.8.4 договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у п.п.5.1, 8.4 цього договору (п.11.5 договору від 30.08.2010р.).

Одночасно, судом враховано, що у пункті 2.23 Постанови № 6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин зазначено, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

У пункті 2.20 Постанови № 6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин зазначено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України Про оренду землі , у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено, що підставою примусового припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно пункту 2.21 Постанови № 6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України Про оренду землі .

Пунктом 2.22 Постанови № 6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України Про основи містобудування та Про регулювання містобудівної діяльності (набрав чинності з 12.03.2011р.) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. При цьому, судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об'єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом.

Тобто, з наведеного вбачається, що підставою розірвання договору є саме використання орендарем землі не цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором, а не той факт, що будівельні роботи не було розпочато. Аналогічну правову позицію висловлено постановах від 11.11.2014р., від 21.01.2015р. та від 01.04.2015р. Верховного Суду України по справах №3-167гс14, №3-211гс14 та №3-36гс15 та постановах від 01.03.2017р., від 26.01.2017р. Вищого господарського суду України по справах №922/2705/16, №910/14213/16.

З огляду на позицію Пленуму Вищого господарського суду України, яка підтримана Верховним Судом України, та вказівки Вищого господарського суду України, які викладено у постанові від 05.12.2016р. по справі №910/4198/16, судом також було враховано наступне.

23.06.2011р. Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №6829/0/18/009-11.

12.07.2011р. Публічним акціонерним товариством Київенерго надані позивачу технічні умови на приєднання об'єкта до електричних мереж № 46178/1.

19.07.2011р. Комунальне підприємство Київміськсвітло надано Товариству з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД технічні умови №171-4 на проектування електромереж зовнішнього освітлення.

21.07.2011р. Публічним акціонерним товариством АК "Київводоканал позивачу надано технічні умови на каналізування об'єкта №7523.

21.07.2011р. Публічним акціонерним товариством АК Київводоканал позивачу надано технічні умови на водопостачання об'єкта №7484.

27.07.2011р. Публічним акціонерним товариством Київенерго надано заявнику технічні умови на підключення об'єкта до теплових мереж №31/9/7267.

05.09.2011р. Головне управління транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) позивачу надано технічні умови №063-8708.

14.09.2011р. Головним управлінням транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) позивачу надано технічні умови на підключення до мережі дощової каналізації та влаштування автопід'їзду №063-9045.

28.09.2011р. Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління в місті Києві МВС України позивачу надано технічні умови №10/3069-Ди.

03.09.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю Скай-Буд ЛТД укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Архітектурний Союз договір підряду №АС-1204 на виконання проектних робіт стадії Проект по об'єкту будівництво об'єкту торгівельно-адміністративного призначення і закладів громадського харчування та обслуговування біля станції метро Осокорки , непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва .

На виконання вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю Архітектурний Союз розроблено проектну документацію стадії "П", в тому числі ситуаційний план, генеральний план, організація рельєфу, благоустрій території, зведений план внутрішньо майданчикових інженерних мереж, архітектурно-планувальні рішення, конструкторський розділ, внутрішні мережі, водопровід, каналізація, водостоки та пожежний водопровід, електрообладнання і електроосвітлення, зв'язок і сигналізація, блискавко захист, підпірні стіни.

Після розроблення проектну документацію погоджено у відповідних органах, зокрема Комунальним підприємством Київавтодор від 08.11.2012р. № 028, Державною автомобільною Інспекцією Головного управління в місті Києві МВС України від 29.11.2012р. № 10/3230-ДН, Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 27.12.2012р. № 179.

19.06.2013р. позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Архітектурний Союз договір підряду №АС-1305 на виконання проектних робіт стадії Робоча документація по об'єкту "будівництво об'єкту торгівельно-адміністративного призначення і закладів громадського харчування та обслуговування біля станції метро Осокорки , непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва .

29.09.2014р. сторонами укладена додаткова угода №1 до вказаного договору щодо зміни вартості робіт.

На виконання вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю Архітектурний Союз розроблено проектну документацію стадії Робоча документація , в тому числі, організація рельєфу, благоустрій території, зведений план внутрішньо майданчикових інженерних мереж, архітектурно-планувальні рішення, конструкторський розділ, внутрішні мережі, водопровід, каналізація, водостоки та пожежний водопровід, електрообладнання і електроосвітлення, зв'язок і сигналізація, блискавко захист, підпірні стіни.

Після розроблення проектна документація по вересень 2014 року проходила погодження у відповідних органах, зокрема була погоджена КК Київавтодор №358 від 29.05.2014р., Публічним акціонерним товариством Київенерго від 28.05.2014р. №106419-201 та від 29.05.2014р. №1460, Головним управлінням інженерної інфраструктури м. Києва від 30.05.2014р. № ВК-43, Державною автомобільноою Інспекцією Головного управління в місті Києві МВС України від 07.08.2014р. №10/2056-Ди, Комунальним підприємством Київський метрополітен від 10.09.2014р. № 843-11 та іншими організаціями.

19.09.2013р. Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) позивачу надано контрольну картку №13020093-Др на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва об'єкту торговельно-адміністративного призначення і закладів громадського харчування та обслуговування біля ст. метро "Осокорки" (непарна сторона). Заявлений термін виконання робіт з 19.09.2013 по 19.03.2014. Даний строк був продовжений до 31.03.2015.

12.11.2014р. позивачем отримано Декларацією про початок виконання будівельних робіт №КВ083143160683, зареєстровану Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві.

Тобто, технічні умови для виконання проектних робіт були надані позивачу відповідними органами та організаціями протягом більше ніж півроку після отримання в оренду земельної ділянки; процедура розроблення проектної документації стадій Проект і Робоча документація , їх погодження та отримання необхідних для будівництва дозволів тривали більше двох років і двох місяців.

Відповідно до Проекту Будівництво об'єкту торгівельно-адміністративного призначення і закладів громадського харчування та обслуговування біля станції метро Осокорки , непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва загальна тривалість будівництва складає 15,5 місяців.

17.11.2014р. позивач розпочав встановлення будівельного паркану на орендованій земельній ділянці біля станції метро Осокорки для початку будівельних робіт, що викликало протести громадськості.

Таким чином, з урахуванням наведеного у сукупності, враховуючи строки будівництва та момент отримання заявником відповідних дозвільних документів, суд дійшов висновку, що у даному випадку незакінчення заявником забудови земельної ділянки протягом трьох років з моменту державної реєстрації договору оренди, відбулось не з вини землекористувача.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, 31.01.2015р. відбулись консультації з громадськістю у формі громадського обговорення з питання будівництва біля станції метро Осокорки у Дарницькому районі м. Києва за участі Голови та представників Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, представників позивача, представників відповідача та 222 осіб громадськості.

Відповідно до протоколу, складеному за результатами даних консультацій, реалізацію проекту благоустрою території ділянки біля станції метро "Осокорки" з будівництвом комплексу приміщень, в тому числі об'єктами громадського харчування, центром дитячого дозвілля, а також ремонтом підземного переходу в бік мікрорайону Осокорки, безкоштовним громадським туалетом і максимальним озелененням території підтримали 95 осіб, проти проголосувало 45 осіб, 6 осіб утримались, інші не голосували.

09.02.2015р. між позивачем, ініціативною групою мешканців у кількості 10 осіб та Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією була укладена Угода про співробітництво та організацію взаємодії, п.1.1. якої сторони підтвердили, що інтересам кожної з них відповідає спільна і погоджена реалізація врегулювання питання щодо додаткових заходів під час будівництва Торговельного центру Бульвар , а саме виконання позивачем додаткових заходів під час будівництва, зокрема ремонт пішохідного переходу, облаштування безкоштовного громадського туалету, збереження комфортного проходу пішоходів від метро до житлового масиву, збереження вело доріжки, спорудження засобів паркування велосипедів, створення зони благоустрою з влаштуванням зеленої зони, влаштування освітлення у нічний час, забезпечення освоєння не менше 10% площі під об'єкти громадського харчування та 10% площі 2 поверху під об'єкти дитячого розвитку.

25.03.2015р. відбулось засідання тимчасової контрольної комісії Київради з питань перевірки легітимності рішень, прийнятих після травня 2006 року, (протокол №12), на якому за участю громадськості було розглянуто повторне звернення громадськості щодо перевірки рішення від 08.10.2009 № 389/2458 про надання земельної ділянки позивачу.

За результатами розгляду даного звернення контрольна комісія вирішила взяти до відома протокол громадського обговорення від 31.01.2015р.

Як вказувалось вище, відповідно до стенограми та протоколу № 34 пленарного засідання Київської міської ради від 28.05.2015р. питання розірвання вказаного договору було винесено на розгляд Ради через протести громадськості, незважаючи на наявність у позивача всіх документів на будівництво. Як зазначив головуючий на засіданні він зустрічався з представниками позивача, розмовляв з ними, вони знайшли компроміс, підписали угоду, і зараз шукають механізми, щоб компенсувати витрати та надати альтернативну ділянку позивачу. Під час обговорення секретарем Київради був зачитаний лист позивача з якого вбачається, що останній отримав в оренду земельну ділянку за інвестиційним конкурсом з відповідним укладенням інвестиційного договору, умови якого були виконані. Позивачем були проведені роботи з проектування та погодження містобудівної документації, куди він вклав значні фінансові матеріали та інвестиції, разом із тим враховуючи протести громадськості позивач готовий піти на компроміс у разі надання йому альтернативних інвестиційних проектів, які б могли компенсувати понесені витрати. В обговоренні даного питання прийняли участь багато депутатів відповідача, які зазначили про необхідність врахування і узгодження інтересів громадськості та інвесторів, про потребу знаходження компромісу з позивачем, запропонування йому інших інвестиційних проектів для компенсації понесених витрат. Депутат Негрич М.М. вказав на відсутність проекту рішення Ради з цього питання та попросив роздати цей проект депутатам.

Разом із тим, суд повторно наголошує, що питання розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного з позивачем, з підстав порушення останнім умов договору щодо строків забудови земельної ділянки взагалі на даному засіданні відповідача не піднімалось та не обговорювалось, тобто, фактично оспорюване рішення Київської міської ради не свідчить про волевиявлення орендодавця на реалізацію права на одностороннє розірвання договору оренди земельної ділянки №63-6-00611 від 16.03.2011р. з підстав, що передбачені п.п.8.4, 11.5 правочину, а вказує на вчинення дій щодо припинення права землекористування з огляду на наявність громадських протестів.

Наразі, суд зауважує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Одночасно, у рішенні №7-рп/2013 від 11.07.2013р. Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначено, що зобов'язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав). Аналогічну позицію наведено у постанові від 29.05.2013р. Вищого господарського суду України по справі №5011-5/14825-2012.

Отже, виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та позицію Конституційного суду України, враховуючи наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД та визнання незаконним та скасування рішення №562/1426 від 28.05.2015р. Київської міської ради Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011р. №63-6-00611 .

Всі інші заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судовий збір за подання позовної заяви згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

За приписами п.4.4 Постанови №7 від 21.02. 2013р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи результати апеляційного та касаційного оскарження рішень по справі, враховуючи кінцеві висновки суду щодо задоволення позову, судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі № 910/4198/16 залишається за відповідачем.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення №562/1426 від 28.05.2015р. Київської міської ради Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011р. №63-6-00611 .

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м.Київ, вул.Хрещатик, буд.36, ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙ-БУД ЛТД (01103, м.Київ, вул.Драгомирова Михайла, буд.16, офіс 275, ЄДРПОУ 35311540) судовий збір в сумі 1378 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

20.03.2017 р.

Суддя О.М. Спичак