Рішення

від 16.03.2017 по справі 912/3536/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 рокуСправа № 912/3536/16 Господарський суд Кіровоградської області колегією у складі головуючого судді Макаренко Т.В., суддів Колодій С.Б., Тимошевська В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/3536/16

за позовом Олександрійської місцевої прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

до відповідача 1 Новгородківського державного професійно-технічного училища №36

та відповідача 2 Приватного підприємства "Удача"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області

про визнання недійсним договору, зобов'язання повернути земельну ділянку

за участі представників сторін:

від прокуратури - ОСОБА_2 , довіреність № посвідчення № 033353 від 13.05.15;

від позивача - ОСОБА_3 , довіреність № 31-11-0.6-36/2-17 від 05.01.17;

від відповідача 1 - ОСОБА_4, директор, наказ №434-к від 07.10.2013р;

від відповідача 1 - ОСОБА_5 , довіреність № 428 від 22.06.16 ;

від відповідача 2 - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали;

Олександрійська місцева прокуратура Кіровоградської області звернулась до господарського суду Кіровоградської області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з позовною заявою № [12-88]7067вих16 від 22.09.2016 до Новгородківського професійно-технічного училища № 36 та Приватного підприємства "Удача", яка містить наступні вимоги:

- визнати недійсним та припинити на майбутнє договір підряду № 1 на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 10.10.2014, укладений між Новгородківським ПТУ № 36 та приватним підприємством "Удача", та додаток № 1 до вказаного договору;

- зобов'язати Новгородківське ПТУ № 36 та ПП "Удача" повернути земельну ділянку розміром 291,1 га, розташовану на території Устинівського району, власнику шляхом складання акта приймання-передачі.

- стягнути з відповідачів судовий збір.

Відповідно до заяви № [12-88] 7995вих16 від 03.11.2016 прокурор уточнив пункт 2 прохальної частини позову, виклавши його у наступній редакції: "зобов'язати Новгородківське ПТУ № 36 та ПП "Удача" повернути земельну ділянку розміром 291,1 га, розташовану на території ОСОБА_1 сільської ради Устинівського району, власнику, тобто Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області шляхом складання акта приймання-передачі".

Відповідно до норм ст. 22 ГПК України господарський суд розглядає позов з врахуванням таких уточнень.

Посилаючись на норми ст. 23,92,122,123,125,126 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 203,215,627,761 ЦК України, ст. 207 ГК України, прокурор свої вимоги обгрунтовує наступним. Оскільки, спірний договір підряду № 1 на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 10.10.2014 та додаток № 1 до вказаного договору укладений між Новгородківським ПТУ № 36 та приватним підприємством "Удача",

- є удаваним правочином, вчинений сторонами з метою приховати укладення договору оренди земельної ділянки;

- укладений сторонами без дотримання правил встановлених законодавством щодо порядку укладення договорів оренди земельної ділянки;

-зі сторони Новгородківського ПТУ № 36 цей договір укладено з перевищенням господарської компетенції, оскільки правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 291,1 га у відповідача-1 на момент укладення спірного договору були відсутні,

тому має бути визнаний недійсним у судовому порядку.

В обгрунтування вимог про зобов`язання повернтуи земельну ділянку прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка площею 291,1 га перебуває у власності держави, а тому незаконне її використання відповідачами спричиняє шкоду інтересам держави.

Ухвалою від 27.09.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, від учасників судового процесу витребувано необхідні документи.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з клопотаннями позивача та відповідачів.

У судовому засіданні 11.11.2016 року оголошувалась перерва відповідно до норм ст. 77 ГПК України.

Ухвалою від 07.12.2016 року продовжено розгляд справи № 912/3536/16 колегією суддів під головуванням судді Макаренко Т.В. В автоматичному режимі було сформовано склад колегії суддів: Макаренко Т.В. - головуючий, судді Тимошевська В.В., Наливайко Є.М. Ухвалою від 07.12.2016 року прийнято справу № 912/3536/16 до свого провадження зазначеною колегією суддів.

У зв'язку з тим, що суддя Наливайко Є.М., перебувала у відпустці згідно наказу голови суду № 25 від 06.02.17 з 20.02.17 по 06.03.17, а строк розгляду справи №912/3536/16 закінчувався 22.02.17, розпорядженням керівника апарату господарського суду № 35 від 20.02.17 призначено повторний авторозподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію у складі: головуючого судді - Макаренко Т.В., суддів Колодій С.Б. та Тимошевська В.В.

Ухвалою від 20.02.2017 року зазначеною колегією суддів прийнято справу до свого провадження.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області позов прокурора не підтримало (т.2, а.с.4), зазначивши при цьому, що в матеріалах справи відсутні докази розпорядження Новгородківським ПТУ № 36 земельною ділянкою розміром 291,1 га.

Відповідач 1 в своїх запереченнях на позов зазначає, що позовні вимоги належним чином не обґрунтовані, зокрема, у позові не зазначено, які саме вимоги законодавства не дотримані сторонами при укладені спірного договору, спірна земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні Новгородківського ПТУ № 36, що підтверджується витягом з поземельної книги від 1963 року. Більш того на даний час Новгородківським ПТУ № 36 отримано наказ Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, яким погоджено виготовлення проектно-технічної документації щодо відведення, в тому числі і спірної земельної ділянки розміром 291,1 га, у постійне користування відповідачу 1. Також відповідач 1 зазначає, що спірний договір припинив свою дію 14.10.2016 та на новий строк не поновлювався (т.1, а.с.59).

07.12.2016 року відповідачем-1 подано клопотання про припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України. В обгрунтування вказаного клопотання відповідач-1 зазначив, що право власності на земельну ділянку, яку просить витребувати прокурор, не зареєстровано, тому не можливо визначити, хто в подальшому після реєстрації буде власником цієї земельної ділянки: держава в особі позивача чи територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування; звертаючись з позовом прокурор не встановив предмет спору, а саме не надав точні розміри земельних ділянок і їх кількість, не надав витяги з Державного земельного кадастру, які б містили відомості про земельні ділянки та їх кадастрові номери.

Від відповідача-2 на адресу господарського суду відзив на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документи подано, позовні вимоги не заперечено.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 сільська рада Устинівського району Кіровоградської області у своїх письмових поясненнях № 435 від 04.11.2016 року (а.с.106.т.1) зазначила, що спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 291,1га знаходиться на території ОСОБА_1 сільської ради, відноситься до земель державної власності, розпорядником якої являється Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, дійсно використовується відповідачем-1.

Коли, на якій підставі передавались ці землі колишньому Інгульському СПТУ № 34, в сільській раді інформація відсутня.

Офіційної інформації про укладення договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт між Новгородківським ПТУ № 36 та приватним підприємством "Удача" в сільській раді не має, умови договору не відомі.

16.03.2017 року від прокуратури надійшло клопотання про припинення провадження що вимоги № 2 позовної заяви, а саме в частині зобов`язання Новгородківського ПТУ № 36 та ПП "Удача" повернути земельну ділянку розміром 291,1 га, розташовану на території Устинівського району - Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області шляхом складання акту приймання-передачі. Прокурор у вказаному клопотання зазначає, що наслоідки припинення провадження у справі йому відомі.

Вказане клопотання мотивоване тим, що на теперішній час Новгородківське ПТУ № 36 використовує зазначені земельні ділянки відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України. Зазначає, що предмет спору у вказаній справі існував до порушення провадження у справі, тобто до 27.09.2016 року, та припинив своє існування у процесі розгляду даної справи, оскільки 21.02.2017 року затверджено документацію із землеустрою та надано земельні ділянки у постійне користування Новгородківському ПТУ № 36 . У зв`язку з цим між сторонами не залишилось неврегульованих питань.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, прокурора, обгосоворивши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" надає право прокурору здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Офіційним тлумаченням рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі №1-1/99 визначено, що під органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області останнє відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку визначеному чинним законодавством.

Із довідки форми 6-зем наданої відділом Держгеокадарсту в Устинівському районі (т.1, а.с.30) вбачається, що спірна земельна ділянка площею 291,1 га (в т.ч. 291,1 га - рілля), що використовує ПТУ № 36, відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Оскільки спірна земельна ділянка відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, прокурором вірно визначено позивачем у справі Головне управління Держгеокадарсту у Кіровоградській області, як розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у Кіровоградській області.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2014 між Новгородківським ПТУ № 36 (Замовник, відповідач-1) та приватним підприємством "Удача" (Підрядник, відповідач-2) укладено договір підряду № 1 на виконання механізованих сільськогосподарських робіт (далі - ОСОБА_6), за умовами якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати сільськогосподарські роботи з обробітку землі, вирощування та збору врожаю, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 1.3 Договору роботи виконуються з матеріалів, наданих Підрядником, за які розраховується Замовник в строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору Замовник зобов'язаний забезпечити підрядника вільним доступом до земельних ділянок, визначених для проведення обробітку.

Пунктами 3.2, 3.3 Договору визначено, що Підрядник проводить весь перелік робіт, визначений додатком до цього договору, та після цього реалізовує зібраний врожай в частині вартості витрачених матеріалів та виконаних робіт. Відповідно до сум, визначених актами виконаних робіт, Підрядник отримує частину врожаю. Згідно з п. 3.4 Замовник протягом всього часу дії Договору не має права виконувати будь-які роботи чи передавати дану земельну ділянку іншим особам без погодження з Підрядником. У випадку порушення даного пункту Замовник сплачує Підряднику штраф в подвійному розмірі від вартості фактично виконаних робіт Підрядником, не звільняючись при цьому від обов'язку оплатити вартість фактично виконаних робіт.

Пунктом 1.4 визначено, що термін дії Договору становить 2 роки з моменту підписання цього Договору. ОСОБА_6 підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Сторонами також підписано Додаток № 1 до Договору "Програма робіт" із зазначенням відповідної вартості 1 га виконуваних робіт з ПДВ. Також Додатком визначено розмір земельної ділянки, яка має оброблятись ПП "Удача", та становить 291,1 га.

Також сторонами до Договору 14.10.2014 укладено додаток, яким сторони виключили з тексту Договору п. 4.3. та доповнили останні п.п. 1.6 та 1.7. (а.с. 167, т.1).

ОСОБА_6 та додатки до нього підписано представниками сторін та скріплено печатками останніх.

Прокурор вважає даний договір удаваним, оскільки за його висновком, відповідачами ОСОБА_6 підряду укладений для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме договору оренди землі. За висновком прокурора спірний ОСОБА_6 укладений з порушенням ст.ст. 235, 761, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 122-126,202 Земельного кодексу України, ст. 4, ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Вирішуючи спір в цій частині господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України та ч.ч. 1, 3 ст. 203 цього кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі

В силу вимог ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 235 Цивільного кодексу України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Дослідивши умови спірного договору, господарський суд встановив, що зазначений договір за своєю юридичною природою є договором підряду, а не договором оренди землі. Відповідачем 1 земельна ділянка за Договором підряду не передавалась за плату відповідачу 2 у володіння і користування на певний строк.

Господарський суд також враховує, що відповідачами у спірному договорі погоджено істотні умови, які характерні для договору підряду як то обсяг робіт, що мали бути виконані підрядником та вартість таких робіт. За результатами виконаних підрядником робіт протягом дії договору відповідачами складено та підписано акт виконаних робіт (т. 1, а.с.168-173).

Прокурором не доведено та не підтверджено належними доказами, як того вимагають положення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, що укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 ОСОБА_6 є прихованим договором оренди землі.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що спірний ОСОБА_6 не містить істотних умов договору оренди землі, за своєю правовою природою є договором підряду.

Разом з тим, досліджуючи право відповідача 1 на спірні земельні ділянки, господарський суд враховує наступне.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 04.06.2009 № 479, з метою оптимізації мережі професійно-технічних навчальних закладів Кіровоградської області ліквідовано філію професійно-технічного училища № 8 м. Кіровограда, яка розташована в с. Інгульському Устинівського району Кіровоградської області та створено на базі ліквідованої філії відділення професійно-технічного училища № 36 смт. Новгородка Кіровоградської області.

Професійно-технічне училище № 36 смт. Новгородка є правонаступником середнього професійно-технічного училища № 36 смт. Новгородка Кіровоградської області та процесійно-технічного училища № 8 м. Кіровоград в частині його прав і обовёязків стосовно ліквідованої вищезазначеної філії (п. 1.7 Статуту Професійно-технічного учидлища № 36 смт.Новгородка, затв. заступником Міністра освіти і науки України та зареєстрованого 15.09.2014р. за № 14321050007000217).

Згідно довідки, виданої адміністрацією ПТУ № 36 за навчальним закладом закріплено земельну ділянку площею 357,5 га, в тому числі рілля - площею 291,1 га, яка належала ліквідованій філії ПТУ № 8 та розташована на території ОСОБА_1 сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

Проте з матеріалів справи вбачається, що в ПТУ № 36 - правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності чи право постійного користування спірною земельною ділянкою та надавали б право укладати правочини, предметом яких виступала б дана земельна ділянка - відсутні. Проект землеустрою не затверджувався, державні акти на право постійного користування відсутні.

При цьому господарський суд враховує положення Земельного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент укладення спірної угоди.

Так, в силу вимог статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Отже, право постійного користування земельною ділянкою здійснюється шляхом реалізації таких правомочностей як володіння і користування.

В першому абзаці пункту 1 розділу X "Перехідні положення" цього кодексу зазначено, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Враховуються також положення статті 125 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладення спірної угоди), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 126 цього кодексу (в тій же редакції) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідач І не надав суду належних доказів на підтвердження набуття права власності чи права постійного користування на спірні земельні ділянки, що є предметом договору № 1 від 10.10.2014р. , ні на момент укладення цього договору, ні на момент звернення прокурора з даним позовом до суду.

При цьому, господарський суд зауважує, що земельна шнурова книга (а.с.90-93) не приймається господарським судом як належний доказ, що підтверджує право постійного користування відповідача І з 1963 року земельною ділянкою загальною площею 422,1 га, оскільки землекористувачем в ній значиться ОСОБА_1 училище механізації сільського господарства с. Інгульське. Але будь-яких доказів реорганізації цього училища відповідачем-1 господарському суду не надало.

Рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 сільської ради народних депутатів від 26.09.2006 (а.с.89) та довідка Устинівського районного відділу земельних ресурсів № 14 від 23.02.1998 про припинення права користування земельною ділянкою площею 70,0 га стосуються СПТУ №34. При цьому відповідачем І не доведено того, що він є правонаступником прав та обов'язків цього училища.

Без первинних документів інформація відділу Держземагентства в Устинівському районі про те, що за формою 6-зем за відповідачем І числиться в постійному користуванні ПТУ №36 357,5 га земель, також не може бути врахована судом як належний доказ, що підтверджує право постійного користування ПТУ № 36 земельними ділянками, що є предметом Договору. У вказаній довідці у графі "назва документу, що посвідчує право користування (державний акт, договір оренди)" зазначено: "Відсутні".

Статтями 122, 123 Земельного кодексу України визначено повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Надання земельних ділянок державної власності у користування здійснюється органами виконавчої влади.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Так, відповідно до частини І статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.

Крім того, згідно довідки начальника управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської ОДА (а.с.140, т.1) для виготовлення правовостановлюючих документів щодо права власності на земельні ділянки навчальних господарств професійно-технічних навчальних закладів Кіровоградської області кошти з державного бюджету не виділялися.

Вказане підтверджує доводи прокурора про використання відповідачем-1 земельної ділянки без правовостановлюючих документів.

Всупереч вказаним норм законодавства, не набувши права власності чи права користування земельною ділянкою, Новгородківське ПТУ №36 нею фактично розпорядилось. Так, за умовами Договору "Підрядник" прийняв на себе зобов`язання виконати сільськогосподарські роботи з обробітку землі вирощування та збору врожаю, а "Замовник" зобов`язався прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим Договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору Замовник зобов`язався забезпечити підрядника вільним доступом до земельних ділянок, визначених для проведення обробітку.

Додатком № 1 до даного договору визначено розмір земельної ділянки, яка передається ПП "Удача", а саме в розмірі 291,1 га.

За результатами виконаних підрядником робіт протягом дії договору відповідачами складено та підписано акт виконаних робіт (т. 1, а.с.168-173). Крім того, про використання відповідачем вказаної земельної ділянки свідчать довідка відповідача-1 (вих.№ 690 від 17.11.2016), в якій зазначено що навчальним закладом у 2016р. було зібрано та передано на склад ПТУ врожай в кількості: пшениці озимої 64,3 т; соняшнику - 306,17 т; довідка Управління агропромислового розвитку Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 16.11.2016. № 01-15-677 про стан посіву озимої пшениці на площі 273 га; листи відповідача-1 № 263 від 13.04.2016р., № 304 від 29.04.2016., № 334 від 13.05.2016р., № 713 від 10.11.2015р. № 683 від 29.10.2015р., № 781 від 30.11.2015р., № 341 від 18.05.2016р., № 155 від 01.03.2016р., № 200 від 18.03.2016р., № 261 від 12.04.2016. (а.с.157-166, т.1), адресовані відповідачу-2, про отримання яких свідчить підпис керівника відповідача-2, скріплений печаткою, у яких відповідач-1 на виконання умов договору підляду просив виконати певні види робіт.

Врахувавши зазначене, господарський суд дійшов висновку, що відповідач-1 використовував спірну земельну ділянку, проте без правовстановлючих документів.

Таким чином, відповідач-1 не довів, як того вимагають норми ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України, належними та допустими доказами того, що земельна ділянка загальною площею 291,1 га, роботи по обробітку якої є предметом Договору № 1 від 10.10.2014р. (з врахуванням Додатку № 1), належала останньому на праві володіння , і він мав право використовувати її в своїй діяльності.

Відповідно до норм ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За нормами ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України унормовано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Оскільки відповідачем-1 не доведено набуття в користування земельної ділянки, що є предметом Договору, господарський суд прийшов до висновку, що відповідач-1 передав відповідачу-2 для обробітку майно - земельну ділянку площею 291,1 , право власності на яку належало Державі Україна, а право розпорядження яким належало на момент укладення оспорюваного договору позивачу - Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказане свідчить, що укладаючи такий договір ПТУ № 36 перевищило господарську компетенцію.

Згідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Зокрема частини 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України визначають вимоги, додержання яких необхідне для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Оскільки спірний договір № 1 від 10.10.2014 року підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт суперечить, зокрема, вимогам статей 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, ч. І статті 3 , ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вимоги прокурора про визнання такого договору № 1 від 10.10.2014р. та Додатку № 1 до вказаного договору підлягають задоволенню, а оспорюваний договір та Додаток до нього визнанню недійсними з моменту їх укладення. Проте зобов`язання за ним визнаються судом недійсними і припиняються на майбутнє. При цьому господарський суд враховує, що відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Доводи позивача та відповідача-1 про відсутність підстав для визнання вказаного договору недійсним, оскільки він припинив свою дію у зв`язку з його закінченням, не приймаються судом до уваги, оскільки Законодавець не ставить підстави для визнання його недійсним в залежність від його виконання чи невиконання сторонами, а також від його закінчення. Суд надає оцінку оспорюваному договору на момент його укладення.

Клопотання відпровідача-1 про припинення провадження відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК Українияк обгрунтуване посиланням, що право власності на земельну ділянку, яку просить витребувати прокурор, не зареєстровано, тому не можливо визначити, хто в подальшому після реєстрації буде власником цієї земельної ділянки: держава в особі позивача чи територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування; звертаючись з позовом прокурор не встановив предмет спору, а саме не надав точні розміри земельних ділянок і їх кількість, не надав витяги з Державного земельного кадастру, які б містили відомості про земельні ділянки та їх кадастрові номери, не підлягає задоволенню, виходячиз наступного. В ході розгляду спору було встановлено, що власником земельної спірної земельної ділянки загальною площею 291,1 га є Держава Україна, а особою, уповноваженою на виконання функцій щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення є позивач - Головне управліня Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Крім того, 16.03.2017 року до матеріалів справи відповідачем-1 було подано Витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.03.2017 року на земельні ділянки з кадастровими номерами № 3525884900:02:000:9100 та № 3525884900:02:000:9101.

Судом також було отримано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.03.2017р. за № 82508044 та 82508293.

Згідно довідки від 15.03.2017р. № 82508044 та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 146,068 га, в тому числі: 145,0236 га рілля та 1,0444 га - під господарськими шляхами і прогонами, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, кадастровий номер 3525884900:02:000:9100 з цільовим призначенням "для дослідних і навчальних цілей" за адресою: Кіровоградська область, Устинівський р-н, ОСОБА_1 с/рада зареєстровано 24.02.2017 року на підставі наказу Головного управління держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-1733/14-17-СГ від 21.02.2017р., на праві постійного користування за правокористувачем: Професійно-технічним училищем № 36, код ЄДРПОУ 02544974.

Згідно довідки від 15.03.2017р. № 82508293 та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 190,6831га, в тому числі: 157,1252 га рілля та 31,6301 га пасовища та 1,9278 га - під господарськими шляхами і прогонами, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, кадастровий номер 3525884900:02:000:9101 з цільовим призначенням "для дослідних і навчальних цілей" за адресою: Кіровоградська область, Устинівський р-н, ОСОБА_1 с/рада зареєстровано 24.02.2017 року на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-1732/14-17-СГ від 21.02.2017р., на праві постійного користування за правокористувачем: Професійно-технічним училищем № 36, код ЄДРПОУ 02544974.

Доказів існування інших земельних ділянок, які використовуються відповідачем-1 до матеріалів справи жодним з учасників судового процесу не подано.

Отже, земельна ділянка, яка зазначена в договорі № 1 від 10.10.2014 року та Додатку №1 до вказаного Договору, та яку просив прокурор витребувати у відповідачів та передати її позивачу - Управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, входить до складу земельних ділянок, які були надані відповідачу-1 на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-1732/14-17-СГ від 21.02.2017р та № 11-1733/14-17-СГ від 21.02.2017р.

Враховуючи вищенаведене господарський суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про припинення провадження що вимоги № 2 позовної заяви, а саме в частині зобов`язання Новгородківського ПТУ № 36 та ПП "Удача" повернути земельну ділянку розміром 291,1 га, розташовану на території Устинівського району - Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області шляхом складання акту приймання-передачі підлягає задоволенню. Матеріалами справи підтверджено, що на теперішній час Новгородківське ПТУ № 36 використовує зазначені земельні ділянки відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України, предмет спору у вказаній справі існував до порушення провадження у справі, тобто до 27.09.2016 року, та припинив своє існування у процесі розгляду даної справи, оскільки 21.02.2017 року затверджено документацію із землеустрою та надано земельні ділянки у постійне користування Новгородківському ПТУ № 36 на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-1732/14-17-СГ від 21.02.2017р та № 11-1733/14-17-СГ від 21.02.2017р.

За таких обставин господарський суд припиняє провадження у справі в частині зобов`язання Новгородківського ПТУ № 36 та ПП "Удача" повернути земельну ділянку розміром 291,1 га, розташовану на території Устинівського району - Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області шляхом складання акту приймання-передачі.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Відповідно до норм ст.ст. 44,49 ГПК України з відповідачів стягується в рівних частинах сплачений Прокуратурою Кіровоградської області судовий збір , з огляду на те, що спір виник з вини відповідачяів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним договір підряду № 1 на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 10.10.2014, укладений між Новгородківським ПТУ № 36 та приватним підприємством "Удача" з додатком № 1 до вказаного договору. Принити зобов'язання за цим договором на майбутнє.

Припинити провадження у справі в частині вимог прокурора та позивача про зобов'язання Новгородківське ПТУ № 36 та ПП "Удача" повернути земельну ділянку розміром 291,1 га, розташовану на території ОСОБА_1 сільської ради Устинівського району Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області шляхом складання акта приймання-передачі .

Стягнути з Новгородківського державного професійно-технічного училища №36 (смт. Новгородка, Кіровоградської області, Новгородківського р-ну, вул.Криворізька,44, код ЄДРПОУ 02544974) на користь прокуратури Кіровоградської області, (Верхня Пермська вулиця, 4, Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, р/р 35215073004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - прокуратура Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Удача" (28622, Кіровоградська обл., Устинівський район, село Ганно-Требинівка, вул.Дзержинського, будинок 4, код ЄДРПОУ 36735088) на користь прокуратури Кіровоградської області, (Верхня Пермська вулиця, 4, Кропивницький, Кіровоградська область, 25000,р/р 35215073004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - прокуратура Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 21.03.17

Головуючий суддя Т. В. Макаренко

Суддя С.Б.Колодій

Суддя В.В.Тимошевська