Рішення

від 14.03.2017 по справі 917/24/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017 Справа №917/24/17

по заяві Фермерського господарства "Павлик", смт. Артемівка, вул. Піонерська, буд. 53, Чутівський район, Полтавська область, 38813

до відповідача 1. Відкритого акціонерного товариства "Павлівське", юридична адреса: смт. Артемівка, вул. Артема, 69, Чутівський район, Полтавська область (поштова адреса: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 77, а/с 146)

до відповідача 2. Скороходівської (Артемівської) селищної ради, вул. Софіївська (Артема), 15, смт. Скороходове (Артемівка), Чутівський район, Полтавська область, 38800

про визнання свідоцтв про право власності недійсними та визнання права власності на нерухоме майно придбане на відкритих публічних торгах

Суддя Паламарчук В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 25.11.2016р.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

В судовому засіданні 14.03.2017 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Господарський суд повідомив, що повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Розглядається позов Фермерського господарства "Павлик" про визнання недійсними свідоцтв про право власності, виданих виконавчим комітетом Артемівської селещної ради серії САВ №575440 від 16.08.2007р., серії САВ №556548 від 03.09.2007р., серії САВ №525433 від 16.08.2007р., серії САВ №575442 від 16.08.2007р. та про визнання права власності за позивачем на нерухоме майно: нежитлове приміщення літ. А-1, площею 1173,2 кв.м., висотою 3,70 м, об'ємом 4341 куб.м.: 1- критий тік, загальною площею приміщень 967,7 кв.м., що розташований в селі Коханівка, вул. Центральна, 3б Чутівського району Полтавської області, нежитлове приміщення (корівник) літ. А-1, площею 985,5 кв.м., висотою 3,30 м., об'ємом 3202 куб.м., що складається з: 1-тамбура, площею приміщення 5,4 кв.м., 2-корівника, площею приміщення 700,0 кв.м., 3-тамбура, площею приміщення 6,1 кв.м., 4- підсобного приміщення, площею приміщення 58,8 кв.м., 5-тамбуру, площею приміщення 2,8 кв.м., 6-підсобного приміщення, площею приміщення 17,7 кв.м., 7-підсобного приміщення площею приміщення 25,0 кв.м., 8-підсобного приміщення, площею приміщення 13,5 кв.м., 9-кладової, площею приміщення 12,0 кв.м., 10-тамбуру, площею приміщення 12,6 кв.м., 11-кладова, площею приміщення 6,5 кв.м., загальною площею приміщень 860,4 кв.м., що розташований в селі Коханівка, вул. Центральна, 3а Чутівського району Полтавської області, нежитлове приміщення літ. А-1, площею 67,1 кв.м., об'ємом 247 куб.м.: 1-вагова, загальною площею приміщень 14,3 кв.м., основною площею приміщень - 14,3 кв.м., що розташоване в селі Коханівка, вул. Центральна, 3а Чутівського району Полтавської області, нежитлове приміщення (виробничий будинок) (ЗАВ-40) літ. А-1, площею 109,0 кв.м., об'ємом 222 куб.м.: 1-основна, загальною площею приміщень 82,3 кв.м., основною площею приміщень - 82,3 кв.м., що розташований в селі Коханівка, вул. Центральна, 5б Чутівського району Полтавської області.

Позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач 1 (ВАТ "Павлівське") у своєму відзиві №31/01 від 31.01.2017р. (вхід. №1386 від 31.01.2017р.) просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві (відзив в матеріалах справи).

У своєму відзиві від 30.01.2017р. (вхід №1280 від 30.01.2017р.) відповідач 2 (Скороходівська (Артемівська) селищна рада) визнає заявлені до неї вимоги щодо визнання недійсними свідоцтв про право власності.

Розглянувши матеріали справи №917/24/17, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Позивач просить суд задовольнити позов посилаючись на наступні обставини:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.04.2001 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ Павлівське . Ухвалою господарського суду від 01.09.2003 року розпочато процедуру санації боржника.

24.07.2006 року ФГ Павлик був учасником та переможцем проведення публічних торгів (аукціону) з продажу активів ВАТ Павлівське , Чутівського району Полтавської області та було придбане у власність нерухоме майно, а саме:

- нежитлове приміщення літ. А-1, площею 1173,2 кв.м., висотою 3,70 м, об'ємом 4341 куб.м.: 1- критий тік, загальною площею приміщень 967,7 кв.м., що розташовані в селі Коханівка, вул. Центральна, 36 Чутівського району Полтавської області (Договір купівлі-продажу №22а від 24.07.2006 року, за стартовою ціною -3751,00грн. та ціною продажі (купівлі) - 3951,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням №110 від 08.09.2006 року) (копії Договору, Протоколу №81, Доручення №110 додаються);

- нежитлове приміщення (корівник) літ. А-1, площею 985,5 кв.м., висотою 3,30 м., об'ємом 3202 куб.м.: 1 -тамбур, 2-корівник, 3-тамбур, 4-підсобне приміщення, 5-тамбур, 6-підсобне приміщення, 7-підсобне приміщення, 8-підсобне приміщення, 9-кладова, 10-тамибур, 11-кладова, загальною площею приміщень 860,4 кв.м., основною площею приміщень - 700,0 кв.м., допоміжною площею приміщень - 160,4 кв.м., що розташовані в селі Степанівка, вул. 40-річчя Перемоги, 16 Чутівського району Полтавської області (Договір купівлі-продажу №20а від 24.07.2006 року, за стартовою ціною - 8527,00грн. та ціною продажі (купівлі) - 9027,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням №112 від 08.09.2006 року) (копії Договору, Протоколу №83, Доручення №112 додаються);

- нежитлове приміщення літ. А-1, площею 67,1 кв.м., об'ємом 247 куб.м.: 1 -вагова, загальною площею приміщень 14,3 кв.м., основною площею приміщень - 14,3 кв.м., що розташовані в селі Коханівка, вул. Центральна, За Чутівського району Полтавської області (Договір купівлі-продажу №20а від 24.07.2006 року, за стартовою ціною - 2684,00грн. та ціною продажі (купівлі) - 2784,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням №114 від 08.09.2006 року) (копії Договору, Протоколу №80, Доручення №114 додаються);

- нежитлове приміщення - виробничий будинок (ЗАВ-40) літ. А-1, площею 109,0 кв.м., об'ємом 222 куб.м.: 1-основна, загальною площею приміщень 82,3 кв.м., основною площею приміщень - 82,3 кв.м., що розташований в селі Коханівка, вул. Центральна, 5б Чутівського району Полтавської області (Договір купівлі-продажу №25а від 24.07.2006 року, за стартовою ціною - 19781,00грн. та ціною продажі (купівлі) - 20781,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням №93 від 01.08.2006 року) (копії Договору, Протоколу №78, Доручення №93 додаються).

Позивач зазначає, що на підставі Протоколів проведення публічних торгів (аукціону) було укладено Договори купівлі-продажу даних об'єктів нерухомого майна, кінцеві суми грошових коштів ціни продажу були перераховані на розрахунковий рахунок боржника ВАТ Павлівське . ОСОБА_2 прийомки-передачі активів ВАТ Павлівське , в особі ОСОБА_3, що діяв на підставі Ухвали Господарського суду Полтавської області від 27.01.2006 року (справа 8/53 - 10/53) передало, а ФГ Павлик , в особі ОСОБА_4 прийнято дані активи об'єктів нерухомого майна, що підтверджується документально. У відповідності з придбанням даних активів об'єктів нерухомого майна було передано оригінали правовстановлюючих документів, при виконанні істотних умов та зобов'язань, що підтверджується документально.

На момент проведення публічних торгів проведених 24.07.2006 року про продаж активів ВАТ Павлівське діяв Наказ N 123 від 07.06.2001, який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2001 р. за N 536/5727 Про затвердження Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства економіки N295 (z 1107-06) від 14.09.2006 . Тобто дані прилюдні торги відбулися під час дії Наказу N 123 Про затвердження Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства (надалі Порядок) і застосовується в даному випадку законодавство, що діяло на той час.

Відповідно до цього Порядку організатором торгів, конкурсу в процедурі розпорядження майном, санації чи ліквідації боржника виступила державна госпрозрахункова установа України з питань банкрутства - Агентство з питань банкрутства в Полтавській області, яке створене відповідно до Указу Президента України від 15 грудня 1999 року N 1573/99 ( 1573/99 ) "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" (далі - організатор торгів, конкурсу), на яку покладаються обов'язки щодо забезпечення захисту інтересів держави на різних стадіях провадження у справі про банкрутство при продажу активів платника податків для погашення його зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами та іншими кредиторами.

До набуття переможцем торгів (Позивачем), конкурсу права власності на придбані активи платника податків відповідальність за їх збереження в установленому порядку несе особа, у якої зазначені активи перебувають у володінні (зберіганні). З моменту підписання актів приймання - передачі нерухомого майна, ФГ Павлик в особі ОСОБА_4 добросовісно зберігав та користувався зазначеним майном (копія ОСОБА_2 додається).

Позивач користується, володіє та розпоряджається даним нерухомим майном з моменту реорганізації та проведення ліквідації (банкрутства) юридичної особи - ВАТ Павлівське на протязі близько 13,5 років. Позивач не змінюючи цільового призначення об'єкту нерухомості та не проводячи технічних змін в об'єкті, а здійснював лише поточні ремонтні роботи, підтримував у належному стані дані об'єкти, що розташовані в селі Коханівка та селі Степанівка Чутівського району Полтавської області. Даний факт підтверджується наявними Технічними паспортами вище придбані у власність на публічних торгах (аукціоні) з продажу активів ВАТ Павлівське , Чутівського району Полтавської області нежитлові приміщення (копії Технічних паспортів додаються). На протязі даного часу сам Власник - ВАТ Павлівське з 2003 року до 2016 року та призначений Власник - в особі арбітражного керуючого ВАТ Павлівське не заявляли клопотань щодо порушеного свого права власності на вищевказане нерухоме майно, яким користується, розпоряджається та володіє Позивач.

Як стверджує Позивач, з квітня 2003 року офіційно володіє, розпоряджається та користується відкрито і добросовісно даним нерухомим майном на протязі тривалого часу, яке придбав у власність, так як одним із способів набуття права власності є придбання майна з прилюдних торгів. Існуюча судова практика з цього питання є досить суперечливою у зв'язку з недостатнім законодавчим регулюванням. Закон про порядок продажу майна з прилюдних торгів досі відсутній, а норми, що містяться в ЦК, лише частково стосуються суті прилюдних торгів.

Так, ст. 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах та відсилає до інших нормативно-правових актів, якими повинні встановлюватись особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і суть норми ч. 4 ст. 656 ЦК, згідно з якою до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу, або це не випливає з їхньої суті.

Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення, частково врегульовано Законом України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606-XIV) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5 (далі - Інструкція № 74/5), якими встановлені умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Однак правила проведення прилюдних торгів цей Закон та Інструкція не визначають і відсилають до інших нормативно-правових актів (ст. 62 і п. 5.11, п. 5.12 відповідно).

Як стверджує позивач, з аналізу законодавства вбачається висновок, що відносини, які виникають з приводу придбання майна на аукціоні (з прилюдних торгів), є договірними відносинами з купівлі-продажу з певною специфікою, визначеною законом. При цьому право продажу товару належить не власникові, а іншій, встановленій законом, особі з метою захисту як приватних, так і публічних інтересів, тобто інтересів держави у здійсненні, дотриманні й контролюванні процесу реалізації майна боржника на законних підставах в результаті звернення стягнення на його майно.

За правилами ст. ст. 328, 204 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто на даний час нерухоме майно придбане з прилюдних торгів перебуває на законних підставах у ФГ Павлик так як дані договори купівлі продажу в судовому порядку не визнавалися не дійсними, а прилюдні торги не визнавалися не законними. На даний час єдиним належним користувачем та розпорядником нерухомого майна є саме ФГ Павлик , в особі голови фермерського господарства та засновника ОСОБА_4

Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до правочинів купівлі-продажу, такий правочин може визнаватись недійсним у судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 ст. 203 ЦК ч.1 ст.215 ЦК). Такий висновок зроблений Верховним Судом України у справі № 6-11бцс12, але на момент звернення до суду про визнання права власності на придбане нерухоме майно на публічних торгах (аукціон) власник та Відповідач не зверталися до суду про невизнання публічних торгів (аукціон), що відбувся 24.07.2006 року по реалізації активів ВАТ Павлівське .

За загальним правилом наслідком недійсності правочину є застосування до сторін двосторонньої реституції. Однак слід враховувати, що боржник не є стороною в таких правовідносинах, а отже, і застосування щодо нього норми абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК неможливе.

Стосовно віндикації ч. 2 ст. 388 ЦК України гарантує особам, які придбали майно у порядку, встановленому для виконання судових рішень, захист їх прав від можливого витребування від них майна. А щодо майна, проданого з прилюдних торгів на підставі виконавчого напису нотаріуса, то арештоване державним виконавцем майно, а також майно, яке є предметом застави (іпотеки), не є таким, що вибуло з володіння боржника поза його волею.

Як правило, передача речі - це двостороннє волевиявлення, спрямоване на передачу права власності від власника до набувача. Однак, як зазначалось вище, у разі проведення відчуження майна з прилюдних торгів у порядку виконавчого провадження власник майна не є їх організатором і не виступає продавцем, оскільки його майно відчужується примусово. Отже, на підставі зазначених законодавчих норм моментом виникнення права власності для нерухомого майна, придбаного з прилюдних торгів (аукціону), є момент реєстрації прав на нього.

Стосовно моменту переходу до покупця права власності на рухоме майно позивач акцентує увагу, що відповідно до п. 7.1 Порядку, яким врегульовано реалізацію арештованого рухомого майна, право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

Позивач наголошує, що майно, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації знаходиться лише під контролем державного виконавця, а боржник зберігає право власності на нього до моменту переходу права власності на нього до переможця.

В даному випадку має місце недотримання механізму, за яким особа (Позивач) набуває права власності на придбане майно з прилюдних торгів, а тому вона змушена звертатись до суду. Однак при цьому пунктами 6.1, 6.2, 6.4 наказу Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення торгів та реалізації арештованого нерухомого майна передбачено, що після повного розрахунку покупців за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги та подає його на затвердження начальникові відповідного органу державної виконавчої служби. Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві. На підставі цього акту нотаріус видає свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

З метою реалізації свого права власності на нерухоме майно придбане з прилюдних торгів ФГ Павлик , в особі засновника та голови фермерського господарства ОСОБА_4, звернувся з заявою до приватного нотаріуса Чутівського нотаріального округу ОСОБА_5 для отримання свідоцтв про право власності на нерухоме майно придбане з прилюдних торгів (аукціону). Подану заяву нотаріусом було розглянуто та надано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Підставою для винесення даної Постанови слугували наявні свідоцтва про право власності, видані на ВАТ Павлівське після укладення договорів купівлі продажу нерухомих активів. Тобто подані документи не відповідають вимогам Закону України Про нотаріат , Наказу №20/5 від 03.03.2004 року Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за №283/8882 та Наказу №296/5 від 22.02.2012 року Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, що є недопустимим для вчинення даного виду нотаріальної дії та суперечить вимогам чинному законодавству України та було видано 30.11.2016 року за №02-31/1398 на вх. №668/02-31 Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено у проведенні нотаріальної дії стосовно видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів (аукціоні) 24.07.2006 року ФГ Павлик (ЄДРПОУ 22536639, в особі голови ФГ ОСОБА_6, яке належало ВАТ Павлівське (ЄДРПОУ 13953115).

Тому з моменту проведення прилюдних торгів (аукціону) на даний час в судовому порядку дані договори купівлі-продажу не визнавалися не дійсними, так як і самі прилюдні торги (аукціон) та процедура відчуження майна.

Скасувати державну реєстрацію права власності без рішення суду не можливо, так як по даний час ВАТ Павлівське не зверталося до державного реєстратора про скасування державної реєстрації. Тому єдиним належним шляхом є визнання в судовому порядку не дійсними Свідоцтв про право власності на нерухоме майно, серії CAB 3575440, №525439, №525442 від 16.08.2007 року та CAB №556548 від 03.09.2007 року, виданих на підставі рішення виконавчого комітету Артемівської (Скороходівської) селищної ради, Чутівського району Полтавської області 21.06.2007 року за №106 та зареєстровані за ВАТ Павлівське . З яких підстав Відповідач 2 видав дані свідоцтва про право власності Позивачеві не відомо.

З наведених обставин саме підтверджується порушення, невизнання та оспорювання майнових прав ФГ Павлик щодо спірного майна та обґрунтована юридична заінтересованість в даному позові.

Беручи до уваги Постанову № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зазначив, а саме: п.5. ...Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5

ЦК).

До державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте має право на захист свого володіння на підставі статті 396 ЦК. При цьому слід мати на увазі, що після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також: не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов'язання, яке виникло з договору про відчуження майна (пункт 1 частини першої статті 346 ЦК), а покупець є його законним володільцем. У разі укладення нового договору про відчуження раніше переданого покупцю майна без розірвання попереднього договору чи визнання судом його недійсним продавець несе відповідальність за його невиконання у виді відшкодування збитків новому покупцеві....

П. 34. Оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України, статті 316 - 319 ЦК, то власник на підставі статті 391 ЦК не може бути визнаний таким, що втратив право користування своїм майном

П. 37. З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності... .

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства про виникнення, припинення, захист права власності та інших речових прав пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє дати судам такі роз'яснення, що у відповідно до статей 2, 318 ЦК України річ (майно) може знаходитись у власності Українського народу, фізичних та юридичних осіб, держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, іноземних держав й інших суб'єктів публічного права.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 p.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

ОСОБА_2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Визнання права власності на майно через звернення до суду не суперечить чинному законодавству. За таких обставин Позивач змушений звертатися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звертатись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів та згідно до частини третьої статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до Конституції України передбачено набуття права власності на підставі Рішення суду за наявності складнощів у оформленні (відсутність в даному випадку можливості отримати в нотаріальному порядку на нерухоме майно, придбане на прилюдних торгах (аукціоні)).

Даною позовною заявою, прагнучи у правовому розумінні достовірно реалізувати дійсні підстави для виникнення майнових прав Позивач звернувся до суду за захистом своїх цивільних прав та інтересів у такий спосіб, як визнання майнових прав та просить визнати свідоцтва про право власності недійсними, визнати право власності на нерухоме майно придбане на відкритих публічних торгах.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволені, з огляду на наступне.

Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

ОСОБА_2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

ОСОБА_2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Статтею 33 ГПК встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що спірне майно було ним придбане на публічних торгах (аукціоні) з продажу активів ВАТ "Павлівське", які відбулися 24.07.2006року (договори купівлі-продажу, протоколи проведення публічних торгів №78, №80, №81, №83 наявні в матеріалах справи). Разом з тим, в матеріалах справи наявні свідоцтва про право власності на спірне майно, видані ВАТ "Павлівське" 16.08.2007р. та 03.09.2007р., тобто вже після проведення аукціону.

Ухвалою господарського суду позивача було зобов'язано надати суду документи на підтвердження права власності відповідача 1 (ВАТ "Павлівське") на момент проведення публічних торгів (24.06.2006р.) на спірне нерухоме майно.

Позивач надав клопотання від 28.02.2017р. (вхід. №2900 від 28.02.2017р.) про приєднання до матеріалів справи №917/24/17 документів на підтвердження права власності відповідача 1 (ВАТ "Павлівське") на момент проведення публічних торгів (24.06.2006р.) на спірне нерухоме майно, зокрема:

- рішення виконавчого комітету Артемівської селищної ради №85 від 30.05.2006р. "Про присвоєння адреси об'єктам, які належать ВАТ "Павлівське";

- рішення виконавчого комітету Артемівської селищної ради №106 від 21.06.2007р. "Про оформлення права власності на будівлі, що перебувають на балансіВАТ "Павлівське";

- рішення виконавчого комітету Артемівської селищної ради №137 від 23.08.2007р. "Про зміни адрес об'єктам, які належать ВАТ "Павлівське";

- схеми розташування земельних діляноквід 12.03.2007р.;

- листування ВАТ "Павлівське" з КП Полтавське БТІ "інвентаризатор" від 07.09.2007р.;

- перелік інвентаризаційних об'ектів основних засобів ВАТ "Павлівське", які передаються ТОВ "Юм-Агросервіс";

- ОСОБА_2 прийому-передачі основних засобів ТОВ "Юм-Агросервіс" власнику ВАТ "Павлівське" від 30.09.2003р.

В матеріалах справи наявна Постанова приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Підставою для винесення даної Постанови слугували наявні свідоцтва про право власності, видані на ВАТ Павлівське після укладення договорів купівлі продажу нерухомих активів, тобто було виявлено, що Позивач, який є переможцем публічних торгів (аукціону) від 24.07.2006 року з продажу нерухомого майна, яке належало ВАТ Павлівське (ЄДРПОУ 22536639), але Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії CAB 575440, №525439, №525442 від 16.08.2007 року та CAB №556548 від 03.09.2007 року, видані на підставі рішення виконавчого комітету Артемівської (Скороходівської) селищної ради, Чутівського району Полтавської області 21.06.2007 року за №106 та зареєстровані за ВАТ Павлівське після проведення прилюдних торгів (аукціону), що відбувся 24.07.2006 року та укладення Договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 24.07.2006 року, умови яких було виконано Позивачем (покупцем) ФГ Павлик повністю. Тобто подані документи не відповідають вимогам Закону України Про нотаріат , Наказу №20/5 від 03.03.2004 року Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за №283/8882 та Наказу №296/5 від 22.02.2012 року Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, так як дані договори купівлі-продажу нерухомого майна придбані на прилюдних торгах (аукціоні) є підставою для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, придбане на прилюдних торгах (аукціоні), але дане нерухоме майно після продажу на прилюдних торгах (аукціоні) було зареєстровано на ВАТ "Павлівське" 16.07.2007р., що є недопустимим для вчинення даного виду нотаріальної дії та суперечить вимогам чинному законодавству України.

ОСОБА_2 п.9 ОСОБА_7 Арбітражного суду України від 31.01.2001р. №01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" (із змінами, внесеними згідно з листом Вищого господарського суду України від 19.05.2003 р. N 01-8/537) вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, арбітражні суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено у додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 N 6/5).

Арбітражним судам слід також виходити з того, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності. Таким чином спір, як правило, виникає не про визнання права власності чи усунення перешкод, а про те, яке підприємство (організація) має право повного господарського відання (оперативного управління) державним майном.

Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Таким чином, позивачем не надано документального підтвердження, що станом на дату проведення публічних торгів та укладання договорів купівлі - продажу від 24.07.2006р. ВАТ "Павлівське" було власником спірного майна, а відповідно у суду відсутні правові підстави для визнання недійсними свідоцтв про право власності, виданих виконавчим комітетом Артемівської селещної ради серії САВ №575440 від 16.08.2007р., серії САВ №556548 від 03.09.2007р., серії САВ №525433 від 16.08.2007р., серії САВ №575442 від 16.08.2007р. та про визнання права власності за позивачем на спірне майно.

Суд, розглянувши та дослідивши представлені докази в їх сукупності приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх безпідставності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33,43, 82-85 ГПК України, ст.ст. 316-319, 328, 334 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Копію рішення направити сторонам.

Повне рішення складено та підписано 20.03.2017р.

Суддя В.В.Паламарчук