Постанова

від 16.03.2017 по справі 814/1140/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 р.м. ОдесаСправа № 814/1140/16

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Вербицької Н.В.

За участю: секретаря - Брижкіної І.О.

представника позивача - Назаренка С.С. (згідно витягу з Єдиного реєстру)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південний тандем до Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Південний тандем звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просило визнати неправомірними дії Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо перерахування 706966,35грн. на рахунок Державного бюджету, яка перевищує розмір податкової застави визначеної постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2014р.справа №814/237/14 всупереч ст. 44 ЗУ Про виконавче провадження ; скасувати Розпорядження Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області № 50494737/В-27 від 12.05.2016 року; зобов'язати Інгульський відділ Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області виконати вимоги ст. 44 Закону України Про виконавче провадження в частині погашення заборгованості ТОВ Південний тандем по заробітній платі робітникам підприємства як задоволення вимог стягувачів третьої черги.

В обґрунтування позову зазначено, що при винесені розпорядження про перерахування коштів у розмірі 706 966,35 грн., що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа, в рахунок погашення податкової заборгованості підприємства орган державної виконавчої служби грубо порушив вимоги Закону в частині не додержання порядку задоволення вимог за виконавчими документами. Зазначені обставини свідчать, що орган державної виконавчої служби діяв не у відповідності до чинного законодавства, необґрунтовано, отже оскаржуване розпорядження підлягає скасуванню із зобов'язанням Відділу виконати вимоги ст. 44 Закону України Про виконавче провадження в частині погашення заборгованості в порядку визначеної черговості.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував Розпорядження Ленінського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області №50494737/В-27 від 12.05.2016 року. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

В апеляційних скаргах Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Інгульський відділ Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням Ленінського (Інгульського) відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 12.05.2016 року №50494737/В-27, зокрема, вирішено, що грошові кошти у сумі 476 980,95 грн., що надійшли 11.05.2016 року, та грошові кошти у сумі 321 932 грн., що надійшли 10.05.2016 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого листа №814/3822/14, виданого 10.03.2016 року Миколаївським окружним адміністративним судом, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Південний тандем , перерахувати відповідно до ст. 45 Закону України Про виконавче провадження , а саме в частині у сумі 706 966,35 грн. на користь державного бюджету як податкову заборгованість на р/р №34126999700005 в ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, код за ЄДРПОУ 37992781, призначення платежу: виконавчий лист №814/3822/14, виданий 10.03.2016 року Миколаївським окружним адміністративним судом про стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю Південний тандем ЄДРПОУ 31882800.

Не погоджуючись із перерахуванням на підставі Розпорядження вказаних сум в рахунок погашення податкового боргу підприємства, без урахування тієї обставини щодо наявності в державній виконавчій службі виконавчих документів з виконання рішень суду по стягненню з підприємства заборгованості по заробітній платі перед працівниками, посилаючись на недотримання органом черговості погашення боргу підприємства, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про неправомірність оскаржуваного розпорядження відповідача та його скасування.

Вирішуючи спір по суті, оскільки доводи позивача про винесення оскаржуваного розпорядження не у відповідності до вимог Закону знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року №606-XIV (який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 44 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року №606-XIV (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) порядок забезпечення черговості задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів.

Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті Закону України від 21.04.1999 року №606-XIV (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами та зобов'язання за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування); 6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Згідно із ч. 2 ст. 44 Закону України від 21.04.1999 року №606-XIV (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Зважаючи на зазначене, наведеними нормами встановлено черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів та передбачено, що у разі, якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на момент винесення оскаржуваного розпорядження на виконанні у державній виконавчій службі перебуває зведене виконавче провадження №44850358 по виконанню виконавчих документів про стягнення з позивача боргу на загальну суму 2 318 820,8 грн.

Вказані суми стягнуті з Товариства з обмеженою відповідальністю Південний тандем на користь юридичних, фізичних осіб та держави, в тому числі, складає собою заборгованість по заробітній платі та податкового боргу.

10.05.2016 року та 11.05.2016 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа надійшли грошові кошти у сумі 476 980,95 грн. та у сумі 321 932 грн., всього - 798 912,95 грн.

Отже, вказані грошові кошти не є достатніми для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, а тому вона підлягала розподілу державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому ст. 44 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року №606-XIV (який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Разом з цим, суд першої інстанції вірно врахував, що станом на 23.01.2014 року позивач мав податковий борг з податку на додану вартість в сумі 554 828,58 грн., який складається з: 245 486,81 грн. - стягнуто постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року по справі №814/4042/13-а; 209 845,05 грн. - стягнуто постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 року по справі№814/4828/13-а; 99496,72 грн. - виник на підставі декларації № 9074304822 від 19.11.2013 року, декларації № 90942143229 від 19.12.2013 року та пені за порушення термінів сплати податку, яка нарахованої за період з 14.11.2013 року по 22.01.2014 року в сумі 1027,76 грн.

09.07.2013 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави та складено Акт № 4/19-040 (вантажний автокран балансова вартість 403333,34 грн., набір меблів балансова вартість 920,58 грн., CANON MF-3228 бал. вартість 667,77 грн., мобільний телефон на суму 39220,46 грн.).

17.02.2014 року Миколаївським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі №814/237/14 за позовом ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва до ТОВ Південний тандем про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі у сумі 554 828,58 грн. згідно акта опису майна № 4/19-040 від 09.07.2013 року.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваного розпорядження позивач мав податковий борг, що забезпечений податковою заставою, на суму 554 828,58 грн., і який в силу п. 1 ч. 1 ст. 44 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року №606-XIV (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) підлягав погашенню у вигляді першої черги задоволення вимог за відповідним виконавчим документом.

Разом з цим, як вірно встановив суд першої інстанції та не заперечується сторонами, на момент винесення оскаржуваного розпорядження на примусовому виконанні в державній виконавчій службі перебувають виконавчі документи з виконання рішень суду про стягнення з підприємства заборгованості по заробітній платі у загальній сумі 234 173 грн., тобто борг, який у даному випадку має бути задоволений у третю чергу згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 44 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року №606-XIV (який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Проте, в супереч вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини, відповідач виніс розпорядження, яким кошти, що надійшли на депозитний рахунок, зокрема, у сумі 706 966,35 грн. перерахував в рахунок погашення податкового боргу підприємства на виконання виконавчого листа №814/3822/14, виданого 10.03.2016 року Миколаївським окружним адміністративним судом, про стягнення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю Південний тандем .

Зазначені обставини беззаперечно свідчать про порушення відповідачем черговості задоволення вимог стягувачів, за обставини недостатності стягнутої суми для задоволення всіх таких вимог, та порядку розподілу вказаних сум у відповідності до черги, визначеної спеціальним Законом.

Разом з цим, оскільки як показали обставини справи, вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна розповсюджені на суму 554 828,58 грн., колегія суддів вважає, що вони мали бути погашені за рахунок коштів, що надійшли на депозитний рахунок, у першу чергу.

Отже, інша частина вказаних коштів, а саме у розмірі 152 137,77 грн., підлягали розподіленню державним виконавцем у третю чергу на задоволення вимог працівників про стягнення з позивача боргу по заробітній платі.

Зазначені обставини показали, що оскаржуване розпорядження про перерахунок коштів до бюджету 152 137,77 грн. в рахунок погашення податкового боргу підприємства прийнято з порушенням вимог Закону щодо дотримання черговості задоволення вимог стягувачів та порядку розподілу між стягувачами відповідних коштів, а тому рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню лише на вказану суму коштів.

Оскільки при вирішенні спору суд першої інстанції надав невірну оцінку обставинам справи, що призвело до помилкових висновків суду, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південний тандем до Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Південний тандем - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області №50494737/В-27 від 12.05.2016 року у сумі 152 137 (сто п'ятдесят дві тисячі сто тридцять сім) грн. 77 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 21.03.2017 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

Н.В. Вербицька