Постанова

від 12.12.2019 по справі 814/1140/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року

Київ

справа №814/1140/16

адміністративне провадження №К/9901/21352/18

адміністративне провадження №К/9901/21354/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за касаційними скаргами Інгульського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та Державної податкової інспекції в Інгульському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року (головуючий суддя - Князєв В.С.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року (головуючий суддя - Єщенко О.В., судді: Димерлій О.О., Вербицька Н.В.)

у справі №814/1140/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південний тандем

до Інгульського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області,

третя особа Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області,

про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Південний тандем (далі - ТОВ Південний тандем ) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило:

- визнати неправомірними дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального міського управління юстиції у Миколаївській області щодо перерахування на рахунок державного бюджету суми 706 966 грн 35 коп., яка перевищує розмір податкової застави визначеної постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі №814/237/14 всупереч статті 44 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV Про виконавче провадження (далі - Закон №606-XIV);

- скасувати розпорядження Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального міського управління юстиції у Миколаївській області від 12 травня 2016 року №50494737/В-27;

- зобов`язати Ленінський відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального міського управління юстиції у Миколаївській області виконати вимоги статті 44 Закону №606-XIV в частині погашення заборгованості по заробітній платі працівникам ТОВ Південний тандем , як задоволення вимог стягувачів третьої черги.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що при винесені розпорядження про перерахування коштів у розмірі 706 966 грн 35 коп. на користь державного бюджету, в рахунок погашення податкової заборгованості підприємства, державна виконавча служба грубо порушила вимоги Закону №606-XIV в частині недодержання порядку задоволення вимог за виконавчими документами, зокрема щодо погашення заборгованості по заробітній платі працівників ТОВ Південний тандем .

3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 12 травня 2016 року №50494737/В-27. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Ленінського (Інгульського) відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 12 травня 2016 року №50494737/В-27 у сумі 152 137 грн 77 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція в Інгульському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ДПІ в Інгульському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області) та Інгульський відділ Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - Інгульський ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області) звернулися з касаційними скаргами в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Позивач відзивів на касаційні скарги до суду не подав.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у Ленінському (Інгульському) відділі державної виконавчої служби міста Миколаїва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебуває зведене виконавче провадження №44850358 з виконання виконавчих документів про стягнення з ТОВ Південний тандем боргу на загальну суму 2 318 820 грн 08 коп.

8. Зазначена сума підлягає стягненню з ТОВ Південний тандем на підставі прийнятих судами різних юрисдикцій судових рішень на користь юридичних, фізичних осіб та держави, та зокрема складають собою заборгованість по заробітній платі та податковому боргу.

9. 9 липня 2013 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Миколаєва проведено опис майна ТОВ Південний тандем , на яке поширюється право податкової застави та складено Акт №4/19-040 з найменуванням майна та його вартістю, на загальну суму 405 558 грн 58 коп.

10. Станом на 23 січня 2014 року позивач мав податковий борг в сумі 554 828 грн 58 коп., який складається з: 245 486 грн 81 коп. - стягнуто постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі №814/4042/13-а; 209 845 грн 05 коп. - стягнуто постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі №814/4828/13-а; 99 496 грн 72 коп. - виник на підставі декларації №9074304822 від 19 листопада 2013 року, декларації №90942143229 від 19 грудня 2013 року та пені за порушення термінів сплати податку, яка нарахована за період з 14 листопада 2013 року по 22 січня 2014 року в сумі 1 027 грн 76 коп.

11. 17 лютого 2014 року Миколаївським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі №814/237/14, якою Державній податковій інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва надано дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 554 828 грн 58 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна від 9 липня 2013 року №4/19-040.

12. Також в державній виконавчій службі на примусовому виконанні перебувають виконавчі документи з виконання рішень Ленінського районного суду м. Миколаєва про стягнення з ТОВ Південний тандем заборгованості по заробітній платі найманих працівників цього підприємства на загальну суму 234 173 грн.

13. 16 січня 2015 року Миколаївським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі №814/3822/14 якою стягнуто з ТОВ Південний тандем на користь держави податковий борг у сумі 706 966 грн 35 коп.

14. 10 травня 2016 року та 11 травня 2016 року на рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби надійшли грошові кошти у сумі 321 932 грн та у сумі 476 980 грн 95 коп відповідно, на загальну суму - 798 912 грн 95 коп.

15. Розпорядженням Ленінського (Інгульського) відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 12 травня 2016 року №50494737/В-27, відповідно до статті 45 Закону №№ 606-XIV, зокрема вирішено, що грошові кошти у сумі 476 980 грн 95 коп та грошові кошти у сумі 321 932 грн, які надійшли на рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби при примусовому виконанні виконавчого листа №814/3822/14, виданого 10 березня 2016 року Миколаївським окружним адміністративним судом, про стягнення грошових коштів з ТОВ Південний тандем необхідно перерахувати на користь державного бюджету, як податкову заборгованість в розмірі 706 966 грн 35 коп.

16. Вважаючи неправомірними дії відповідача під час прийняття спірного розпорядження позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом, в якому ставить питання про його скасування.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України (далі - ПК України) забезпеченим заставою є лише сума у розмірі 554 828 грн 58 коп., а перерахована на користь державного бюджету на підставі виконавчого листа №814/3822/14 податкова заборгованість в розмірі 706 966 грн 35 коп. не була забезпечена заставою і повинна бути погашена в загальному порядку забезпечення вимог. На підставі вказаного суд встановив порушення черговості задоволення вимог стягувачів

18. Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача виконати вимоги статті 44 Закону №606-XIV щодо погашення ТОВ Південний тандем заборгованості по заробітній платі працівникам підприємства, як задоволення вимог стягувачів третьої черги, суд першої інстанції виходив з її передчасності.

19. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

20. Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума 554 828 грн 58 коп. яка забезпечена заставою мала бути погашена за рахунок грошових коштів, що надійшли на депозитний рахунок державної виконавчої служби в першу чергу, а інша частина грошових коштів, у розмірі 152 137 грн 77 коп., підлягали розподіленню державним виконавцем у третю чергу на задоволення вимог по заробітній платі найманих працівників підприємства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

21. ДПІ в Інгульському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій приймаючи оскаржувані рішення не звернули уваги на положення пункту 89.2 статті 89 ПК України, зокрема, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

22. Інгульський ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області в касаційній скарзі вказує на те, що державним виконавцем перерахунок коштів здійснено на підставі виконавчого листа №814/3822/14 та відповідно до статей 43, 44, 54 Закону №606-XIV, тобто в межах наданих законодавством повноважень.

23. Крім того, з посиланням на положення статей 59, 88, 89, 93 ПК України скаржник зазначає, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків і це майно звільняється з податкової застави після отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу, а тому після отримання виконавчого листа від 10 березня 2016 року №814/3822/14 про стягнення з ТОВ Південний тандем податкового боргу у сумі 706 966 грн 35 коп на користь Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Миколаєва, державний виконавець перерахував до державного бюджету вказані кошти в першу чергу, оскільки стягувач є заставодержателем майна боржника.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

25. Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу наявності чи відсутності в діях Ленінського (Інгульського ) відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області порушень під час прийняття спірного розпорядження, яким перераховано грошові кошти у розмірі 706 966 грн 35 коп. (податковий борг) на рахунок державного бюджету, що перевищують розмір податкової застави визначеної постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі №814/237/14, замість погашення заборгованості по заробітній платі найманим працівниками підприємства, як стягувачам третьої черги.

26. Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій фактично оскаржуються відповідачем та третьою особою в частині задоволених позовних вимог, зокрема про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 12 травня 2016 року №50494737/В-27, а в іншій частині судові рішення позивачем не оскаржуються, то колегія суддів перевіряє їх законність та обґрунтованість лише у цій частині.

27. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюються Законом України від 21 квітня 1999 року №606-XIV Про виконавче провадження (далі - Закон №606-XIV) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

29. Згідно частини першої статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

30. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (частина перша та друга статті 2 Закону №606-XIV).

31. Відповідно до частини першої статті 11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

32. Частиною першою статті 44 Закону №606-XIV передбачено, що у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами та зобов`язання за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов`язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування);

6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

33. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (частина друга статті 44 Закону №606-XIV).

34. З аналізу зазначених норми вбачається, що у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна, а стягнення податків та інших платежів до бюджету можуть задовольнятися у п`яту чергу після задоволення вимог працівників пов`язаних з трудовими правовідносинами.

35. Посилання третьої особи та відповідача у касаційних скаргах на те, що стягувач (Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Миколаєва) має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог щодо погашення всього податкового боргу який рахується за платником податків, оскільки майно боржника знаходилось в податковій заставі, судами обґрунтовано не взято до уваги, враховуючи наступне.

36. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пункт 89.1 статті 89 ПК України).

37. Пунктом 89.2 статті 89 Закону ПК України, визначено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

38. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

39. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

40. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

41. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

42. Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

43. Крім того, нормами пункту 89.3 статті 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

44. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

45. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

46. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

47. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

48. Отже, податкова застава є способом забезпечення виконання обов`язку зі сплати грошових зобов`язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.

49. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі наявності у платника непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу.

50. При цьому, суд першої інстанції встановив, що податковий орган додатковий акт опису суми, відповідно до розміру податкового боргу не складав.

51. Таким чином, висновок суду про те, що заставою забезпечена лише сума у розмірі 554 828 грн 58 коп на яку було складено акт опису, є правильним.

52. Разом з тим, висновок апеляційного суду у цій справі є помилковим, оскільки визнаючи спірне розпорядження неправомірним та скасовуючи його лише в частині суми 152 137 грн, суд виходив з того, що на рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби надійшла сума 706 966 грн 35 коп, яка на справді є податковим боргом, який не забезпечений податковою заставою і був перерахований відповідачем на рахунок третьої особи.

53. Виходячи з наведеного, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено закріплену Законом черговість задоволення вимог стягувачів, яка визначає порядок дій державного виконавця, у зведеному провадженні якого знаходиться декілька виконавчих документів щодо одного боржника.

54. Висновки суду першої інстанції узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають нормам процесуального права, доводи касаційних скарг їх не спростовують та ґрунтуються на переоцінці обставин, встановлених судом.

55. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

56. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийнята з дотриманням норм процесуального права, але помилково була скасована апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі постанови суду першої інстанції.

57. У іншій частині позовних вимог судові рішення, враховуючи положення частини першої статті 341 КАС України, касаційним судом не переглядаються.

58. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 352, 356 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Інгульського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та Державної податкової інспекції в Інгульському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року скасувати, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду