Вирок

від 21.03.2017 по справі 730/207/17

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа №730/207/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2017 р. м.Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Борзни кримінальне провадження за №12016270090000271 від 02.05.2016 року щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червоні Партизани Носівського району, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого Деснянським районним судом м.Києва за ст.ст. 15 ч.3, 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,-

якого обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 393 ч.1 КК України, -

встановив:

ОСОБА_5 , який був раніше засуджений вироком Деснянського районного суду м.Києва від 04.03.2016 року за вчинення злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.3, ч. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з ісптовим строком 1 рік 6 місяців, на шлях виправлення не став і у період невідбутого покарання та непогашеної судимості вчинив інші кримінальні правопорушення.

Так, 22 квітня 2016 року близько 18-00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи біля господарства ОСОБА_6 , мешканця АДРЕСА_2 , таємно повторно шляхом вільного доступу викрав із салону автомобіля марки «МАЗ» (д.н.з. НОМЕР_1 ) покривало вартістю 724,29 грн. та грошові кошти у розмірі 205,00 грн., чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 929,29 грн.

Крім цього, 22 квітня 2016 року близько 18-10 год. ОСОБА_5 , перебуваючи біля господарства ОСОБА_6 , мешканця АДРЕСА_2 , таємно повторно шляхом вільного доступу викрав із салону автомобіля марки «ПЕЖО» (д.н.з. НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 400 гривень, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальної шкоди на зазначену суму.

Також, 30 квітня 2016 року близько 21-00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні адміністративної будівлі Комарівської ЗОШ-інтернату І-ІІст., що розташована за адресою: с. Комарівка, вул.Шевченка, 1 Борзнянського району Чернігівської області, з кабінету учительської таємно повторно шляхом вільного доступу викрав два покривала, загальною вартістю 417,12 гривень, з врахуванням вартості одного покривала 208,56 грн., чим спричинив Комарівській ЗОШ-інтернат І-ІІ ст. матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, 26 жовтня 2016 року ухвалою слідчого судді Борзнянського районного суду щодо підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12016270090000271 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Близько 17-30 год. у залі суду ОСОБА_5 роз`яснено зміст ухвали, порядок її оскарження та під розписку вручено її копію. Після чого ОСОБА_5 був взятий під варту у залі суду співробітниками поліції. Таким чином, останній набув статусу особи, яка перебуває у попередньому ув"язненні.

26 жовтня 2016 року близько 18-00 год. ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел, спрямований на втечу з-під варти, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, відкрито, самовільно, незаконно, з метою уникнути подальшого перебування під вартою, скориставшись відсутністю належного нагляду з боку співробітників поліції, залишив приміщення Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області та здійснив втечу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2 та 393 ч.1 КК України, визнав повністю.

В показаннях він пояснив, що 22 квітня 2016 року близько 18-00 год., перебуваючи біля господарства ОСОБА_6 , ( АДРЕСА_2 ), де він тимчасово перебував, будучи найнятим для виконання робіт по господарству батьком вказаної особи, ОСОБА_7 , відкривши праві дверцята кабіни вантажного автомобіля марки «МАЗ» (д.н.з. НОМЕР_1 ), викрав звідти покривало та грошові кошти у розмірі 205,00 грн., що належали ОСОБА_6 .

Крім цього, 22 квітня 2016 року, близько 18-10 год., перебуваючи біля господарства ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ), відкривши праві дверцята автомобіля марки «ПЕЖО» (д.н.з. НОМЕР_2 ), викрав грошові кошти в сумі 400 грн., що знаходились в «бардачку» на місці пасажира. Викрадені грошові кошти витратив на придбання продуктів харчування та горілчані вироби у м.Ніжині.

Також, 30 квітня 2016 року, близько 21-00 год., перебуваючи у приміщенні адміністративної будівлі Комарівської ЗОШ-інтернату І-ІІст., що розташована за адресою: с. Комарівка, вул.Шевченка, 1 Борзнянського району Чернігівської області, з кабінету учительської він шляхом вільного доступу викрав два покривала, які він потім зберігав на горищі одного з будинків неподалік від адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 . Там же він зберігав інше покривало, викрадене раніше з кабіни автомобіля МАЗ. Через декілька днів його побачили, і після прибуття поліції вказані покривали були вилучені та повернуті Комарівській ЗОШ-інтернатові й ОСОБА_6 .

Крім цього, 26 жовтня 2017 року близько 18-00 год., перебуваючи в приміщенні Борзнянського відділення поліції, куди він був супроводжений співробітником поліції з зали суду Борзнянського районного суду після оголошення ухвали про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, розуміючи протизаконність своїх дій, самовільно, скориставшись тим, що залишився в приміщенні один, оскільки співробітник поліції відволікся і вийшов з кімнати, побачивши, що вихід на внутрішнє подвір`я є вільним, він вийшов на внутрішній майданчик і потім, перелізши через паркан, пішов до автодороги, і на попутному транспорті доїхав до с.Хороше Озеро. Згодом він був затриманий співробітниками поліції.

Пояснив, що щиро розкаюється в своїх протизаконних діях.

Представник потерпілого, Комарівської ЗОШінтернату, в судовому засіданні підтвердила факт виявлення крадіжки з вчительської кімнати в адміністративній будівлі двох покривал колишнім учнем ОСОБА_5 . Водночас, вона просила суд не застосовувати суворого покарання щодо останнього, оскільки викрадене майно повернуто, і вважається, що матеріальна шкода відшкодована, а моральна шкода відсутня.

Потерпілий ОСОБА_6 , повідомлений про час і місце розгляду кримінального провадження належним чином, в судове засідання не з`явився, з клопотаннями не звертався.

З`ясовуючи думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження, встановивши, що обвинувачений беззаперечно визнав зміст обвинувачень, визначених в обвинувальному акті, а також встановлених обставин вчинених ним кримінальних правопорушень, і що його поведінка в судовому процесі свідчить про усвідомлення ним протизаконності вчинених дій, суд погодився з узгодженою думкої сторін щодо недоцільності допиту свідків та дослідження доказів, встановлених під час досудового розслідування, на підтвердження вини останнього, які не оспорюються.

Обвинуваченому додатково роз`яснено, що за вказаних обставин він позбавляється права на апеляційне оскарження визнаних ним фактичних обставин.

З огляду на зазначене, враховуючи показання обвинуваченого, які він дав в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_5 , які виразились у крадіжці чужого майна, з врахуванням ознак повторності, кваліфіковані правильно, як вчинення останнім злочинів, передбачених ст.185 ч.2 КК України.

Також, дії ОСОБА_5 , які виразились у втечі з-під варти, будучи особою, яка перебуває в попередньому ув`язненні, кваліфіковані правильно, як вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.393 ч.1 КК України.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому з метою його виправлення та виховання, судом враховуються положення ст.50 КК України, а саме, що вирок суду має на меті не лише покарання, а й виправлення засудженого, а також спрямований на запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Водночас, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд виходить також із вимог ст.65 КК України, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих і обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого і його ставлення до вчиненого правопорушення.

Так, судом встановлено, що вчинені ОСОБА_5 кримінальні правопорушення за своїм характером та ступенем суспільної небезпеки відповідно до ст.12 КК України кваліфікуються як злочини середнього ступеня тяжкості;

- задовільно характеризується за місцем проживання та навчання;

- не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра;

- обставиною, що згідно з ст.67 КК України обтяжує покарання, є рецидив злочинів;

- обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття обвинуваченого у вчинених ним злочинах.

З огляду на зазначене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинення ним злочинів, передбачених ст.185 ч.2 та 393 ч.1 КК України, слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_5 вчинено кілька злочинів, то з огляду на обставини справи та особу обвинуваченого, при вирішенні питання призначення покарання за сукупністю злочинів, відповідно до вимог ст.70 КК України, остаточне покарання слід призначити шляхом часткового складання призначених покарань.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , судом враховані вимоги ст.71 КК України, якою передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

З урахуванням даних, наявних в матеріалах кримінального провадження, щодо залишку невідбутого покарання за попереднім вироком, суд вважає, що остаточне покарання обвинуваченому слід призначити у вигляді позбавлення волі, визначивши строк покарання шляхом приєднання призначеного за новим вироком покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Під час визначення міри покарання судом також враховані доводи представника потерпілого та захисника щодо міри покарання.

Відповідно до ст.ст.122, 126 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_5 судові витрати у кримінальному провадженні в розмірі 879,60 грн., що пов`язані з проведенням ЧНДЕКЦ судовотоварознавчої експертизи.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ст.ст.98, 100 ч.9 п.3 КПК України речові докази у справі 2 покривала, належні Комарівській ЗОШ-інтернату, та одне покривало, що належить потерпілому ОСОБА_6 , що перебувають на зберіганні у власників, повернути власникам вказаного майна.

Керуючись ст.ст.98, 100, 122, 370,373,374, 376 КПК України, ст.ст.185 ч.2, 393 ч.1 КК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 393 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Керуючись ст.71 КК України, шляхом приєднання призначеного за новим вироком покарання частини невідбутого покарання за попереднім вироком, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати у кримінальному провадженні в розмірі 879,60 грн., що пов`язані з проведенням ЧНДЕКЦ судовотоварознавчої експертизи.

Речові докази у справі: 2 покривала, належні Комарівській ЗОШінтернат, та одне покривало, що належить потерпілому ОСОБА_6 , що перебувають на зберіганні у власників, повернути власникам вказаного майна.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 залишити без зміни у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з 18-00 год. 16.01.2017 року.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів черезБорзнянський районний суд.

Вирок суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ст.349 ч.3КПК України.

Суддя

Борзнянського районного суду ОСОБА_1