Постанова

від 09.03.2017 по справі 820/10480/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

09 березня 2017 р. №820/10480/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретареві судового засідання - Вождаєвій М.О.,

за участю: представника позивача - Проценко К.А.,

представника відповідача - Зінченка В.І.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківської області про скасування податкових повідомлень -рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Харківської області № 0000422202 від 24.09.2015 про зменшення ТОВ "Діпнет Україна" від'ємного значення ПДВ за травень 2015 року 147687 грн., №0000432202 від 24.09.2015 про донарахування ТОВ "Діпнет Україна" податкових зобов'язань з ПДВ на суму 59805,00 грн., у тому числі: 39870,00 грн. - за основним платежем, 19935,00 грн., - за штрафними (фінансовими санкціями); стягнути на користь ТОВ "Діпнет Україна" з Держаного бюджету України суму сплаченого збору в розмірі 3112,39 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 адміністративний позов ТОВ "Діпнет Україна" до Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення від 24.09.2015 року №0000422202 та №0000432202.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2016 апеляційну скаргу Дергачівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківської області залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 по справі №820/10480/15 за позовом ТОВ "Діпнет Україна" до Дергачівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2016 касаційну скаргу Дергачівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківської області задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2016у у справі № 820/10480/15 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 прийнято до розгляду адміністративну справу №820/10480/15 за позовом ТОВ "Діпнет Україна" до Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання 31.01.2017, замінено на підставі ст. 55 КАС України відповідача Дергачівську ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на Слобожанську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "Діпнет Україна", а саме стосовно не підтвердження фактичного постачання товару від контрагентів - постачальників та, відповідно, не підтвердження реальності господарських операцій, ґрунтується на тому, що позивач під час проведення перевірки не надав в повному обсязі документи. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами, які в належному обсязі надано як до перевірки, так і до суду.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Зінченка В.І. до суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв у відповідності до чинного законодавства. Також представник відповідача зазначив, що відсутні належним чином оформлені товарно - транспорті накладні по взаємовідносинам позивача з його контрагентами, що в свою чергу стало підставою для висновку податкового органу про неможливість встановлення фактів реального постачання, переміщення товару між позивачем та його контрагентами.

Представник позивача - Проценко К.А. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача - Зінченка В.І. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях на позов обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" (далі - ТОВ "Діпнет Україна") зареєстровано як юридична особа (т.1 а.с.17), перебуває на обліку в Слобожанській ОДПІ ГУ ДФС у Харківської області (Дергачівській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області) як платник податків, є платником податку на додану вартість.

Як встановлено в акті перевірки, видами діяльності ТОВ "Діпнет Україна" є кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; оптова торгівля іншими офісними машинами устаткуванням; оптова торгівля машинами й устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що Дергачівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Діпнет Україна" з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Промзвено" за період грудень 2012 року - серпень 2013 року, жовтень, листопад 2013 року, січень, лютий 2014 року, ТОВ "Техно - промкомплекс", Концерн "ВТП", ТОВ "Євротелекомгруп" за період квітень 2015 року, ТОВ "Комп Ін форм Груп" за період травень 2015 року.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складений акт від 10.09.2015 №83/20-11-22-02/38278035 (т.1 а.с.34-74), у висновках якого встановлено порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження податкового кредиту на загальну суму 187557 грн., в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ "Промзвено" за грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад 2013 року, січень 2014 та лютий 2014 року на суму 39870 грн.; встановлено заниження податкового кредиту за період квітень 2015 року на суму 135846 грн., в тому числі по взаємовідносинах з Концерн "ВТП" (п.н.38773020) на загальну суму 61484 грн., по взаємовідносинах з ТОВ "Технопромкомплекс" (п.н.38381673) на суму 61051 грн., по взаємовідносинах з ТОВ "Євротелекомгруп" (п.н.38308510) на суму 13311 грн.; встановлено заниження податкового кредиту за період травень 2015 року на суму 11841 грн., в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ "Комп Ін форм груп" (п.н.37950137) на суму 114841, в результаті чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму 147687 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Дергачівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 24.09.2015 року №0000432202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 59805 грн., в т.ч. за основним платежем - 39870 грн. та штрафними санкціями - 19935 грн. (т.1 а. с.75);

- від 24.09.2015 року №0000422202, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 177687 грн. (т.1 а. с.76).

Перевіряючи обґрунтованість висновків Дергачівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 10.09.2015 №83/20-11-22-02/38278035, суд встановив наступне.

Згідно матеріалів справи, між ТОВ "Діпнет Україна" (покупець) та ТОВ "Євротелекомгруп" (постачальник), укладено договір поставки від 26.11.2014 №1126-01 (т.1 а.с.153-154). Згідно п.п.1.1 вказаного договору поставки - постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснити поставку товару, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених договором.

Факт реальності поставки товару ТОВ "Євротелекомгруп", а також сплати за нього підтверджується наданими до матеріалів справи позивачем видатковими накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученнями (т.1 а.с.154-166).

Єдиною підставою для висновків перевіряючих про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України є висновки Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, викладені в акті перевірки про пересортування товарів номенклатури та її кількості, що мають фіктивний характер, ґрунтуються на припущення податкового органу та не підтверджені документально.

Судом встановлено, що між ТОВ "Діпнет Україна" (покупець) та Концерном "Високі Технології Права" (далі - Концерн "ВТП") (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 10.04.2015 №220 (т.1 а.с.167-68). Відповідно до п.п.1.1 вказаного договору купівлі - продажу - продавець зобов'язується передати у власність покупцю товаро - матеріальні цінності: обладнання для мереж, а покупець зобов'язуються прийняти та своєчасно оплатити ці товаро-матеріальні цінності на умовах даного договору.

На підтвердження реального виконання умов вказаного договору з Концерном "ВТП" та сплати за придбаний товар позивачем до матеріалів справи надано видаткові накладні, а також позивачем на підтвердження транспортування придбаного товару надано товарно - транспортні накладні (т.1 а.с. 169-174).

Згідно змісту вказаних товарно - транспортних накладних, транспортування придбаного товару у Концерну "ВТП" здійснено за допомогою третьої особи, а саме: ТОВ "Кредо", на підтвердження укладання з вказаною особою договору на перевезення, позивачем до матеріалів справи надано відповідний договір, акт приймання - передачі робіт, платіжне доручення (т.1 а.с.146-125).

Також судом встановлено, що між ТОВ "Діпнет Україна" (покупець) та ТОВ "Техно-промкомплекс" (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 09.01.2015 №6 (т.1 а.с.175-177). Згідно п.п.1.1 вказаного договору купівлі - продажу - продавець зобов'язується передати у власність покупцю товарно-матеріальні цінності: будівельні матеріали, електротехнічну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору. Також відповідно до п.п.1.2 вказаного договору купівлі - продажу - кількість, найменування, вартість та індивідуальні особливості товару будуть відображені в Специфікаціях або видаткових накладних.

На підтвердження виконання умов договору купівлі - продажу позивачем до матеріалів справи надано видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення (т.1 а.с.178-188).

Згідно матеріалів справи, ТОВ " Діпнет Україна" було придбано у ТОВ "Комп Інформ Груп" у травні 2015 року: медіаконвертер D-Link DMC-G01LC (Gigabit Ethernet to Gigabit SFP); адаптер перехідник USB/2 ps клавіатура + миш.

На підтвердження реальність вказаної господарської операції позивачем до матеріалів справи надано видаткові накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення (т.1 а.с.189-194).

Судом встановлено, що між ТОВ "Діпнет Україна" (замовник) та ТОВ "Промзвено" (постачальник), укладено договір від 28.210.2013 №1-2810/2013 (т.1 а.с.195-197). відповідно до п.п.1.1 вказаного договору - замовник доручає, а постачальник приймає на себе зобов'язання з постачання на умовах, зазначених у цьому договорі, продукції, обладнання і видаткових матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її відповідно до умов договору. Також згідно п.п. 1.2 зазначеного договору визначено, що весь перелік, асортимент, із указівкою ціни, що поставляється в рамках даного договору постачальником продукції визначається у видаткових накладних.

На підтвердження реальності поставки товару ТОВ "Промзвено", а також сплати за нього позивачем до матеріалів справи надано податкові та видаткові накладні, розрахунку на оплату (т.1 а.с.198 -248, т.2 а.с.1-114), платіжні доручення (т.2 а.с.115-160).

Також на підтвердження оподаткування придбаних ТМЦ та обладнання у вказаних контрагентів позивачем до матеріалів справи надано відомості інвентаризації ТМЦ (т.3 а.с. 29-42).

Як встановлено з письмових пояснень представника позивача, відсутність товарно -транспортних накладних, по взаємовідносинам з ТОВ "Комп Ін форм Груп", ТОВ "Промзвено", ТОВ "Євротелекомгруп" обумовлено тим, що позивачем для транспортування вказаного товару було використано послуги третіх осіб, а саме: ПП "Нічний експрес", ТОВ "Інтайм", ТОВ "Делівері", ТОВ Нова Пошта , що підтверджується відповідними договорами, актами здачі - приймання послуг, рахунками - фактурами, платіжними дорученнями, тощо (т.2 а.с.161-250, т.3 а.с.1-8).

Щодо посилань відповідача стосовно того, що товарно - транспортні накладні заповнені з порушенням встановлено порядку, а саме: відсутня інформація щодо довіреностей вантажоодержувача на відпуск вантажу, у таблиці відомості про вантаж відсутні дані про вид пакування, відсутні дані щодо вантажно - розвантажувальних робіт, суд зазначає, що відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 23.09.2015 по справі № К/800/22363/15, від 27.07.2015 по справі № К/800/56974/13, від 07.12.2015 по справі № К/800/17289/13.

Суд зазначає, що придбані ТМЦ та обладнання у ТОВ "Євротелекомгруп", "Техно-промкомплекс", Концерну "ВТП", ТОВ "Комп Інформ Груп", ТОВ "Промзвено" було здійснено для подальшої реалізації контрагентам - покупцям, а саме: ПАТ ДАТАГРУП , ТОВ Ультралінк , ТОВ Укрчерметавтоматика , ТОВ Дабл-Ю Нет Україна , ТОВ Херсон Телеком Сервіс , ТОВ Фрінет , ТОВ Телерадіокомпанія ТІМ , ТОВ ХОРС - ТЕЛЕКОМ ТОВ Київські оптичні мережі та ін., що підтверджується наданими первинними документами, а саме: відповідними договорами, платіжними дорученнями, видатковими накладними тощо (т.3 а.с.190-250, т. 4 а.с.1-131).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Євротелекомгруп", "Техно-промкомплекс", Концерну "ВТП", ТОВ "Комп Інформ Груп", ТОВ "Промзвено", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Позивачем відповідні суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Євротелекомгруп", "Техно-промкомплекс", Концерну "ВТП", ТОВ "Комп Інформ Груп", ТОВ "Промзвено" були включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації з податку на додану вартість, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у перевіряємий період, поданої до податкового органу.

Таким чином, ТОВ "Євротелекомгруп", "Техно-промкомплекс", Концерну "ВТП", ТОВ "Комп Інформ Груп", ТОВ "Промзвено" - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ТОВ "Діпнет Україна" придбано ТМЦ та обладнання за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На підставі зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ "Діпнет Україна" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, виконаних робіт та наданих послуг) свідчать про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "Діпнет Україна", у спірний період матеріально - технічних ресурсів, а саме приміщень, якими користувався позивач для здійснення своєї господарської діяльності, розташованими, за адресами: Харківська область, м. Лозова, вул. Кутува, 6, а також м. Дергачі, вул. Петровського, 163г, м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 18; м. Харків, пер. Новожанівський, 11, що підтверджується відповідними договорами, актами приймання передачі приміщень, платіжними дорученнями (т.1 а.с.77-145), а наявність у позивача найманого персоналу підтверджується штатним розкладом, копіями дипломів працівників (т.3 а.с.185-217), що у сукупності свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основного виду діяльності - оптової торгівлі електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього.

Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9 підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цією статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6, пунктами 138.11, 138.12 цією статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього кодексу.

Згідно п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються, зокрема: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, серед яких, витрати на врегулювання спорів у судах; інші витрати загальногосподарського призначення (витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, о забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг).

Положеннями ст. 198 ПК України визначено правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість.

Так, згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абз. "а" п 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ТОВ "Євротелекомгруп", "Техно-промкомплекс", Концерну "ВТП", ТОВ "Комп Інформ Груп", ТОВ "Промзвено" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Зазначена закупівля ТМЦ та обладнання у контрагентів безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, яка направлена на отримання доходу, оскільки придбані товари були в подальшому реалізовані контрагентам - покупцям.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання товарів, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "Діпнет Україна".

Таким чином, позивачем було дотримано вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "Євротелекомгруп", "Техно-промкомплекс", Концерну "ВТП", ТОВ "Комп Інформ Груп", ТОВ "Промзвено". Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на податкову інформацію ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 16.07.2015 р. №883/20-31-22-03-07 щодо підтвердження господарських відносин з контрагентом Концерн "ВТП", з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період лютий-травень 2015 року, в якій міститься висновок про нереальність здійснення господарської діяльності Концерном "ВТП"з підстав відсутності останнього за місцемзнаходження, а також посилання на висновки органів ДФС про відсутність у ТОВ "Техно-промкомплекс" виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Щодо викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ "Промзвено" стосовно наявності протоколу допиту свідка від 05.01.2014, згідно якого ОСОБА_5, який значиться директором ТОВ "Промзвено" пояснював, що не здійснював господарських відносин з ТОВ "Діпнет Україна", суд зазначає, що на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.11.2016 судом двічі витребувано у відповідача: письмові пояснення щодо того, в рамках яких процесуальних дій були відібранні у посадової особи ТОВ "Промзвено" - ОСОБА_5 заперечення щодо причетності його як посадової особи до будь - якої фінансово - господарської діяльності ТОВ "Промзвено"; копію письмових пояснень посадової особи ТОВ "Промзвено" - ОСОБА_5, на які міститься посилання в акті перевірки; інформацію стосовно наявних кримінальних проваджень щодо посадових осіб контрагентів ТОВ "Діпнет Україна".

Проте, відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень.

Натомість, в даному випадку доказування з боку податкового органу обмежилось посиланням та існуванням пояснень та протоколів допиту в акті перевірки, навіть без надання копій таких документів до суду.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій з ТОВ "Євротелекомгруп", "Техно-промкомплекс", Концерну "ВТП", ТОВ "Комп Інформ Груп", ТОВ "Промзвено" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.09.2015 № 0000432202, № 0000422202 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 3112,39 грн., що підтверджується квитанцією від 28.09.2015 №3335 (т.1 а.с.3).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківської області від 24.09.2015 № 0000432202, від 24.09.2015 № 0000422202.

Стягнути зі Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" (код ЄДРПОУ 38278035, поштовий індекс 62302, Харківська області, м. Дергачі, вул. Петровського, буд.163-Г) у розмірі 3112,39 грн. (три тисячі сто дванадцять гривень 39 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 16 березня 2017 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.