ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
23 лютого 2017 року № 826/4550/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства Укртранснафтопродукт доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Укртранснафтопродукт (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.09.2015 р.: № 000760/26-59-22-06, №0007622211, №0007612211, №0007642211, №0007632211.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податкового кредиту, витрат, дохідної частини, екологічного та акцизного податків є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.
Представник відповідача проти позову заперечує, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами, які на думку податкового органу, мають ознаки фіктивності. А тому, правочини, що укладені між позивачем та контрагентами є такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до податкового кредиту та витрат. Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем занижено дохідну частину в перевіряємому періоді на суму 182 992 883 грн та не нараховано і не сплачено акцизний та екологічний податки відповідно. За таких обставин, податковий орган просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Справа розглянуту в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києва проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранснафтопродукт (код ЄДРПОУ 34355770) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2004 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.
За результатами перевірки складено акт перевірки №405/26-59/22-11/34355770 від 31.08.2015 р. (надалі - Акт перевірки).
В Акті перевірки встановлені наступні порушення: пункт 135.1, підпункт 135.5.4 пункту 135.5, підпункт 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Кодексу, а саме: занижено податок на прибуток на суму 40142769,00 грн. за 2014 рік; пункт 198.1, пункт 198.2, пункт 198.6 статті 198; пункт 185.1 статті 185, пункт 188.1 статті 188, пункт 187.1 статті 187 Кодексу, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 24 088 727,00 грн. за листопад 2014 та завищення р. 19 від'ємне значення з ПДВ в загальній сумі 15 510 253,00 грн. за грудень 2014 року; підпункту 168.1.2., пункту 168.1. статті 168 та пункту 176.2 статті 176 Кодексу, а саме: підприємством з березня 2012 по грудень 2014 року несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи з фізичних осіб з нарахованого та виплаченого платнику податку доходу в сумі 209 404,86 гривень. Відповідно підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу, у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб, нараховується пеня в сумі 35 298,09 грн.; підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу, а саме: податковий агент, який нараховує оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Податковим агентом несвоєчасно перераховано військового збору з вересня по грудень 2014 року в сумі 1 649,88 гривень. Відповідно підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб, нараховується пеня по військовому збору в сумі 30,97 грн.; частину 10 пункту 2 статті 25 Закону України від 07.08.2010 № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування ; пункт 249.6 статті 249 Кодексу, в результаті чого не нараховано екологічного податку на загальну суму 1 117 468,62 грн., у т.ч. за III квартал 2014 року в сумі 1 117 468,62 грн.; пункт 250.2 статті 250 Кодексу внаслідок не нарахування та не подання податкової декларації з екологічного податку за III квартал 2014 року; підпункт 212.1.4 пункту 212.1 статті 212, пункт 216.1 статті 216, пункт 217.1 статті 217, підпункт 222.1.1 пункту 222.1 статті 222, пункт 223.1 статті 223, а саме: самостійно не обчислено та не сплачено до бюджету акцизний податок з конфіскованих підакцизних товарів (нафтопродуктів) в результаті чого встановлено заниження акцизного податку в розмірі 22 404 970,61 грн., в тому числі: за жовтень 2014 року на суму 11 275 313,48 грн.; за листопад 2014 року на суму 8 956 016,68 грн.; за грудень 2014 року на суму 2 173 640,445 гривень.
Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки Позивачем подано до Контролюючого органу заперечення на Акт перевірки, за результатом розгляду заперечень Контролюючий орган Листом від 18.09.2015 р. №45372/10/26-59-22-11/34355770 повідомив Позивача, що висновки Акту перевірки залишено без змін.
На підставі Акту перевірки Контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення 22 вересня 2015 року: №0007632211, яким позивачу за порушення п.п.212.1.4, 216.1, 217.1, 222.1.1, 223.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок (інші нафтопродукти) всього в сумі 9894047,64 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 7915238,11 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1978809,53 грн.; №0007642211, яким позивачу за порушення п.п.212.1.4, 216.1, 217.1, 222.1.1, 223.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок (бензин моторний для автомобілів) всього в сумі 18112165,61 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 14489732,49 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3622433,12 грн.; 000760/26-59-22-06, яким позивачу за порушення п. 49.18.2, п. 250.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем екологічний податок всього в сумі 1396835,78 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 1174468,62 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 279367,16 грн.; №0007612211, яким позивачу за порушення п.п. 135.1, 135.5.4, 135.4.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток всього в сумі 50 178 461 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 40 142 769 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10 035 692 грн.; 0007622211, яким позивачу за порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.6, 185.1, 188.1, 187.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість всього в сумі 30110909,00 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 24088727,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6022182,00 грн.
Не погоджуючись з спірними податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем 01.10.2015 р. подано Скаргу (первинну) до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ГУ ДФС у м. Києві).
Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранснафтопродукт (код ЄДРПОУ 34355770) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2004 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.
За результатами перевірки складено акт перевірки №543/26-59-22-10/34355770 від 07.12.2015 р. (надалі - Акт перевірки).
В Акті перевірки встановлені наступні порушення: п.135.1, пп.135.4.1 п.135.4, пп.135.5.4 п.135.5, ст.135 п.137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток на суму 40 142 769 грн. за 2014 рік; п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 24088727,00 грн., за листопад 2014 р. та завищення р.19 від'ємне значення з ПДВ в загальній сумі 15510253,00 грн. за грудень 2014 р.; пп. 168.1.2. пп. 168.1. ст. 168 та п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, підприємством з березня 2012 року по грудень 2014 року несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи з фізичних осіб з нарахованого га виплаченого платнику податку доходу в сумі 209404,86 грн. Відповідно п.п.129.1.3 п. 129.1 ст.129 Податкового Кодексу України, у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб, нараховується пеня в сумі 35298,09 грн.; пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року податковий агент, який нараховує оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Податковим агентом несвоєчасно перераховано військового збору з вересня по грудень 2014 року в сумі 1649,88 грн. Відповідно п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового Кодексу України, у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб, нараховується пеня по військовому збору в сумі 30,97 грн.; част.10 п.2, ст. 25 ЗУ №2464-VІ від 07.08.2010 р. про збір га облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування; пункт 249.6 статті 249 розділу VIII Податкового Кодексу України, в результаті чого не нарахувано екологічного податку на загальну суму 1117468,62 грн., у т. ч. за III квартал 2014 року в сумі 1117468,62 грн.; п.250.2 ст.250 Податкового Кодексу України, внаслідок не нарахування та не подання податкової декларації з екологічного податку до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві: за III квартал 2014 року.; пп.212.1.4, п.212.1 ст.212, п.216.1 ст.216., п.217.1 ст.217., пп.222.1,1 п.222.1 ст.222, п.223.1 ст.223 Податкового кодексу України, самостійно не обчислено та не сплачено до бюджету акцизний податок з конфіскованих підакцизних товарів (нафтопродуктів) в результаті чого встановлено заниження акцизного податку в розмірі 22 404 970,61 грн.
За результатом розгляд Скарги (первинної) Позивача за з урахуванням висновків викладених в Актах перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято Рішення від 03.12.2015 р. №18466/10/26-15-10-05-35, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а Скаргу (первинну) Позивача без задоволення.
Не погоджуючись з спірними податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням ГУ ДФС у м. Києві Позивачем подано Скаргу до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України), за результатом розгляду скарги ДФС України 15.02.2016 р. прийнято Рішення №3127/6/99-99-10-01-02-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення та рішенням ГУ ДФС у м. Києві без змін, а Скаргу Позивача без задоволення.
Позивач вважає висновки Акту перевірки безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства та фактичним обставинам справи та податкові повідомлення-рішення неправомірними, а тому звернувся до Суду із відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень Відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, ґрунтується на наступних обставинах.
Так, в частині податку на прибуток, контролюючий орган посилається на те, що позивачем занижено доходи за перевіряємий період на суму 182 992 883 грн - не враховано вартість товарів (нафтопродуктів) реалізованих за 2014 рік та завищено витрати за наслідками господарських операцій з ПП БФ Консоль , ПП Борисфен-Поліграф , внаслідок неможливості встановлення реальності здійснення господарських операцій та не підтвердженням факту транспортування та зберігання зернових.
В частині податку на додану вартість ДПІ посилається на завищення позивачем податкового кредиту на суму 39 598 980 грн за наслідками господарських взаємовідносин зі згадуваними вище ПП БФ Консоль та ПП Борисфен-Поліграф , а також ТОВ Квадро , ТОВ Трейд Інвест Компані , ТОВ Ітанікс Стронг , внаслідок безтоварності господарських операцій.
Щодо акцизного та екологічного податків контролюючий орган посилається на те, що за наслідками реалізації нафтопродуктів позивачем не було нараховано та відповідно сплачено вказані податки.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 р. №0007612211, Суд зазначає наступне.
Як зазначається в акті перевірки та не заперечується Позивачем, за період з 05.10.2014 по 22.11.2014 р.р. ДП Укртранснафтопродукт було отримано нафтопродукти, які рахуються на позабалансовому рахунку 0241 Активи на відповідальному зберіганні в кількості 72442,242 тони.
Судом встановлено, що Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 р. по справі №522/15746/13-к (провадження №1-кс/522/12939/14), клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУМВС України в Одеській області Жуковської Н.В., погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області Кашульським О.В., про зміну місця зберігання речових доказів та подальшої їх реалізації, в рамках кримінального провадження за №12014160020000076 від 24.02.2014р. - задоволено. Надано дозвіл на зміну місця зберігання речових доказів, на які рішеннями Печерського районного суду м. Києва накладено арешт та подальшої їх реалізації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, Державним підприємством Укртранснафтопродукт (код ЄДРПОУ 34355770) юридична адреса: м. Київ, вул. Комінтерну, 27, а саме нафтопродукти, які містяться в семи вагонах-цистернах з номерами: № 55694376-66, 54668280-66, 54665468, 73964082-66, 51711596-72, 54968256-66, 57679409-90 і нафтопродукти у кількості 9 689 884 кілограм, які розміщені у резервуарах на території нафтобази ТОВ Восток (ЄДРПОУ 24812228) за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Паризької комуни, 18. Зобов'язано службових осіб нафтобази ТОВ Восток (ЄДРПОУ 24812228) передати вище вказані речові докази, а Державному підприємству Укртранснафтопродукт (код ЄДРПОУ 34355770) прийняти їх зі складанням відповідних актів прийому-передачі для зберігання та реалізації відповідно до чинного законодавства.
Позивачем надано Суду Акт приймання-передачі від 17.10.14 р. (м. Васильків), підписаний представником ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_7 (надалі - Акт приймання-передачі від 17.10.14 р.)
Судом досліджено Акт приймання-передачі від 17.10.14 р. та встановлено, що даний документ підписано лише представником Позивача (ОСОБА_7), а від ТОВ "Восток" відсутній підпис.
В Акті прийому-передачі від 17.10.14 р. міститься запис, який зроблено представником ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_7: "Мною представником ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_7 було повідомлено представника ТОВ "Восток" що 17.10.14 о 14.30 годині буде відбуватися підписання акту прийому-передачі нафтопродуктів, які містяться в семи вагонах - цистернах з номерами № 55694376, 54668280, 5466468, 73964082-6, 51711596-72, 5498256-66, 57679409-90 і нафтопродуктів у кількості 9689884 кг, які розміщені у резервуарах на території нафтобази ТОВ "Восток", за адресою "Київська обл., м. Васильків, вул. Паризької комуни, 18". Даний акт було завізовано старшим слідчим відділу СУ ГУ МВС України в одеській області Жуковською Н.В.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Позивачем було повідомлено представника ТОВ "Восток" про підписання Акті прийому-передачі від 17.10.14 р. та відсутні докази того, що Позивачем отримано нафтопродуктів, які були на зберіганні у ТОВ "Восток".
Як вбачається з Акту перевірки Позивачем до перевірки надано договір укладений з ТОВ "Спарта" від 02.10.14 р. № 0210/14, згідно з яким Виконавець зобов'язується надати послуги з охорони об'єктів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх відповідно до умов Договору.
Відповідно до умов договору Замовник передає, а Виконавець приймає згідно з актом прийому - передачі під охорону нафтопродукти, які містяться в семи вагонах - цистернах з номерами: №55694376-66, 54668280-66, 54665468, 73964082-66, 51711596-72, 54968256-66, 57679409-90 і нафтопродукти у кількості 9689884 кг, які розміщені у резервуарах на території нафтобази ТОВ "Восток" за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Паризької комуни, 18, та знаходяться у розпорядженні Замовника на підставі Ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Кушніренко Ю.С. у справі №522/15746/13-к №1-"кс7522/12939/14.
Контролюючим органом зроблено висновки, що договір з ТОВ "Спарта" від 02.10.14 р. №0210/14 в порушення вимог ухвали суду та акту приймання-передачі фактично ДП "Укртранснафтопродукт" не було змінено місце зберігання речових доказів.
Також, Відповідачем під час перевірки встановлено, що лише по частині нафтопродуктів було змінено місце зберігання відповідно до договору про надання послуг по прийманню, зберіганню та відпуску нафтопродуктів від 10.10.14 №3/1010, укладеного з ЧП ПТФ "ТАБ".
Згідно з договором Виконавець надає Замовнику за плату комплекс послуг по прийманню, зберіганню та відпустку товару Замовника, приймання та здачі Товару із залізничних або автомобільних цистерн, які надходять на нафтобазу Виконавця на адресу Замовника. Замовник здійснює доставку належних йому нафтопродуктів на нафтобазу Виконавця залізничним або автомобільним транспортом. Асортимент та якість товару, що передається на відповідальне зберігання, визначається актами приймання - передачі, які є невід'ємною частиною договору. Зберігання товару по Договору здійснюється на нафтобазі, що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Самойловича, 38.
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи Позивачем не надано договір укладений з ТОВ "Спарта" від 02.10.14 р. № 0210/14 та договору про надання послуг по прийманню, зберіганню та відпуску нафтопродуктів від 10.10.14 №3/1010, укладеного з ЧП ПТФ "ТАБ", а тому встановлення отримання від ТОВ "Восток" та подальше переміщення нафтопродуктів неможливо.
З урахування вищевикладеного, Суд приходить до висновку, що Контролюючим органом правомірно зроблено висновки проте, що фактично ДП "Укртранснафтопродукт" не було змінено місце зберігання речових доказів, а залишилось дане майно в ТОВ "Восток".
Крім того, Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 р. по справі №522/15746/13-к (провадження №1- кс /522/12941/14), клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУМВС України в Одеській області Жуковської Н.В., погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області Кашульським О.В., про зміну місця зберігання речових доказів та подальшої їх реалізації, в рамках кримінального провадження за №12014160020000076 від 24.02.2014р. - задоволено. Надано дозвіл на зміну місця зберігання речових доказів, на які рішеннями Печерського районного суду м. Києва накладено арешт та подальшої їх реалізації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, Державним підприємством Укртранснафтопродукт (код ЄДРПОУ 34355770) юридична адреса: м. Київ, вул. Комінтерну, 27, а саме: бензину марки А-95 у кількості 9 621 тонн, що знаходиться в резервуарах припортової нафтобази ТОВ Всеукраїнський промисловий союз (код ЄДРПОУ 32827075), за адресами: м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н та вул. Чайковського, 236. Зобов'язано службових осіб ТОВ Всеукраїнський промисловий союз (код ЄДРПОУ 32827075) передати вище вказані речові докази, а Державному підприємству Укртранснафтопродукт (код ЄДРПОУ 34355770) прийняти їх зі складанням відповідних актів прийому - передачі для зберігання та реалізації відповідно до чинного законодавства. Зобов'язано службових осіб Державного підприємства Укртранснафтопродукт (код ЄДРПОУ 34355770) до реалізації прийняти на відповідальне зберігання вище вказані нафтопродукти після їх отримання, а також попередити про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 388 КК України, за вчинення незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт.
Позивачем надано Суду Акт приймання-передачі від 05.10.14 р. (м.Херсон), підписаний генеральним директором ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_8 (надалі - Акт приймання-передачі від 05.10.14 р.).
Судом досліджено Акт приймання-передачі 05.10.14 р. та встановлено, що даний документ підписано лише директором ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_8, а від представника (директора) ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз" відсутній підпис.
В Акті прийому-передачі від 05.10.14 р. міститься запис, який зроблено директором ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_8: "Мною ген директором ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_8 у присутності в.о. директора ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" ОСОБА_4 було повідомлено в усній формі в приміщенні адміністративного будинку Херсонського нафтоперевалювального комплексу за адресою: м.Херсон, вул. Чайковського, 236, директора ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз" ОСОБА_9, що 05.10.14 о 10.00 годині буде відбуватися підписання акту прийому-передачі бензину марки А-95 у кількості 9621 тонн, що знаходиться в резервуарах припортової нафтобази ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз", за адресами: м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н та вул. Чайковського, 236. Але директор ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз" ОСОБА_9 в назначений день та час, а саме: 05.10.14 о 10.00 годині для підписання акту приймання - передачі не з'явився.". Даний акт було завізовано старшим слідчим відділу СУ ГУМВС України в Одеській області Жуковською Н.В.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Позивачем було повідомлено представника ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз" про підписання Акті прийому-передачі від 05.10.14 та відсутні докази того, що Позивачем отримано нафтопродуктів, які були на зберіганні у ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз".
Як вбачається з Акту перевірки Позивачем до перевірки надано договір укладений з ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" від 05.10.14 р. № 05-10/14ХР, згідно з яким Виконавець надає Замовнику за плату послуги з приймання, зберігання і відпуску Товару, прийому і зливу Товару із залізничних або автомобільних цистерн, як такого, що надійшов на нафтобазу Виконавця в адресу Замовника, так і Товару, що вже зберігається на нафтобазі.
Контролюючим органом зроблено висновки, що договір з ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" від 05.10.14 р. № 05-10/14ХР складений в порушення ухвали суду та акту приймання-передачі фактично ДП "Укртранснафтопродукт" не було змінено місце зберігання речових доказів.
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи Позивачем не надано договір укладений з ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" від 05.10.14 р. № 05-10/14ХР та докази отримання від ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз" нафтопродукти та передання їх в подальшому на зберігання ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами".
З урахування вищевикладеного, Суд приходить до висновку, що Контролюючим органом правомірно зроблено висновки про те, що фактично ДП "Укртранснафтопродукт" не було змінено місце зберігання речових доказів, а залишилось дане майно в ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз".
Також, Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.11.14 р. по справі №522/20553/14-к (провадження №1-"кс "/522/14722/14), клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУМВС України в Одеській області Жуковської Н.В. погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області Кашульським О.В. про зміну місця зберігання речових доказів та подальшої їх реалізації, в рамках кримінального провадження за №12014160020000076 від 24.02.2014р.- задоволено. Надано дозвіл на зміну місця зберігання речових доказів (нафтопродуктів), на які накладено арешт та подальшої їх реалізації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме у Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104: газового конденсату у кількості 1180 тонн зі станції Одеса - Застава-1 , нафтопродуктів у кількості 65 733 тонн, а саме: бензину А-95 - 6 657 тонн, бензину А-92 - 2 390 тонн, бензину прямогонного - 2 239 тонн, каталізату - 1 959 тонн, дизелю - 12 24 8 тонн, керосину РТ - 178 тонн, керосинової фракції - 2 067 тонн, пентан-гексанової фракції - 3 637 тонн, керосино-газойлевої фракції - 6 057 тонн, МТБЭ - 1 677 тонн, мазуту М-100 - 7 654 тонн, вакуумного газойлю - 6 338 тонн, нафти - 11 894 тонн, конденсату - 240 тонн, сірки технічної сорт 9990 - 493 тонн; бензину 95 моторного (автомобільного) не етильованого, який злитий з 27 залізничних вагоно-цистерн за номерами: №73990855- 68 тонн; № 74012030 - 60 тонн; № 73950768 - 68 тонн; № 74751330 - 66 тонн; №75079962 - 65 тонн; № 72843766 - 60 тонн; №72219165 - 60 тонн; №74737685 - 60 тонн; №73735060 - 60 тонн; № 74738618 - 60 тонн; № 74237223 - 60 тонн; № 74707167 - 60 тонн; № 74704156 - 58 тонн; №72800188 - 60 тонн; №73021180 - 60 тонн; №72775117 - 60 тонн; №74925751 - 68 тонн; №74748971 - 60 тонн; №73950834 - 66 тонн; №74925629 - 68 тонн; №74736646 - 60 тонн; №73755449 - 60 тонн; №72353535 - 60 тонн; №74257320 - 60 тонн; №74949744 - 68 тонн; №74227083 - 60 тонн; №74734468 - 60 тонн з ПАТ Одеський нафтопереробний завод (код ЄДРПОУ 00152282) за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова Гора, 1/1 до Державного підприємства Укртранснафтопродукт (код ЄДРПОУ 34355770), юридична адреса: м. Київ, вул. Комінтерну, 27, з урахуванням того, що вказані речові докази знаходяться під митним контролем та не випущені у вільний обіг на митній території України.
Позивачем надано Суду Акт приймання-передачі від 22.11.14 р. (м. Одеса), підписаний генеральним директором ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_8 (надалі - Акт приймання-передачі від 22.11.14 р.).
Судом досліджено Акт приймання-передачі 22.11.14 р. та встановлено, що даний документ підписано лише директором ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_8, а від представника (директора) ПАТ "Одеський НПЗ" відсутній підпис.
В Акті прийому-передачі від 22.11.14 р. міститься запис, який зроблено директором ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_8: "Мною ген директором ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_8 було повідомлено в усній формі в приміщенні адміністративного будинку ПАТ "Одеський НПЗ" директора ПАТ "Одеський НПЗ" ОСОБА_10, що 22.11.14 о 12.00 годині буде відбуватися підписання акту прийому - передачі нафтопродуктів згідно з ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 03.11.14, але директор ПАТ "Одеський НПЗ" ОСОБА_10 в назначений день та час, а саме: 22.11.14 о 12.00 годині для підписання акту приймання-передачі не з'явився.". Даний акт було завізовано старшим слідчим відділу СУ ГУМВС України в Одеській області.
Акт приймання-передачі від 22.11.14 р. підписано у присутності наступних сторонніх осіб: ОСОБА_12; ОСОБА_13, що мешкає: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_4 видано Ленінським РВУ МВС Миколаївської області.
Згідно з Акт приймання-передачі від 22.11.14 р. ДП "Укртранснафтопродукт" передано на відповідальне зберігання та реалізацію газового конденсату у кількості 1180 тонн зі станції "Одеса - Застава-1", нафтопродуктів у кількості 65733 тонн, а саме: бензин А-95 - 6657 тонн, керосину РТ - 178 тонн, керосинової фракції - 2067 тонн, пентан - гексанової фракції - 3637 тонн, керосино - газойлевої фракції - 6057 тонн, МТБЄ - 1677 тонн, мазуту М- 100 - 7654 тонн, вакуумного газойлю-6338 тонн, нафти - 11894 тонн, конденсату - 240 тонн, сірки технічної сорт 9990 - 493 тонн, бензину А-95 моторного (автомобільного) не етильованого, який злитий з 27 залізничних вагоно-цистерн за номерами: №73990855 - 68 тонн, №74012030 - 60 тонн, № 73950768 - 68 тонн, № 74751330 - 66 тонн, № 75079962 - 65 тонн, № 72843766 - 60 тонн, № 72219165 - 60 тонн, № 74737685 - 60 тонн, № 73735060 - 60 тонн, № 74738618 - 60 тонн, № 74237223 - 60 тонн, № 74707167 - 60 тонн, № 74704156 - 58 тонн, 72800188 - 60 тонн, № 73021180 - 60 тонн, № 72775117 - 60 тонн, № 7425751 - 68 тонн, № 747448971 - 60 тонн, № 73950834 - 66 тонн, № 74925629 - 68 тонн, №74736646 - 60 тонн, № 73755449 - 60 тонн, № 72353535 - 60 тонн, № 74257320 - 60 тонн, № 74949744 - 68 тонн, № 74227083 - 60 тонн, №74734468 - 60 тонн з ПАТ "Одеській нафтопереробний завод" за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1, з урахуванням того, що вказані речові докази знаходяться під митним контролем та не випущені у вільний обіг на митній території України.
Як вбачається з Акту перевірки Позивачем до перевірки надано договір укладений з Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області "Охорона" від 23.11.14 р. №М-1/15/2-14 згідно з яким Охорона здійснює зберігання речових доказів (нафтопродуктів), на які накладено арешт. Охорона здійснює охоронні заходи за умови здачі опломбованого об'єкта уповноваженими службовими особами Замовника під охорону працівникам Охорони. За цим Договором Охорона не вступає у володіння матеріальними цінностями Замовника, не здійснює пропускний режим на територію підприємства до охороняє мого Об'єкту. Послуги за цим Договором надаються охороною силами міліції УДСО при ГУМВС України в Одеській області у дні і в години, що вказані в Додатку №1 до Договору. Розташування постів Охорони на Об'єкті визначається Охороною і узгоджується із Замовником.
Контролюючим органом зроблено висновки, що договір з Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області від 23.11.14 р. №М-1/15/2-14 складений в порушення ухвали суду та акту приймання-передачі фактично ДП "Укртранснафтопродукт" не було змінено місце зберігання речових доказів.
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи Позивачем не надано договір укладений з Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області від 23.11.14 р. №М-1/15/2-14 та докази отримання від ПАТ "Одеській нафтопереробний завод" нафтопродукти та передання їх в подальшому на зберігання Управлінню Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області.
З урахування вищевикладеного, Суд приходить до висновку, що Контролюючим органом правомірно зроблено висновки про те, що фактично ДП "Укртранснафтопродукт" не було змінено місце зберігання речових доказів, а залишилось дане майно в ПАТ "Одеській нафтопереробний завод".
Суд звертає увагу, що ухвалами Приморського районного суду м. Одеси надаючи дозвіл на зміну місця зберігання речових доказів та подальшої їх реалізації в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Зберігання та реалізація речових доказів регламентується наступними нормативно- правовими актами: Кримінально процесуальним кодексом України, Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМ України від 19.11.2012 р. №1104 (надалі - Порядок №1104) та Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 р. №1340 (надалі - Порядок №1340).
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин), речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Частиною 8 статті 100 КПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п. 10, п. 11 Порядку №1104, взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об'єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки. Якщо день, в який повинен бути проведений облік речових доказів, припадає на святковий або інший неробочий день, їх облік проводиться у перший після нього робочий день. Запис про вилучені (отримані) речові докази робиться у книзі обліку відповідальною особою на підставі протоколу, в якому зафіксовано факт їх вилучення (отримання), поданого слідчим, який здійснює кримінальне провадження. Записи робляться у книзі обліку в хронологічному порядку, інформація про кожний речовий доказ зазначається окремо. У разі коли робляться записи про кілька однорідних речових доказів, зазначаються їх найменування, кількість, вага, об'єм (залежно від виду вилучених речей або документів). Якщо речові докази залишаються в матеріалах кримінального провадження і не здаються на зберігання до обладнаного приміщення чи спеціального сейфа або передаються на зберігання до іншого місця зберігання, визначеного в цьому Порядку, в книзі обліку робиться відповідна відмітка із зазначенням прізвища слідчого, який здійснює кримінальне провадження. Після передачі речових доказів до іншого місця зберігання, визначеного у цьому Порядку, слідчий у строки, зазначені в пункті 10 цього Порядку, зобов'язаний надати відповідальній особі копії документів, які підтверджують факт передачі речових доказів.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази огляду, фотофіксації та складання протоколу огляду вилучено майна, яке перебувало на зберіганні ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз", ТОВ "Восток" та ПАТ "ОНПЗ"; відсутні докази ведення книги обліку речових доказів.
Згідно з п. 28 Порядку №1104, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у Кримінальному процесуальному кодексі України, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у пунктах 17 - 26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження. Реалізація предметів здійснюється з дотриманням вимог Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. №1340. Про передачу торговельному підприємству предметів для реалізації складається акт у трьох примірниках. Перший примірник акта зберігається в матеріалах кримінального провадження, другий передається торговельному підприємству, третій - фінансовому підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, для подальшого здійснення контролю за надходженням на депозитний рахунок уповноваженого банку сум від реалізації таких предметів.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами фактично вищезазначені Акти приймання-передачі підписані лише представником (директором) ДП "Укртранснафтопродукт".
Підписи директорів (представників) ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз", ТОВ "Восток" та ПАТ "ОНПЗ" та представника фінансового підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, відсутні в Актах приймання-передачі.
У відповідності до п. 12, п. 13 Порядку №1340, на початку кожного року місцеві податкові інспекції із залученням органів, що вилучають та обліковують майно, визначають на конкурсній основі торгівельні підприємства, яким доручатиметься реалізація майна, з обов'язковим занесенням їх до єдиного реєстру торгівельних підприємств, який ведеться цими інспекціями. Протягом року в разі потреби дозволяється доповнювати єдиний реєстр торгівельних підприємств іншими торгівельними підприємствами за поданням органів, що вилучають та обліковують майно. Угоду з торгівельним підприємством, якому доручатиметься реалізація майна, укладає керівник або особа, що його заміщає, відповідного органу державної податкової служби, митного органу в межах повноважень, установлених законодавством. Угоди з торгівельними підприємствами на реалізацію майна укладаються лише після включення їх до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організацій.
Відповідач звертає увагу, що головним бухгалтером ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_14 27.08.2015 р. надано поясненнями старшому оперуповноваженому ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015100100000015 від 19.07.2015 р. (надалі - пояснення головного бухгалтера ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_14).
В поясненнях головний бухгалтер ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_14 зазначає наступне: "Вартість отриманих речових доказів - нафтопродуктів, згідно з наданими до перевірки документами, змінюється у зв'язку із тим, що для оприбуткування відповідних нафтопродуктів на позабалансовий рахунок необхідно конкретне визначення виду відповідного нафтопродукту, його кількості, якості та ціни. На момент надання даних по рахунку 0241 не по всіх видах нафтопродуктів були отримані висновки та експертизи відповідних органів (ДП "НДІННП "МАСМА"). Оприбуткування нафтопродуктів відбувається безпосередньо після отримання експертних висновків та аналізу ринку ."Так як у 2014 році відбувся лише частково аналіз та експертизи зроблені частково тому не всі види нафтопродуктів були оприбутковані. Лише після отримання всіх експертних висновків та аналізів ринку всі нафтопродукти будуть оприбутковані в повному обсязі".
Суд звертає увагу, що під час перевірки та до Суду Позивачем не надано належним чином завірені копії висновків та експертизи відповідних органів (ДП "НДІННП "МАСМА").
Контролюючий орган зазначає, що згідно з оборотно-сальдовою відомістю, наданою по позабалансовому рахунку 0241, станом на 20.05.2015р. було отримано речових доказів - нафтопродуктів на суму 786170319,22 грн., а станом на 21.08.15 на суму 821 406 965,01 грн.
Позивач зазначає, що отримані нафтопродукти по ухвалах суду, у перевіряємому періоді Товариством було реалізовано ТОВ "Укройлпродукт" на суму 182992882,95 грн. (крім того ПДВ - 36598576,59 грн.) самостійно без повідомлення Контролюючого органу.
Судом встановлено, що між Позивачем (Постачальник), з однієї сторони, та ТОВ "Укройлпродукт" (Покупець), з іншої сторони, 15.10.2014 р. укладено Договір поставки №15-1/10/14 (надалі - Договір №15-1/10/14).
У відповідності до п. 1.1 - п. 1.6 Договору №15-1/10/14, Постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставити Покупцю нафтопродукти (далі за текстом - Товар ), а Покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором та додатками до нього, прийняти Товар та оплатити його. Орієнтовна загальна кількість нафтопродуктів, що буде поставлятися за цим Договором складає 20000 топ +/-5%. Товар постачається окремими партіями, обсяг кожної конкретної партії Товару, марка/ вид нафтопродукту, вартість Товару та інші умови, в тому числі умови поставки, визначаються Сторонами в Додатках до цього Договору. Сторони планують за цим договором поставити Товар на суму 350000000,00 (триста п'ятдесят мільйонів) гри., втому числі ПДВ. Ціна на Товар, який продається за цим договором, встановлюється в національній валюті України - гривні на умовах EXW (відповідно до вимог "ІНКОТЕРМС" ред. 2010р.) склад постачальника за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Паризької комуни, 18, або м. Херсон, вул. Нафтогавань б/н та вул. Чайковського, 236, або м. Миколаїв, Корабельний район, вул. Самойловича, 38. Ціна Товару визначається з урахуванням фактичної якості марки/виду Товару, визначеної відповідно до п 1.6. цього Договору . Ціна Товару зазначена у Додатках, не є твердою та може бути змінена відповідно до кон'юнктурі ринку на відповідні товари, що підтверджено висновком Торгово-промислової палати України або її територіальнім органом, або ДП Держзовнішінформ , або оцінкою незалежного суб'єкта оціночної діяльності, який має право проводити таку оцінку відповідно до вимог чинного законодавства України. Зміна ціни Товару і вартості Договору оформлюються сторонами шляхом підписанням Додатку/Додаткової угоди. Якість Товару, що постачається відповідає якості, визначеній Акредитованим випробувальним центром ДП НДІННП МАСМА (атестат акредитації Національного агентства України зареєстрований в Реєстрі 03.06.2014 року за№2Т381 відповідно до вимог ДОТУ ISO/IEC 17015:2006). На вимогу Покупця останньому надаються документи, що підтверджують якість поставленого Товару.
Згідно з п. 3.1, п. 3.2 Договору №15-1/10/14, датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної на партію Товару. Приймання Товару по кількості здійснюється відповідно до вимог Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (затверджена Наказом № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року, зареєстрована в міністерстві юстиції 02 вересня 2008 року № 805/15496) (далі - Інструкція), а також відповідно до умов даного Договору і Додатків до нього. Приймання Товару за якістю здійснюється у порядку, передбаченому Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 04.06.2007 року. №271/121, зареєстрованої Міністерством юстиції України за № 762/14029 від 04.07.2007 року зі складанням Акту приймання нафти та/або нафтопродуктів за якістю за формою № 14-НК.
Між сторонами підписано Додатки до Договору №15-1/10/14 протягом жовтня 2014 р. - липня 2015 р., якими визначено умови поставки окремих партій товару (нафтопродуктів).
В підтвердження поставлення товару Позивачем надано Суду наступні документи: Видаткові накладні: №26 від 31.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 3616088,10 грн., №25 від 30.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 98408,70 грн., №24 від 30.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 5139423,60 грн., №23 від 29.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 545911,30 грн., №22 від 29.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 7089757,50 грн., №21 від 28.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1017576,00 грн., №20 від 28.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 11313729,30 грн., №19 від 27.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 446880,00 грн., №18 від 27.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 6622301,20 грн., №17 від 25.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 445149,60 грн., №16 від 25.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 5996806,50 грн., №15 від 24.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 2603916,00 грн., №14 від 24.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 5466880,10 грн., №13 від 23.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1424415,10 грн., №12 від 23.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 11390936,10 грн., №11 від 22.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1621264,50 грн., №10 від 22.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 637810,00 грн., №9 від 22.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 12936741,20 грн., №8 від 21.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 412406,40 грн., №7 від 21.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1290234,80 грн., №6 від 21.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 10709756,00 грн., №5 від 20.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 494156,00 грн., №4 від 20.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 2890703,50 грн., №3 від 19.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 4529627,00 грн., №2 від 18.10.2014 р. на загальну суму з ПДВ 511298,50 грн., №86 від 29.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 669825,00 грн., №83 від 28.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1950169,18 грн., №83 від 27.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 912,93 грн., №82 від 27.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 389974,00 грн., №81 від 27.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 997799,12 грн., №80 від 26.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 32469,13 грн., №79 від 26.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 753236,65 грн., №78 від 26.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1061163,35 грн., №77 від 25.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 411035,01 грн., №76 від 25.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 788105,00 грн., №75 від 25.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 278434,17 грн., №74 від 24.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1363134,83 грн., №73 від 24.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 28300,68 грн., №70 від 21.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 219276,88 грн., №68 від 20.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 32383,00 грн., №67 від 20.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 713551,42 грн., №66 від 20.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 2115992,02 грн., №64 від 19.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 300451,20 грн., №63 від 19.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 2281364,60 грн., №62 від 19.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1279723,50 грн., №61 від 18.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 495321,80 грн., №60 від 18.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1053643,60 грн., №65 від 17.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 204222,00 грн., №59 від 17.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1769884,20 грн., №58 від 17.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 128217,60 грн., №57 від 16.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1582156,80 грн., №56 від 15.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 2534871,00 грн., №55 від 14.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 2650149,30 грн., №54 від 14.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 62848,80 грн., №52 від 13.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 365626,00 грн., №51 від 13.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1654522,80 грн., №53 від 13.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 415425,90 грн., №49 від 12.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1057072,00 грн., №48 від 12.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 3053382,60 грн., №50 від 12.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 2416981,80 грн., №47 від 11.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 2008175,50 грн., №46 від 11.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 97322,40 грн., №44 від 10.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 85612,80 грн., №45 від 10.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 791750,40 грн., №43 від 10.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1642032,00 грн., №42 від 10.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 357604,00 грн., №41 від 09.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 2599654,90 грн. та інші; Видаткова накладна (повернення): №ВП-0000005 від 21.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 73981,38грн., №ВП-0000004 від 12.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 390352,00 грн., №ВП-0000003 від 06.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 55040,52 грн., №ВП-0000002 від 05.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 62798,40 грн., №ВП-0000001 від 04.11.2014 р. на загальну суму з ПДВ 59472,00 грн., №ВП-0000006 від 5.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 193970,40 грн.
В матеріалах справи міститься Акт №12091 повернення Товару до договору поставки №15-1/10/14 від 15.10.2014 р. підписаним Позивачем (Постачальник) та ТОВ "Укройлпродукт" (Покупець) (надалі - Акт повернення №12091).
Судом встановлено, що згідно Акту повернення №12091 ТОВ "Укройлпродукт" повернуло Позивачу товар (Бензин А-92 Євро вид І, код УКТ ЗЕД 2710124194 на загальну суму разом з ПДВ 3392361,00 грн., в той час, як вбачається з Видаткових накладних (повернення) повернення товару слугувало на загальну суму з ПДВ 835614,70 грн., різниця по даним документам становить 2556746,30 грн.
Як вбачається з Акту перевірки та зазначає Відповідач, що Позивач на свій рахунок оплату за відвантажені товари (нафтопродукти), що підтверджується банківськими виписками на загальну суму 76891540,37 грн., а повернення грошових коштів згідно з виписками банку на загальну суму 17027610 грн.
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи Позивачем не надано суду в повному об'ємі первинну документацію (видаткові накладні, податкові накладні, Акти приймання-передачі товару, транспортування, банківських виписок по рахункам), яка спростовувала висновки зроблені Контролюючим органом в Актах перевірки, а тому Судом беруться до уваги матеріали, які встановлені Контролюючим органом під час перевірки, оскільки останнім було досліджено всю первинну документацію.
Згідно з п. 32 Порядку №1104, фінансування витрат, пов'язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.
Під час розгляду справи та під час перевірки було встановлено, що в порушення даного пункту витрати, пов'язані із зберіганням, транспортуванням, реалізацією речових доказів, здійснюються за рахунок ДП "Укртранснафтопродукт".
Суд звертає увагу, що Позивачем не надано Суду жодних доказів, які спростовують висновки Відповідача.
Згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2015 справа № 757/26496/15-к зазначається, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000944 від 22.05.15 за фактом привласнення державного майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ДП "Укртранснафтопродукт" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Встановлено, що Міністерством внутрішніх справ України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.14 за фактами неправомірних дій службових осіб групи компаній Східноєвропейська паливно-енергетична компанія за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст.366, ч. 1 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України.
Як вбачається з Акту перевірки та заперечень на позовну заяву, службові особи ДП "Укртранснафтопродукт" без проведення обов'язкової конкурентної процедури у вигляді біржових торгів або аукціону уклали з ТОВ "Укройлпродукт", що входить до складу групи компаній "Фактор", договір поставки від 15.10.14 №15-1/10/14, на підставі якого з 18.10.14 по 28.02.15 реалізували нафтопродукти у сукупному об'ємі 27946,0979 тонн.
Внаслідок порушення порядку реалізації нафтопродуктів, що є речовими доказами у кримінальному провадженні, та продажу їх за заниженою ціною, а також безпідставного використання коштів, одержаних від їх реалізації, службовими особами ДП "Укртранснафтопродукт" державі спричинено майнову шкоду на загальну суму 341151238,83 грн.
Так, нафтопродукти, які передані ДП "Укртранснафтопродукт" на підставі ухвал слідчих суддів Приморського районного суду м. Одеси для зберігання та подальшої реалізації, є предметом кримінального правопорушення, по якому здійснюється досудове розслідування, тобто мають властивості, визначені ч. 2 ст. 167 КГІК України.
Відповідач звертає увагу, що 27.08.15 р. головним бухгалтером ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_14 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015100100000015 від 19.07.15 було надано пояснення старшому оперуповноваженому ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві (надалі - Пояснення головного бухгалтера ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_14).
Під час проведення досудового розслідування головним бухгалтером ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_14 надано наступні пояснення:
"- Питання: Чи було фактично підприємством ДП "Укртранснафтопродукт" змінено місце зберігання речових доказів нафтопродуктів, що передані згідно з ухвалою суду Приморського району м.Одеси. Відповідь: На скільки мені відомо дані речові докази (нафтопродукти) не змінювали місце зберігання.;
- Питання: Чи включено ДП "Укртранснафтопродукт" до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організації , чи було укладено угоди з відповідним органом державної податкової служби у відповідності до п. 12 та п.13 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 №1340. Відповідь: Норми та вимоги Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 N1340 не поширюються на предмети та товари, які є речовими доказами в кримінальному впровадженні.;
- Питання: За чий рахунок здійснювались витрати пов'язані із зберіганням, реалізацією, транспортуванням речових доказів. Відповідь: Згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з іх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.12 №1104 відбувається зберігання, транспортування та реалізація речових доказів за рахунок державних коштів.
- Питання: Тобто за рахунок ДП "Укртранснафтопродукт"? Відповідь: Так;
- Питання: Чи отримувало ДП "Укртранснафтопродукт" комісійну винагороду від реалізації речових доказів? Відповідь: Ні, не отримувало.;
- Питання: Як були використані кошти від реалізації речових доказів (нафтопродуктів) переданих по вищезазначеним ухвалам ? Відповідь: Отримані від покупця з поточного рахунку кошти перераховуються ДП "Укртранснафтопродукт" на депозитний рахунок.;
- Питання: В якому банку було відкрито депозитний рахунок та його номер? Відповідь: На жаль я не пам'ятаю номер даного рахунку;
- Питання: Чи було ДП "Укртранснафтопродукт" проведено обов'язкові біржові торги при реалізації речових доказів (нафтопродуктів) переданих відповідно до вищенаведених ухвал? Відповідь: Оскільки відповідно до вищезазначених ухвал суду, приймаючи до уваги обмежений термін зберігання бензину та період його надходження на митну територію України, продаж речових доказів ДП "Укртранснафтопродукт" через аукціони або біржі не дає можливості досягти мети реалізації речових доказів - збереження їх грошового еквіваленту, через тривалість процедури аукціонів та біржових торгів.;
- Питання: Чи саме на цьому рахунку 26102342113 відкритий в банківській установі МФО 300904, зберігаються грошові кошти отримані в результаті реалізації нафтопррдуктів. Відповідь: Так саме на цей рахунок. Покупець товару (нафтопродуктів) частинами перераховує грошові кошти на поточний рахунок ДП "Укртранснафтопродукт" і після чого отримані кошти перераховуються на депозитний рахунок ДП "Укртранснафтопродукт"".
Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем (Клієнт), з однієї сторони та ПАТ Фортуна-банк (Банк), з іншої сторони 18.11.2014 р. укладено Договір банківського вкладу №11ДПС/191/2113/ЮР (надалі - Договір №11ДПС/191/2113/ЮР).
У відповідності до п. 1.1 - п. 1.5 Договору №11ДПС/191/2113/ЮР, предметом цього Договору є залучення Банком для зберігання на платній основі (під визначений процент) грошей, що передаються Вкладником в управління Банку на встановлений строк, при цьому, початкове залучення грошових коштів не повинно бути меншим 50000 (П'ятдесят тисяч) гривень, на умовах, визначених Договором, зокрема, п.п. 1.4., 1.5. Договору. Для цілей, передбачених л. 1.1. Договору, Банк відкриває рахунок НОМЕР_5 в у національній валюті України, в АТ "Фортуна-банк" МФО 300904, м. Київ, надалі за текстом - "Вкладний рахунок". Відповідно до положення п. 1.1 Договору, встановлюється наступні умови залучення грошових котів, що перераховуються Вкладником на Вкладний рахунок, надалі за текстом - Вклад : Сума Вкладу -15666300,00 (П'ятнадцять мільйонів шістсот шістдесят шість тисяч триста) гривень. Строк розміщення Вкладу становить 127 календарних днів. З 18 листопаду 2014 року по 23 березня 2014 року. Розмір процентів за Вкладом -20,5 (двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, надалі за текстом - Проценти .
Сторонами до Договору №11ДПС/191/2113/ЮР укладалися Додаткові угоди №1 - №5 протягом листопада 2014 р. - вересень 2015 р., якими продовжувалося термін дії даного договору (до 05 жовтня 2017 року) та сума коштів, яка буде надходити на рахунок.
Крім того, між Позивачем (Клієнт), з однієї сторони та ПАТ Фортуна-банк (Банк), з іншої сторони 26 травня 2015 р. укладено Договір банківського вкладу №11ДПС/250/2113/ЮР (надалі - Договір №11ДПС/250/2113/ЮР).
У відповідності до п. 1.1 - п. 1.5 Договору №11ДПС/250/2113/ЮР, предметом цього Договору є залучення Банком для зберігання на платній основі (під визначений процент) грошей, що передаються Вкладником в управління Банку на встановлений строк, при цьому, початкове залучення грошових коштів не повинно бути меншим 50000 (П'ятдесят тисяч) гривень, на умовах, визначених Договором, зокрема, п.п. 1.4., 1.5. Договору. Для цілей, передбачених л. 1.1. Договору, Банк відкриває рахунок НОМЕР_6 в у національній валюті України, в АТ "Фортуна-банк" МФО 300904, м. Київ, надалі за текстом - "Вкладний рахунок". Відповідно до положення п. 1.1 Договору, встановлюється наступні умови залучення грошових котів, що перераховуються Вкладником на Вкладний рахунок, надалі за текстом - Вклад : Сума Вкладу - 46000000,00 (Сорок шість мільйонів) гривень. Строк розміщення Вкладу становить 8 календарних днів. З 26 травня 2015 року по 02 червня 2015 року. Розмір процентів за Вкладом - 1 (одна) процентів річних, надалі за текстом - Проценти .
Сторонами до Договору №11ДПС/250/2113/ЮР укладалися Додаткові угоди №1 - №14 протягом червня 2015 р. - листопада 2015 р., якими продовжувалося термін дії даного договору (до 22 липня 2016 року), змінювалася сума вкладу, яка буде надходити на рахунок та збільшено процентну ставку до 5 (п'яти) процентів річних.
Судом встановлено, що фактично нафтопродукти, які передані ДП "Укртранснафтопродукт" на підставі ухвал слідчих суддів Приморського районного суду м. Одеси для зберігання та подальшої реалізації, були реалізовані ТОВ "Укройлпродукт" та грошові кошти отримані від реалізації речових доказів (нафтопродуктів) були перераховані на рахунки Позивача (відкритих в АТ "Фортуна-банк"), що не заперечується і самим Позивачем.
Позивач в позовній заяві зазначає, що реалізація спірних нафтопродуктів була здійснена лише на виконання рішення суду, не є систематичною діяльністю підприємства, і не здійснювалася з метою отримання прибутку.
Крім того, Позивач звертає увагу, що ухвалами слідчих суддів в рамках розслідування кримінальних проваджень було накладено арешти на грошові кошти, що були отримані в результаті реалізації речових арештованих як речові докази нафтопродуктів та було зобов'язано ДП Укртранснафтопродукт перерахувати зазначені грошові кошти на рахунок Головного управління національної поліції в Одеській області V для зберігання відповідно до чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2016 року по справі №520/1662/16-к (провадження № 1-кс/520/317/16) клопотання слідчого СГ слідчого відділення Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Ніколайчука І.І., погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Болгар А.В. про накладення арешту - задоволено. Накладено арешт на гроші у будь-якій валюті у готівковому або у безготівковому вигляді Державного підприємства Укртранснафтопродукт (адреса: м. Київ, вул. О.Гончара, будинок 35, офіс 88, 01034, ідентифікаційний код юридичної особи 34355770), що належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, які знаходяться на всіх рахунках в ПАТ ФОРТУНА-БАНК (МФО 300904, Україна, м.Київ, Боричів тік, 35-В) згідно договору банківського вкладу №11ДПС/191/2113/ЮР від 18.11.2014, в тому числі №2610 2 342113, рахунок по нарахуванню процентів - №26189332113 та рахунок 2515 1 300102113, на який 10.09.2015 перераховані кошти згідно вказаного договору №11ДПС\191\2113\ЮР від 18.11.2014.
Крім того, Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09.03.2016 року по справі №520/2645/16-к (провадження №1-кс/520/547/16) клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області Ніколайчука І.І., яке погоджено з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Бічевським В.В., про зміну місця зберігання грошових коштів, отриманих від реалізації речових доказів - задоволено. Змінено місце зберігання грошових коштів, отриманих від реалізації речових доказів - нафтопродуктів, переданих на підставі ухвал Приморського районного суду міста Одеси (справа №522/15746/13-к № 1 - кс /522/12941/14), від 22.12.2014 (справа 522/24132/14- К провадження 1-КС/522/18054/14),. від 30.09.2014 (справа 522/15746/13-к №1- кс /522/12939/14), від 30.09.2014 (справа 522/20553/14-К провадження №1- КС/522/14722/14) в сумі 48250800.00 грн. та 53482700.00 грн., які зберігаються в ПАТ ФОРТУ НАЦБАНК (МФО 300904) за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, на рахунку НОМЕР_6 згідно договору банківського вкладу №11ДПС/250/2113/ЮР від 26.05.2015 та на рахунку №26151300102113 згідно договору банківського вкладу №11 ДПС/191/2113/ЮР від 18.11.2014. Зобов'язано службових осіб ПАТ ФОРТУНА-БАНК (МФО 300904) протягом 10 діб, з моменту оголошення, перерахувати вищевказані грошові кошти з рахунку НОМЕР_6 згідно договору банківського вкладу №11ДПС/250/2113/ЮР від 26.05.2015 в сумі 48250800,00 грн. та рахунку №26151300102113 згідно договору банківського вкладу №11ДПС/191/2113/ЮР від 18.11.2014 в сумі 53482700.00 грн. на реєстраційний рахунок НОМЕР_7 банку ДКСУ м.Київ (МФО 820172) Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ - 40108740) для зберігання відповідно до чинного законодавства.
Суд звертає увагу, що вищезазначеними рішенням підтверджується, що Позивачем здійснено реалізацію нафтопродуктів, що є речовими доказами у кримінальному провадженні №12014160020000076 від 24.02.2014 року, а отримані кошти від реалізації речових доказів були зараховані на рахунок Позивача в Банку з 2014 року.
Стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Згідно з абз. 2 п. 1.1 глави 1 Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою НБУ від 03.12.2003 р. № 516 (надалі - Положення № 516), вклад (депозит) - це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
У відповідності до абз. 3 п. 28 Порядку №1104, про передачу торговельному підприємству предметів для реалізації складається акт у трьох примірниках. Перший примірник акта зберігається в матеріалах кримінального провадження, другий передається торговельному підприємству, третій - фінансовому підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, для подальшого здійснення контролю за надходженням на депозитний рахунок уповноваженого банку сум від реалізації таких предметів.
Суд звертає увагу, що абз. 3 п. 28 Порядку №1104 чітко передбачено, що кошти, які отримані від реалізації майна, зараховуються на депозитний рахунок органу, що проводить досудове слідство, або суду, а не на рахунок (Вклад) відкритий Товариством.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що Позивачем було отримано кошти від реалізації арештованого майна на свої рахунки, як Вклад відкритий в банку та за зберігання коштів на банківському рахунку нараховувалися відсотки, згідно п. 1.5 Договорів: №11ДПС/191/2113/ЮР, №11ДПС/250/2113/ЮР, що свою чергу може слугувати, що отримані кошти були використані підприємством для власної господарської діяльності, оскільки до моменту винесення Ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеси (від 11.02.2016 року по справі №520/1662/16-к (провадження № 1-кс/520/317/16), від 09.03.2016 року по справі №520/2645/16-к (провадження №1-кс/520/547/16)) про арешт коштів та перерахування на рахунок Головного управління Національної поліції в Одеській області, банком нараховувалися проценти.
Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
У відповідності до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
За правилами п. 135.2 ст. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що перевіркою зроблено правильний висновок про порушення п. 135.1, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, ДП "Укртранснафтопродукт" не враховано вартість товарів, реалізованих у звітному періоді за період 2014 рік на загальну суму 182992882,95 грн.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 р. №0007612211, є необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню.
В частині позовних вимог щодо визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 р. №0007622211, Суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що між ДП Укртранснафтопродукт (Покупець), з однієї сторони, та ПП Багатогалузева фірма Консоль (Продавець), з іншої сторони, укладено Договір поставки №25/11-14 від 25.11.2014 р. (надалі - Договір №25/11-14).
У відповідності до п. 1.1 - п. 1.4 Договору №25/11-14, за цим Договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити сою (надалі Товар ) в кількості, за ціною (вартістю) та на таких умовах, що зазначені в даному договорі та Додатку до цього Договору, який підписується та скріплюються печатками обох Сторін та є невід'ємною частиною цього Договору (далі - Додаток). Товар повинен бути нормальної товарної якості, в здоровому стані; мати нормальний запах, (без затхлого, солодового, запліснівілого, сторонніх запахів), нормальний колір, властивий здоровому зерну. Товар не повинен містити генетично модифікованих організмів. Специфікація товару: протеїн: 32% мін.; домішка: 2% макс.; биті та пошкоджені: 15% макс.; вологість: 12% макс.
Згідно з п. 2.4, п. 3.1 п. 3.2 та п. 4.1 Договору №25/11-14, датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Сторони домовились, що передача Товару у власність Покупця здійснюється на умовах СРТ (місце поставки: склад Покупця, ТОВ Агро-Транзит-Інвест , м. Херсон, вул. Домобудівна, 11). Факт передачі Товару у власність Покупцеві оформляється Сторонами шляхом підписання двостороннього Акта прийому-передачі Товару або видаткової накладної, які підписуються обома Сторонами у момент передачі-приймання Товару. Покупець несе ризик випадкової загибелі (або пошкодження) Товару лише з моменту підписання обома Сторонами Акта прийому-передачі Товару або видаткової накладної. Продавець зобов'язується: Передати Товар у власність Покупцю у визначений строк згідно Додатку до Договору. Скласти та підписати двосторонній Акт прийому-передачі Товару або видаткову накладну. Забезпечити якість Товару відповідно до Додатку, чинних в Україні технічних умов та стандартів, усувати виявлені Покупцем недоліки Товару.
Між сторонами 08.12.2014 р. підписано Додаток №1 до Договору Договір поставки №25/11-14 від 25.11.2014 р., в якому зазначено, що Продавець передає Покупцю товар в термін до 15 грудня 2014 року, товар - Соя, в кількості 4200,000 (+/- 10%) тонн на загальну суму з ПДВ 31752000,00 грн.
В підтвердження виконання умов Договору №25/11-14 Позивачем надано Суду наступні документи: Акт приймання-передачі товару від 12 грудня 2014 р. в кількості 4200 тонн, передання товару (сої) здійснено в м. Херсон, вул. Домобудівна, 11 у зберігальника ТОВ "Агро - Транзит - Інвест"; Податкові накладні: від 16.11.2014 р. №3 найменування макуха соняшникова на загальну суму з ПДВ 11158560,00 грн., згідно Договору від 14.11.2014 р. №14/11-14, від 18.11.2014 р. №4 найменування макуха соняшникова на загальну суму з ПДВ 2268000,00 грн., згідно Договору від 14.11.2014 р. №14/11-14, від 12.12.2014 р. №3 найменування соя на загальну суму з ПДВ 31752000,00 грн., згідно Договору від 25.11.2014 р. №25/11-14; Рахунки: №45 від 28.11.2014 р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.11.2014 №3 товар макуха соняшникова, №46 від 28.11.2014 р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 14.11.2014 №4 товар макуха соняшникова; Видаткові накладні: №337 від 18.11.2014 р. товар макуха соняшникова, на загальну суму з ПДВ 226800,00 грн., №336 від 16.11.2014 р. товар макуха соняшникова, на загальну суму з ПДВ 11158560,00 грн., №376 від 12.12.2014 р. товар соя, на загальну суму з ПДВ 31752000,00 грн., Судом досліджено первинну документацію та копії залучено до матеріалів справи.
В матеріалах справи міститься Договір №1212 складського зберігання від 12.12.2014 р. укладеного між ТОВ АГРО-ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ (Зерновий склад), з однієї сторони, та Позивачем (Поклажодавець), з іншої сторони (надалі - Договір №1212).
У відповідності до п. 1.1 - п. 1.4, п. 2.1 та п. 3.3 Договору №1212, Поклажодавець зобов'язаний передати зерно, а Зерновий склад зобов'язаний прийняти його на зберігання та забезпечити відвантаження, на умовах, визначених цим договором, а також здійснювати (за письмовим погодженням Поклажодавця) додаткові послуги з метою якісного зберігання зерна Поклажодавця за грошову винагороду, згідно з додатком №1, який є невід'ємною частиною цього договору. Зерновий склад здійснює зберігання, на основі Сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки № 7278 виданий Міністерством Аграрної політики України 28.10.2014 р, розташовано за адресою: м. Херсон, вул. Домобудівна 11. Зберігання здійснюється знеособлене, не допускається перемішування з іншими культурами під час зберігання. Зерно, яке приймається зерновим складом на зберігання, та його кількість вказується у додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору. Якість зерна повинна підтверджуватися посвідченням, яке видається Зерновим складом та відповідати ДСТУ. Поклажодавець повинен надати Зерновому складу у письмовій формі контрактні показники якості. Поклажодавець або Зерновий склад має право вимагати проведення перевірки його якості. Витрати; пов'язані з проведенням перевірки якості зерна, несе сторона, що її замовила. Зерновий склад видає Поклажодавцю складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття зерна на зберігання, або на вимогу Поклажодавця.
В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Додаток №1 від 12.12.2014 р. та Акт приймання-передачі товару від 12 грудня 2014 р. в кількості 4200 тонн, передання товару (сої) здійснено в м. Херсон, вул. Домобудівна, 11 у зберігальника ТОВ "Агро - Транзит - Інвест", Судом залучено до матеріалів справи надані копії.
Контролюючим в Актах перевірки та запереченнях на позовну заяву зазначає наступне: "Підприємству запропоновано надати до перевірки первинні документи, які б підтверджували виконання кожного елементу зазначених операцій, а саме: сертифікати відповідності, якості та походження сої; договір оренди складу для зберігання сої ТОВ "Агро - Транзит - Інвест" м. Херсон, вул. Домобудівна, 11, первинні документи, які підтверджують зберігання сої, акт приймання сої на зберігання, а також повернення зі зберігання; первинні документи, що підтверджують здійснення аналізів при прийнятті зернових на зберігання та продаж на предмет стану в якому можливе зберігання зернових (незаражений стан, стан, що не гріється, не мати сторонніх запахів, не мати шкідливих домішок, не мати інших карантинних рослин або інших об'єктів); первинні документи, які підтверджують транспортування сої (ТТН, дорожні листи).
До перевірки підприємством зазначені документи не надано.
Крім того, неможливо підтвердити реальність здійсненої поставки сої у грудні 2014 року, у зв'язку із тим, що первинні документи ПП БФ "Консоль" втрачені, про що підприємством було надано лист до ДПІ у м. Херсоні ДФС у Херсонській області та ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області було складено податкову інформацію від 15.06.15 №216/21-03-22-04/31220937 згідно з якої встановлено наступне.".
Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що дійсно Позивачем, як до перевірки, так і до матеріалів справи, не надано наступних документів: сертифікати відповідності, якості та походження сої (п. 1.2 - п. 1.4 Договору №25/11-14, п. 1.2 Договору №1212); документи, що підтверджують здійснення аналізів при прийнятті зернових на зберігання та продаж на предмет стану в якому можливе зберігання зерна (п. 2.1 Договору №1212); відсутні докази оплати за зберігання зерна складі; відсутні докази про оплату за отриманий товар (сою); відсутні докази того, що Позивачем передано на зберігання товар (сою).
В матеріалах справи містяться два ідентичні Акт приймання-передачі товару від 12 грудня 2014 р. в кількості 4200 тонн, передання товару (сої) здійснено в м. Херсон, вул. Домобудівна, 11 у зберігальника ТОВ "Агро - Транзит - Інвест", даний документ свідчить, що Позивачу ПП БФ "Консоль" передано товар, який знаходився на зберіганні в ТОВ "Агро - Транзит - Інвест", а докази передання Позивачем даного товару ТОВ "Агро - Транзит - Інвест" на зберігання в матеріалах справи відсутні.
Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ПП Борисфен-Полігранд-Т (Продавець), з іншої сторони, укладено Договір поставки №04/11 від 04.11.2014 р. (надалі - Договір №04/11).
У відповідності до п. 1.1 - п. 1.4, п. 3.1 Договору №04/11, за цим договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (надалі - макуха соняшника), а Покупець приймає у власність та сплачує Продавцю загальну вартість Товару. Специфікація товару: вологість не більше 8%; протеїн 32%; температура до 35°. По іншим показникам якості Товар повинен відповідати вимогам діючого ДСТУ і підтверджуватися свідоцтвом про якість (або карткою аналізу зерна підприємства, де зберігається Товар), із зазначенням вказаних показників якості та оформленим належним чином (із зазначенням дати, кількості, зерна, місця зберігання), підписаним і завіреним печаткою. Продавець стверджує, що на момент укладення цього договору Товар не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, він не заставлений, у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами. Треті особи не мають прав на Товар. Оплата за Товар здійснюється в національній грошовій одиниці (гривні) Покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця, зазначений у реквізитах цього договору.
Згідно з п. 4.1, п. 4.3 - п.4.5, пп. 5.1.1 п. 5.1 Договору №04/11, передача Товару та супровідних документів здійснюється уповноваженими представниками Сторін після виконання Покупцем зобов'язань передбачених в підпункті 3.1. даного Договору на підставі видаткової накладної, яка підписується уповноваженими представниками Сторін. Передача Товару Продавцем Покупцю здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс-2010). Товар переходить у власність Покупця на складі Продавця за умов зобов'язання Продавця доставити Товар на виконання інструкції Покупця на ПрАТ Дніпровський термінал , м. Херсон, Перекопська 169. Вартість доставки Товару на вказаний термінал включено вартість Товару згідно договору. Продавець передає Покупцю товар в термін до 15 листопада 2014 року. Товар вважається поставленим відповідно до умов договору в момент оформлення Продавцем на ім'я Покупця видаткової накладної на Товар. Обов'язки покупця передати Товар Продавцю у стані, що відповідає нормам і специфікації (пункт 1.2 Договору).
В матеріалах справи міститься Договір №07/11/14-УТНП-ДТ/Зб складського зберігання від 07.11.2014 р. укладеного між Приватним акціонерним товариством Дніпровський термінал (Зерновий склад), з однієї сторони, та Позивачем (Поклажодавець), з іншої сторони (надалі - Договір №07/11/14-УТНП-ДТ/Зб).
У відповідності до п. 1.1, п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4 та п. 3.4, пп. 8 п. 6.1 Договору №07/11/14-УТНП-ДТ/Зб, Даний договір визначає порядок та умови зберігання зернових та олійних культур, продуктів їх переробки, що передаються на зберігання Поклажодавцем на перевантажувальному комплексі ПрАТ Дніпровський термінал . Поклажодавець передає зернові та олійні культури, продукти їх переробки (в подальшому в договорі - зерно), а Зерновий склад приймає їх на зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повертає зерно Поклажодавцеві або особі, яка діє від його імені та зазначена ним як одержувач вантажу (зерна), у стані, передбаченому цим догово ром та законодавством. Зерновий склад, на якому здійснюється зберігання зерна (сертифікат відповідності послуг № 6528 від 17.12.2013р.), розташований за адресою: 73000, Україна, м. Херсон, вул. Перекопська, буд.169. Обсяги та найменування зерна, що передається на зберігання, визначаються в додаткових угодах або у заявках на приймання зерна, які є його додатками та невід'ємними частинами цього договору. Зерновий склад при прийомі зерна на склад, здійснює його лабораторний аналіз та видає посвідчення про відповідність якості зерна державним стандартам. Даний лабораторний аналіз оплачується Поклажедавцем згідно цін встановлених в додатковій угоді. Зерновий склад зобов'язаний Видати складські документи на зерно не пізніше робочого дня після прийняття його на зберігання. Оформлення складського документа Зерновим складом повинно здійснюватись у відповідності з формами, затвердженими Постановою КМУ №510 від 11.04.2003р. Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно та Наказом Міністерства аграрної політики №198 від 27 червня 2003р. "Про затвердження Положення про обіг складських документів". У разі видачі простого або подвійного складського свідоцтва Зерно вий склад здійснює страхування зерна від ризиків випадкової загибелі, знищення, нестачі, пошкодження та втрат за рахунок Поклажодавця.
В підтвердження виконання умов Договорів Позивачем надано Суду наступні документи: Додаткова угода №1 від 07.11.2014 р. до Договір №07/11/14-УТНП-ДТ/Зб складського зберігання від 07.11.2014 р.; Акт приймання-передачі товару від 11.11.2014 р. в кількості 3500 тонн, передання товару ( жмых подсолнечника ) здійснено в м. Херсон, вул. Перекопська, буд.169 у зберігальника ПрАТ Дніпровський термінал ; Податкові накладні: від 11.11.2014 р. №1 на загальну суму з ПДВ 16275000,00 грн., від 18.12.2014 р. №2 на загальну суму з ПДВ 5741044,80 грн.; Видаткові накладні: №5 від 11.11.2014 р. товар - макуха, на загальну суму з ПДВ 16275000,00 грн., №5 від 18.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 5741044,80 грн., Судом залучено до матеріалів справи надані копії.
Відповідач зазначає наступне: Підприємству запропоновано надати до перевірки первинні документи, які б підтверджували виконання кожного елементу зазначених операцій, а саме: сертифікати відповідності, якості та походження макухи соняшнику; первинні документи, які підтверджують зберігання макухи соняшнику, акти приймання макухи соняшнику на зберігання, а також повернення зі зберігання; первинні документи, що підтверджують здійснення аналізів при прийнятті на зберігання та продаж зернових на предмет стану в якому можливе зберігання зернових (незаражений стан, стан, що не гріється, не мати сторонніх запахів, не мати шкідливих домішок, не мати інших карантинних рослин або інших об'єктів); первинні документи, які підтверджують транспортування сої (ТТН, дорожні листи). До перевірки підприємством не надано зазначені вище документи. .
Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що дійсно Позивачем, як до перевірки, так і до матеріалів справи, не надано наступних документів: сертифікати відповідності, якості та походження макухи соняшнику; первинні документи, які підтверджують зберігання макухи соняшнику, акти приймання макухи соняшнику на зберігання, а також повернення зі зберігання; первинні документи, що підтверджують здійснення аналізів при прийнятті на зберігання та продаж зернових на предмет стану в якому можливе зберігання зернових (незаражений стан, стан, що не гріється, не мати сторонніх запахів, не мати шкідливих домішок, не мати інших карантинних рослин або інших об'єктів), дані документи є обов'язковими до умов вищезазначених договорів (№04/11, №07/11/14-УТНП-ДТ/Зб).
Позивачем надано Суду Договори комісії, які на думку Позивача підтверджують подальшу реалізацію товару, проте, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що товар, який знаходився на зберіганні у Зернових складах в м. Херсоні був переміщений до Ілльїчівського Зернового терміналу, оскільки умовами вищезазначених Договорів передбачено підписання всіх документів з Зберігачем товару при передачі його третім особам.
З аналізу змістів вищезазначених Договорів, Суд приходить до висновків, що наявність укладених договорів не може слугувати їх виконанню, оскільки лише первинна документація є підтвердженням виконання даних Договорів.
Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ "Квадро" (Продавець), з іншої сторони, укладено Договір поставки від 28.11.14 р. №28/11-КВ (надалі - Договір №28/11-КВ).
У відповідності до умов Договору №28/11-КВ Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2014, а Покупець приймає у власність та оплачує Продавцю загальну вартість Товару. Сторони погоджуються при визначенні умов поставки застосовувати офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Інкотермс в редакції 2010. Факт здійснення поставки засвідчується видатковою накладною, яка підписується Сторонами в момент передачі Товару. Якщо буде потрібно постачальник зобов'язується здійснити зберігання Товару, переданого Покупцеві, при цьому товар залишається у власності покупця. Зберігання товару здійснюється за рахунок Продавця й входить у вартість товару. Приймання товару на зберігання, а також повернення зі зберігання здійснюється на підставі актів, які підписуються вповноваженими представниками Сторін. Одночасно з товаром Постачальник зобов'язується передати Покупцю: податкову накладну, рахунок-фактури та іншими документами. (п. 1.1, п. 2.1, п. 2.2, п.2.5 Договору №28/11-КВ).
В підтвердження виконання умов Договорів Позивачем надано Суду наступні документи: Додаткову угоду від 29.11.2014 р., Специфікації №1 - №3;
Видаткові накладні: №2403 від 04.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 2011484,00 грн., №2404 від 04.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1073566,00 грн., №2405 від 05.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 530974,00 грн., №2406 від 05.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1022384,00 грн., №2407 від 06.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1092406,00 грн., №2408 від 06.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 934150,00 грн., №2409 від 07.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1 560580,00 грн., №2410 від 08.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 498318,00 грн., №2411 від 08.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1254744,00 грн., №2412 від 09.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1057552,00 грн., №2413 від 11.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 1969408,00 грн., №2414 від 12.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 500202,00 грн., №2415 від 17.12.2014 р. на загальну суму з ПДВ 581528,00 грн.; Податкові накладні: від 04.12.2014 р. №13 на загальну суму з ПДВ 1073566,00 грн., від 04.12.2014 р. №12 на загальну суму з ПДВ 2011484,00 грн., від 05.12.2014 р. №14 на загальну суму з ПДВ 530974,00 грн., від 05.12.2014 р. №15 на загальну суму з ПДВ 1022384,00 грн., від 06.12.2014 р. №16 на загальну суму з ПДВ 1092406,00 грн., від 06.12.2014 р. №17 на загальну суму з ПДВ 934150,00 грн., від 07.12.2014 р. №18 на загальну суму з ПДВ 1560580,00 грн., від 08.12.2014 р. №19 на загальну суму з ПДВ 498318,00 грн., від 08.12.2014 р. №20 на загальну суму з ПДВ 1254744,00 грн., від 09.12.2014 р. №21 на загальну суму з ПДВ 1057552,00 грн., від 11.12.2014 р. №22 на загальну суму з ПДВ 1969408,00 грн., від 12.12.2014 р. №23 на загальну суму з ПДВ 500202,00 грн., від 17.12.2014 р. №24 на загальну суму з ПДВ 581528,00 грн., Судом залучено до матеріалів справи надані копії.
Як вбачається з Актів перевірки та заперечень на позовну заяву Відповідача, з метою дослідження фактичних обставин здійснення операцій, зазначених в вищеописаних договорах, накладних, проведено аналіз та документальне оформлення елементів таких операцій, а саме доставки, прийомки товару по кількості та якості, розвантаження, оприбуткування, зберігання протягом певного часу. Підприємству запропоновано надати до перевірки первинні документи, які б підтверджували виконання кожного елементу зазначених операцій, а саме: сертифікати відповідності, якості та походження олії соняшникової нерафінованої 1- го ґатунку, українського походження, врожаю 2014; первинні документи, які підтверджують зберігання олії соняшникової нерафінованої 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2014, акти приймання олії соняшникової нерафінованої 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2014 на зберігання, а також повернення зі зберігання; первинні документи, що підтверджують здійснення аналізів при прийнятті зернових на зберігання та продаж на предмет стану в якому можливе зберігання зернових (незаражений стан, стан, що не гріється, не мати сторонніх запахів, не мати шкідливих домішок, не мати інших карантинних рослин або інших об'єктів); первинні документи, які підтверджують транспортування зернових (ТТН, дорожні листи).
Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що дійсно Позивачем, як до перевірки, так і до матеріалів справи, не надано наступних документів: сертифікати відповідності, якості та походження олії соняшникової нерафінованої 1- го ґатунку, українського походження, врожаю 2014; первинні документи, які підтверджують зберігання олії соняшникової нерафінованої 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2014, акти приймання олії соняшникової нерафінованої 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2014 на зберігання, а також повернення зі зберігання; первинні документи, що підтверджують здійснення аналізів при прийнятті зернових на зберігання та продаж на предмет стану в якому можливе зберігання зернових (незаражений стан, стан, що не гріється, не мати сторонніх запахів, не мати шкідливих домішок, не мати інших карантинних рослин або інших об'єктів); первинні документи, які підтверджують транспортування зернових; ТТН; докази поставки товару на склад; банківські виписки.
Також, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ ІТАНІКС СТРОНГ (Постачальник), з іншої сторони, 15.10.2014 р. укладено Договір №15/10УС (надалі - Договір №15/10УС).
У відповідності до п. 1.1 - п. 1.8, п. 3.1 Договору №15/10УС, Постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставити Покупцю нафтопродукти (далі за "текстом - Товар ), а Покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором та додатками до нього, прийняти Товар та оплатити його відповідно до умов, визначених в цьому Договорі або додатках до нього. Орієнтовна (попередня) загальна кількість нафтопродуктів, що буде поставлятися за цим Договором складає 16 000,000 тон. Товар поставляється окремими партіями, об'єм кожної конкретної партії Товару, найменування конкретному виду нафтопродуктів, вартість товару та інші умови, в том у числі умови поставки, визначаються Сторонами в Додатках до цього Договору. Орієнтовна загальна вартість Товару, що постачається в рамках цього Договору, складає 244 800 000 (двісті сорок чотири мільйони вісімсот тисяч) грн., в тому числі ПДВ. Умови поставки кожної партії товару визначаються Сторонами у Додатках до цього Договору. Орієнтована (попередня) загальна вартість Товару, що буде поставлений за цим Договором, визначена на базисі поставки EXW - склад Постачальника. У разі здійснення інших поставок Товару, на умовах і в порядку встановлених цим Договором, загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), ціна за одиницю виміру та загальна вартість партії Товару, визначається Сторонами у додаткових угодах та/або видаткових накладних, додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору. Якість Товару, що постачається повинна відповідати діючим ТУ та Державним стандартам щодо якості і підтверджується відповідними документами. Строки поставки: поставка кожної партії Товару здійснюється в строки, визначеними Сторонами у додатках до цього Договору. Загальний строк поставки всього об'єму нафтопродуктів до 15.01.2016 року. Умови поставки за цим Договором викладаються Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.
Приймання Товару по кількості і якості здійснюється відповідно до вимог Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (затверджена Наказом № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року, зареєстрована в міністерстві юстиції 02 вересня 2008 року № 805/15496) (далі - Інструкція), а також відповідно до умов даного Договору і Додатків до нього, з урахуванням особливостей, встановлених цим Договором.
В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Додаток від 28.10.2014 р. до Договору №15/10УС, найменування товару: Бензин автомобільний А-92-Євро, загальна кількість 6500,000 тонн, на загальну вартість з урахуванням ПДВ 119730000,00 грн.;
Податкові накладні: від 31.10.2014 р. №4 на загальну вартість з ПДВ 81632651,78 грн., від 30.10.2014 р. №3 на загальну вартість з ПДВ 4 166666,67 грн., від 29.10.2014 р. №2 на загальну вартість з ПДВ 14990612,14 грн., від 28.10.2014 р. №1 на загальну вартість з ПДВ 120100,00 грн.;
Видаткові накладні: №РН-0000006 від 02.06.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 3221658,00 грн., №РН-0000007 від 02.06.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 2171718,00 грн., №РН-0000008 від 02.06.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 7501545,00 грн., №РН-0000005 від 28.05.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 922842,00 грн., №РН-0000001 від 23.05.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 2151456,00 грн., №РН-0000003 від 26.05.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 6422133,00 грн., №РН-0000004 від 27.05.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 6480156,00 грн., №РН-0000009 від 04.06.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 4043190,00 грн., №РН-0000013 від 12.06.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 4872090,00 грн., №РН-0000012 від 12.06.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 1055466,00 грн., №РН-0000011 від 12.06.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 2117379,00 грн., №РН-0000015 від 16.06.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 8635296,00 грн., №РН-0000014 від 16.06.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 1085859,00 грн., №РН-0000016 від 27.06.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 4159236,00 грн., №РН-0000017 від 01.07.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 1842921,00 грн., №РН-0000018 від 08.07.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 7976781,00 грн., №РН-0000019 від 14.07.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 2180007,00 грн., №РН-0000020 від 31.07.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 8603982,00 грн., №РН-0000021 від 26.08.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 6120045,00 грн., №РН-0000026 від 31.12.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 996937,50 грн., Судом досліджено копії документів та залучено до матеріалів справи.
Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що в матеріалах справи відсутні наступні документи: документи, які б підтверджували постачання товару; сертифікати відповідності, якості та походження нафтопродуктів; первинні документи, які підтверджують зберігання нафтопродуктів; первинні документи, які підтверджують транспортування нафтопродуктів (ТТН, дорожні листи); довіреності на отримання товару; банківських виписок, які підтверджували реальність придбання товару.
Крім того, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ Трейд Інвест Компані (Постачальник), з іншої сторони, 14.11.2014 р. укладено Договір №14/11УТ (надалі - Договір №14/11УТ).
Судом досліджено умови Договору №14/11УТ та встановлено, що за змістом він є ідентичним Договору №15/10УС за виключенням об'єму поставки товару та ціни (п. 1.2, п. 1.3 №14/11УТ), а тому не підлягає окремому дослідженню.
В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Додатки до Договору №14/11УС: від 14.10.2014 р. № б/н найменування товару: Бензин автомобільний А-95 Premium класс С1 на загальну кількість 3700,000 тонн, на загальну вартість з урахуванням ПДВ 75924000,00 грн.; від 31.05.2015 р. № б/н найменування товару: Бензин автомобільний А-95 Premium клас С1 на загальну кількість 3700,000 тонн, на загальну вартість з урахуванням ПДВ 75924000,00 грн.; Податкові накладні: від 27.11.2014 р. №9 на загальну вартість з ПДВ 8277777,77 грн., від 27.11.2014 р. №8 на загальну вартість з ПДВ 7000000,00 грн., від 26.11.2014 р. №7 на загальну вартість з ПДВ 16000000 грн., від 27.11.2014 р. №9 на загальну вартість з ПДВ 8277777,77 грн., від 25.11.2014 р. №6 на загальну вартість з ПДВ 6000000,00 грн., від 21.11.2014 р. №5 на загальну вартість з ПДВ 5000,00 грн., від 20.11.2014 р. №4 на загальну вартість з ПДВ 12005000,00 грн., від 19.11.2014 р. №3 на загальну вартість з ПДВ 16944444,44 грн., від 18.11.2014 р. №2 на загальну вартість з ПДВ 8333333,33 грн., від 14.11.2014 р. №1 на загальну вартість з ПДВ 4000,00 грн.; Видаткові накладні: №РН-0000001 від 10.06.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 10243584,00 грн., №РН-0000002 від 23.06.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 10287702,00 грн., №РН-0000003 від 22.07.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 10039410,00 грн., №РН-0000008 від 21.11.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 5683014,00 грн., №РН-0000009 від 11.12.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 803112,00 грн., №РН-0000010 від 15.12.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 3029169,00 грн., №РН-0000011 від 17.12.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 804954,00 грн., №РН-0000012 від 19.12.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 1101737,04 грн., №РН-0000007 від 19.12.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 1107318,30 грн., №РН-0000014 від 31.12.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 993687,50 грн., №РН-0000013 від 15.12.2015 р. на загальну вартість з ПДВ 981500,00 грн., Судом досліджено копії документів та залучено до матеріалів справи.
Відповідач в Актах перевірки та в запереченнях на позовну заяву зазначає наступне: Підприємству запропоновано надати до перевірки первинні документи, які б підтверджували виконання кожного елементу зазначених операцій, а саме: постачальників товару; сертифікати відповідності, якості та походження нафтопродуктів; первинні документи, які підтверджують зберігання нафтопродуктів; первинні документи, що підтверджують здійснення аналізів при прийнятті зернових на зберігання та продаж на предмет стану в якому можливе зберігання зернових (незаражений стан, стан, що не гріється, не мати сторонніх запахів, не мати шкідливих домішок, не мати інших карантинних рослин або інших об'єктів); первинні документи, які підтверджують транспортування сої (ТТН, дорожні листи). До перевірки підприємством не надано зазначені вище документи. .
Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що в матеріалах справи відсутні наступні документи: документи, які б підтверджували постачання товару; сертифікати відповідності, якості та походження нафтопродуктів; первинні документи, які підтверджують зберігання нафтопродуктів; первинні документи, які підтверджують транспортування нафтопродуктів (ТТН, дорожні листи); довіреності на отримання товару; банківських виписок, які підтверджували реальність придбання товару.
Згідно з ст. 14.1.191 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь - яка передача права власності на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
У відповідності до пп. 14.1.202 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь- які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно - правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Відповідно до вимог п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Згідно з пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, встановлено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
Так, ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-Х11 (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Оскільки, згідно зі ст. 1 Закон № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24 травня 1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.
Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу /орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.
Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 р.
Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.
Крім того, у відповідності ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - ліцензійна картка, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (затвердженого постановою КМ України від 25.02.2009 року N 207), документами на перевезення вантажів автомобільним транспортом є дорожній лист або товарно-транспортна накладна.
Підпунктом 11.1 п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 року за № 128/2568) (далі - Правила № 363) визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.
Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено.
Відповідно до абз. 2 пп. 11.1 п. 11 Правил № 363 залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Позивачем не підтверджено транспортування товару за договорами, відсутні подорожні листи, а також не підтверджено здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, отриманого від контрагента товару та зберігання отриманого товару на складі у Зберігачів.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 р. №0007622211 прийняте з урахуванням всіх обставин, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Аналогічна позиція викладене в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2015 року по справі №К/800/37371/14 та Постанові Верховного суду України від 15 грудня 2015 року по справі № 21-4266а15/826/13848/13-а, Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2014 р. № К/800/21863/13.
В частині позовних вимог щодо визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення: від 22.09.2015 р.: №0007642211, №0007632211, Суд зазначає наступне.
Як зазначено в акті перевірки, проведеною перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з акцизного податку ДП Укртранснафтопродукт за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., на основі наданих первинних і облікових документів: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, актів прийому-передачі, встановлено їх заниження.
Висновок про заниження нарахованих податкових зобов'язань з акцизного податку здійснено на підставі проведеної звірки щодо обсягів отриманих та реалізованих нафтопродуктів та обставин викладених в ухвалі Приморського суду від 30.09.2014 у справі №522/15746/13-к №1-"кс"/522/12941/14, згідно з якими Слідчим управлінням ГУ МВС України в Одеській області проводиться розслідування кримінального провадження №12014160020000076 від 24.02.2014 за фактами неправомірних дій службових осіб групи компаній Східно-європейська паливно-енергетична компанія , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 ч. 2, ст. 364-1 ч. 1, ст. 364-1 ч. 2, ст. 191 ч. 5, ст. 366, ч. 1, ст. 191 ч. 1, ст. 190 ч. 4, ст. 212 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 358 ч. 3, ст. 209 ч. 3, ст. 205 ч. 2 КК України.
Під час розслідування вищевказаного кримінального провадження встановлено, що протягом 2013 - 2014 років на територію України здійснювалось ввезення нафтопродуктів під приводом подальшого їх транзиту, які в дійсності реалізовувались в межах держави без сплати належних податків, зборів і платежів.
Фактично ввезені на територію України нафтопродукти зберігались на нафтобазах - митних складах розташованих у Кіровоградській, Рівненській, Черкаській, Одеській, Київській, Харківській та Хмельницькій областях, з яких реалізовувались вітчизняним споживачам.
Як зазначає Відповідач Листом Херсонської митниці Міндоходів від 10.10.2014 р. №07/15-19/5619 повідомлено, що згідно з даними документального обліку у резервуарах, розташованих за адресами: м. Херсон, вул. Чайковського, 236 та м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н, знаходиться товар бензин А-95 загальною кількістю 19402,203 т, з яких: 18402,203 т перебуває під митним контролем, 1000,000 т не перебуває під митним контролем (надійшли на т/х Мugan та оформлені ПзП Лукойл-Україна у митному режимі імпорту за митною декларацією №508040000/2014/000875 від 21.03.2014).
Інша інформація щодо оформлення переданих ДП Укртранснафтопродукт нафтопродуктів у митному режимі імпорту зі сплатою акцизного податку - відсутня.
Митні декларації, які б засвідчили розмитнення зазначених нафтопродуктів, ДП Укртранснафтопродукт не надано, як до перевірки так і до матеріалів справи.
Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 212.1.4 п. 212.1 ст. 212, п. 216.1 ст. 216, п. 217.1 ст. 217, п.п. 222.11 п. 222.1 ст. 222, п. 223.1 ст. 223 Податкового кодексу України ДП Укртранснафтопродукт самостійно не обчислено та не сплачено до бюджету акцизний податок з підакцизних товарів (нафтопродуктів), чим занижено податкові зобов'язання з акцизного податку на суму 22 404 970,61грн, у тому числі: за жовтень 2014 року на суму 11 275 313,48 грн, за листопад 2014 року на суму 8 956 016,68 грн, за грудень 2014 року на суму 2 173 640,45 гривень.
Відповідно до п.п. 212.1.4 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платниками податку є; особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку.
Згідно з п. 216.1 ст. 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.
Відповідно до п. 217.1 ст. 217 Податкового кодексу України суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.
Згідно з п.п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
У відповідності до п. 223.1 ст. 223 Податкового кодексу України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення від 22.09.2015 р.: №0007642211, №0007632211 прийняті з урахуванням всіх обставин, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 р. № 000760/26-59-22-06, Суд зазначає наступне.
Перевіркою встановлено, що ДП Укртранснафтопродукт є платником екологічного податку та на порушення п. 249.6 ст. 249 Податкового кодексу України не нараховано і не сплачено екологічного податку на загальну суму 1117468,62 грн, у т. ч. за III квартал 2014 року у сумі 1117468,62 гривні.
Як свідчать матеріали справи, ДП Укртранснафтопродукт реалізовувало нафтопродукти (дизельне пальне, бензин) згідно з судовими рішеннями, а саме; ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 справа №522/15746/13-к №1- кс /522/12939/14; ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 справа №522/15746/1З-к №1- кс /522/12941/14; ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 03.11.2014 справа №522/20553/14-к провадження № 1- кс /522/14722/14.
Відповідно до вищезазначених ухвал ДП Укртранснафтопродукт було реалізовано нафтопродуктів (дизельне пальне, бензин) в наступних обсягах: за жовтень 2014 рік бензин автомобільний підвищеної якості - 1570,06 т, ДП підвищеної якості вид І - 4698,824 т, за листопад 2014 року - бензин автомобільний підвищеної якості - 4653,18 т, ДП підвищеної якості вид І - 63,301т, за грудень 2014 року - бензин автомобільний підвищеної якості - 2096,561 т, ДП підвищеної якості вид І - 903,918 тонн.
Згідно з підпунктом 242.1.4 Податкового кодексу України, об'єктом та базою оподаткування екологічного податку є обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами.
Відповідно до підпункту 240.2 Кодексу, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.
Підпунктом 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 01.04.2009 року.
Згідно підпункту 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.
Відповідно до підпункту 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.
Статтею 241 Кодексу визначено податкових агентів зі сплати екологічного податку. Так, згідно пункту 241.1 статті 241 Кодексу податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами.
Пунктом 241.2 статті 241 Кодексу, до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника; здійснюють ввезення палива на митну територію України.
Судом встановлено, що Позивачем не було сплачено екологічний податок та не було подано відповідної декларації, то в даному випадку встановлені порушення Контролюючим органом є обґрунтованими.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 р. № 000760/26-59-22-06 прийнято з урахуванням всіх обставин, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Також, Суд звертає увагу, що у відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно до вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
Згідно з пунктом 86.7 вказаної статті Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.
Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки, як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано, натомість, позивачем Акт перевірки було отримано, що ним не заперечується та заперечень з первісною документацією Позивачем Податковому органу надано не було.
Оскільки Відповідачу не було надано в повному обсязі первинно бухгалтерських документів під час перевірки, Судом вбачається правомірним висновок Відповідача про порушення Позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.
Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.
Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.
Частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, Суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства Укртранснафтопродукт (код ЄДРПОУ 34355770) на користь Окружного адміністративного суду міста Києва (Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - 31218206784007, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача - 820019, Код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір в сумі 1644008,28 грн. (один мільйон шістсот сорок чотири тисячі вісім гривень 28 коп.).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2017 |
Оприлюднено | 27.03.2017 |
Номер документу | 65458002 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Федорчук А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні