Постанова

від 22.03.2017 по справі 813/4426/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року Справа № 876/2351/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Курильця А.Р.,

суддів: Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління МВС України на Львівській залізниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління МВС України на Львівській залізниці про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася з позовом до Управління МВС України на Львівській залізниці (далі - відповідач) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.09.2015 року по 01.09.2016 року в сумі 54547,20 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Управління МВС України на Львівській залізниці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.09.2015 року по 01.09.2016 року в сумі 55001,76 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вини роботодавця у невиплаті належних звільненому працівникові сум немає. Крім того, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 року позивача було поновлено на посаді, а тому вимога про виплату заявлених коштів є безпідставною.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених в ній, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивачки в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, зазначивши, що рішення суду є законним та обґрунтованим, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працювала на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС.

Згідно з наказом відповідача від 03.09.2015 № 65 о/с, позивача, старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС, з 15.09.2015 року звільнено з органів внутрішніх за ст. 64 п. г (через скорочення штатів) (а.с. 8).

Вислуга років на час звільнення становила 14 років 16 місяців 27 днів - в календарному вирахуванні, в тому числі для виплати одноразової вихідної допомоги; 17 років 05 місяців 16 днів - в пільговому вирахуванні (а.с. 9).

В силу статей 47, 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі статтею 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП відповідальність.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Суд встановив, що повний розрахунок з позивачем було проведено 02.09.2016 року шляхом перерахування на картковий рахунок позивача в КБ Приватбанк 13484,07 грн. (а.с. 11).

Чинне законодавство не ставить питання повного розрахунку з позивачем при звільненні в залежність від оперативності надіслання розрахунків, виконання своїх повноважень третіми особами чи відсутності роз'яснень вищестоячого органу. Відповідачеві було відомо точну суму, що належна позивачеві до виплати, однак, він не вжив достатніх заходів до того, щоб провести повний розрахунок з позивачем у день звільнення і не надав суду переконливих доказів того, що повний розрахунок з позивачем ним не було проведено з причин, не належних від нього, або його винуватості цьому немає.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 року у справі № 813/6450/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці полковника міліції ОСОБА_4 № 65 о/с від 03.09.2015 року По особовому складу в частині звільнення з органів внутрішніх справ за ст. 64 "г" (через скорочення штатів) позивача - старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС на Львівській залізниці. Поновлено позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС на Львівській залізниці з 16 вересня 2015 року.

01.08.2016 року відповідачем видано наказ № 11 о/с, яким позивача звільнено з органів внутрішніх за ст. 64 п. г (через скорочення штатів) з 06.11.2015 року (а.с. 18).

З врахуванням вищенаведеного, час затримки розрахунку при звільнення слід рахувати не з 16.09.2015 року, а з 06.11.2015 року.

У зв'язку з тим що остаточний і повний розрахунок з позивачем було проведено лише 02.09.2016 року, то затримка розрахунку при звільненні складає 182 робочих дні (16 робочих днів у 2015 році та 166 робочих днів у 2016 році). Середньоденне грошове забезпечення позивача складає 227,28 грн. (колегія суддів погоджується з відповідними розрахунками суду першої інстанції та такі не оспорюються сторонами), то сума, яка має бути виплачена позивачу складає 41364,96 грн. (182 роб. дні * 227,28 грн. середньоденного заробітку).

Щодо заперечень відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин трудового законодавства, зокрема КЗпП України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає таке.

Відповідно до статті 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Водночас питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов'язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Спеціальним законодавством не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника з органів внутрішніх справ, а тому суд правомірно застосував норми КЗпП в частині спірних правовідносин, які не врегульовані спеціальним законодавством.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,207,254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління МВС України на Львівській залізниці задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі № 813/4426/16 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Управління МВС України на Львівській залізниці (код ЄДРПОУ 08602508, 79015, м. Львів, вул. Федьковича, 50а) на користь ОСОБА_3 (81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Вербицького, 11/26) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.11.2015 року по 01.09.2016 року в сумі 41364 (сорок одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 96 (дев'яносто шість) коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

ОСОБА_5

Повний текст постанови виготовлений 22 березня 2017 року.