Постанова

від 21.01.2020 по справі 813/4426/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2020 року

Київ

справа №813/4426/16

адміністративне провадження №К/9901/21092/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

секретаря - Грінкевич А.І.

представника позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 813/4426/16

за позовом позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Курильця А.Р ., суддів: Кушнерика М.П., Мікули О.І.), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3, (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці (далі - відповідач, УМВС України на Львівській залізниці) в якому, просить:

- стягнути з УМВС України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з посади старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Львівській залізниці в загальній сумі 54 547,20 грн. за час затримки в період із 16.09.2015 по 01.09.2016.

2. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ та згідно до абзаців першого-третього пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей від 17.07.1992 № 393 у разі звільнення зі служби, зокрема, у зв`язку із скороченням штатів, за наявності, особам, зокрема, офіцерського складу виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при наявності вислуги 10 років і більше. При звільненні ОСОБА_1 з 15.09.2015 позивачці вказану одноразову грошову допомогу було виплачено лише 02.09.2016, тобто невчасно. З посиланням на частину першу статті 116 та частину першу статті 117 КЗпП України вказує на вину відповідача у затримці розрахунку при звільненні ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Управління МВС України на Львівській залізниці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.09.2015 по 01.09.2016 в сумі 55001,76 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог, тому суд дійшов висновку, що їх слід задовольнити повністю шляхом стягнення з УМВС на Львівській залізниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.09.2015 по 01.09.2016 включно в розмірі 55 001,76 грн., з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 апеляційну скаргу Управління МВС України на Львівській залізниці задоволено частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 у справі № 813/4426/16 - скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Управління МВС України на Львівській залізниці (код ЄДРПОУ 08602508, 79015, м. Львів, вул. Федьковича, 50а) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.11.2015 року по 01.09.2016 року в сумі 41364 (сорок одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 96 (дев`яносто шість) коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. 06 квітня 2017 року ОСОБА_1 (касатор) подала касаційну скаргу, в якій просить:

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 - скасувати, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 - залишити в силі.

У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо участі позивача у розгляді справи.

8. 20 травня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про відмову від касаційної скарги.

9. 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про відмову від заяви про відмову від касаційної скарги.

Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.04.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 для розгляду справи № 813/4426/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2019 справу призначено до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2019 розгляд справи відкладено на 03.12.2019.

03 грудня 2019 року ухвалою суду, проголошеною у відкритому судовому засіданні із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача та змінено відповідача на правонаступника Головне управління національної поліції у Львівській області.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема позивач вказує, що відповідачем порушено вимоги ст. 116 та 117 КЗпП України і фактично розрахунок із позивачем пройшов не в день першого звільнення зі служби 16.09.2015, а лише 02.09.2016, тобто мається факт затримки розрахунку при звільненні позивача із органів внутрішніх справ, за що наступає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП України.

Разом з тим позивач вказує, що судом неправильно обчислена сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку за 182 дні, а не 206 робочих днів.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ.

13. Наказом УМВС України на Львівській залізниці від 03.09.2015 №65 о/с, майора міліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС, з 15.09.2015 звільнено з органів внутрішніх за ст. 64 п. г (через скорочення штатів).

14. Вислуга років на час звільнення становила: 14 роки 16 місяців 27 днів - в календарному вирахуванні, в тому числі для виплати одноразової вихідної допомоги; 17 років 05 місяців 16 днів - пільговому вирахуванні.

15. 12.04.2016 через ПАТ КБ ПриватБанк відповідачем перераховано на розрахункову банківську картку ОСОБА_1 13 484,07 грн одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з органів внутрішніх справ.

16. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 у справі № 813/6450/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці полковника міліції Підгаєцького В.В. № 65 о/с від 03.09.2015 По особовому складу в частині звільнення з органів внутрішніх справ за ст. 64 "г" (через скорочення штатів) позивача - старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС на Львівській залізниці. Поновлено позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС на Львівській залізниці з 16.09.2015.

17. 01.08.2016 відповідачем видано наказ № 11 о/с, яким позивача звільнено з органів внутрішніх за ст. 64 п. г (через скорочення штатів) з 06.11.2015.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

18. Конституція України від 28 червня 1996 року

18.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Кодекс законів про працю України

19.1. В силу статей 47, 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

19.2. Згідно зі статтею 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

21. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП відповідальність.

22. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

23. Для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

24. Судом апеляційної інстанції встановлено, що повний розрахунок з позивачем було проведено 02.09.2016 шляхом перерахування на картковий рахунок позивача в КБ Приватбанк 13484,07 грн.

25. Чинне законодавство не ставить питання повного розрахунку з позивачем при звільненні в залежність від оперативності надіслання розрахунків, виконання своїх повноважень третіми особами чи відсутності роз`яснень вищестоящого органу. Відповідачеві було відомо точну суму, що належна позивачеві до виплати, однак, він не вжив достатніх заходів до того, щоб провести повний розрахунок з позивачем у день звільнення і не надав суду переконливих доказів того, що повний розрахунок з позивачем ним не було проведено з причин, не належних від нього, або його винуватості цьому немає.

26. Разом з тим, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

27. Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 у справі № 813/6450/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці полковника міліції Підгаєцького В.В. № 65 о/с від 03.09.2015 По особовому складу в частині звільнення з органів внутрішніх справ за ст. 64 "г" (через скорочення штатів) позивача - старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС на Львівській залізниці. Поновлено позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС на Львівській залізниці з 16.09.2015.

28. 01 серпня 2016 року відповідачем видано наказ №11 о/с, яким позивача звільнено з органів внутрішніх за ст. 64 п. г (через скорочення штатів) з 06.11.2015.

29. З врахуванням вищенаведеного, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що час затримки розрахунку при звільнення слід рахувати не з 16.09.2015, як помилково обґрунтовує у касаційній скарзі позивач, а з 06.11.2015, оскільки, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 у справі № 813/6450/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці полковника міліції Підгаєцького В.В. № 65 о/с від 03.09.2015 По особовому складу в частині звільнення з органів внутрішніх справ за ст. 64 "г" (через скорочення штатів) позивача - старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС на Львівській залізниці, а позивача поновлено на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС на Львівській залізниці з 16 вересня 2015 року. Тобто позивача звільнено з органів міліції саме з 06.11.2015 відповідно до наказу №11 о/с від 06.08.2016.

30. Разом з тим в матеріалах справи є лист Управління МВС України на Львівській залізниці №10/275 від 16.08.2016 до Начальника ДФЗБО Національної поліції України, в якому відповідачем виказано прохання щодо можливості виділення додаткових коштів для виплати вихідної допомоги, зокрема й для ОСОБА_1 , що є додатковим підтвердженням обґрунтованості дати звільнення.

31. Проте Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги, наведеними позивачем, що судом апеляційної інстанції неправильно було обраховано кількість робочих днів за період з 06.11.2015 по 31.12.2015 та, як наслідок, загальну кількість робочих днів для розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку.

32. Відповідно до Додатку до листа Міністерства соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" №10196/0/14-14/13 від 09.09.2014 кількість робочих днів у листопаді - грудні 2015 року становить 44 робочих дня.

33. Враховуючи, що позивачку було звільнено з органів міліції саме з 06.11.2015, кількість робочих днів в 2015 році, протягом яких з позивачкою не було проведено повного розрахунку становить - 40 днів, а отже загальна кількість днів для розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає саме 206 робочих днів (40 робочих днів у 2015 році та 166 робочих днів у 2016 році), а не 182 дні, як визначено судом апеляційної інстанції.

34. Судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що середньоденне грошове забезпечення позивача складає 227,28 грн (що не оспорюються й сторонами), відповідно сума, яка має бути виплачена позивачу складає 46819,68 грн. (206 роб. дні * 227,28 грн середньоденного заробітку).

35. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі та не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, однак судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права в частині визначення кількості робочих днів для розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

36. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

37. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. Згідно статті 351 підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

39. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм процесуального права, однак допущено неправильне застосування норм матеріального права в частині визначення кількості робочих днів для розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та як наслідок неправильного обчислення суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, що є підставою для зміни оскарженого судового рішення в цій частині, в зв`язку з чим касаційну скаргу слід частково задовольнити.

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року - змінити.

3. Викласти абзац третій резолютивної частини постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у наступній редакції: "Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл.Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007 код ЄДРПОУэ: 40108833) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.11.2015 по 01.09.2016 в сумі 46819 (сорок шість тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 68 (шістдесят вісім) коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства".

4. В іншій частині постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Постанова в повному обсязі складена 27 січня 2019 року.

...........................................

...........................................

...........................................

А.В.Жук

Н.М.Мартинюк

Ж.М.Мельник - Томенко

Судді Верховного Суду