Ухвала

від 15.03.2017 по справі 0870/9103/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2017 р. м. Київ К/800/51723/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Калашнікової О.В., Мороз Л.Л.,

секретарі судового засідання: Гуловій О. І.,

за участю представиків третіх осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Прокурора Приморського району Запорізької області до Державного реєстратора Приморської районної державної адміністрації Козирь Р.Р., за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, аграрної приватної фірми Істок про визнання незаконними дій та скасування державної реєстрації, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року,

в с т а н о в и в :

У вересні 2012 року прокурор Приморського району Запорізької області (далі - Прокурор) звернувся до державного реєстратора Приморської районної державної адміністрації Козирь Р.Р. (далі - Державний реєстратор) з вимогами:

визнати незаконними дії Державного реєстратора щодо державної реєстрації змін до установчих документів аграрної приватної фірми Істок (далі - АПФ Істок ) від 16 січня 2012 року шляхом виключення з органу управління підприємства ОСОБА_4 та включення до нього ОСОБА_5 та скасувати державну реєстрацію зазначених змін (номер запису 10941050005000264);

визнати незаконними дії Державного реєстратора щодо державної реєстрації змін до установчих документів АПФ Істок від 26 січня 2012 року шляхом виключення з органу управління підприємства ОСОБА_5 та включення до нього ОСОБА_6 та скасувати державну реєстрацію зазначених змін (номер запису 10941050018000264);

визнати незаконними дії Державного реєстратора щодо державної реєстрації змін до установчих документів АПФ Істок від 15 травня 2012 року шляхом виключення з органу управління підприємства ОСОБА_6 та включення до нього ОСОБА_7 та скасувати державну реєстрацію зазначених змін (номер запису 10941050024000264).

На обґрунтування позовних вимог зазначив про відсутність законних підстав для прийняття Державним реєстратором рішення про реєстрацію змін до установчих документів АПФ Істок шляхом виключення з органу управління підприємства його засновника ОСОБА_4 та включення до нього ОСОБА_5 Прокурор стверджує, що за змістом мирової угоди від 30 грудня 2011 року, затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області від 6 січня 2012 року у справі №26/5009/5465/11, її сторони (АПФ Істок (боржник), від імені якої діяв її ліквідатор ОСОБА_8, та кредитори АПФ Істок , від імені яких діяв Голова комітету кредиторів ОСОБА_5) обумовлено передання 100% корпоративних прав АПФ Істок , а не ОСОБА_4, який є засновником АПФ Істок .

Як стверджує Прокурор, в АПФ Істок не було корпоративних прав, оскільки ця фірма не була засновником юридичних осіб. Натомість відповідач розцінив положення мирової угоди від 30 грудня 2011 року таким чином, що АПФ Істок в особі її ліквідатора (який на стадії ліквідації виконує функції керівника підприємства) передало корпоративні права ОСОБА_4 (засновника) іншій особі - ОСОБА_5 (одному з кредиторів боржника) і на підставі звернення останнього прийняв рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів АПФ Істок стосовно складу його засновників (учасників). Дві наступні реєстраційні дії (щодо внесення змін до установчих документів АПФ Істок на підставі договорів купівлі-продажу корпоративних прав на АПФ Істок спершу шляхом виключення з органу управління підприємства ОСОБА_5 та включення до нього ОСОБА_6, потім шляхом виключення звідти ОСОБА_6 та включення замість нього ОСОБА_7), які також є предметом оскарження, то як стверджує Прокурор такі є похідними від рішення Державного реєстратора від 16 січня 2012 року. З огляду на те, що зміни до установчих документів АПФ Істок в частині зміни складу її засновників, які було здійснено на підставі ухвали господарського суду від 6 січня 2012 року про затвердження мирової угоди від 30 грудня 2011 року, на думку Прокурора, є неправомірними, то вчинені у зв'язку з цим всі наступні реєстраційні дії, як наслідок, теж є неправомірними.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 24 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, відмовив у задоволенні позовних вимог Прокурора.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Своєю чергою Державний реєстратор у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначив про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і обґрунтованими, достатніх підстав для того, щоб їх скасувати, немає.

Касаційну скаргу необхідно задовольнити з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що за заявою ОСОБА_4 прокуратура Приморського району провела перевірку на предмет додержання вимог чинного законодавства при проведенні державної реєстрації змін до установчих документів АПФ Істок .

Як з'ясовано у справі, 13 вересня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_9 подав до господарського суду Запорізької області заяву про порушення справи про банкрутство АПФ Істок (код ЄДРПОУ 20472623, Запорізька область, Приморський район, с. Борисівка, вул. Річна, 10). Зазначена юридична особа зареєстрована за розпорядженням Представника Президента України в Приморському районі № 220 від 10 вересня 1993 року. Статут АПФ Істок затверджено засновником цього підприємства ОСОБА_4 10 вересня 1993 року. Відповідно до п. 1.2. Статуту АПФ Істок ОСОБА_4 є єдиним засновником цього підприємства.

Ухвалою від 14 вересня 2011 року господарський суд Запорізької області порушив провадження у справі у справі № 26/5009/5465/11 про банкрутство АПФ Істок . Постановою від 21 вересня 2011 року у цій справі господарський суд Запорізької області визнав АПФ Істок банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру. Ліквідатором АПФ Істок призначено арбітражного керуючого ОСОБА_8

Під час ліквідаційної процедури АПФ Істок (боржник в особі ліквідатора ОСОБА_8) і кредитори АПФ Істок в особі Голови комітету кредиторів ОСОБА_5 уклали мирову угоду від 30 грудня 2011 року. Предметом мирової угоди є домовленість між Боржником і Кредиторами про порядок задоволення вимог кредиторів, а саме: повне погашення вимог третьої черги відповідно до реєстру кредиторів боржника; часткове погашення вимог четвертої черги відповідно до реєстру кредиторів боржника; прощення (списання) вимог частково четвертої та шостої черги відповідно до реєстру кредиторів боржника; обміну кредиторських вимог ОСОБА_5 першої та частково четвертої черги на корпоративні права АПФ Істок . Метою цієї мирової угоди зазначено відновлення платоспроможності Боржника, поновлення його господарської діяльності та задоволення вимог кредиторів. В розділі 1.2 угоди (Порядок задоволення кредиторських вимог) зазначено, що джерелом часткового погашення заборгованості АПФ Істок перед кредиторами є кошти боржника, отримані в ліквідаційній процедурі в сумі 77952,94 та корпоративні права АПФ Істок .

Враховуючи те, що все майно боржника знаходиться в заставі кредитора ОСОБА_5 і вартості майна боржника недостатньо для повного погашення кредиторської заборгованості як першої черги, так і наступних черг відповідно до статті 31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , сторони мирової угоди досягли згоди щодо черговості погашення заборгованостей усіх кредиторів та їх розмірів. Зокрема погодили, що кредиторські вимоги ОСОБА_5 першої черги вимог кредиторів в розмірі 1490041,00 грн. та четвертої черги вимог кредиторів в розмірі 1000249,72 грн. задовольняються шляхом обміну кредиторських вимог ОСОБА_5 на корпоративні права АПФ Істок в розмірі 100%. Як зазначено в цій же угоді, з моменту її затвердження ухвалою господарського суду ОСОБА_5 набуває право власності на 100% корпоративних прав АПФ Істок .

Ухвалою від 6 січня 2012 року у справі № 26/5009/5465/11 господарський суд Запорізької області затвердив зазначену вище мирову угоду. Копію цієї ухвали направлено державному реєстратору Приморської районної державної адміністрації.

Разом з цим ОСОБА_5 з метою внесення змін до установчих документів АПФ Істок , пов'язаних зі зміною складу засновників (учасників) цієї юридичної особи, подав Державному реєстратору такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (форма 3); примірник оригіналу рішення про внесення змін до установчих документів; Статут; два примірники статуту у новій редакції; копію квитанції, виданої банком; ухвалу господарського суду Запорізької області від 6 січня 2012 року у справі № 26/5009/5465/11. На підставі звернення ОСОБА_5 та наданих ним документів Державний реєстратор 16 січня 2012 року здійснила державну реєстрацію змін до установчих документів АПФ Істок шляхом виключення з органу управління підприємства ОСОБА_4 та включення до нього ОСОБА_5 (номер запису 1 094 105 0005 000264).

Після цього ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу корпоративних прав від 25 січня 2012 року, за яким передав останньому 100% корпоративних прав в АПФ Істок .

На підставі цього договору Державний реєстратор 26 січня 2012 року здійснила реєстрацію змін до установчих документів АПФ Істок (номер запису 1 094 105 0018 000264). Своєю чергою ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав від 2 квітня 2012 року передав корпоративні права в АПФ Істок ОСОБА_7 Відповідну реєстрацію змін до установчих документів АПФ Істок Державний реєстратор здійснила 15 травня 2012 року (номер запису 1 094 105 0024 000264).

На зазначені дії Державного реєстратора Прокурор 29 серпня 2012 року вніс протест. Зазначений акт реагування Державний реєстратор з посиланням на норми статті 31 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин) відхилила, у зв'язку з чим Прокурор звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив про те, що при прийнятті оскаржених рішень відповідач не допустив порушень вимог законодавства. Посилаючись на положення статей 23, 25 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції цього Закону, чинного станом на дату виникнення спірних відносин) суд зазначив про те, що у зв'язку з прийняттям господарським судом постанови про визнання АПФ Істок банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припинилися повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута. У зв'язку з цим суд дійшов висновку про безпідставність аргументів ОСОБА_4 про незаконне позбавлення його права власності на створене підприємство та права участі в цьому підприємстві. На думку суду, немає порушень законодавства у тому, що мирову угоду, про яку згадано вище, від імені боржника уклав його ліквідатор, оскільки ця прямо передбачено положеннями статті 35 названого вище Закону. За цією ж статтею необхідною умовою для набуття чинності мировою угодою є її затвердження ухвалою господарського суду. Як зазначив суд, оскільки ухвала господарського суду Запорізької області від 6 січня 2012 року набрала законної сили, то затверджена нею мирова угода від 30 грудня 2011 року підлягала неухильному виконанню. Посилаючись на те, що в цій ухвалі відсутній перелік корпоративних прав АПФ Істок щодо інших господарських організацій, а також з огляду на відсутність у державного реєстратора права тлумачити судові рішення суд першої інстанції зазначив про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для скасування державної реєстрації змін до установчих документів АПФ Істок від 16 січня 2012 року (номер запису 10941050005000264). Стосовно позовних вимог про скасування державної реєстрації наступних змін до установчих документів АПФ Істок від 26 січня 2012 року та від 15 травня 2012 року, то на думку суду першої інстанції при вчиненні цих дій теж не встановлено порушень відповідачем вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

Суд апеляційної інстанції, залишаючи постанову суду першої інстанції без змін, з такими висновками погодився.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки вважає необґрунтованими і передчасними з огляду на таке.

Предметом оскарження у цій справі є три рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - АПФ Істок , пов'язаних зі зміною складу її засновників (учасників).

Судячи зі встановлених у цій справі обставин їх прийняття було зумовлено мировою угодою від 30 грудня 2012 року, яку укладено під час ліквідаційної процедури, розпочатої щодо АПФ Істок за постановою господарського суду Запорізької області від 21 вересня 2011 року у справі про банкрутство цього товариства.

За частиною першою статті 35 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (тут - в редакції цього Закону, чинного станом на дату виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2343-ХІІ) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди (частина третя статті 35 Закону № 2343-ХІІ).

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її (частина четверта статті 35 Закону № 2343-ХІІ).

Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів (частина п'ята статті 35 Закону № 2343-ХІІ).

За частинами першою, другою статті 37 Закону № 2343-ХІІ мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Вимоги до змісту мирової угоди зазначено в частині четвертій цієї статті, відповідно до абзацу другого якої мирова угода, з-поміж іншого, може містити умови про обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права.

Умовами мирової угоди від 30 грудня 2011 року, укладеної під час провадження у справі про банкрутство АПФ Істок , і затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області від 6 січня 2012 року, серед іншого обумовлено передачу 100% корпоративних прав АПФ Істок (боржника) кредитору ОСОБА_5 як спосіб погашення його кредиторських вимог.

У зв'язку із набранням цією мировою угодою чинності ОСОБА_5 звернувся до Державного реєстратора щодо внесення змін до установчих документів АПФ Істок стосовно її керівного складу та затвердження нової редакції Статуту АПФ Істок . Перелік документів, які ОСОБА_5 подав для державної реєстрації зазначених змін, перелічено вище.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (тут - в редакції цього Закону, чинного станом на дату виникнення спірних відносин; далі - Закон № 755-IV) для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

За частиною третьою статті 29 Закону № 755-IV у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Якщо документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи подаються особою, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт.

Якщо такі документи подаються іншим представником юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт та надається документ або нотаріально засвідчена копія документа, що засвідчує повноваження представника (частина восьма статті 29 Закону № 755-IV).

Документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається поштовим відправленням) заявнику з відміткою про дату надходження документів (частина дев'ята статті 29 Закону № 755-IV).

Державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону (стаття 30 Закону № 755-IV). З-поміж іншого, відповідно до частини першої статті 27 Закону № 755-IV, підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, а також невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

За частиною третьою цієї статті після усунення причин, що були підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, засновник (засновники) або уповноважена ними особа можуть повторно подати документи на проведення державної реєстрації юридичної особи, які розглядаються у порядку, передбаченому цим Законом для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Судячи зі встановлених у цій справі обставин ОСОБА_5 звернувся до Державного реєстратора вже як власник та керівник АПФ Істок . На підтвердження як своїх повноважень, так і відповідності відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації змін до установчих документів відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (стосовно зміни керівного складу), ОСОБА_5 надав, зокрема, ухвалу господарського суду Запорізької області від 6 січня 2012 року про затвердження мирової угоди від 30 грудня 2011 року, в якій містяться положення про набуття ОСОБА_5 корпоративних прав АПФ Істок .

За Статутом АПФ Істок (в редакції 1993 року) єдиним засновником АПФ Істок , а відтак і єдиним його учасником є ОСОБА_4, який здійснює одноосібне керівництво фірмою (з правом найняти директора для виконання керівних функцій).

Колегія суддів погоджується з доводами Прокурора про те, що не слід ототожнювати правовий статус заснованого однією особою товариства, як юридичної особи та його одноосібного учасника (засновника). Юридична особа наділена цивільною право- і дієздатністю, відповідно є самостійним суб'єктом правовідносин. Так, від імені юридичної особи може діяти її одноосібний засновник товариства (відтак і учасник, про що зазначається в установчих документах), який також здійснює управління цією юридичною особою. У контексті розгляду цієї справи слід звернути увагу на те, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження саме органів управління банкрута. Водночас поєднання керівника та учасника в одній особі не може впливати на обсяг прав такої особи як учасника (засновника) товариства.

Як учасник господарського товариства ОСОБА_4 має в ньому корпоративні права, суть яких визначено у статті 167 Господарського кодексу України. За частиною першою цієї статті корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Відповідно до частини другої цієї статті володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.

Крім того, за змістом частини першої статті 116 Цивільного кодексу України, а також частини першої статті 10 Закону України Про господарські товариства право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства у порядку, встановленому законом і установчим документом товариства передбачено за учасниками господарського товариства.

Такими чином, право розпоряджатися корпоративними правами у товаристві може лише його учасник (стосовно своєї частки). Юридична особа також може бути суб'єктом корпоративних відносин, але стосовно інших юридичних осіб, засновником/учасником яких вона є (якщо такі є).

Відповідно до мирової угоди від 30 грудня 2011 року, укладеної з боржником (АПФ Істок ), від імені якого діяв його ліквідатор, ОСОБА_5 набуває право власності на 100% корпоративних прав АПФ Істок .

За змістом частин першої, другої статті 25 Закону № 2343-ХІІ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; .

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Тобто, укладаючи мирову угоду ліквідатор АПФ Істок діяв як керівник цього товариства, відповідно міг розпорядитися майном і майновими правами лише боржника.

Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, за змістом статей 30, 27 Закону № 755-IV державний реєстратор при проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи зобов'язаний перевірити наявність комплекту документів, передбачених чинним законодавством для здійснення державної реєстрації, перевірити відсутність підстав для залишення без розгляду поданих документів та підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, визначених законом.

Слід також додати, що необхідною передумовою для здійснення реєстраційних дій щодо юридичної особи є наявність належного документального підтвердження повноважень особи, яка звернулася до державного реєстратора від імені цієї юридичної особи (законний її представник чи представник юридичної особи за довіреністю), а також відповідність заявлених прав відомостям, що містяться в наданих документах.

У справі встановлено, що звертаючись до Державного реєстратора щодо внесення змін до керівного складу АПФ Істок (виключення звідти ОСОБА_4 та включення замість нього ОСОБА_5.) ОСОБА_5 надав, серед іншого, ухвалу господарського суду від 6 січня 2012 року, якою затверджено мирову угоду від 30 грудня 2011 року. Окрім того, суди встановили що Державному реєстратору також було надано примірник оригіналу рішення про внесення змін до установчих документів; статут; два примірник статуту у новій редакції .

Стосовно статуту АПФ Істок (у первинній редакції), то про факт надання Державному реєстратору саме оригіналу цього документа, на переконання суду першої інстанції, свідчить опис документів, який є в матеріалах реєстраційної справи. Щодо доводів позивача про наявність в газеті Запорізька правда оголошення від 17 листопада 2011 року про недійсність втраченої печатки та статутних документів, то на думку суду першої інстанції така публікація не дає підстав вважати, що статут АПФ Істок було втрачено.

У свою чергу ОСОБА_4 наполягає на тому, що Державному реєстратору не було надано оригіналу Статуту, і під час судового розгляду справи в суді першої інстанції відповідач з цього приводу надав суперечливі пояснення, яким суд, на переконання ОСОБА_4, не надав належної, об'єктивної правової оцінки. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись в цілому з висновками суду першої інстанції, залишив поза увагою такі аргументи апелянта.

Щодо рішення про внесення змін до установчих документів , то суди попередніх інстанцій не з'ясовували що це за документ (найменування, реквізити, суб'єкт прийняття). Як уже згадувалось вище, за Статутом АПФ Істок (в редакцій 1993 року) єдиним її засновником, а також керівником зазначено ОСОБА_4 Вже за новою редакцією Статуту (зареєстровано 16 січня 2012 року) власником АПФ Істок зазначено ОСОБА_5, який і звернувся про його реєстрацію. У свою чергу ОСОБА_4 стверджує, що не відчужував своїх корпоративних прав в АПФ Істок , відтак заперечує правомірність виключення його зі складу керівних учасників (засновників) цього товариства. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявність мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду від 6 січня 2012 року (яка набрала законної сили), в якій є положення про набуття ОСОБА_5 права власності на корпоративні права АПФ Істок , є цілком достатньо для внесення змін до установчих документів юридичної особи, пов'язані зі зміною складу учасників (засновників) юридичної особи.

При цьому поза увагою, відповідно й без правової оцінки, залишились інші доводи Прокурора і ОСОБА_4 про те, що мирову угоду від 30 грудня 2011 року було укладено між боржником (в особі ліквідатора) і кредиторами (в особі голови комітету кредиторів) без його участі, а тому вона не може стосуватися його прав (у даному випадку йдеться про корпоративні права в АПФ Істок ). Таким самим чином роз'яснив зміст цієї мирової угоди й господарський суд Запорізької області своєю ухвалою від 1 квітня 2014 року (справа № 26/5009/5465/11).

Усі зазначені вище обставини (правова підстава для внесення змін до установчих документів АПФ Істок , пов'язаних зі зміною складу засновників (учасників) відповідно до частини третьої статті 29 Закону № 755-IV; наявність у ОСОБА_5 повноважень звернення до державного реєстратора щодо внесення змін до установчих документів АПФ Істок ), на думку колегії суддів, мали істотне значення для повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи та прийняття рішення, однак суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень їх не з'ясовували.

Між тим суд касаційної інстанції не може досліджувати докази і давати їм правову оцінку, а відтак встановлювати та визнавати доведеними певні обставини, яких не було встановлено в судовому рішенні.

Відповідно до частин другої, третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції, згідно з частиною першою статті 220 КАС України, перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини другої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 227 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Зважаючи на те, що допущені судами порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, рішення судів першої і апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 159, 167, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О.В. Калашнікова

Л.Л. Мороз