Ухвала

від 21.03.2017 по справі 640/3003/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/3003/17

н/п 1-кс/640/1981/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2017 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

при секретарі - Щербаковій А.С.,

за участю прокурора - Мишкова Д.Є.,

слідчого - Цап М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017220000000149 від 16.02.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 13.03.2017 надійшло вказане клопотання, в якому заявник просить скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03.03.2017 на грошові кошти, які йому належать, а саме: грошові кошти у сумі 4100 (чотири тисячі сто) доларів США; грошові кошти у сумі 17 500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) ЄВРО; грошові кошти у сумі 288 500 (двісті вісімдесят вісім тисяч п'ятсот) грн.; грошові кошти у сумі 171 085 (сто сімдесят одна тисяча вісімдесят п'ять) ЄВРО; грошові кошти у сумі 154 041 (сто п'ятдесят чотири тисячі сорок один) долар США; грошові кошти у сумі 426 762 (чотириста двадцять шість тисяч сімсот шістдесят дві) грн.; зобов'язати слідчого негайно повернути зазначені грошові кошти законному власнику.

На обґрунтування клопотання заявник зазначає, зокрема, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в отриманні неправомірної вигоди. На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.02.2017 проведено обшук службового кабінету ОСОБА_2 Згідно з ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03.03.2017 накладено арешт на вилучене майно. Під час проведення обшуку за вказаною адресою, слідчим виявлено та вилучено грошові кошти, вказані вище, які не мають жодного відношення до кримінального провадження. Однак, стороною обвинувачення не доведено існування підстав для арешту зазначених грошових коштів.

Вважає, що накладений на перелічені грошові кошти арешт є необґрунтованим та підлягає скасуванню з наступних підстав. У вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Водночас, грошові кошти, вилучені у службовому кабінеті ОСОБА_2, йому не належать. Так, власником вказаних грошових коштів є він - ОСОБА_1, який передав їх ОСОБА_2 на зберігання для підшукання собі житла в м. Харкові для купівлі. Зазначає, що факт наявності таких правовідносин підтверджується розпискою від 18.02.2017 про передачу від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 188 000 ЄВРО, а також розпискою від 25.02.2017 про передачу від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 700 000 грн. та 158 000 доларів США., договором про надання послуг з пошуку нерухомості для придбання у власність ОСОБА_1 від 23.01.2017. на підтвердження правомірності походження зазначених грошових коштів, та те, що вони жодним чином не відносяться до кримінального правопорушення, заявник посилається, зокрема, на податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2014, 2015 та 2016 роки, відповідно до яких останнім тільки за вказаний період сукупно отримано дохід на загальну суму 10 173 182, 94 грн. Також, згідно, довідки про загальний обсяг надходжень грошових коштів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), наданої ПАТ УкрСиббанк від 03.03.2017, по поточному рахунку № 2600502951910 надійшло: за 2014 рік - 4 397 628,07 гр.; за 2015 рік - 11 140 471, 94 гр.; за 2016 рік - 6 344 895, 07 гр. Крім того, вилучені грошові кошти вилучені всупереч ухвали слідчого судді, оскільки слідчим суддею надано дозвіл на виявлення та вилучення лише грошових коштів, отриманих в якості неправомірної вигоди. Вважає, що на перелічені грошові кошти, вилучені в ході обшуку 28.02.2017, не може бути накладено арешт у зв'язку з тим, що вони не мають жодного відношення до обставин кримінального правопорушення та не містять на собі будь-яких даних, які підлягають доказуванню в ході досудового розслідування; не можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки не були об'єктами кримінально протиправних дій, не підпадають під ознаки речових доказів. Вилучені під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_2 грошові кошти, належні ОСОБА_1, не індивідуалізовані за серіями та номерами купюр, що виключає їх подальшу ідентифікацію, як речей, що вилучені з певного місця, в певний час, та містять на собі сліди кримінальною правопорушення. При цьому стороною обвинувачення жодним чином не доведено, що грошові кошти, на які накладено арешт, мають будь-які ознаки речових доказів (а.с.2-8).

В судовому засіданні 16.03.2017 приймали участь заявник ОСОБА_1, який підтримав доводи заяви, просив вимоги задовольнити; підозрюваний ОСОБА_2, захисник Зайцев О.О., які повністю підтримали вимоги ОСОБА_1 та зазначені ним обставини належності саме йому вилучених в ході обшуку грошових коштів.

В дане судове засідання заявник ОСОБА_1, підозрюваний ОСОБА_2, захисник Зайцев О.О. не з'явилися, кожний повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, про що міститься підписи в явочному листі (а.с. 50, 51), причини неявки суду не повідомили. Їх неявка не перешкоджає розглянути клопотання згідно вимог ст. 174 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Мишков Д.Є. заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи, зокрема, що вилучені під час обшуку 28.02.2017 у ОСОБА_2 в службовому кабінеті начальника відділу зовнішньої кооперації та комплектації ДП завод Електроважмаш грошові кошти містять в собі інформацію про скоєння ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст.191 КК України та визнані слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні, про що складено відповідну постанову, а також є достатні підстави вважати, що вказані грошові кошти можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто здобуті внаслідок незаконної діяльності з отримання неправомірної вигоди та привласнення і розтрати бюджетних коштів. Так, при проведені обшуку 28.02.2017 у службовому кабінеті ОСОБА_2 не було виявлено розписок на зберігання грошових коштів та будь-яких інших документів, що підтверджують передачу грошових коштів від ОСОБА_1 до ОСОБА_2, а самі розписки надані ОСОБА_1 до суду лише 13.03.2017 з клопотанням про скасування арешту майна. При цьому, у період з 28.02.2017, коли був проведений обшук за місцем роботи ОСОБА_6, і до подачі 13.03.2017 до суду клопотання про скасування арешту майна до слідчого, прокурора або суду від ОСОБА_1 або інших осіб не надходило заяв про повернення вказаних грошових коштів. Більш того, у розписках, на які посилається ОСОБА_1, не зазначено, що грошові кошти, які передаються на зберігання, визначені індивідуальними ознаками, та поверненню підлягають саме ці грошові кошти, оскільки за змістом ст. 184 ЦК України ці речі є незамінними. Крім того, не надано жодних доказів, що грошові кошти, які вилучені в службовому кабінеті ОСОБА_2, то саме ті грошові кошти, які начебто передані ОСОБА_1 останньому для зберігання. Грошові кошти, які були вилучені 28.02.2017 під час проведення обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_2, відповідають критеріям ч. 1 ст.98 КПК України, а також з урахуванням повідомленої ОСОБА_2 підозри за ч.4 ст.368 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна та спеціальну конфіскацію, тому і був накладений законний арешт на вищезазначені грошові кошти. На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, підстави для його закриття наразі відсутні, тому питання щодо скасування арешту майна є передчасним, а клопотання ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню. Прокурор також виклав письмово позицію (а.с. 25-28).

Слідчий Цап М.Ю. підтримав позицію прокурора в судовому засіданні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані докази, матеріали справи № 640/3243/17-к н/п 1-кс/640/1696/17 про арешт майна, приходить до наступного.

З наданих даних, слідчим суддею достовірно встановлено, що в провадженні Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42017220000000149 від 16.02.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України (а.с. 29).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.02.2017 надано дозвіл на обшук в службовому кабінеті начальника управління зовнішньої комплектації державного підприємства завод Електроважмаш ОСОБА_2, який розташований на 4-му поверсі адміністративної будівлі ДП завод Електроважмаш за адресою: м. Харків, пр-т Московський, буд.299 (а.с. 30).

28.02.2017 на 4-му поверсі адміністративної будівлі ДП завод Електроважмаш за адресою: м. Харків, пр-т Московський, буд.299, проведено обшук, та згідно протоколу обшуку від 28.02.2017, вилучено, зокрема, зазначені грошові кошти (а.с. 31-33).

02.03.2017 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання сторони обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні про арешт, в тому числі, грошових коштів, які були вилучені 28.02.2017 під час проведення обшуку в службовому кабінеті начальника управління зовнішньої кооперації та комплектації ДП завод Електроважмаш ОСОБА_2, за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. 299.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, зокрема, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017220000000149 від 16.02.2017, за заявою ОСОБА_7 щодо вимагання у нього посадовими особами державного підприємства, розташованого у м.Харкові, неправомірної вигоди за виконання ними умов договору поставки товару. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом заступника директора ДП завод Електроважмаш №554-К від 28.05.2012 ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника відділу зовнішньої кооперації та комплектації.

Згідно з наказом в.о. директора ДП завод Електроважмаш №396-К від 09.11.2012 ОСОБА_2 переведено з посади заступника начальника відділу зовнішньої кооперації та комплектації на посаду начальника відділу зовнішньої кооперації та комплектації.

Так, 12.05.2015 між ДП завод Електроважмаш (далі - постачальник) та ТОВ УКРМАШІНДУСТРІЯ (далі - покупець) був укладений договір №206/238УП, згідно з яким постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність покупцю запасні частини для турбогенератора в номенклатурі, кількості і за ціною, зазначеними в специфікації №1 (Додаток №1), а покупець прийняти товар і оплатити його. В подальшому, згідно з умовами даного договору, покупець оплатив виготовлений товар, але постачальник не передав у власність покупцю вказаний в договорі товар. 30.01.2017 близько 13.00 годин комерційний директор ТОВ УКРМАШІНДУСТРІЯ ОСОБА_7 прибув до ДП завод Електроважмаш , розташоване за адресою: м. Харків, пр. Московський, 299, де пред'явив заступнику директора зі стратегії та маркетингу ОСОБА_3 вимогу щодо передачі товару відповідно до договору. ОСОБА_3 вступив у злочинну змову з начальником управління зовнішньої комплектації ОСОБА_2, направлену на вимагання та отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди. З метою реалізації загального злочинного умислу ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 розробили злочинний план, згідно з яким вони, використовуючи своє службове становище, висловили ОСОБА_7 вимогу щодо передачі їм неправомірної вигоди в розмірі 1500000 грн. за видачу раніше оплаченого у повному обсязі товару. У зв'язку з крайньою необхідністю у вирішенні вказаного питання та з метою запобігання настання шкідливих наслідків щодо своїх прав та законних інтересів, ОСОБА_7 був вимушений погодитись на незаконну пропозицію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо передачі їм неправомірної вигоди у вказаному розмірі.

28.02.2017 близько 17.00 годин ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_3, розташованому в будівлі ДП завод Електроважмаш за адресою: м. Харків, пр. Московський, 299, реалізуючи злочинний умисел групи, одержали від ОСОБА_7 частину неправомірної вигоди у сумі 37000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.02.2017 (2705 грн. 36 коп. за 100 доларів США), тобто становить 1000983 грн. 20 коп., що являється особливо великим розміром, за видачу останньому раніше оплаченого у повному обсязі товару.

28.02.2017 під час проведення в службовому кабінеті начальника управління зовнішньої кооперації та комплектації ДП завод Електроважмаш ОСОБА_2, за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. 299 було виявлено та вилучено зазначене в клопотанні майно.

28.02.2017 ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

01.03.2017 ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2016-2017 роки службові особи ДП завод Електроважмаш (ЄДРПОУ 00213121), шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб привласнили, заволоділи грошовими коштами та майном Державного підприємства в особливо великих розмірах.

Оскільки вилучені 28.02.2017 під час зазначених слідчих дій предмети, документи, грошові кошти відповідають критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, а саме: були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, є об'єктом кримінально противоправних дій, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з урахуванням повідомленої ОСОБА_2 підозри за ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, орган досудового розслідування просив накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.03.2017 ухвалено накласти арешт, зокрема, на предмети, документи та грошові кошти, які були вилучені 28.02.2017 під час проведення обшуку в службовому кабінеті начальника управління зовнішньої кооперації та комплектації ДП завод Електроважмаш ОСОБА_2, за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. 299, в тому числі на: грошові кошти у сумі 200 (двісті) доларів США (купюрами номіналом в 100 доларів США у кількості 2 шт.: LB11612966V, LB19098114V); грошові кошти у сумі 4100 (чотири тисячі сто) доларів США; грошові кошти у сумі 17 500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) ЄВРО; грошові кошти у сумі 288 500 (двісті вісімдесят вісім тисяч п'ятсот) грн.; портфель чорного кольору з матеріалу який нагадує шкіру з написом Piguadro в якому знаходяться: грошові кошти у сумі 171 085 (сто сімдесят одна тисяча вісімсот п'ять) ЄВРО.; 154 041 (сто п'ятдесят чотири тисячі сорок один) долар США; 426 762 (чотириста двадцять шість тисяч сімсот шістдесят дві) грн. (а.с. 37-39).

Згідно мотивувальній частині зазначеної ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.03.2017, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що слідчий, прокурор довели наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, 01.03.2017 підозрюваному ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а тому з метою забезпечення збереження доказової інформації, яка була отримана під час проведення 28.02.2017 обшуків в службовому кабінеті начальника управління зовнішньої кооперації та комплектації ДП завод Електроважмаш ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який розташований за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. 299, та за місцем мешкання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, на зазначеному в клопотанні вилученому майні у вигляді речей та грошових коштів, що є предметами кримінального правопорушення чи використовувались як засоби його вчинення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та яке може бути речовими доказами, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна на майно накладено арешт.

Вказана ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.03.2017 еабула чинності, даних про її оскарження в апеляційному порядку матеріали справи № 1-кс/640/1696/17 не містять.

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Стороною обвинувачення доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу є потреба, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи осіб, як арешт грошових коштів.

Скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт грошових коштів може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедура та завданням кримінального провадження. Вищевказаний захід забезпечення має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом.

Більш того, згідно Витягу з кримінального провадження № 42017220000000149 від 16.02.2017, в межах даного кримінального провадження ОСОБА_2, ОСОБА_3 повідомлено про підозру, кожного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того, згідно запису № 2, до ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні внесено відомості 02.03.2017 за правовою кваліфікацією ч. 5 ст. 191 КК України з наступною фабулою: протягом 2016-2017 років службові особи ДП завод Електроважмаш шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб привласнили, заволоділи грошовими коштами та майном Державного підприємства в особливо великих коштах (а.с. 29).

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Досудове розслідування триває у даному кримінальному провадженні лише один місяць. Доводи заявника про належність йому грошових коштів, за вказаних обставин, є передчасними. Слідчі дії в обсязі, необхідному для встановлення об'єктивної істини по справі тривають.

Доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна, вжитого ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.03.2017, відпала потреба, при розгляді даного клопотання слідчому судді не надано, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017220000000149 від 16.02.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.