Ухвала

від 24.05.2017 по справі 640/3003/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/3003/17

н/п 1-кс/640/3770/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2017 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю представника

власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

слідчого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017220000000149 від 16.02.2017, в порядку ст. 174 КПК України, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 16.05.2017 надійшло вказане клопотання, в якому заявник просить скасуватиарешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 17.03.2017, яке належить ОСОБА_6 , а саме: грошові кошти номіналом в 100 доларів США у кількості 128 купюр, на загальну суму 12800 доларів США; грошові кошти номіналом 200 грн. у кількості 188 штук, на загальну суму 37 600 грн.; грошові кошти номіналом 50 ЄВРО у кількості 102 штуки, на загальну суму 5 100 ЄВРО; грошові кошти номіналом 10 ЄВРО у кількості 12 штук, на загальну суму 120 ЄВРО; грошові кошти номіналом 20 ЄВРО у кількості 15 штук, на загальну суму 300 ЄВРО; грошові кошти номіналом 100 ЄВРО у кількості 40 штук, на загальну суму 4 000 ЄВРО; грошові кошти номіналом 500 грн. у кількості 68 штук, на загальну суму 34 000 грн.; зобов`язати слідчого негайно повернути вилучені під час обшуку вказані грошові кошти ОСОБА_6 .

На обґрунтування клопотання заявник зазначає, зокрема, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017220000000149 від 16.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в отриманні неправомірної вигоди. Старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Харківській області на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 28.02.2017 проведено обшук квартири ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно ухвали про надання дозволу на проведення обшуку, слідчим суддею надано дозвіл на вилучення оригіналів та копій документів, які стосуються взаємовідносин між ДП завод «Електроважмаш» та ТОВ «Укрмашіндустрія»; оригіналів та копій документів ТОВ «Укрмашіндустрія»; грошових коштів, отриманих в якості неправомірної вигоди; зошитів для нотаток та чернеток в паперовому вигляді та електронних носіях, в яких відображено записи про взаємовідносин між ДП завод «Електроважмаш» та ТОВ «Укрмашіндустрія»; мобільних терміналів, за якими ОСОБА_6 зв`язується та спілкується з іншими особами, причетними до скоєння кримінального правопорушення, які можуть бути доказами в кримінальному провадженні. Так, слідчим під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено вказані грошові кошти. Так, 17.03.2017 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова накладено арешт на вказані грошові кошти з метою збереження їх та використання у кримінальному провадженні в якості речових доказів. Вважає, що зазначена ухвала винесена передчасно, порушує права власника та підлягає скасуванню. Вилучені грошові кошти належать ОСОБА_6 , та жодним чином не відносяться до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Походження правомірності отримання зазначених грошових коштів, та те, що вони жодним чином не відносяться до кримінального правопорушення повністю підтверджується, зокрема, договором відступлення часток у статутному капіталі ТОВ шляхом продажу від 16.09.2016, згідно з яким, ОСОБА_6 відступив 50 часток у статутному капіталі Товариства, за ціною 800000 грн. на користь ОСОБА_9 . Крім того, зазначені грошові кошти вилучені всупереч ухвали слідчого судді, оскільки слідчим суддею надано дозвіл на виявлення лише грошових коштів, отриманих в якості неправомірної вигоди. В рамках зазначеного кримінального правопорушення по факту отримання неправомірної вигоди затримано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та під час обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_7 вилучено грошові кошти, які на думку слідства, отримані в якості неправомірної вигоди.

Зазначає, що вказані в клопотанні вилучені грошові кошти належать ОСОБА_6 на праві приватної власності та вилучені всупереч ухвали слідчого судді, отже ОСОБА_6 є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Належні йому грошові кошти не підпадають під ознаки речових доказів, оскільки не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містять слідів вчинення кримінального правопорушення, не можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення. Одночасно з цим, вилучені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 грошові кошти не індивідуалізовані за серіями та номерами купюр, що виключає їх подальшу ідентифікацію, як речей, що вилучені з певного місця, в певний час, та містять на собі сліди кримінального правопорушення. Отже, вилучені грошові кошти не є і не можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Враховуючи також, що ОСОБА_6 не є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, вилучені грошові кошти не підлягатимуть спеціальній конфіскації, арешт його грошових коштів є неможливим.

На обґрунтування позиції заявник також посилається на необхідність дотримання прав, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., вказуючи, зокрема, що практика Європейського суду з прав людини визначає, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004). у своїх висновках Європейський суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Представник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав.

Прокурор відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , старший слідчий СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, проводяться слідчі дії, арешт накладений обґрунтовано та підстави для повернення арештованого майна відсутні. Зазначили також, що на момент проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_6 01.03.2017 існували данні, які потребували перевірки, щодо його причетності до вчинення кримінального правопорушення. В подальшому, в ході здійснення досудового розслідування, підозру ОСОБА_6 не було повідомлено, підозрюваними у даному кримінальному провадженні є дві інші особи. Стосовно вилучених грошових коштів за місцем реєстрації ОСОБА_6 слідчі дії, експертні дослідження тощо не проводяться.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані матеріали, справу № 640/3003/17 1-кс/640/2074/17/08 про арешт майна, приходить до наступного.

Згідно Витягу з кримінального провадження, датованого 15.03.2017, Головним управлінням Національної поліції в Харківській областіпроводилось досудове слідство у кримінальному провадженні за № 42017220000000149 від 16.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України (арк. 4-5 справи № 640/3003/17 1-кс/640/2074/17/08).

В межах кримінального провадження № 42017220000000149 від 16.02.2017 за ч. 3 ст. 368 КК України ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.02.2017 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Метою проведення обшуку у зазначеній ухвалі слідчого судді зазначено відшукання і вилучення: оригіналів та копій документів, які стосуються взаємовідносин між ДП завод «Електроважмаш» та ТОВ «Укрмашіндустрія» (договора, акти, угоди); оригіналів та копій документів ТОВ «Укрмашіндустрія»; грошових коштів, отриманих в якості неправомірної вигоди; зошитів для нотаток та чернеток в паперовому вигляді та на електронних носіях, в яких відображено записи про отримання неправомірної вигоди; зошитів для нотаток та чернеток в паперовому вигляді та на електронних носіях, в яких відображено записи про взаємовідносини між ДП завод «Електроважмаш» та ТОВ «Укрмашіндустрія»; мобільних терміналів, за якими ОСОБА_6 зв`язується та спілкується з іншими особами причетними до скоєння кримінального правопорушення; які можуть бути доказами в кримінальному провадженні (арк. 7 справи № 640/3003/17 1-кс/640/2074/17/08).

01.03.2017 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації ОСОБА_6 , проведено обшук, в ході якого, в гардеробній кімнаті, з металевого сейфу, згідно протоколу обшуку від 01.03.2017 вилучено майно, зазначене в даному клопотанні, а саме, грошові кошти номіналом в 100 доларів США у кількості 128 купюр, на загальну суму 12800 доларів США; грошові кошти номіналом 200 грн. у кількості 188 штук, на загальну суму 37 600 грн.; грошові кошти номіналом 50 ЄВРО у кількості 102 штуки, на загальну суму 5 100 ЄВРО; грошові кошти номіналом 10 ЄВРО у кількості 12 штук, на загальну суму 120 ЄВРО; грошові кошти номіналом 20 ЄВРО у кількості 15 штук, на загальну суму 300 ЄВРО; грошові кошти номіналом 100 ЄВРО у кількості 40 штук, на загальну суму 4 000 ЄВРО; грошові кошти номіналом 500 грн. у кількості 68 штук, на загальну суму 34 000 грн.; (арк. 8-10 справи № 640/3003/17 1-кс/640/2074/17/08).

02.03.2017 старший слідчий СУ ГУ НП в Харківській області звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором відділу прокуратури Харківської області.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.03.2017 клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017220000000149 від 16.02.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 191 КК України, повернуто прокурору відділу прокуратури Харківської області для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесяти двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

В передбачений строк, 06.03.2017 старший слідчий СУ ГУ НП в Харківській області звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором відділу прокуратури Харківської області

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.03.2017 клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області старшого про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017220000000149 від 16.02.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України, повернуто прокурору та встановлено строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків (арк. 26 справи № 640/3003/17 1-кс/640/2074/17/08).

В подальшому, 16.03.2017 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області по кримінальному провадженню №42017220000000149 від 16.02.2017 про арешт майна.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.03.2017 задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017220000000149 від 16.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368, ч.4 ст. 191 КК України; ухвалено накласти арешт на майно, вилучене 01.03.2017 під час проведення обшуку за місцем мешкання в.о. директора ДП завод «Електроважмаш» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти у сумі 12 800 (дванадцять тисяч вісімсот) доларів США (купюри номіналом в 100 (сто) доларів США у кількості 128 (сто двадцять вісім) шт.); грошові кошти у сумі 37 600 (тридцять сім тисяч шістсот) грн. (купюри номіналом в 200 (двісті) грн. у кількості 188 (сто вісімдесят вісім) шт.); грошові кошти у сумі 5 100 (п`ять тисяч сто) ЄВРО (купюри номіналом в 50 (п`ятдесят) ЄВРО у кількості 102 (сто дві) шт.); грошові кошти у сумі 120 (сто двадцять) ЄВРО (купюри номіналом в 10 (десять) ЄВРО у кількості 12 (дванадцять) шт.); грошові кошти у сумі 300 (триста) ЄВРО (купюрами номіналом в 20 (двадцять) ЄВРО у кількості 15 (п`ятнадцять) шт.); грошові кошти у сумі 4 000 (чотири тисячі) ЄВРО (купюрами номіналом в 100 (сто) ЄВРО у кількості 40 (сорок) шт.); грошові кошти у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. (купюрами номіналом в 500 (п`ятсот) грн. у кількості 68 (шістдесят вісім) шт.) до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку; місцем зберігання арештованого майна визначено в порядку, визначеному Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переработки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104 (арк. 36-38 справи № 640/3003/17 1-кс/640/2074/17/08).

Вказана ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова 17.03.2017 набула чинності, в апеляційному порядку не оскаржена.

Згідно мотивувальної частини ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова 17.03.2017, та журналу судового засіданні від 17.03.2017, власник майна ОСОБА_6 при розгляді вказаного клопотання про арешт майна не був присутнім (арк. 35, 36-38 справи № 640/3003/17 1-кс/640/2074/17/08), а тому наділений правом звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

За змістом п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя при розгляді ними клопотань про проведення негласних (слідчих) розшукових дій.

Враховуючи наведені вище норми КПК України, розгляд клопотань про скасування арешту майна, поданих в порядку ст. 174 КПК України, здійснюється слідчими суддями місцевого суду.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

За правилами ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

При вирішенні питання щодо підсудності даного клопотання слідчому судді Київського районного суду м. Харкова, слідчим суддею з наданих учасниками процесу даних встановлено, що постановою прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури області старшого радника юстиції ОСОБА_4 від 28.03.2017 про визначення підслідності, постановлено, зокрема, визначити підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 42017220000000149 від 16.02.2017 за ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України за Національним антикорупційним бюро України; матеріали кримінального провадження № 42017220000000149 від 16.02.2017 та дану постанову направити керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для організації подальшого досудового розслідування (а.с. 27, 28).

Постановою першого заступника прокурора Харківської області від 26.04.2017 про продовження строку досудового розслідування, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017220000000149 від 16.02.2017 за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України продовжено до чотирьох місяців; встановлено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017220000000149 від 16.02.2017 до 28.06.2017 (а.с. 29-30).

Постановою заступника Генерального прокурора України керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури державного радника юстиції ОСОБА_10 від 28.04.2017 про скасування постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні, постанову прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури області старшого радника юстиції ОСОБА_4 від 28.03.2017 про визначення підслідності кримінального провадження № 42017220000000149 від 16.02.2017 за Національним антикорупційним бюро України скасовано; визначено підслідність у кримінальному провадженні № 42017220000000149 від 16.02.2017 за Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (а.с. 31-32).

Згідно наданого стороною обвинувачення Витягу з кримінального провадження за № 42017220000000149 від 16.02.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України, датованого 23.05.2017, органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні на теперішній час визначено Головне управління Національної поліції в Харківській області (а.с. 25-26).

Отже, враховуючи викладене, розгляд даного клопотання на теперішній час віднесено до компетенції слідчого судді Київського району м. Харкова, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Згідно положень ч. 1, ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Згідно вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:збереження речових доказів;спеціальної конфіскації;конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В межах даного кримінального провадження № 42017220000000149, згідно повідомлення про підозру від 01.03.2017, 01.03.2017 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі (арк. 20-21 справи № 640/3003/17 1-кс/640/2074/17/08).

В межах даного кримінального провадження № 42017220000000149, згідно повідомлення про підозру від 01.03.2017, 01.03.2017 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі (арк. 23-24 справи № 640/3003/17 1-кс/640/2074/17/08).

Такі ж дані щодо повідомлення підозри лише вказаним двом особам - ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , містяться і в наданому стороною обвинувачення Витягу з кримінального провадження за № 42017220000000149, датованому 23.05.2017 (а.с. 25-26).

Однак, з пояснень слідчого, прокурора та згідно вказаного Витягу з кримінального провадження за № 42017220000000149, ОСОБА_6 не є підозрюваною особою у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, з пояснень слідчого, прокурора в судовому засіданні слідує, що стосовно вилучених грошових коштів за місцем реєстрації ОСОБА_6 слідчі дії, експертні дослідження тощо на теперішній час не проводяться, повідомлення про підозру останнього не планується.

В силуст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Як зазначено вище, згідно протоколу обшуку від 01.03.2017, вказане в клопотанні заявника майно вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ще 01.03.2017 (арк. 7 справи № 640/3003/17 1-кс/640/2074/17/08).

Згідно Витягу з кримінального провадження №42017220000000149, досудове розслідування у ньому розпочато ще 16.02.2017. З моменту вилучення вказаного майна минуло майже три місяці. Як зазначено вище, в межах даного кримінального провадження ОСОБА_6 підозрюваним не визнаний.

Даних щодо проведення слідчих дій, експертних досліджень тощо стосовно вилучених ще 01.03.2017 за місцем реєстрації ОСОБА_6 грошових коштів, слідчому судді не надано.

Натомість, в ході розгляду даного клопотання адвокатом ОСОБА_3 надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на запит від 24.05.2017 № 1002611975, станом на 15.09.2016. Згідно даних вказаного Витягу станом на 15.09.2016, відповідно до критеріїв пошуку код ЄДРПОУ: 24511412, перелік засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТА», зокрема: ОСОБА_6 , розмір внеску до статутного фонду 3703000, 00 гр.; ОСОБА_9 , розмір внеску до статутного фонду 3703000,00 гр. Дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) та про дату закінчення його формування: 7406000,00гр., 01.06.2007 (а.с. 40-43).

Згідно п. 1.1., п.1.3., п.1.3.1., 2.1., 2.2. Договору відступлення часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю шляхом продажу від 16.09.2016, ОСОБА_6 - Продавець, з однієї сторони, та ОСОБА_9 - Покупець, з другої сторони, уклали цей Договір відступлення часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТА», відповідно до умов якого, Продавець відступає у власність Покупцю, а Покупець приймає (купує) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТА», ідентифікаційний код юридичної особи: 24511412. У статутному капіталі Товариства Продавцю належить на праві власності частка в розмірі 50 часток (50 % голосів) від усього статутного капіталу, що у грошовому еквіваленті складає 3703000,00 гр. При цьому Продавець передає у власність Покупцю 50 належних йому часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТА», що у грошовому еквіваленті складає 3703000,00 гр. За домовленістю сторін ціна продажу (відступлення) частки у статутному капіталі складає 800000,00 гр.(вісімсот тисяч гривень), які Покупець зобов`язується передати Продавцю в момент в момент підписання договору, Продавець зобов`язується прийняти (а.с. 39).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на запит суду від 24.05.2017 (безкоштовний пошук) станом на 24.05.2017, перелік засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТА» , код ЄДРПОУ: 24511412, ОСОБА_9 , розмір внеску до статутного фонду 7406000,00гр. (а.с.33-37).

Відповідно до ст. 170, 174 КПК України, на теперішній час заявник довів, що на теперішній час ОСОБА_6 не є належним суб`єктом застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження (про підозру йому не було повідомлено, підстави арешту його майна як третіх осіб слідчим, прокурором не обґрунтовано).

Враховуючи викладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника, вимоги щодо дотримання розумного строку, протягом якого тривають заходи забезпечення, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що на теперішній час, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для задоволення клопотання та скасування арешту.

На теперішній час прокурором, слідчим не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу є потреба, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт грошових коштів, вилучених за місцем реєстрації ОСОБА_6 .

Скасування арешту, за вказаних вище обставин, на теперішній час не створює будь-яких перешкод для збереження речових доказів та для подальшого розслідування кримінального провадження №42017220000000149 від 16.02.2017.

Таким чином, наявні правові підстави до задоволення клопотання заявника в частині скасування арешту вказаного майна.

Однак, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав до додаткового зобов`язання слідчого повернути вказане майно, та відсутність підстав до задоволення клопотання у вказаній частині, виходячи з наступного.

Згідно положень п. 4 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту. Таким чином, у разі скасування арешту, майно підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучено, та не потребується додаткового зобов`язання слідчим суддею слідчого вчинити такі дії. Враховуючи викладене, вимоги заявника щодо зобов`язання слідчого повернути вказане в клопотанні майно, вилучене під час обшуку 01.03.2017, є передчасними та ґрунтуються на припущеннях заявника щодо можливого неповернення вказаного майна ОСОБА_6 , а тому у вказаній частині клопотання є передчасним та задоволенню не підлягає.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 174, 309, 372 КПК України,

УХВАЛИВ :

Клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017220000000149 від 16.02.2017 задовольнити частково.

Скасувати арешт з грошових коштів у сумі 12 800 (дванадцять тисяч вісімсот) доларів США (купюри номіналом в 100 (сто) доларів США у кількості 128 (сто двадцять вісім) шт.); грошових коштів у сумі 37 600 (тридцять сім тисяч шістсот) грн. (купюри номіналом в 200 (двісті) грн. у кількості 188 (сто вісімдесят вісім) шт.); грошових коштів у сумі 5 100 (п`ять тисяч сто) ЄВРО (купюри номіналом в 50 (п`ятдесят) ЄВРО у кількості 102 (сто дві) шт.); грошових коштів у сумі 120 (сто двадцять) ЄВРО (купюри номіналом в 10 (десять) ЄВРО у кількості 12 (дванадцять) шт.); грошових коштів у сумі 300 (триста) ЄВРО (купюрами номіналом в 20 (двадцять) ЄВРО у кількості 15 (п`ятнадцять) шт.); грошових коштів у сумі 4 000 (чотири тисячі) ЄВРО (купюрами номіналом в 100 (сто) ЄВРО у кількості 40 (сорок) шт.); грошових коштів у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. (купюрами номіналом в 500 (п`ятсот) грн. у кількості 68 (шістдесят вісім) шт.), накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.03.2017, які вилучені 01.03.2017 за місцем реєстрації ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно положень п. 4 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.

В іншій частині в задоволенні клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя ОСОБА_1