Ухвала

від 21.03.2017 по справі 910/23919/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 21.03.2017Справа №  910/23919/16 Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику представників сторін зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РА "САМПО" до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про визнання правочинів недійсними  та матеріали справи № 910/23919/16 За позовом          Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "РА "САМПО" Про                    стягнення 80 660,77 грн. ВСТАНОВИВ: 20.03.2017 до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "РА "САМПО"в межах справи № 910/23919/16 на розгляд суду надійшов зустрічний позов в якому викладені позовні вимоги до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про визнання правочинів недійсними. Згідно положень статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач  має право до початку розгляду господарським судом справи  по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду  з  первісним  позовом. Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати  позов  повністю  або  частково, а  також  має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. Таким чином, зважаючи на положення ст. ст. 22, 60 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів. По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом. Так, право на пред'явлення зустрічного позову надається відповідачу у справі. Це право може бути реалізовано лише до початку розгляду господарським судом справи  по суті. З огляду на це, законодавцем установлено строк для подання зустрічного позову вказівкою на подію, яка повинна настати (до початку розгляду господарським судом справи  по суті). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес. В ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Згідно з пунктом 2 частини 2 названої статті позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності; У позовній заяві, вказане лише повне найменування відповідача та позивача, їх місцезнаходження, проте взагалі не вказано ідентифікаційного коду юридичної особи позивача та відповідача. За таких обставин суду не доведено виконання позивачем вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, що, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК  України. Згідно п. 3 ч.1 ст 63 ГПК України  суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Судом встановлено, що позивач не надав жодних доказів, що підтверджують викладені в позові обставини. До того ж, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Частиною 2 статті 44 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Однак, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою позивачем взагалі не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі. Згідно п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Отримання скарги і доданих до неї документів усіма учасниками процесу є обов'язковою передумовою розгляду скарги судом. Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. Таким чином належним доказом відправлення відповідачеві скарги та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі. Водночас позивачем не подано взагалі ніяких доказів направлення позовної заяви на адреси відповідача. Зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог  ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позову відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин вказана зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявникові без розгляду. Керуючись  п. 2, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, - УХВАЛИВ: Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РА "САМПО" повернути - без розгляду.           Суддя                                                                                 М.О. Лиськов