Рішення

від 22.03.2017 по справі 910/23919/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2017Справа №910/23919/16 За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "РА "САМПО"

Про стягнення 80 660,77 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: ОСОБА_4

від відповідача: Мисенко Я.В.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому 22.03.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

27.12.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РА "САМПО" (надалі - Відповідач) про стягнення 80 660,77 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/23919/16, розгляд справи призначено на 25.01.2017.

В судове засідання, призначене на 25.01.2017, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 25.01.2017, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 4083531 1, згідно якого 03.01.2017 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

25.01.2017 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 08.02.2017.

08.02.2017 ухвалою суду продовжено строки розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 09.03.2017.

09.03.2017 через канцелярію суду надійшла позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами , ОСОБА_3 до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", Товариства з обмеженою відповідальністю "РА "САМПО", Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання правочинів недійсними, зобов'язання до вчинення певних дій та матеріали справи № 910/23919/16

В судове засідання, призначене на 09.03.2017, з'явились представники сторін. Представник позивача заявив клопотання про витребування додаткових доказів.

09.03.2017 ухвалою суду відкладено розгляд справи на 15.03.2017 та зобов'язано позивача надати суду особову справу ОСОБА_5, виконуючого обов'язки директора КП "Київреклама", першого заступника директора КП "Київреклама"; посадову інструкцію, на підставі якої діяв ОСОБА_5 13.05.2016; оригінал Договору № 1485/13 від 02.09.2014 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" з Товариством з обмеженою відповідальністю "РА "САМПО"; надати пояснення з приводу обставин викладених в клопотанні про витребування додаткових доказів.

14.03.2017 позовну заяву ОСОБА_3 повернуто без розгляду.

14.03.2017 через канцелярію суду від представника позивача надійшли пояснення по справі відносно клопотання про витребування додаткових доказів.

В судове засідання, призначене на 15.03.2017, з'явився представник позивача та надав суду для огляду оригінали документів, які витребовувались ухвалою суду від 09.03.2017.

В судове засідання, призначене на 15.03.2017, з'явились представники відповідача.

Представник відповідача заявив клопотання про здійснення фіксації судових засідань, яке задоволено судом.

Судом відмовлено в задоволенні наступних клопотань відповідача:

- клопотання про накладення штрафу на позивача в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у зв'язку із не виконанням вимог, ухвали суду, а саме не долучення копій документів витребовуваних судом до матеріалів справи.

- залишення позовної заяви без розгляду та відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "РА "САМПО" та стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" 61 000 грн. судових витрат за послуги адвоката Ганоцького О.О. у справі Господарського суду м. Києва № 910/23919/16.

- про витребування доказів у ВО КМР (КМДА) особової справи ОСОБА_5, виконуючого обов'язки директора КП "Київреклама", першого заступника директора КП "Київреклама", а також витребувати у позивача особову справу ОСОБА_7, виконуючого обов'язки директора КП "Київреклама" , ОСОБА_11 (ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9.

- про виклик для особистих пояснень В. о. директора КП ВО КМР "Київреклама" ОСОБА_5, Голову виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кличка Віталія Володимировича, Колишнього директора ТОВ "САМПО" ОСОБА_10.

- про відвід судді Лиськову М.О.

- про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

- про проведення судового засідання за місцезнаходженням позивача. Клопотання обґрунтовано тим, що оскільки позов подано особою без відповідних повноважень та зазначення посади ОСОБА_4 на підставі нікчемної довіреності від 13.05.2016р., підписаної особою без повноважень на подачу позовів, видачу будь-яких довіреностей, особових справ на якого на КП "Київреклама" не заводилося, в журналах реєстрації особових справ КГІ "Київреклама" особові справи на ОСОБА_5 не реєструвалися та вони відсутні на даний час в КП "Київреклама", КГІ "Київреклама" вимог ухвали суду від 09.03.17р. не виконала, позов має бути залишений без розгляду тобто справа є складна.

- про відкладення розгляду справи.

Відповідач заявив відвід судді Лиськову М.О. та просив відкласти розгляд справи для підготування вказаної заяви. Суд врахувавши вказану обставину оголосив перерву в судовому засіданні до 20.03.2017.

В судове засідання, призначене на 20.03.2017, з'явились представники сторін.

Ухвалою суду судом відмовлено в задоволенні наступних клопотань відповідача:

- повторного клопотання про виклик для особистих пояснень В. о. директора КП ВО КМР "Київреклама" ОСОБА_5, Голову виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кличка Віталія Володимировича, Колишнього директора ТОВ "САМПО" ОСОБА_10.

- клопотання про відкладення розгляду справу у зв'язку із направлення 19.03.2017 зустрічної позовної заяви на адресу суду;

- відводу судді Лиськову М.О.;

- повторного клопотання про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Клопотання обґрунтовано тим, що оскільки позов подано особою без відповідних повноважень та зазначення посади ОСОБА_4 на підставі нікчемної довіреності від 13.05.2016р., підписаної особою без повноважень на подачу позовів, видачу будь-яких довіреностей, особових справ на якого на КП "Київреклама" не заводилося, в журналах реєстрації особових справ КГІ "Київреклама" особові справи на ОСОБА_5 не реєструвалися та вони відсутні на даний час в КП "Київреклама", КГІ "Київреклама" вимог ухвали суду від 09.03.17р. не виконала, позов має бути залишений без розгляду тобто справа є складна;

- повторного клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "РА "САМПО";

- повторного клопотання про витребування доказів у ВО КМР (КМДА) особової справи ОСОБА_5, виконуючого обов'язки директора КП "Київреклама", першого заступника директора КП "Київреклама", а також витребувати у позивача особову справу ОСОБА_7, виконуючого обов'язки директора КП "Київреклама" , ОСОБА_11 (ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9.

- третього клопотання про виклик для особистих пояснень В. о. директора КП ВО КМР "Київреклама" ОСОБА_5, Голову виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кличка Віталія Володимировича, Колишнього директора ТОВ "САМПО" ОСОБА_10. Суд відмовив в задоволені вказаного клопотання з зазначених вище ухвал;

- чергового відводу судді Лиськову М.О.;

- прийнятті зустрічний позов у судовому засіданні;

- чергового відводу судді Лиськову М.О.;

- відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив, що йому фізично не добре він викликав швидку допомогу, суд з огляду на вказані обставини оголосив перерву в судовому засіданні до 22.03.2017.

В судове засідання, призначене на 22.03.2017, з'явились представники сторін.

Представник відповідача заявив клопотання про повідомлення чи виконана ухвала суду від 09.03.2017, разом з тим судом неодноразова вказане питання зазначалось зокрема в ухвалі суду 15.03.3017 14.03.2017 через канцелярію суду від представника позивача надійшли пояснення по справі відносно клопотанні про витребування додаткових доказів, окрім того позивачем в судовому засіданні надано для огляду оригінали документів, які витребовувались судом, таким чином позивач виконав вимоги ухвали суду, а отже клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідачем заявлено клопотання про витребування доказів .

Відповідно до вимог частини 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні повинно про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Проте, судом встановлено, що відповідачем у клопотанні про витребування додаткових доказів у позивача та в порушення вимог частини 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, не вказано обставини, що перешкоджають його наданню відповідачем.

Вимогами статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що клопотання відповідача про витребування додаткових доказів є не вмотивованим, належним чином не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов?язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

За висновками суду, справа може бути розглянута по суті.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2014 між Позивачем (надалі - Підприємство) та Відповідачем (далі по тексту - Розповсюджувач) (разом - Сторони), було укладено договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 1485/13 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).

За цим Договором Розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, а Розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом та своєчасно і у повному обсязі перерахувати плати за право тимчасового користування на поточний рахунок Підприємства.

За своєю правовою природою вказаний Договір, є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5.2.3 Договору не пізніше 25 числа поточного місяця Розповсюджувач зобов'язується отримувати та сплачувати рахунки за Право тимчасового користування у тому числі у разі встановлення прірітету.

Однак, відповідач в порушення умов договору, в період з 01.05.ю2015 по 31.08.2016 не виконав основного обов'язку за Договором, плату за надані послуги не вніс, в результаті чого виникла заборгованість яка, за розрахунками позивача, складає 54 694 грн. 12 коп.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, про що свідчить розрахунок та рахунки-фактури (належним чином засвідчені копії міститься в матеріалах справи).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором в сумі 54 694 грн. 12 коп.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 54 694 грн. 12 коп належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. 5.2.3 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 54 694 грн. 12 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 11 105,56 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно до п. 7.2 Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з Відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 11 105,56 грн. у відповідності до п. 7.2 Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 7.2Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 538,60 грн. та інфляційні втрати в сумі 5 118, 36 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим Позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат , а тому вважає за можливе стягнути з Відповідача вказані суми.

До того ж позивач на підставі п. 7.3 Договору просить стягнути з Відповідача штрафу у розмірі 15 % від простроченої суми , який становить 8 204, 13 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РА "САМПО" (02175, м. Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 77; ідентифікаційний код: 37856493) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (01032, вул. Саксаганського, буд.143, м. Київ, Шевченківський район, Україна; ідентифікаційний код 26199714) 54 694 грн. 12 коп. - основного боргу, 11 105 грн. 56 коп. - пені, 1 538 грн. 60 коп. - 3 % річних, 8 204 грн. 13 коп. - штраф, 5 118 грн. 36 коп. - інфляційне збільшення та 1 378 грн. 00 коп. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.03.2017.

Суддя М.О. Лиськов