Рішення

від 13.03.2017 по справі 910/23725/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2017Справа №910/23725/16 За позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

до Приватне підприємство "КОРАЛЛ-ТВ ПЛЮС"

про стягнення 136831,69 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність №1362 від 16.12.2016

ОСОБА_1

Від відповідача Гончаров А.М., довіреність №64 від 14.11.2016

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) подав на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Приватного підприємства "КОРАЛЛ-ТВ ПЛЮС" про стягнення 136831,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 порушено провадження у справі № 910/23725/16 та призначено розгляд на 27.01.2017.

27.01.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про доручення документів до матеріалів справи.

В судове засідання 27.01.2017 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 відкладено розгляд справи на 17.02.2017.

16.02.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 17.02.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі.

В судове засідання 17.02.2017 представник відповідача з'явився, надав суду додаткові документи у справі.

В судовому засіданні 17.02.2017 оголошено перерву до 13.03.2017.

13.03.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути із відповідача основну заборгованість в розмірі 67448,74 грн., пеню в розмірі 15208,30 грн., інфляційні нарахування в розмірі 46782,92 грн., 3% річних в розмірі 4601,30 грн.

13.03.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові пояснення у справі.

В судове засідання 13.03.2017 представник позивача з'явився, надав суду додаткові письмові пояснення у справі.

В судове засідання 13.03.2017 представник відповідача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.03.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2014 року між Приватним підприємством КОРАЛЛ-ТВ ПЛЮС , як замовником та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, як підрядником, було укладено договір підряду на виконання робіт по улаштуванню телефонної каналізації № 14/18.02 (далі - Договір ).

Згідно з пп. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, підрядник взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами, за рахунок замовника виконати роботи по улаштуванню телефонної каналізації на Об'єкті будівництва: Житловий комплекс з об'єктами соціально-громадського призначення, паркінгами та благоустроєм пам'ятки природи Крістерова гірка по вул. Вишгородська, 45 у Подільському районі м. Києва (3-тя черга будівництва), а замовник зобов'язався прийняти результат таких робіт і сплатити підрядникові вартість виконаних робіт.

Загальну вартість робіт згідно п. 3.1 Договору та договірної ціни сторонами було узгоджено в розмірі 216 193,20 грн. (двісті шістнадцять тисяч сто дев'яносто три гривні 20 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 36 032, 20 грн.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що розрахунки за проведені роботи здійснюються замовником наступним чином: Протягом 5 робочих днів після підписання даного Договору замовник перераховує підряднику аванс, який складає не більше 50% від вартості робіт, згідно договірної ціни.

У відповідності з п. 3.2 Договору аванс підряднику повинно було бути перераховано не пізніше 25 лютого 2014 р., проте Замовник здійснив перерахунок першого авансового платежу лише 04.03.2014 р. в розмірі 45000,00 грн.

Загалом, замовник здійснив передоплату (аванс) за виконання робіт за Договором підряднику на суму 55000,02 грн., що може підтверджується виписками по особовому рахунку СПД-ФО ОСОБА_1 за 04.03.2014 р., 11.04.2014 р.

Позивач зазначив, що за виконані роботи замовником було оплачено вартість в розмірі 91347,18 грн. (без урахування авансу). Тобто, за виконані роботи за Договором замовник загалом сплатив підряднику суму грошових коштів в розмірі 146347,20 грн.

Позивач зазначає що на виконання умов Договору роботи виконав у повному обсязі, що підтверджується підписаним замовником, підрядником і субпідрядником Актом виконаних будівельних робіт за листопад 2014 р., Актом № 15 прийому-передачі виконаних робіт від 19.04.2014 р. на суму 213795,94 грн.

Відповідач зазначив, що на виконання умов Договору ним було сплачено 146 347,18 грн. Відповідачем 19.12.2016 за №71 було направлено позивачеві супровідний лист про підписання Додаткової угоди №1 до Договору, про внесення змін до Договору в частині зменшення ціни по Договору та приведення її у відповідність до фактично виконаних робіт по Договору на суму 146347,20 грн. Позивач відмовився від підписання Додаткової угоди. Відповідач зазначив, що ним оплачено в повному обсязі фактично виконані роботи згідно Актів приймання передачі виконаних робіт №1, 2, 3, які підписані сторонами, тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що між сторонами було підписано акт виконаних будівельних робіт за листопад 2014 та Акт прийому передачі №15, відповідно до яких позивачем виконано роботи вартістю 213795,94 грн.

Сторонами не заперечується факт сплати відповідачем на користь позивача 146 347,18 грн. за виконані роботи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 67448,74грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 15 208,30 грн., 46782,92 грн. - інфляційної складової боргу, 4601,30 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору за кожний день прострочення оплати за виконані роботи замовник сплачує підрядникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 15208,30 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 15208,30 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 46782,92 грн. -збитків від інфляції та 4601,30 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас, суд взяв до уваги, що позов, з яким позивач звернувся до господарського суду 23.12.2016, носить майновий характер ціна позову становила 136831,69 грн. в зв'язку із чим судовий збір сплачений в розмірі 2052,49 проте під час судового розгляду позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 10.03.2017 відповідно до якої позивач зменшив розмір позовних вимог до 134041,26 грн. , а отже, судовий збір сплачено у більшому розмірі..

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;.

Оскільки відповідне клопотання позивачем до суду не подавалось, то у суду відсутні підстави для повернення позивачу надміру сплаченого судового збору в сумі 41,87 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства КОРАЛЛ-ТВ ПЛЮС (03058, м. Київ, вул.. Борщагівська, будинок 206, офіс 197, літера А, ідентифікаційний номер 33641170) на користь Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 (03037, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основну заборгованість в розмірі 67448 (шістдесят сім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 74 коп., пеню в розмірі 15208 (п'ятнадцять тисяч двісті вісім) грн. 30 коп., інфляційні відшкодування в розмірі 46782 (сорок шість тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 92 коп., 3 % річних в розмірі 4601 (чотири тисячі шістсот одну) грн. 30 коп., судовий збір в розмірі 2010 (дві тисячі десять) грн. 62 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.03.2017

Суддя Мельник В.І.