Постанова

від 06.09.2017 по справі 910/23725/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року Справа № 910/23725/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л., суддів:Губенко Н.М., Владимиренко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Коралл-ТВ Плюс" на постанову та на рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі№ 910/23725/16 господарського суду міста Києва за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доПриватного підприємства "Коралл-ТВ Плюс" простягнення коштів в судовому засіданні взяли участь представники:

- ФОП ОСОБА_4 ОСОБА_4, ОСОБА_5,

- ПП "Коралл-ТВ Плюс" Посохов В.С., ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Коралл-ТВ Плюс", в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 1 від 10.03.2017, просив стягнути з відповідача 134 041,26 грн., з яких: 67 448,74 грн. - основний борг за виконані роботи за договором підряду № 14/18.02 від 18.02.2014, 15 208,30 грн. - пеня за прострочення оплати за період з 01.12.2014 по 31.05.2015, 46 782,92 грн. - інфляційні втрати за період з грудня 2014 по лютий 2017 року та 4 601,30 грн. - 3% річних за період з 01.12.2014 по 10.03.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не повністю виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт по улаштуванню телефонної каналізації на об'єкті будівництва за укладеним між сторонами договором підряду № 14/18.02 від 18.02.2014.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2017 (суддя: Мельник В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 (склад колегії суддів: Алданова С.О., Ткаченко Б.О., Зубець Л.П.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Коралл-ТВ Плюс" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 основну заборгованість в розмірі 67 448,74 грн., пеню в розмірі 15 208,30 грн., інфляційні нарахування в розмірі 46 782,92 грн., 3% річних в розмірі 4 601,30 грн. та 2 010,62 грн. судового збору.

Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт виконання позивачем передбачених договором підряду робіт на загальну суму 213 795,94 грн. та факт прийняття таких робіт відповідачем є доведеним, про що свідчать складені, підписані між сторонами без зауважень та заперечень і скріплені печатками сторін акт виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року та акт прийому-передачі № 15 від 13.11.2014, такі обставини відповідачем не спростовані, однак, відповідач здійснив лише часткову оплату виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість у заявленому до стягнення розмірі, доказів погашення якої до матеріалів справи не надано. Встановивши зазначені обставини, суди, керуючись ст.ст. 526, 530, 837, ч.4 ст. 879, ст.ст. 611, 624, 625 ЦК України і умовами договору, визнали позовні вимоги обґрунтованими і доведеними, а розрахунки заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних правильними.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким справу направити на новий розгляд.

Усіх учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому касаційна інстанція, не будучи обмежена доводами касаційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у повному обсязі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 18.02.2014 між Приватним підприємством "Коралл-ТВ плюс" (замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (підрядник, позивач) укладено договір підряду на виконання робіт по улаштуванню телефонної каналізації №14/18.02 (далі за текстом - договір підряду), згідно з п. 1.1. якого підрядник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами, за рахунок замовника виконати роботи по улаштуванню телефонної каналізації на об'єкті будівництва: "Житловий комплекс з об'єктами соціально-громадського призначення, паркінгами та благоустроєм пам'ятки природи "Крістерова гірка" по вул. Вишгородська, 45 у Подільському районі м. Києва" (3-тя черга будівництва), а замовник зобов'язався прийняти результат таких робіт і сплатити підрядникові їх вартість.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору підряду загальна вартість підрядних робіт становить 216 193,20 грн., в тому числі ПДВ 20% - 36 032,20 грн. Розрахунки за проведені роботи здійснюються замовником наступним чином: протягом 5 робочих днів після підписання даного договору замовник перераховує підряднику аванс, який складає не більше 50% від вартості робіт, згідно із договірною ціною.

Пунктом 7.1. договору підряду передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

У визначений договором підряду строк відповідач не здійснив передоплату (аванс) на користь підрядника. Однак, 04.03.2014 та 11.04.2014 відповідач перерахував позивачу в якості авансу грошові кошти в загальному розмірі 55 000,02 грн., а також в якості розрахунку за виконані підрядні роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт №№1-3 за квітень-травень 2014 року сплатив 91 347,18 грн. (без врахування авансу). Тобто за виконані по договору роботи замовник загалом сплатив підряднику 146 347,20 грн.

За твердженням позивача, ним, на виконання умов договору, були виконані передбачені договором підряду роботи у повному обсязі на загальну суму 213 795,94 грн., що підтверджується підписаним замовником, підрядником і субпідрядником актом виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року та актом прийому-передачі № 15 від 19.11.2014. Проте, відповідач оплатив виконані позивачем за зазначеними актами підрядні роботи неповністю, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем існує заборгованість за договором підряду в сумі 67 448,74 грн.

До того ж, як встановили суди та вбачається з матеріалів справи, відповідач, після того як отримав від позивача вимогу про сплату заборгованості у розмірі 67 448,74 грн., направив позивачу на підписання додаткову угоду №1 до договору підряду, в якій пропонував зменшити ціну за договором до 146 347,20 грн., яка (додаткова угода) не була підписана позивачем.

Укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором підряду, який є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням їх результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частинами першою та третьою ст. 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення; ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

В пункті 3.1. договору підряду сторони визначили загальну вартість підрядних робіт в розмірі 216 193,20 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що письмова угода про зміну ціни договору між сторонами не укладалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з п. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

В пунктах 2.5. та 2.6. договору підряду сторони погодили, що підрядник зобов'язується передати замовнику результати виконаних робіт та скласти і, зі свого боку, підписати Акт виконаних робіт, а замовник зобов'язується не зволікати із прийняттям результатів виконаних робіт та підписати Акт виконаних робіт.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, факт виконання позивачем передбачених договором підрядних робіт по улаштуванню телефонної каналізації на об'єкті будівництва: "Житловий комплекс з об'єктами соціально-громадського призначення, паркінгами та благоустроєм пам'ятки природи "Крістерова гірка" по вул. Вишгородська, 45 у Подільському районі м. Києва та факт прийняття таких робіт відповідачем є доведеним та підтверджується наявним в матеріалах справи підписаними сторонами без зауважень та заперечень актом виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року та актом прийому-передачі № 15 від 19.11.2014. Відповідно до зазначених актів позивач виконав, а відповідач прийняв роботи, передбачені умовами договору підряду на загальну суму 213 795,94 грн.

Відповідач заперечує факт виконання позивачем підрядних робіт на зазначену суму та стверджує про те, що такі акти підписані від його імені неуповноваженою особою.

Колегія суддів вважає ці твердження відповідача безпідставними та не бере їх до уваги з огляду на таке.

Судами встановлено, що зазначені акти підписані від імені Приватного підприємства "Коралл-ТВ плюс" ОСОБА_9, який станом на дату їх підписання перебував у трудових відносинах з ПП "Коралл-ТВ плюс" та обіймав посаду головного інженера. Відповідно до статуту ПП "Коралл-ТВ плюс" та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_9 станом на момент підписання актів був і на даний час залишається засновником підприємства з часткою у статутному капіталі у розмірі 50%.

Відповідно до п.п. 11.1., 11.2. статуту ПП "Коралл-ТВ плюс" засновники здійснюють генеральне управління діяльністю підприємства шляхом видачі рішень, які обов'язкові для виконання директором та іншими органами підприємства. Засновники уповноважені приймати рішення з будь-яких питань діяльності підприємства.

Крім того, підпис ОСОБА_9 на актах скріплений печаткою ПП "Коралл-ТВ плюс". Таким чином ОСОБА_9 від імені ПП "Коралл-ТВ плюс" здійснив технічне приймання закінчених позивачем будівельних робіт, оформив необхідну технічну документацію для пред'явлення побудованої позивачем телефонної каналізації приймальній комісії в експлуатацію з передачею на баланс та у власність ЦТП № 1 КМФ ПАТ "Укртелеком".

Крім того, за актом виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року та актом прийому-передачі № 15 від 19.11.2014 виконані позивачем підрядні роботи були прийняті як Приватним підприємством "Коралл-ТВ плюс", так і ПАТ "Агрофірма Троянда", яка виступала замовником цих робіт, а також ЦТП № 1 КМФ ПАТ "Укртелеком", який прийняв в експлуатацію, на баланс та у власність побудовану позивачем телефонну каналізацію. Акти були підписані представниками цих підприємств без зауважень та заперечень щодо обсягу, якості та вартості виконаних позивачем робіт по будівництву телефонної каналізації, відсутні в актах і зауваження цих підприємств щодо повноважень представника ПП "Коралл-ТВ плюс".

При цьому, відповідач не навів вичерпних висновків про відхилення зазначених актів та не надав доказів невиконання позивачем спірного обсягу робіт на загальну суму 213 795,94 грн., а також доказів на підтвердження того, що підрядні роботи виконані позивачем у меншому обсязі і на меншу суму, ніж визначено в актах приймання виконаних робіт.

Оскільки обумовлені договором підрядні роботи були виконані позивачем в повному обсязі, що підтверджується прийняттям їх позивачем та іншою юридичною особою за актом виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 213 795,94 грн., а також прийняттям побудованої позивачем телефонної каналізації в експлуатацію з прийняттям на баланс та у власність ЦТП № 1 КМФ ПАТ "Укртелеком" за актом прийому-передачі № 15, то, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, підписавши такі акти, фактично визнав обсяг та вартість цих робіт, а відтак - зобов'язаний був їх оплатити після підписання актів виконаних робіт.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи встановлений судами попередніх інстанцій факт виконання позивачем підрядних робіт за договором підряду № 14/18.02 від 18.02.2014 на суму 213 795,94 грн., які були лише частково оплачені відповідачем на суму 146 347,20 грн., , колегія суддів вважає правильним висновок судів про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у сумі 67 448,74 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Згідно з п. 6.1. договору підряду у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Пунктом 6.3. договору підряду передбачено, що за кожний день прострочення оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Врахувавши наведені вище норми закону, положення зазначених пунктів договору підряду та обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість нарахування та пред'явлення позивачем до стягнення сум трьох процентів річних, інфляційних втрат і пені та правильно задовольнили позовні вимоги про стягнення зазначених сум з відповідача, оскільки факт порушення останнім своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт за договором підряду № 14/18.02 від 18.02.2014 є доведеним та мало місце прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог, у зв'язку з чим місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно задовольнив позов у даній справі. Рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають вимогам закону, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

При цьому, відхиляються доводи скаржника про те, що акти, на підставі яких суди прийшли до висновку про стягнення з відповідача грошових коштів, не мають відношення до укладеного між сторонами у справі договору підряду, відхиляються судовою колегією, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження таких тверджень, а незазначення у цих актах номеру договору, не може свідчити про неналежність таких актів та їх недійсність; при цьому, враховуючи на цих актах наявність підпису особи відповідача (засновника), скріпленого печаткою відповідача, скаржником не надано доказів наявності інших правовідносин між позивачем та відповідачем, на підтвердження яких підписані ці акти.

Відносно тверджень скаржника про те, що директором ОСОБА_6 не видавалося жодних довіреностей на ім'я ОСОБА_10 на підписання актів, про які вказувалося вище, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статуту відповідача як ОСОБА_10, так і ОСОБА_6 є двома засновниками відповідача із рівними частками у статутному капіталі у розмірі 50%; при цьому, як зазначалося вище, відповідно до п. 11.1. статуту відповідача, засновники здійснюють генеральне управління діяльністю підприємства шляхом видачі рішень, які обов'язкові для виконання директором та іншими органами підприємства, а відповідно до п. 12.3. директор підзвітний засновникам.

Інші твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства під час прийняття оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування прийнятих у даній справі судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Коралл-ТВ Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/23725/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді Н.М. Губенко

С.В. Владимиренко