Ухвала

від 22.03.2017 по справі 927/1219/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.03.17 927/1219/13

Суддя Федоренко Ю.В., розглянувши матеріали скарги від 08.02.2017 року

Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест-Борзна» , вул.П.Куліша, 44, м. Борзна, Чернігівська область, 16400.

Суб'єкт оскарження 1: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, проспект Миру, 21-а, м. Чернігів, 14000.

на бездіяльність органів державної виконавчої служби

у справі №927/1219/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна» , 08322, Київська обл., Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» , 16400, Чернігівська обл., Борзнянський район, м. Борзна, вул. П. Куліша, 44.

Предмет спору: про стягнення 1 884 313,47 грн.

Суддя Ю.В.Федоренко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від скаржника: 28.09.2016 та 29.09.2016 - ОСОБА_2 адвокат довіреність від 04.02.2016

Від стягувача у справі: не з'явився

Від суб'єкта оскарження : 28.09.2016 та 29.09.2016 - ОСОБА_1 головний державний виконавець довіреність від 30.08.2016

Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» подано скаргу від 08.02.2017 року на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, в якій просить:

- визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, яка полягає в не знятті арешту з майна товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» , який накладений постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 42762181 від 01.04.2014 року.

- скасувати арешт, накладений постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_3від 01.04.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 42762181, якою накладено арешт на все майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» , у межах суми звернення стягнення 1861402,79 грн.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області (далі - Відділ ДВС) надав письмові пояснення у яких зазначає, що законних підстав для звільнення майна боржника з-під арешту державний виконавець не мав і не має на даний час.

Представник стягувача у судове засідання не з'явився, пояснень по суті скарги не надав, що не є перешкодою для розгляду скарги по суті враховуючи положення ч.2 ст.121-2 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.12.2013 р. у справі 927/1219/13 позов задоволено частково і стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна» 1271809,84грн. боргу, 66134,12грн. витрат від інфляції, 485803,38грн. - 13% річних, та 37655,45грн. судового збору. Вказане рішення набрало законної сили і 18.03.2014р. було видано наказ про його примусове виконання.

01.04.2014р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №42762181) з виконання наказу №927/1219/13.

01.04.2014 р.винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №42762181 якою накладено арешт на все майно боржнику в межах суми звернення стягнення:1861402,79 грн.

09.04.2014р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції винесено постанову №42762181 про стягнення з боржника - ТОВ «Агроінвест-Борзна» 186140,28 грн. виконавчого збору.

Постановою від 24.04.2014р. вказане виконавче провадження об'єднане у зведене виконавче провадження за №408А/2.

18.07.2014 р. стягувач звернувся з заявою про повернення виконавчого документа без виконання, в зв'язку з чим, постановою від 23.07.2014 р. про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до п.1 ч.1 ст.47 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» , виконавчий документ - наказ №927/1219/13 було повернуто стягувачу - ТОВ «ОСОБА_1 Україна» .

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 23.07.2014р. виведено в окреме виконавче провадження для подальшого виконання постанову державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 09.04.2014 № за ЄДРВП 42762181.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 24.07.2014р. відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору №42762181 виданої 09.04.2014р.

Ухвалою від 19.08.2015 у справі № 927/1219/13 суд визнав незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області в частині виведення в окреме провадження для подальшого виконання постанови від 09.04.2014 № за ЄДРВП 42762181 головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_3 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» на користь держави виконавчого збору в сумі 183140,28 грн. та в частині відкриття виконавчого провадження № за ЄДРВП 44158179 з виконання постанови від 09.04.2014 № за ЄДРВП 42762181 головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_3 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» на користь держави виконавчого збору в сумі 183140,28 грн.; визнав недійсною постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_5 від 23.07.2014 № за ЄДРВП 42762181 про виведення в окреме виконавче провадження для подальшого виконання постанови від 09.04.2014 № за ЄДРВП 42762181 головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_3, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» на користь держави виконавчого збору в сумі 183140,28 грн.; визнав недійсною постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_5 від 24.07.2014 про відкриття виконавчого провадження № за ЄДРВП 44158179 з виконання постанови від 09.04.2014 № за ЄДРВП 42762181 головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_3, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» на користь держави виконавчого збору в сумі 183140,28грн.

Постановою Верховного Суду України від 18.05.2016 (справа №3-341гс16) ухвала Господарського суду Чернігівської області від 19 серпня 2015 року у справі № 927/1219/13 залишена в силі. Верховний Суд України у своїй постанові зазначив, що Закон України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачав виведення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме провадження і відкриття виконавчого провадження у разі повернення основного виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 цього ОСОБА_4, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про те, що на момент вчинення оскаржуваних дій Закон України «Про виконавче провадження» передбачав виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору лише у двох випадках: завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 49 цього ОСОБА_4. Вчинення відповідних процесуальних дій у випадку повернення без виконання виконавчого документа, виданого на виконання рішення майнового характеру, за письмовою заявою стягувача Закон не передбачав.

Відповідно до ч.1 ст.111 28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Постановою від 30.06.2016 (ВП№42762181) заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_5 про скасування процесуального документа, скасовано постанову ВП №42762181 від 23.07.2014 про виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору ВП №42762181 від 09.04.2014.

Постановою від 30.06.2016 (ВП№44158179) заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_5 про скасування процесуального документа, скасовано постанову ВП №44158179 від 24.07.2014 про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 01.07.2016 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 виділено в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору ВП№42762181 від 09.04.2014.

Даною постановою встановлено, що виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області №927/1219/13 від 18.03.2014 завершено на підставі п.1. ч. 1 ст. 47 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» , а виконавчий документ повернуто стягувачу. Виконавчий збір згідно постанови від 09.04.2014 ВП №42762181 в сумі 186140,28грн. залишився нестягнутим. Відповідно до ч.6 ст. 28 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.1. ч. 1 ст. 47 , п.п.2,8 ч.1 ст. 49 цього ОСОБА_4, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Постановою від 01.07.2016 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження (ВП №51800009) з виконання постанови про стягнення виконавчого збору №42762181 від 09.04.2014.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.09.2016 р. у справі №927/1219/13: визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області в частині повторного виділення в окреме виконавче провадження постанови від 09.04.2014 ВП№42762181 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» на користь держави виконавчого збору в сумі 183140,28грн. та в частині відкриття виконавчого провадження ВП№51800009 з виконання постанови від 09.04.2014 ВП№42762181 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» на користь держави виконавчого збору в сумі 183140,28грн. Визнано недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_1 від 01.07.2016 б/н про виділення в окреме виконавче провадження постанови від 09.04.2014 ВП №42762181 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» на користь держави виконавчого збору в сумі 183140,28грн. Визнано недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_1 від 01.07.2016 ВП№51800009 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 09.04.2014 №42762181 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна» на користь держави виконавчого збору в сумі 183140,28грн.

Обгрунтовуючи скаргу боржник зазначає, що у Органу ДВС з 10.10.2016 р. відсутнє виконавче провадження з примусового виконання наказу по справі №927/1219/13, але арешт, накладений на його майно, залишається не знятим. Боржник неодноразово звертався з заявами про знаття арешту, але отримав відповідь, що зняття арешту неможливе.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. Статтею 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження".

Статтею 47 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р., чинного на дату повернення виконавчого документа стягувану 23.07.2014 р., , передбачалися порядок та підстави повернення виконавчого документа стягувачу, пункт 1 якої, зокрема, передбачав, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача, що мало місце в даному випадку.

Згідно з ст. 50 вказаного ОСОБА_4 у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Тобто, даною статтею не передбачалась можливість зняття арешту з майна боржника державним виконавцем у випадку повернення виконавчого документу стягувачу за заявою останнього.

На даний час порядок примусового виконання рішень регулюється новим ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., який набрав чинності з 05.10.2016, яким також не надано державному виконавцеві повноважень зняти арешт з майна боржника у разі повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою.

Разом із тим судом враховується, що наказ на виконання вищевказаних рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2013 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 у справі №927/1219/13 був виданий 18.03.2014 року. В наказі було зазначено, що він дійсний для пред'явлення до виконання протягом одного року.

Враховуючи, що зазначений наказ був повернутий Органом ДВС стягувачу 23.07.2014, останнім днем нового пред'явлення його до виконання було 23.07.2015р. Однак, як вбачається із матеріалів справи, ні у вказаний строк, ні на дату розгляду скарги у суді, наказ не було пред'явлено до виконання.

Тобто, виконавче провадження, в межах якого була винесена постанова про накладення арешту на кошти боржника, на даний час в стані діючого виконання у Відділі ДВС не перебуває. Однак, арешт на кошти та майно Боржника залишаються чинними до цього часу за відсутності юридичних підстав для їх зняття.

Згідно ч.1 ст.8, ч.1 ст.9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ст..17 ОСОБА_4 України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "ОСОБА_6 проти України" (Oleksandr Volkov v. Ukraine) від 9 січня 2013 року, заява No 21722/11, Європейським судом з прав людини було констатоване порушення принципу юридичної визначеності в контексті дотримання вимог "якості закону" (п.п.173-185 Рішення) з огляду на відсутність у законодавстві України положень щодо строків давності притягнення судді до відповідальності за порушення присяги, при перевірці виправданості втручання у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Ні попередній, ні новий Закон України "Про виконавче провадження" не передбачали знаття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою. Не було передбачено зняття арешту з майна боржника і у разі не пред'явлення стягувачем виконавчого документу для примусового виконання у встановлені законом строки.

Тобто, що не зняття арешту в даному випадку є наслідком не протиправної бездіяльності Органу ДВС, а неякісності ОСОБА_4, а тому скарга в частині визнання незаконною бездіяльності Відділу ДВС задоволенню не підлягає.

Разом із тим судом враховується, що згідно з ч.5 ст.59 ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження" від 02.06. 2016р. арешт може бути знятий за рішенням суду у всіх інших випадках.

Частиною 1 ст.129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права."

Відповідно до ч.1 ст.2 ОСОБА_4 України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституційний Суд України у п.п.4.1. п.4 Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України(справа про призначення судом більш м'якого покарання) по справі N 1-33/2004 від 2 листопада 2004 року, відмітив наступне:

«Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.»

Принцип верховенства права та справедливості є універсальним, як для кримінального, так і для господарського, адміністративного та цивільного судочинства.

На дане власне рішення Конституційний Суд України посилається і в рішеннях по справах N1-10/2004 від 1 грудня 2004 року та N1-9/2005 від 24 березня 2005 року.

Враховуючи викладене та те, що накладення арешту на майно боржника ОСОБА_4 не обмежено чітко визначеним, розумним строком, що порушує право боржника мирно володіти своїм майном, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги, а саме - шляхом зняття арешту, накладеного постановою Органу ДВС від 01.04.2014 р.

У судовому засідання представник Органу ДВС заявив усне клопотання про залишення скарги без розгляду, оскільки скаржником пропущений встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги.

Судом враховується, що ОСОБА_4 не Органу ДВС не надано повноважень скасовувати арешт з майна боржника за зазначених обставин. Фактично існує стан, що продовжується, який у практиці Європейського суду з прав людини означає такий стан речей, який випливає з тривалих дій з боку держави чи від імені цієї держави, від яких потерпають заявники (справа Iordache проти Румунії 6817/02 від 14.01.2009).

Такі доводи боржника є обґрунтованими, а тому клопотання про залишення скарги без розгляду судом відхилено.

Керуючись ст..86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд:

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити частково.

Зняти арешт, накладений постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції ОСОБА_3 від 01.04.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №42762181, якою накладено арешт на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Борзна-Агроінвест , у межах суми звернення стягнення: 1861402,79 грн.

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.

Суддя Ю.В.Федоренко