Україна
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
20 березня 2017 р. справа №820/1137/17
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України, третя особа - Громадська організація (об'єднання) Фонд підтримки інвалідів про зобов'язання вчинити певні дії та проведення державної реєстрації, поновлення на посаді, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати відповідача прийняти Заяву з додатками, яка подана до Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 23.12.2017 ОСОБА_2;
- провести державну реєстрацію змін до відомостей про Громадську організацію (об'єднання) Фонд підтримки інвалідів, відповідно до вимог заяви;
- поновити на посаді Президента Громадської організації ( об'єднання ) Фонд підтримки інвалідів ОСОБА_1.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС).
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 17 КАС України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.
Пунктом 15 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування.
Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України "Про державну службу".
Відповідно до ст. 1 Закону України Про державну службу , державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Суд зазначає, що виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, вимоги про зобов'язання відповідача прийняти пакет документів та провести реєстрацію змін до відомостей про Громадську організацію (об'єднання ) Фонд підтримки інвалідів, відносяться до категорії справ, розгляд яких здійснюється з урахуванням положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
У свою чергу, вимога про поновлення позивача на посаді, відноситься до категорії трудових спорів та діяльність позивача, як колишнього президента громадської організації, не відноситься до публічної служби.
За таких обставин позовна вимога про поновлення на посаді Президента Громадської організації ( об'єднання ) Фонд підтримки інвалідів ОСОБА_1 не може оскаржуватись за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція щодо розмежування трудових правовідносин та публічної служби, а також юрисдикції судів щодо розгляду таких спорів визначена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8, а саме п. 13.1, в якому зазначено, що компетенція адміністративних судів поширюється саме на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Оскільки до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, при цьому діяльність позивача, як колишнього президента громадської організації Фонд підтримки інвалідів, не відноситься до публічної служби, суд дійшов висновку, що зазначений позов в частині позовної вимоги про поновлення на посаді Президента Громадської організації (об'єднання ) Фонд підтримки інвалідів ОСОБА_1 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, через що, у відкритті провадження по справі в даній частині належить відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних або трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
За обставин, коли заявлені у справі позовні вимоги випливають із трудових відносин, що мають приватноправовий характер, а відповідний орган не виступає в цих відносинах як суб'єкт владних повноважень, зазначений спір має розглядатися у порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 109 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 109, 165, 186, 254 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України, третя особа - Громадська організація (об'єднання) Фонд підтримки інвалідів про зобов'язання вчинити певні дії та проведення державної реєстрації, поновлення на посаді в частині позовних вимог про поновлення на посаді Президента Громадської організації (об'єднання ) Фонд підтримки інвалідів ОСОБА_1.
Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення таких справ віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду, в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мар'єнко Л.М.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2017 |
Оприлюднено | 27.03.2017 |
Номер документу | 65487706 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Мар'єнко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні