Ухвала

від 22.03.2017 по справі 819/1946/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року Справа № 876/1352/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Нитка О.Т.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської обл. на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.12.2016р. в адміністративній справі за позовом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської обл. до Товариства з додатковою відповідальністю Агробудмеханізація про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И Л А:

08.07.2015р. позивач Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської обл. (правонаступником якого є Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської обл.) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю /ТДВ/ Агробудмеханізація на його користь 5450 грн. 66 коп. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення (а.с.4-6).

Справа розглядалася судами різних інстанцій неодноразово (а.с.64-67, 87-90, 156-159).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.12.2016р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.190-191).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.192-193).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що при зверненні до суду апелянтом надано розрахунок суми позовних вимог за період з 25.06.2014р. по 23.06.2015р. Такий розрахунок складений на підставі розрахунків фактичних виплат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах на підставі п.п. б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення та даних картки особового рахунку платника.

Під час розгляду справи відповідач не спростував наявності у нього спірної заборгованості в розмірі 9193 грн. 28 коп. станом на 01.06.2014р., а лише вказував на суми здійснених ним проплат, які були проведені в недостатній кількості, у зв'язку з чим утворився борг у розмірі 5450 грн. 66 коп.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач ТДВ Агробудмеханізація зареєстрований в Тернопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської обл. та відповідно до вимог ст.15 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є платником страхових внесків.

Заявлений позов стосується стягнення з відповідача сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , колишньому працівникові ТДВ Агробудмеханізація ОСОБА_5, при цьому заборгованість відповідача перед пенсійним органом за період 25.06.2014р. - 23.06.2015р. склала 5450 грн. 66 коп. (а.с.7).

Із матеріалів справи слідує, що впродовж червня 2014 року - червня 2015 року пенсійним органом було нараховано та виплачено вказаній у розрахунках особі (ОСОБА_5) пільгову пенсію на загальну суму 14978 грн. 96 коп., що підтверджується копіями скерованих відповідачу Розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення (а.с.8-19), даними картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 (а.с.49-61).

Оскільки відповідачем проведено часткову оплату вищевказаної заборгованості (9528 грн. 30 коп.), тому сума залишку непогашеного боргу склала 5450 грн. 66 коп. (а.с.7).

За змістом п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в - е та ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списками №№ 1 і 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз.5 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Аналіз положень п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у контексті ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Звідси, висновок суду першої інстанції про обов'язок відповідача відшкодувати пенсійному органу витрати на виплату та доставку пенсій, які призначені працівникам підприємства відповідно до пунктів б - з ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Також позивачем дотримані вимоги Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затв. постановою правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки пенсійний орган скерував на адресу відповідача відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Скеровані на адресу відповідача розрахунки-повідомлення складені за формою додатка 6, затвердженого п.6.4 зазначеної Інструкції, яка є нормативно-правовим актом в розумінні ст.117 Конституції України.

Вказані розрахунки не оскаржувалися відповідачем, що сторонами не заперечується.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем були надані суду докази сплати розглядуваної заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Зокрема, відповідно до наданих платіжних доручень відповідачем сплачено пенсійному органу наступні грошові кошти:

№ 191 від 25.06.2014р. на суму 450 грн. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій (а.с.31);

№ 238 від 05.08.2014р. на суму 461 грн. 08 коп. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій за липень 2014 року (а.с.32);

№ 263 від 29.08.2014р. на суму 461 грн. 08 коп. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій за серпень 2014 року (а.с.33);

№ 295 від 26.09.2014р. на суму 461 грн. 08 коп. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій за вересень 2014 року (а.с.34);

№ 338 від 07.11.2014р. на суму 461 грн. 08 коп. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій за жовтень 2014 року (а.с.35);

№ 383 від 08.12.2014р. на суму 524 грн. 26 коп. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій за листопад 2014 року (а.с.36);

№ 415 від 12.01.2015р. на суму 524 грн. 26 коп. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій за грудень 2014 року (а.с.37);

№ 455 від 09.02.2015р. на суму 524 грн. 26 коп. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій за січень 2015 року (а.с.38);

№ 497 від 10.03.2015р. на суму 524 грн. 26 коп. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій за лютий 2015 року (а.с.39);

№ 525 від 06.04.2015р. на суму 524 грн. 26 коп. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій за березень 2015 року (а.с.40);

№ 564 від 12.05.2015р. на суму 524 грн. 26 коп. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій за квітень 2015 року (а.с.41);

№ 591 від 08.06.2015р. на суму 524 грн. 26 коп. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій за травень 2015 року (а.с.42);

№ 619 від 06.07.2015р. на суму 524 грн. 26 коп. із призначенням платежу відшкодування пільгових пенсій за червень 2015 року (а.с.187).

Згідно матеріалів справи слідує, що сплачені відповідачем кошти були в порядку п.10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р., зараховані у погашення боргу за минулі періоди.

Між тим, вказане зарахування коштів не можна вважати правомірним, з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За правилами п.1 ч.2 ст.6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч.ч.2 і 3 ст.25 цього Закону).

При цьому за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (ч.6 ст.25 вказаного Закону).

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій врегульовано Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 6 якої передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.6.7 зазначеної Інструкції).

За правилами п.6.8 вказаної Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду України за місцем його реєстрації.

Аналіз наведених положень згаданих нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню Пенсійного фонду України лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Окрім цього, згідно приписів п.10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу, під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.

З урахуванням наведеного, докази скерування повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, пенсійним органом не надано.

Таким чином, у позивача відсутні повноваження щодо зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником у платіжному дорученні про сплату коштів на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Також у розглядуваному випадку відповідачем надані достовірні докази погашення заборгованості підприємства перед пенсійним органом за червень 2014 року - червень 2015 року.

Окрім цього, згідно Акту звірки взаєморозрахунків між Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської обл. та ТДВ Агробудмеханізація станом на 01.03.2017р. заборгованість відповідача перед пенсійним органом є відсутньою (а.с.218).

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по аналогічній категорії справ, яка викладена в постанові від 02.06.2015р. у справі № 21-166а15.

Оцінюючи в сукупності обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним, а тому не підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської обл. на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.12.2016р. в адміністративній справі № 819/1946/15 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Бруновська

М.В.Костів