Рішення

від 10.03.2017 по справі 761/9319/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9319/13-ц

Провадження № 2/761/11/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Маліновської В.М.

при секретарі Лазоришинець К.М., Нечипорук А.В., Кріт І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_6, третя особа: Орган опіки та піклування Оболонської районної державної адміністрації в м.Києві, про стягнення боргу та процентів за договором позики, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, неповнолітні ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_6, про визнання договору позики недійсним,--

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2013 року ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_7 про стягнення боргу та процентів за договором позики (а.с.2-4 т.1).

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 28 12.2011р. ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_7 договір позики і передав останньому готівкою суму грошових коштів у розмірі 1 920 000,00 грн. За умовами п.п.2.2. ст. 2 Договору позики термін повернення позики становить 12 місяців з моменту отримання коштів, тобто до 28.12.2012р., а підтвердженням остаточного розрахунку повинна бути розписка, яка написана позивачем особисто. ОСОБА_7 позику у строк, визначений договором, не повернув чим порушив умови укладеного між сторонами договору.

За клопотанням представника Позивача у судовому засіданні 18.07.2013р. (а.с.128-129 т.1) у зв'язку зі смертю відповідача (ОСОБА_7) в порядку ст. 37 ЦПК України до участі у справі залучено його правонаступників, які згідно матеріалів спадкової справи Першої Київської державної нотаріальної контори № 261/2013 щодо майна померлого ОСОБА_7, подали заяви про прийняття спадщини, а саме: - ОСОБА_2, ОСОБА_3, малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_6 (а.с.141 т.1).

За час розгляду справи ОСОБА_1 неодноразово змінював позовні вимоги (а.с.7-8 т.3, а.с.88-89 т.4, 194 т.6). У відповідності до останніх змін ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 на свою користь грошові кошти як борг згідно договору позики, укладеного 28.12.2011р., а саме: - 1 920 000,00 грн. як заборгованість згідно договору позики, - 288 000,00 грн. як 3% річних за користування коштами, - 33 177 600,00 грн. - як пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно п.п.3.2. договору від 28.12.2011р., а всього 33 657 600,00 грн. та судові витрати (а.с.194 т.6).

Представником ОСОБА_2 та ОСОБА_6 - ОСОБА_9 подано заперечення на позовну заяву про стягнення боргу та процентів за договорами позики (а.с.44-46 т.3), в яких зазначено, що вся родина підтримувала з ОСОБА_7 за час його життя гарні стосунки, останній розповідав про свої справи та частково доручав виконання різних доручень, що мали відношення до його роботи. Жодного разу померлий ОСОБА_7 не розповідав Відповідачам, що укладав з ОСОБА_1 зазначений Договір. Відповідачі жодного разу не бачили ОСОБА_1 в оточенні ОСОБА_7 та не знайшли в особистих записах, документах та мобільному телефоні даних та документів, що могли б свідчити про те, що вони були знайомі або мали робочі, особисті стосунки. Сам ОСОБА_1 жодного разу не намагався зв'язатись телефоном з ОСОБА_7, який після його смерті був увімкнений протягом усього часу, або з кимось із спадкоємців з вимогою погасити борг, термін оплати якого сплинув 28.12.2012р., вже після смерті Позичальника. Окрім того, померлий ретельно фіксував у своїх щоденних записах свої плани, витрати, кому він давав грошові кошти, кому зобов'язаний був повернути різні грошові суми, проте відсутня жодна інформація про наявність боргу відповідно до Договору у розмірі 1 920 000,00 грн. Тому, Відповідачі вважають, що такий Договір взагалі не мав місце та ОСОБА_7 такий договір не підписував за життя. Окрім цього, немає підтвердження передачі грошових коштів, відсутня чітка дата та місце їх видачі, що може свідчити про те, що Договір позики взагалі не було укладено.

У судовому засіданні 17.10.2013р. за клопотанням представника позивача (а.с.202 т.1) до участі у справі в якості третьої особи залучено Орган опіки та піклування Оболонської районної державної адміністрації в м. Києві в особі Служби у справах дітей Оболонської районної державної адміністрації в м. Києві (а.с.217-218 т.1).

У цьому ж судовому засіданні Відповідачем - ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, малолітні ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_6, про визнання недійсним Договору позики від 28.12.2011р. (справа № 761/26841/13-ц, провадження № 2/761/8658/2013) (а.с.203-204 т.1).

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 обґрунтовує фактично такими ж обставинами, які викладені і у запереченнях Відповідачів на первісний позов. Зокрема, ОСОБА_2 вказував на те, що за життя підтримував з батьком гарні стосунки, останній розповідав йому про свої справи та частково доручав виконання різних доручень, що мали відношення до його роботи. Жодного разу померлий ОСОБА_7 не розповідав ОСОБА_2, що укладав з ОСОБА_1 зазначений Договір. Окрім того, померлий ретельно фіксував у своїх щоденних записах свої плани, витрати, кому він давав грошові кошти, кому зобов'язаний був повернути різні грошові суми, проте відсутня жодна інформація про наявність боргу відповідно до Договору у розмірі 1 920 000,00 грн. Тому, Позивач за зустрічним позовом вважає, що такий Договір взагалі не мав місце та його батько такий договір не підписував за життя, відтак ОСОБА_2 просив визнати Договір позики від 28.12.2011р. недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2013р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 (справа № 761/26841/13-ц, провадження № 2/761/8658/2013) прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 (справа № 761/9319/13-ц, провадження № 2/761/4720/2013), справи об'єднано в одне провадження,а об'єднаній справі присвоєно №761/9319/13-ц, провадження № 2/761/4720/2013 (а.с.211-212 т.1).

17.10.2013р. представником ОСОБА_2 - ОСОБА_9 подано до суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи (а.с. 200-201 т.1). Ухвалою суду від 11.11.2013р. призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: - Чи виконаний підпис (рукописний текст (рукописні зразки) на договорі позики від 28.12.2011р. ОСОБА_7, чи іншою особою? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 761/9319/13-ц, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено (а.с.78-79 т.2).

У березні 2014 року на адресу суду вказана справа повернулась із експертної установи із висновком експертів від 07.03.2014р.(а.с. 181-190 т.2), в зв'язку з чим ухвалою суду від 19.03.2014р. відновлено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.192 т.2).

Під час розгляду справи, у судовому засіданні 21.05.2014р. представником позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_12 заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи іншого примірнику оригіналу Договору позики від 28.12.2011р., який наданий представником для приєднання до матеріалів справи (а.с.176 т.2, 220 т.2). Проведення експертизи представник позивача за первісним позовом - ОСОБА_12 просив доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Клопотання мотивоване тим, що при ознайомленні з матеріалами справи, було виявлено, що представником позивача за первісним позовом ОСОБА_13 було помилково надано для проведення експертного дослідження невірний примірник Договору позики від 28.12.2011 року, який був підписаний ОСОБА_7 не в присутності ОСОБА_1, що у свою чергу було виявлено останнім вже після надання висновку експертів, оскільки є дійсний договір позики від 28.12.2011р., за підписом ОСОБА_7, у зв'язку з чим Позивач просить призначити судову почеркознавчу експертизу на підставі вказаного договору (а.с.224-225 т.2).

Ухвалою суду від 04.06.2014р. за результатами розгляду клопотання, з урахуванням особистих пояснень позивача за первісним позовом ОСОБА_1 щодо наявності іншого примірнику договору, позиції сторони позивача за Зустрічним позовом щодо переліку питань, які необхідно поставити перед експертами, у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: - яким способом виконаний підпис від імені ОСОБА_7 у стовбці Позичальник в графі ОСОБА_7 у Договорі позики від 28 грудня 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с. 223 т.2)? - чи виконаний підпис від імені ОСОБА_7 у стовбці Позичальник в графі ОСОБА_7 у договорі позики від 28 грудня 2011 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - ОСОБА_7, чи іншою особою(а.с.223 т.2.)? - особою якої статі вчинений рукописний підпис у стовбці Позичальник в графі ОСОБА_7 у Договорі позики від 28 грудня 2011 року (а.с.223 т.2)? - до якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту у стовбці Позичальник в графі ОСОБА_7 у Договорі позики від 28 грудня 2011 року (а.с.223 т.2)? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, у розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 761/9319/13-ц, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено (а.с.235-237 т.2).

У жовтні 2014 року на адресу суду вказана справа повернулась із експертної установи із висновком експертів від 29.09.2014р. (а.с. 247-251 т.2), в зв'язку з чим ухвалою суду від 13.10.2014р. відновлено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.252 т.2).

Під час розгляду справи, у судовому засіданні 02.02.2015р. представником відповідачів за первісним позовом - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_14, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_9 заявлено клопотання про призначення судової технічної експертизи договору позики від 28.12.2011р. (а.с.64-65 т.3). Ухвалою суду від 02.02.2015р. у справі призначено судову технічну експертизу договору позики від 28.12.2011р. (а.с.223 т.2) на вирішення якої поставлено питання: - чи виконаний (надрукований) текст договору позики від 28.12.2011р. та підпис померлого ОСОБА_7 на договорі позики від 28.12.2011р. у різний проміжок часу? - у якій послідовності виконувались реквізити договору позики від 28.12.2011р.? - чи нанесений текст договору позики від 28.12.2011р. у той час, яким датовано даний документ ? - чи виготовлено рукописний текст - підпис ОСОБА_7 на договорі позики від 28.12.2011р. у той час, яким датовано документ? - чи виготовлено рукописний текст - підпис ОСОБА_7 на договорі позики від 28.12.2011р. у той час, яким датовано документ? - чи здійснювався на договір позики від 28.12.2011р. термічний чи хімічний вплив, що унеможливлює надання відповіді на питання поставлені під час даної експертизи? У зв'язку з призначенням експертизи витребувано у позивача - ОСОБА_1 оригінал Договору позики від 28.11.2011р., який направлявся на експертизу згідно ухвали суду від 04.06.2014р. (а.с.223т.2) та копія якого після повернення стороні позивача оригіналу, знаходиться на а.с.223 т.2. Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 761/9319/13-ц. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено (а.с.70-72 т.3).

У липні 2015 року на адресу суду вказана справа повернулась із експертної установи із висновком експертів від 17.07.2015р. (а.с.114-120т.3), в зв'язку з чим ухвалою суду від 23.07.2015р. відновлено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.121 т.3).

Відповідачами - ОСОБА_4, ОСОБА_5 від імені та в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_6, подано заперечення проти позовної заяви про стягнення боргу за договором позики (а.с.115-120 т.4), в яких зазначено, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною та безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. Таким чином, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг. Так, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Проте, Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 не надано доказів отримання ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 1 920 000,00 грн. за договором позики від 28.12.2011р. Водночас, спадкоємці боржника, за умови прийняття спадщини, є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину, але при цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку, тільки в тому випадку, якщо вони вчиненні позичальником за життя, інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати. ОСОБА_1 не зміг довести суду жодним документом, що він передав гроші ОСОБА_7 та укладав договір саме з ОСОБА_7, а тільки намагався ввести в оману суд, надавши аж три примірника договору позики від 28.12.2011р. Окрім того, ОСОБА_6 на підтвердження своїх заперечень через канцелярію суду надано додатки для приєднання до матеріалів справи (а.с.86-175 т.6).

21.12.2015р. через канцелярію суду відповідачка за первісним позовом ОСОБА_3 подала клопотання про призначення повторної судової технічної та почеркознавчої експертизи документа - договору позики від 28.12.2011р, на вирішення якої просила поставити такі питання: - Яким чином виконані підписи від імені ОСОБА_7 за допомогою технічних засобів чи пишучим приладом? - Чи виготовлено договір шляхом монтажу текстової частини та підпису за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки? - Чи викопано підпис, зображення якого міститься в договорі від дати 28.12.2011р зазначеної в договорі, ОСОБА_7? - Чи виконаний (надрукований) текст договору позики від 28.12.2011р. та підпис померлого ОСОБА_7 на договорі позики від 28.12.2011р. у різний проміжок часу? - У якій послідовності виконувались реквізити договору позики від 28.12.2011р.? - Чи нанесений текст договору позики від 28.12.2011р. у той час, яким датовано даний документ ? - Чи виготовлено рукописний текст - підпис ОСОБА_7 на договорі позики від 28.12.2011р. у той час, яким датовано документ ? - Чи виготовлено рукописний текст - підпис ОСОБА_1 на договорі позики від 28.12.2011р. у той час, яким датовано документ ? - Чи здійснювався на договір позики від 28.12.2011р. термічний чи хімічний вплив, коли і чим саме, що унеможливлює надання відповіді на питання поставлені під час даної експертизи? - Чи виготовлено наданий документ шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки? - Чи виконано підпис, зображення якого міститься в електрофотографічній копії документа, тією особою, від імені якої він зазначений? - Чи виконано рукописний текст чоловіком чи жінкою? - До якої вікової групи належить автор рукописного тексту, а саме підпису від імені ОСОБА_7 та підпису ОСОБА_1? - Чи виконано рукописний текст (підпис від імені ОСОБА_7 та підпису ОСОБА_1) в незвичайній обстановці (наприклад, на холоді, в незвичній для виконавця позі тощо), в незвичайному стані пишучого (хвороба, алкогольне або наркотичне сп'яніння, стан афекту та ін.)? - Чи виконана досліджувана рукопису підпис від імені ОСОБА_7 навмисно зміненим почерком, з наслідуванням до маловиработанному почерку, почерку конкретної особи, лівою рукою (якщо звично він пише правою)? - Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_7 з наслідуванням його почерку та підпису, від імені іншої особи? (а.с.185-189 т.3).

Ухвалою суду від 31.05.2016р. клопотання відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3 про призначення повторної судової технічної та почеркознавчої експертизи документа у справі, - залишено без задоволення (а.с.33-36 т.6).

У подальшому - 21.09.2016р. представником Позивача за первісним позовом ОСОБА_15 через канцелярію суду подано клопотання про призначення технічної експертизи документу, в якому він зазначив, що з метою усунення будь-яких сумнівів в автентичності та дійсності договору позики від 28.12.2011р. Позивач ОСОБА_1 надає згоду на застосування при експертному дослідженні методів, які можуть призвести до фізичного пошкодження документу. На вирішення експертів просив поставити питання: -Що було виконано раніше підпис у графі Позичальник чи текст договору позики від 28.12.2011р.? - Чи виконані текст договору позики від 28.12.2011р. та підписи на ньому - 28.12.2011р? (а.с.195 т.6).

Ухвалою суду від 09.11.2016р. у справі призначено додаткову судову технічну експертизу договору позики від 28.12.2011р. (а.с. 91 т.3), на вирішення якої поставлено питання: - чи виконаний (надрукований) текст договору позики від 28.12.2011р. та підпис померлого ОСОБА_7 на договорі позики від 28.12.2011р. у різний проміжок часу? - у якій послідовності виконувались реквізити договору позики від 28.12.2011р.? - що було виконано раніше підпис у графі Позичальник чи текст договору позики від 28.12.2011р.? - чи виконаний (нанесений) текст договору позики від 28.12.2011р. та підписи сторін на ньому у той час, яким датовано даний документ - 28.12.2011р.? - чи унеможливлюється надання відповіді на поставлені перед експертами питання тим, що досліджуваний договір позики від 28.12.2011р. піддавався впливу сторонньої рідини та термічному впливу з лицьової сторони аркушу, та чи впливає це в даному випадку на результати поставлених питань? Оригінал Договору позики від 28.12.2011р. знаходиться в матеріалах справи на аркуші справи №91 т.3. При проведенні експертного дослідження Позивач за первісним позовом - ОСОБА_1, який надав оригінал договору до суду, надає згоду на застосування при здійсненні дослідження методів, які можуть призвести до пошкодження цілісності документу, його структури та фізичної втрати. Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № справа №761/9319/13-ц. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено (а.с.226-228 т.6).

З огляду на те, що 16.02.2017р. на адресу суду повернулися матеріали цивільної справи № 761/9319/13-ц з висновком експерта від 09.02.2017р. (а.с.246-250 т.6, а.с.1 т.7), ухвалою суду від 20.02.2017р. відновлено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.03.2017р. (а.с.3 т.7).

В судовому засіданні представник Позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_15 уточнені позовні вимоги (а.с.194 т.6) підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Окрім того пояснив суду, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено 28.12.2011р. лише один договір позики, а не декілька як вказують відповідачі, проте є кілька його примірників, про що повідомлялось суду. Проти вимог зустрічного позову заперечив в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні.

Законний представник відповідачів за первісним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні проти первісного позову заперечила в повному обсязі та просила відмовити в його задоволенні, підтримала зустрічний позов та просила його задовольнити. Також наголошувала на тому, що сумнівним є те, щоб її колишній чоловік підписував кілька примірників договору.

При цьому, ОСОБА_6 подала суду письмові пояснення з приводу позовних вимог ОСОБА_1, в яких зазначила, зокрема, що строк подачі вимог по другому договору позики, який був наданий Позивачем на дослідження, сплинув 28.12.2013р., відтак кредитор позбавився свого права вимоги до спадкоємців боржника, водночас, без документа, який би підтверджував факт передачі грошей (розписка, акт прийому-передачі), неможливо довести факт існування у Позивача зазначеного грошового зобов'язання. Окрім того, позовні вимоги в частині нарахування пені є незаконними (а.с.16-20 т.7).

Відповідачі за первісним позовом - ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. ОСОБА_2 в березні 2016р. через канцелярію суду подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі на основі поданих Відповідачами за первісним позовом заперечень, висновків експертизи та викладеної позиції у зустрічній позовній заяві, проти первісного позову заперечив в повному обсязі та просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, позовні вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві, підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с.1 т.6).

Третя особа Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засіданні свого представника не направила, надіслала на адресу суду заяву, в якій просила розглядати справу за відсутності свого представника (а.с.216 т.6).

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились до розгляду справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28.12.2011р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 був укладений Договір позики, за умовами якого Позикодавець передав Позичальнику, а Позичальник прийняв у власність 1 920 000,00 грн. (яка є еквівалентом 240 000 доларів США) та зобов'язався їх повернути протягом 12 місяців (а.с.5 т.1, а.с. 176 т.2, а.с.220 т.2, а.с.223 т.2, а.с.91 т.3 оригінал).

Відповідно до ст. 2 Договору позики встановлено, що грошові кошти передані Позикодавцем Позичальнику до підписання даного Договору, підтвердження цього, є підписання сторонами цього договору. Термін повернення позики становить 12 місяців з моменту отримання коштів, тобто до 28.12.2012р. Підтвердженням повернення є розписка написана Позикодавцем про розрахунок з ним.

Статтею 3 Договору позики визначено, що, якщо Позичальник своєчасно не повертає суму позики, він зобов'язаний сплатити на вимогу Позикодавця суму боргу з урахуванням пені в розмірі 1% від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, про що 17.09.2012р. складено відповідний актовий запис № 18, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Виконавчим комітетом Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (а.с.22 т.1), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00011966926 від 30.03.2013р. (а.с.54 т.1) та Актовим записом про смерть № 18 від 17.09.2012р. (а.с.55 т.1).

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до положень статті 1218 ЦК України входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За загальним правилом у спадщину переходять усі цивільні права та обов'язки спадкодавця за винятком тих з них, які є невідчужуваними, нерозривно пов'язані з його особою, а відтак не здатні передаватися іншим суб'єктам.

Позикові зобов'язання не є зобов'язаннями, які нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, а отже вони також входять до складу спадщини на загальних підставах.

З матеріалів справи встановлено, що спадкоємцями померлого ОСОБА_7 є його діти - ОСОБА_3 (станом на час залучення в якості відповідача за первісним позовом мала прізвище: ОСОБА_3 , яке в подальшому протягом розгляду справи змінила на ОСОБА_3 , а 12.09.2014р. на ОСОБА_3 ) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.40-41 т.1, 187-188 т.1, 22 т.2, 183-184 т.3, 157 т.4. 158 т.4, 47-48 т.5), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 42 т.1) та неповнолітні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.44 т.1, 9 т.2, 145 т.4), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.43 т.1, 11 т.2, 146 т.4), від імені яких як законний представник діє їх мати ОСОБА_6 (ОСОБА_6), які у встановленому законодавством порядку прийняли спадщину після померлого батька шляхом подачі відповідних заяв до Першої київської державної нотаріальної контори 13.03.2013р. (а.с.31-33 т.1), за якими відкрито спадкову справу № 261/2013 (номер у спадковому реєстрі 54250681) щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 (а.с.39 т.1).

Відповідно до положень статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Частиною 2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

В судовому засіданні встановлено, що спадкоємці ОСОБА_7 не повідомили ОСОБА_1 про відкриття спадщини після смерті Позичальника, оскільки їм не було відомо про борг останнього за Договором позики від 28.12.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 дізнався про смерть ОСОБА_7 в процесі розгляду справи - 10.06.2013р. (а.с.23 т.1). У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори з вимогою кредитора від 02.09.2013р., в якій просив включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 2 114 400,00 грн., що складається з: 1 920 000,00 грн. - сума основного боргу за договором позики від 28.12.2011р., - 180 000,00 грн. - проценти за користування позикою в період з 28.12.2011р. по 28.03.2013р., 14 400,00 грн. - 3% річних за безпідставне користування чужими коштами, в спадкову масу та повідомити спадкоємців померлого ОСОБА_7 про наявність відповідної заборгованості перед ОСОБА_1 (а.с.190 т.1, 32-33 т.2, 167-168 т.4). Вказана вимога 06.09.2013р. направлена на адресу спадкоємців померлого ОСОБА_7: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, яка діє від імені малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.35 т.2, 170 т.4).

Таким чином, кредитор спадкодавця пред'явив вимогу до спадкоємців в межах строку, встановленого ч.2 ст.1281 ЦК України.

Судом встановлено, що вимоги позивача-кредитора відповідачами не виконані.

Відповідно до Правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18.09.2013р. (справа №6-63цс13) щодо застосування норм права, яка згідно з чинним цивільним процесуальним законодавством має ураховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Так, за своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (частина перша статті 207 ЦК України).

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

В даному випадку укладення 28.12.2011р. у письмовій формі договору позики між померлим ОСОБА_7 як Позичальником, та ОСОБА_1 як Позикодавцем, підтверджує факт передачі Позикодавцем грошової суми в сумі 1 920 000,00грн. Позичальнику та отримання останнім цих коштів з одночасним встановленням зобов'язання щодо їх повернення в строк до 28.12.2012р., що як наслідок породжує виникнення між сторонами такого договору правовідносин за договором позики, що не потребує додаткових доказів у вигляді складання сторонами договору розписок про отримання відповідних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 24.02.2016р. у справі №6-50цс16, від 18.01.2017р. у справі № 6-2789цс16.

Разом з тим, законний представник неповнолітніх Відповідачів ОСОБА_6 наполягала на тому, що в матеріалах справи існує три Договори позики від 28.12.2011р.- один, копія якого долучена до первісної позовної заяви, другий, оригінал якого вперше надавався стороною Позивача для направлення на почеркознавчу експертизу, та третій, який вдруге направлявся на почеркознавчу експертизу, що в подальшому може призвести до того, що сторона Позивача вкаже на існування трьох самостійних договорів позики.

Водночас, як пояснив представник Позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_15 28.12.2011р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено лише один договір позики, проте є декілька його примірників.

Матеріалами справи підтверджується те, що на експертне дослідження підпису Позичальника ОСОБА_7 направлялось два примірники договору позики, надані стороною Позивача за первісним позовом 1) а.с.176 , 220 т.2, 2) а.с.223 т.2 - копія, а.с. 91 т.3 - оригінал.

Згідно Висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 07.03.2014р. № 14426/14427/13-32 при дослідженні одного оригіналу примірника Договору позики від 28.12.2011р. (а.с.176, 220 т.2) встановлено, що підпис від імені ОСОБА_7 у стовбці Позичальник в графі ОСОБА_7 у договорі позики від 28.12.2011р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_7 у стовбці Позичальник в графі ОСОБА_7 у договорі позики від 28.12.2011р. укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, виконаний не ОСОБА_7, а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_7 (а.с.181-190 т.2).

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні при вирішення питання щодо призначення почеркознавчої експертизи другого примірника договору позики пояснив, зокрема, що з покійним ОСОБА_7 він був добре знайомий, але назватися його близьким другом не може, оскільки їх поєднували лише відносини щодо грошових коштів. У 2011р.ОСОБА_7 розповідав йому про те, що в районі Ірпеня чи Гостомеля є земля, яку необхідно розділити на ділянки, оформити та вчинити інші дії, в результаті яких вартість землі значно збільшиться і її можна буде продати саме як земельні ділянки за вигідну ціну. Для проведення вказаних дій ОСОБА_7 потрібні були грошові кошти і він запропонував йому прийняти участь в цій досить вигідній справі. Так в кінці 2011р., приблизно в останні дні грудня 2011р. до нього приїхав ОСОБА_7 з примірниками Договору позики і коли запропонував йому їх підписати, то він виявив, що Договір підписаний ОСОБА_7 завчасно. З огляду на те, що він не бачив, що це саме ОСОБА_7 підписав договір, то запропонував підписати з ним ще один примірник у присутності один одного. У ОСОБА_7 були ще й зайві примірники Договору позики без підписів.

За поясненнями Позивача ОСОБА_1 вони підписали з ОСОБА_7 ще примірники договору в присутності один одного.

Так, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи другого оригіналу примірника договору позики від 28.12.2011р. (а.с.223 т.2) висновком експертів від 29.09.2014р. № 7675/7676/14-32 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_7 у стовпці Позичальник в графі ОСОБА_7 у Договорів позики від 28.12.2011р., укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічним засобів. Підпис від імені ОСОБА_7 у стовпці Позичальник в графі ОСОБА_7 у Договорів позики від 28.12.2011р., укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, виконаний ОСОБА_7. Дослідження щодо встановлення статі та вікової належності виконавця підпису від імені ОСОБА_7 у стовпці Позичальник в графі ОСОБА_7 у Договорі позики від 28.12.2011р., укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не проводилось, оскільки у категоричній позитивній формі вирішено питання щодо особи виконавця цього підпису (а.с.247-251 т.2).

Згідно Висновку експертів від 17.07.2015р. № 3398?3400/15-34/3401/3402/15-33 за результатами проведення судової технічної експертизи другого оригіналу примірника Договору позики від 28.12.2011р. встановлено, що підпис від імені ОСОБА_7 у договорі позики від 28.12.2011р. виконаний кульковою ручкою, спорядженою пастою сіро-синього кольору. Підпис від імені ОСОБА_1 у договорі позики від 28.12.2011р. виконаний пишучою ручною, спорядженої чорнилом чорного кольору. Досліджуваний договір позики від 28.12.2011р. піддавався впливу сторонньої рідини та термічному впливу у напрямку з лицьової сторони аркушу, що призвело до штучного зістарювання документу. Зазначений сторонній вплив на досліджуваний документ, внаслідок зміни властивостей барвних речовин його реквізитів, може стати причиною неможливості надання відповіді на поставлені питання. Відповісти на питання ухвали у якій послідовності виконувались реквізити договору позики від 28.12.2011р.? не видається можливим у зв'язку з відсутністю дозволу судді на застосування таких методів, яка вологе копіювання та механічне зняття тонеру деяких штрихів друкованого тексту у досліджуваному документі. Відповісти на питання ухвали чи нанесений текст договору позики від 28.12.2011р. у той час, яким датовано даний документ не видається можливим у зв'язку з відсутністю впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення часу виконання друкованих текстів, виконаних з використанням друкуючого пристрою з лазерним способом друку. Відповісти на питання ухвали - чи виготовлено рукописний текст - підпис ОСОБА_1 на договорі позики від 28.12.2011р. у той час, яким датовано документ? не видається можливим у зв'язку з відсутністю в експертів впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення абсолютного часу нанесення штрихів рукописних записів та підписів, виконаних чорнилами. Питання - чи виготовлено рукописний текст - підпис ОСОБА_7 а на договорі позики від 28.12.2011р. у той час, яким датовано документ? не вирішувалось у зв'язку з тим, що суддею не надано письмовий дозвіл на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах. Відповісти на питання ухвали - чи виконаний (надрукований) текст договору позики від 28.12.2011р. та підпис померлого ОСОБА_7 на договорі позики від 28.12.2011р. у різний проміжок часу? не видається можливим у зв'язку з неможливістю встановити час нанесення друкованого тексту у договорі позики від 28.12.2011р. (а.с.114-120 т.3).

Щодо проведених у справі експертиз судом було заслухано пояснення експертів, які проводили експертизи, зокрема у судовому засіданні 31.05.2016р. пояснення експерта ОСОБА_19, яка проводила судову почеркознавчу експертизу (висновок від 29.09.2014р. №7675/7676/14-32) (а.с. 247-251 т.2), судового експерта Посільського О.О., який проводив судово-технічну експертизу (висновок експертів від 17.07.2015р. №3398-3400/15-34/3401/3402/15-33) (а.с.114-117 т.3), судових експертів Зайцева Д.В. та Гріненко Ж.Г., які також проводили судово-технічну експертизу (висновок від 17.07.2015р. - а.с. 114-117 т.3). Експерти, які проводили технічну експертизу, пояснили, зокрема, що для дослідження документу в частині питання: - у якій послідовності виконувались реквізити договору позики від 28.12.2011р.? були використані методи дослідження без пошкодження документу, оскільки дозвіл судом на застосуванні інших методик не надавався. Для того, щоб відстежити, що було нанесено першим текст чи підпис проводиться технічна експертиза документу, однак її можна провести тільки в тому випадку коли наявний дозвіл на вирізання штрихів рукописних записів у всіх наданих документах, проведення вологого копіювання та зняття штрихів тонеру у місцях перетинання тексту та підпису.

У подальшому під час розгляду справи стороною Позивача за первісним позовом було надано дозвіл на застосування методів під час проведення експертизи, які можуть призвести до пошкодження цілісності тексту Договору позики та заявлене клопотання про судово-технічну експертизу.

Відповідно до Висновку експерта від 09.02.2017р. № 20029/16-34/2091/2092/17-33 за результатами проведення судово-технічної експертизи третього примірника договору позики від 28.12.2011р., встановити час нанесення друкованого тексту у досліджуваному договорі позики від 28.12.2011р. та його відповідності зазначеному датуванню документу не видається за можливе у зв'язку із відсутністю впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення часу виконання друкованих текстів, виконаних з використанням друкуючого пристрою з лазерним способом друку. Встановити час виконання підпису від імені ОСОБА_7 у графі Позичальник у договорі позики від 28.12.2011р., а також встановити відповідність часу виконання цього підпису зазначеному датуванню документу не видається можливим по причині виявлення стороннього випливу на документ у вигляді дії рідини та/або температурного впливу, що могло бути наслідком неналежного зберігання документу або його штучним зістарюванням. Встановити час виконання підпису від імені ОСОБА_1 у графі Позикодавець у договорі позики від 28.12.2011р., а також встановити відповідність часу виконання цього підпису зазначеному датуванню документу не видається за можливе по причині відсутності у експертів впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення абсолютного часу нанесення штрихів рукописних записів та підписів, виконаних чорнилами. У досліджуваному договорі позики від 28.12.2011р. підпис від імені ОСОБА_7 в графі Позичальник , що виконаний кульковою ручкою, споряджений пастою сіро-синього кольору, був нанесений після виконання друкованого тексту. У досліджуваному договорі позики від 28.12.2011р. підпис від імені ОСОБА_1 в графі Позикодавець , що виконаних кульковою ручкою, спорядженою чорнилами чорного кольору, був нанесений після виконання друкованого тексту. Встановлений сторонній вплив на досліджуваний документ у вигляді дії рідини та/або температурного впливу, що могло бути наслідком неналежного зберігання документу або його штучним зістарюванням, та що ймовірно призвело до зміни властивостей барвних речовин його реквізитів, не виключає можливості ускладнення надання відповіді на поставлені питання або взагалі їх унеможливлює (а.с.246-250 т.6).

Вказані висновки експертів, які були надані при дослідженні другого оригіналу примірника Договору позики від 28.12.2011р., суд вважає належними і допустимими доказами і покладає їх в обґрунтування рішення, оскільки вони надані кваліфікованими і не заінтересованими у справі експертами, складенні з дотриманням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, з використанням науково-методичних рекомендацій та методик проведення такого виду експертиз. Належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.58-59 ЦПК України на підтвердження обставин, які б давали підстави визнати вказані експертні висновки необґрунтованими або поставити їх під сумнів, зокрема щодо підроблення підпису ОСОБА_7 на другому оригіналі примірника Договору позики від 28.12.2011р., вчинення навмисних дій ОСОБА_1 для зістарювання цього оригіналу примірника Договору позики від 28.12.2011р., що в подальшому унеможливило надання відповідей експертом на вказані питання тощо, відповідачами не надано та в судовому засіданні не здобуто.

Інших оригіналів примірників Договору позики від 28.12.2011р. суду сторонами надано не було, як і не здобуто доказів, що в один день сторонами укладалось три різні договори позики, а не один договір в декількох примірниках. Суд не володіє спеціальними знаннями, які б давали можливість визначитись щодо ідентичності чи не ідентичності примірників Договору в частині підписів сторін, а за змістом примірники Договору, які містяться в матеріалах справи, є ідентичними.

У сукупності з іншими доказами у справі суд вважає спроможними пояснення Позивача за первісним позовом про те, що фактично сторонами було підписано 28.12.2011р. декілька примірників, одного й того ж договору позики.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вимоги кредитора відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.

Отже, відповідачі як спадкоємці померлого позичальника, прийнявши спадщину, у силу ст. ст. 1281, 1282 ЦК України зобов'язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.

При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями. Такі ж роз'яснення викладені у п.32 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин .

Як встановлено судом, Позичальник ОСОБА_7 помер (ІНФОРМАЦІЯ_5) до того, як настав строк повернення позики (28.12.2012р.), а отже підстави для нарахування неустойки за даним договором після смерті Позичальника, а також 3% річних по ст.625 ЦК України, відсутні, фактично такі нарахування не пов'язані з особою позичальника, відтак не можуть присуджуватись до сплати спадкоємцями.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині стягнення з відповідачів 3% річних за користування коштами в сумі 288 000,00 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно п.п.3.2. договору позики від 28.12.2011р. в сумі 33 177 600,00 грн. - слід відмовити.

Щодо обсягу спадкового майна, прийнятого в спадщину спадкоємцями, та його вартості, судом встановлено, що 21.08.2013р. державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Праведником Н.О. видано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 9-1525 та № 9-1526 відповідно на 1\4 вкладів кожному з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими за станом на день отримання вкладів, що знаходяться у відділенні Академмістечко Київського ГРУ у ПАТ КБ Приватбанк відкриті: - 09.07.2012р. депозит, договір SAMDN01000727008605, рахунок НОМЕР_3, поточна сума без нарахування відсотків станом на 26.04.2013р. - 108 466,14 грн.; - 22.09.2011р. картка миттєва, договір SAMDN08000055667585, рахунок № НОМЕР_4, поточна сума - 1 671,08 грн.; - 02.12.2012р. договір SAMDN5400007091683, рахунок - № НОМЕР_5, поточна сума - 104,75 грн.; 02.12.2012р. договір - SAMDN54000070917207, рахунок НОМЕР_6, заборгованість клієнта перед банком складає 5 567,92 грн., який належав померлому на підставі довідки, виданої ПАТ Комерційний банк Приватбанк м. Дніпропетровська 26.04.2013р. № 20.1.0.0.0/7-20130422/2678 (а.с.14-15 т.2, 149-150 т.4).

На відповідну частку вказаного майна 02.09.2013р. державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Праведником Н.О. видано Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 9-1610 та № 9-1611 відповідно на 1\4 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.25-26 т.2, 160-161 т.4).

Відповідно до рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01.10.2014р. у справі № 367/5242/14-ц за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від імені якого діє мати ОСОБА_6, ОСОБА_5, від імені якої діє мати ОСОБА_6 до Першої Київської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції м. Києва, Гостомельської селищної ради про визнання права власності та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, яке набрало законної сили 13.10.2014р. (а.с.219-230 т.3, 63-86 т.5), за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 у рівних частинах визнано право власності на спадкове майно, яке складається із ряду земельних ділянок (прямо вказаних у рішенні суду за кожним зі спадкоємців), що розташовані у Київській області, Ірпінський регіон Гостомельська селищна рада.

Згідно рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 11.11.2013р. у справі № 654/4363/13-ц за позовом ОСОБА_6 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Рибальчанської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування, яке набрало законної сили 22.11.2013р. (а.с.231-233 т.3), фактично визнано за ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності за кожним на 1\4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_2 та 1\4 частину земельної ділянки, площею 0,2198 га, кадастровий номер НОМЕР_7 за адресою АДРЕСА_2.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17.08.2015р. у справі № 759/4841/15-ц за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Київської міської ради, третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 право власності на 1\4 частину за кожним: квартири АДРЕСА_1 загальною площею 119,0 кв.м. та машиномісця АДРЕСА_3 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 (а.с.246-248 т.5).

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.08.2016р. у справі № 654/2199/15-ц за позовом ОСОБА_6 діючої в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_24, Новофедорівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_24 до ОСОБА_6 діючої в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_25 про визнання особи добросовісним набувачем земельної ділянки та дачних будинків та визнання права власності на земельну ділянку та дачні будинки, визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування на 1\4 частину за кожним земельної ділянки, площею 0,200 га, по АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_8, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 відповідно до державного акту від 12.11.2007р. (а.с.186-187 т.6).

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що до складу спадщини після померлого ОСОБА_7 також входить: автомобіль Volkswagen Touareg, 2007р.в., номер кузова: НОМЕР_9, державний знак НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_7 18.01.2007р. (а.с.101 т.1), який представником ОСОБА_7 на підставі довіреності від 06.03.2013р. було знято з обліку для реалізації (а.с.5 т. 2, 141 т.4, 172 т.6), автомобіль Mitsubishi Pagero 3.5 IV, 2000р.в., номер шасі НОМЕР_10, зареєстрований за ОСОБА_7 (а.с.4 т.2, 140 т.4), земельні ділянки, розташовані в Київській області, Ірпінський регіон, Гостомельська сільська рада (а.с. 205-232 т.5), частка в Статутному капіталі ТОВ МЛИН-2 (код ЄДРПОУ 30543388) в розмірі 982,72 грн., що становить 13,28% статутного фонду та відповідає 13 голосам на Зборах учасників Товариства (а.с.184-202 т.4, 120-121 т.6), Приватного підприємства Зелений Світ-1 (код ЄДРПОУ 36400594) у розмірі 100, та Обслуговуючого кооперативу Садове товариство Куделя-2007 (код ЄДРПОУ 35170576 (а.с.119-121 т.6).

Згідно Звіту про експертну оцінку земельної ділянки, складеного ПП Експерт ВМ від 17.12.2015р., оціночна вартість земельної ділянки, загальною площею 0,2198га. кадастровий номер НОМЕР_7 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що надана у приватну власність ОСОБА_7 та розташована за адресою: АДРЕСА_2 становить 232 988,00 грн. (а.с.1-28 т.4), згідно звіту про незалежну оцінку майна, складеного ТОВ Інститут оціночних експертиз і права 18.12.2015р., ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівля, загальною площею 69,10 кв.м., що розташований в АДРЕСА_2 становить 113 600,00 грн. (а.с.29-52 т.4), згідно звіту про незалежну оцінку майна, складеного ТОВ Інститут оціночних експертиз і права 18.12.2015р. ринкова вартість машиномісця загальною площею 15,30 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5 становить 255 147,00 грн. (а.с.53-71 т.4), згідно звіту про незалежну оцінку майна, складеного ТОВ Інститут оціночних експертиз і права 18.12.2015р. ринкова вартість об'єкту інвестування (квартири) № 54, 11 поверх, секція № 3, по проспекту Перемоги, буд. 131 в м. Києві, загальною площею 118,18 кв.м., становить 2 281 689,00 грн. (а.с.72-87 т.4).

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що ОСОБА_7 до дати смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, а в подальшому його спадкоємці, які прийняли спадщину - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_4, від мені яких діє їх мати ОСОБА_6, не виконали зобов'язань Позичальника за договором позики від 28.12.2011р., укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 щодо повернення останньому суми позики у розмірі 1 920 000,00 грн., суд вважає, що заявлені Позивачем вимоги в частині стягнення на його користь з Відповідачів, як спадкоємців Позичальника, суми заборгованості є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 480 000,00грн. кожним, але в межах вартості майна отриманого кожним із спадкоємців у спадщину.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, про що судом зазначалось вище.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, малолітні ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_6, про визнання договору позики недійсним, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 8 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 9 листопада 2009 року, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Згідно ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Водночас, Позивачем за зустрічним позовом - ОСОБА_2 не доведено, що його батько ОСОБА_7 не підписував Договору позики від 28.12.2011р.

При цьому судом з наявних у матеріалах справи доказів було встановлено, що фактично між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено один Договір позики від 28.12.2011р., проте в декількох примірниках, ідентичних за змістом, один з яких підписано не ОСОБА_7, а іншою особою з ретельним наслідуванням його підпису, а інший примірник Договору позики - підписаний саме ОСОБА_7

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання Договору позики від 28.12.2011р. недійсним, оскільки відсутні докази недодержання сторонами вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, на момент вчинення правочину.

Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання Договору позики від 28.12.2011р. недійсним, - слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з Відповідачів на його користь боргу за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 480 000,00грн. з кожного, але в межах вартості майна отриманого кожним із спадкоємців у спадщину, з одночасною відмовою в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.

За ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з відповідачів на користь Позивача витрати по сплаті судового збору (3441,00 грн. - а.с.1 т.1) та витрати на проведення експертизи (3 108,00 грн. - а.с.245 т.2, 7 414,40 грн. - а.с.245 т.6) на загальну суму 13 963,40грн., тобто по 3 490,85грн. з кожного.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 612, 624, 625, 1046, 1048, 1049, 1218, 1220, 1216, 1216, 1231, 1268, 1269, 1281, 1282, 1296, 1297 ЦК України, з урахуванням Постанов Верховного Суду України від 11.11.2015р. у справі №6-1967цс15, від 24.02.2016р. у справі №6-50цс16, від 18.01.2017р. у справі № 6-2789цс16, п. 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , та керуючись ст.ст.10,11,60,169,179, 208, 209, 212-215, 218, 223-228, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_6, третя особа: Орган опіки та піклування Оболонської районної державної адміністрації в м.Києві, про стягнення боргу та процентів за договором позики, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 480 000,00грн. (чотириста вісімдесят тисяч гривень 00копійок), але в межах вартості майна отриманого в спадщину.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 480 000,00грн. (чотириста вісімдесят тисяч гривень 00копійок), але в межах вартості майна отриманого в спадщину.

Стягнути з ОСОБА_5, в інтересах якої діє її мати ОСОБА_6, на користь ОСОБА_1 борг за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 480 000,00грн. (чотириста вісімдесят тисяч гривень 00копійок), але в межах вартості майна отриманого в спадщину.

Стягнути з ОСОБА_4 в інтересах якого діє його мати ОСОБА_6, на користь ОСОБА_1 борг за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 480 000,00грн. (чотириста вісімдесят тисяч гривень 00копійок), але в межах вартості майна отриманого в спадщину.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_6, на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору і витрат на проведення експертизи, на загальну суму 13 963,40грн., тобто по 3 490,85грн. з кожного.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_6, про визнання договору позики недійсним,- залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: