Постанова

від 23.03.2017 по справі 826/16988/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16988/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

пр-к апелянта Воєводін Р.І.

пр-к позивача Долженко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС КОРД" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС КОРД", звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20 жовтня 2016року № 115 Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС КОРД" (ІПН платника ПДВ 398725426599, код ЄДРПОУ 39872543);

- зобов'язати державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС КОРД" (ІПН платника ПДВ 398725426599, код ЄДРПОУ 39872543) платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС КОРД" (ІПН платника ПДВ 398725426599, код ЄДРПОУ 39872543) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на 20.10.2016 - до прийняття рішення від 20 жовтня 2016року № 115 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року позов задоволено частково:

- скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 20.10.2016 року №115;

- зобов'язано Державну фіскальну службу України поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС КОРД" (ІПН платника ПДВ 398725426599, код ЄДРПОУ 39872543) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на 20.10.2016 - до моменту набрання судовим рішенням чинності.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині зобов'язання поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС КОРД" в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) відповідач, Державна фіскальна служба України, подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог до ДФС України відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 жовтня 2016 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення № 115, "Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС КОРД", відповідно до п.п. "г" п.184.1 ст.184 ПК України, особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС КОРД". Також, суд першої інстанції вважав наявними підстави зобов'язати Державну фіскальну службу України поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки, оскільки порушені права позивача щодо неприйняття електронних податкових документів з дня анулювання реєстрації - 20.10.2016 р. підлягають поновленню.

Рішення суду в частині визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20 жовтня 2016року № 115 Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС КОРД" апелянтом не оскаржується.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглядаючи справу в межах апеляційної скарги та надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зважає на наступне.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи було запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ (п. 35 підр. 2 розд. XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону № 71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 ПК України, а порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 569, рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Відповідно до п. 2001.1. ст. 2001 Податкового кодексу України, зокрема система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначений Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422. (далі - Порядок № 422).

Відповідно до положень Розділу 1 вказаного Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Пунктом 1 Розділу 2 Порядку № 422 передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Постійними реквізитами ІКП є: податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта); код виду бюджету; код класифікації доходів бюджету / технологічний код класифікації єдиного внеску; дата відкриття ІКП; дата закриття ІКП; код області (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь), району та органу ДФС, в якому відкрита ІКП. Змінними реквізитами ІКП є: дата здійснення облікової операції; код облікової операції; сума за обліковою операцією.

Якщо платника не включено/виключено з реєстру платників податку на додану вартість або реєстру платників єдиного податку, то ІКП за відповідним податком присвоюється ознака платник відсутній в реєстрі .

Натомість, згідно з ч. 2 п. 1 розділу II Порядку № 422, ІКП з податку на додану вартість та єдиного податку відкривається новоствореному платнику після включення до реєстру платників податку на додану вартість або реєстру платників єдиного податку.

В силу вимог Розділу V Анулювання реєстрації платників податку на додану вартість Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130, реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється; якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ; якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту в пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу; якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

Разом з тим, не вбачається, що відповідачем в даному випадку були порушені права позивача, не свідчить про наявність права, яке підлягає захисту, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, а не ймовірно порушене у майбутньому.

Визначена позивачем позовна вимога спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду даної справи не були порушені.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є передчасними та не підлягають задоволенню.

Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції в частині, що оскаржується апелянтам та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанова суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року - скасувати в частині зобов'язання Державну фіскальну службу України поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС КОРД" (ІПН платника ПДВ 398725426599, код ЄДРПОУ 39872543) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на 20.10.2016 - до моменту набрання судовим рішенням чинності - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 23.03.2017.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.