Постанова

від 07.03.2017 по справі 826/19283/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2017 року № 826/19283/16

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А., за участю секретаря судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників сторін:

від позивача Сухенко М.В.,

від відповідача Перепелюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Брайтмедіа до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.03.2016 року,

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.03.2017 року в 11 год. 18хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Брайтмедіа з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001251404; №0001261404; №0001281404 від 29.03.2016 року, прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

В обґрунтування позову зазначив, що 29 березня 2016 року Головним управлінням ДФС у м. Києві винесені податкові повідомлення - рішення №0001251404, №0001261404 та №0001281404, у відповідності до яких ТОВ Брайтмедіа було зменшено від'ємне значення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 979 716,00 грн., донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж - 3 164 931,00 грн.; за штрафними санкціями - 791 233,00 грн., загальну суму 3 956 164,00 грн., а також донараховано зобов'язання з податку на прибуток підприємств основний платіж - 3 730 183,00 грн., за штрафними санкціями - 932 546,00 грн., загальну суму - 4 662 729,00 грн.

Податкові повідомлення - рішення винесені Відповідачем на підставі Акту №16/26-15-14-04-04 від 15.03.2016 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтмедіа (код за ЄДРПОУ 35647216) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні фінансово - господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ БТС ІНВЕСТ (ідентифікаційний код 39473471) за період 01.12.2014 року по 31.12.2014 року, ТОВ САЛЕТ (ідентифікаційний код 39521671) за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, ТОВ ПРОФПІДРЯД (ідентифікаційний код 39596478) за період 01.03.2015 року по 31.03.2015 року, ТОВ АНІАН (ідентифікаційний код 39643482), за період з 01.04.2015 року по 01.04.2015 року, ТОВ ВЕТАВІЯ (ідентифікаційний код 39710663) за період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року та ТОВ ЛАТЕЛЬ (ідентифікаційний код 39791281) за період з 01.07.2015 року по 31.07.2015 року. (Далі - Акт перевірки)

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями №0001251404, №0001261404 та №0001281404 від 29.03.2016 року Позивач, як зазначено у позові, звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України від 08.04.2016 року.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 03.06.2016 року №12276/6/99-99-11-01-01-25 скарга ТОВ Брайтмедіа залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення №0001251404, №0001261404 та №0001281404 від 29.03.2016 року - без змін.

Позивач вважає акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтмедіа та податкові повідомлення - рішення незаконними та необґрунтованими, з наступних підстав:

Як зазначає Позивач, ТОВ Брайтмедіа були проведені господарські операції по взаємовідносинах з вищевказаними товариствами, при цьому, податкові накладні, видані його контрагентами були заповнені відповідно до Порядку заповнення податкової накладної та Податкового кодексу України.

Також, позивач у своєму позові вказує на те, що останнім було вжито усіх необхідних заходів щодо перевірки факту реєстрації контрагентів згідно чинного законодавства України, як платників податку на додану вартість. Доказом факту реєстрації контрагентів, як платників податку, як зазначено у позові, є інформація, яка містилася на офіційному сайті контролюючого органу.

Позивач вказує на те, що повноваженнями щодо дослідження питання дійсності установчих документів юридичних осіб - контрагентів, наявності в них мети займатися підприємницькою діяльністю наділені контролюючі органи, тому, на думку Позивача, контролюючий орган під час реєстрації контрагентів, як платників податку на додану вартість та під час видачі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість повинний був вжити всіх заходів щодо перевірки контрагента та його засновників.

У позові зазначено, що висновки про порушення ТОВ Брайтмедіа вимог податкового законодавства, ґрунтується на аналізі господарської діяльності контрагентів останнього, що, на думку Позивача, не дає достатніх підстав для висновку про не встановлення реальності господарської операції, оскільки невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідальність особи має індивідуальний характер та до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.

Крім того, Позивач у позові вказує, що між ним та ТОВ БТС ІНВЕСТ укладено договір №1/12-14 від 01.12.2014 року; ТОВ САЛЕТ укладено договір №8/12-14 від 28.11.2014 р.; ТОВ ПРОФПІДРЯД укладено договір № ЕХ6674 від 27.01.2015 року; ТОВ АНІАН укладено договір №ЕХ2703-2 від 27.03.2015 року; ТОВ ВЕТАВІЯ укладено договір №ЕХ2804-15 від 28.04.2015 року; ТОВ ЛАТЕЛЬ укладено договір №ЕХ2906-15 від 29.06.2015 року, відповідно до умов яких вищевказані товариства (контрагенти позивача) надали ТОВ Брайтмедіа послуги з розміщення реклами послуг, на зовнішніх носіях реклами - рідкокристалічних моніторах, розташованих на вулицях в великих містах України у період грудень 2014 року; січень 2015 року; лютий - березень 2015 року; квітень 2015 року; травень 2015 року; липень 2015 року; . Вказані дії здійснювалися з метою привернути увагу та розвинути лояльність з боку потенційних замовників до ТОВ Брайтмедіа і послуг, які воно надає, а також спонукання потенційних замовників до придбання рекламних послуг саме у ТОВ Брайтмедіа , тобто, як вказує Позивач, реклама власних товарів, робіт, послуг безпосередньо пов'язана з його господарською діяльністю.

Тому, Позивач вважає, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), витрати на придбання яких включається до складу валових витрат та на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі .

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у позовній заяві, а також підтримавши доводи, викладені у додаткових письмових поясненнях до позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив у їх задоволенні відмовити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Брайтмедіа зареєстровано, як юридична особа Головним управлінням юстиції у м. Києві 13.12.2007 року за № 10741020000028146, види діяльності 18.20 Тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення; 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 73.11 Рекламні агентства, 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, 73.20 Дослідженням кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, що підтверджується наданою суду копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №10001222403.

У п. 4.3. Статуту ТОВ Брайтмедіа (ідентифікаційний код 35647216) наданий перелік основних видів діяльності ТОВ Брайтмедіа .

Крім того, у судовому засіданні встановлено та проти чого не заперечували сторони під час розгляду справи, що ТОВ Брайтмедіа взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 17.12.2007 року за №31598 та станом на момент підписання й винесення податкових повідомлень - рішень перебуває на обліку у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як передбачено абз. 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до наданої суду копії Акту №16/26-15-14-00 від 15.03.2016 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Брайтмедіа (код 35647216) з питання правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні фінансово - господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ Бтс Інвест (код 39473471) за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року, ТОВ Салет (код 39521671) за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, з ТОВ Профпідряд (код 39596478) за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року, з ТОВ Аніан (код 39643482) за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року, з ТОВ Ветавія (код 39710663) за період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року та з ТОВ Латель (код 39791281) за період з 01.07.2015 року по 31.07.2015 року, під час проведення перевірки головним державним ревізором - інспектором Головного управління ДФС у м. Києві встановлені наступні порушення ТОВ Брайтмедіа :

- п.п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на загальну суму 675 461 грн.

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст.. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 3 054 722 грн.;

- п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3 164 931 грн., а саме: за грудень 2014 року на суму 750513 грн, за січень 2015 року на суму 525 254 грн, за березень 2015 року на 831 888 грн., за лютий 2015 року на суму 142 747 грн, за квітень 2015 року 366 959 грн., за травень 2015 року на суму 164 335 грн., за червень 2015 року на суму 199 594 грн., за липень 2015 року на суму 183 641 грн., та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на загальну суму 979 716 грн.

На підставі висновків вказаного акту, як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві 29 березня 2016 року винесені наступні податкові повідомлення - рішення:

№ 0001251404, яким Позивачу за порушення п.п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України) за 2014 рік та за порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст.. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України за 2015 рік збільшено суму грошового зобов'язання за платежем П-К на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 4 662 729,00 грн., з яких: збільшення податкового зобов'язання складає 3 730 183 грн. та за штрафними санкціями - 932 546 грн.

№0001261404, яким Позивачу за порушення п.198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3 956 164,00 грн., з яких: збільшення за податковими зобов'язаннями складає 3 164 931 грн., за штрафними санкціями - 791 233 грн.

№0001281404, яким Позивачу за порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України та за зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 979 716 грн.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки від 15.03.2016 року та наданих Відповідачем заперечень, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на обставинах безтоварності господарських операцій ТОВ Брайтмедіа з ТОВ БТС ІНВЕСТ , ТОВ САЛЕТ , ТОВ ПРОФПІДРЯД , ТОВ АНІАН , ТОВ ВЕТАВІЯ , ТОВ ЛАТЕЛЬ внаслідок фіктивності останніх, а статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний, як зазначено у запереченнях проти позову, з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ Брайтмедіа з метою привернути увагу та розвинути лояльність з боку потенційних замовників до останнього і послуг, які Позивач надає, а також спонукання потенційних замовників до придбання рекламних послуг саме у нього було укладено наступні договори про надання рекламних послуг:

1. 01 грудня 2014 року ТОВ Брайтмедіа (Замовник) уклало Договір № 1/12-14 з ТОВ БТС ІНВЕСТ (Виконавець), відповідно до умов якого Виконавець взяв на себе зобов`язання надавати Замовникові послуги з проведення рекламних кампаній Замовника та/або клієнта Замовника відповідно до погоджених Сторонами Додатків до цього Договору. (п. 2.1)

Пунктом 1.4 та пунктом 1.5 Договору визначено термін Рекламна кампанія - розміщення (трансляція) матеріалів на рекламо носіях впродовж певного періоду часу, а також технічне обслуговування Рекламоносіїв протягом вказаного періоду. Медіа - план - план трансляції Рекламних матеріалів Замовника протягом обумовленого Сторонами терміну Рекламної кампанії, який є додатком до цього Договору.

Пунктом 6 Договору передбачені умови оплати послуг і порядок розрахунків.

Термін дії Договору встановлений з моменту підписання цього Договору Сторонами і діє до 31 грудня 2015 року. (п.п. 16.1 Договору);

2. 28 листопада 2014 року ТОВ Брайтмедіа (Замовник) уклало Договір № 8/12-14 з ТОВ САЛЕТ (Виконавець), відповідно до умов якого Виконавець взяв на себе зобов`язання надавати Замовникові послуги з проведення рекламних кампаній Замовника та/або клієнта Замовника відповідно до погоджених Сторонами Додатків до цього Договору. (п. 2.1)

Пунктом 1.4 та пунктом 1.5 Договору визначено термін Рекламна кампанія - розміщення (трансляція) матеріалів на рекламо носіях впродовж певного періоду часу, а також технічне обслуговування Рекламоносіїв протягом вказаного періоду. Медіа - план - план трансляції Рекламних матеріалів Замовника протягом обумовленого Сторонами терміну Рекламної кампанії, який є додатком до цього Договору.

Пунктом 6 Договору передбачені умови оплати послуг і порядок розрахунків.

Термін дії Договору встановлений з моменту підписання цього Договору Сторонами і діє до 31 грудня 2015 року. (п.п. 16.1 Договору);

3. 27 січня 2015 року ТОВ Брайтмедіа (Замовник) уклало Договір № ЕХ6674 про надання рекламних послуг з ТОВ ПРОФПІДРЯД (Виконавець), відповідно до умов якого Виконавець взяв на себе зобов`язання надавати Замовникові послуги з проведення рекламних кампаній Замовника та/або клієнта Замовника відповідно до погоджених Сторонами Додатків до цього Договору. (п. 2.1)

Пунктом 1.4 та пунктом 1.5 Договору визначено термін Рекламна кампанія - розміщення (трансляція) матеріалів на рекламо носіях впродовж певного періоду часу, а також технічне обслуговування Рекламоносіїв протягом вказаного періоду. Медіа - план - план трансляції Рекламних матеріалів Замовника протягом обумовленого Сторонами терміну Рекламної кампанії, який є додатком до цього Договору.

Пунктом 6 Договору передбачені умови оплати послуг і порядок розрахунків.

Термін дії Договору встановлений з моменту підписання цього Договору Сторонами і діє до 31 грудня 2015 року. (п.п. 16.1 Договору);

4. 27 березня 2015 року ТОВ Брайтмедіа (Замовник) уклало Договір № ЕХ2703-2 про надання рекламних послуг з ТОВ АНІАН (Виконавець), відповідно до умов якого Виконавець взяв на себе зобов`язання надавати Замовникові послуги з проведення рекламних кампаній Замовника та/або клієнта Замовника відповідно до погоджених Сторонами Додатків до цього Договору. (п. 2.1)

Пунктом 1.4 та пунктом 1.5 Договору визначено термін Рекламна кампанія - розміщення (трансляція) матеріалів на рекламоносіях впродовж певного періоду часу, а також технічне обслуговування Рекламоносіїв протягом вказаного періоду. Медіа - план - план трансляції Рекламних матеріалів Замовника протягом обумовленого Сторонами терміну Рекламної кампанії, який є додатком до цього Договору.

Пунктом 6 Договору передбачені умови оплати послуг і порядок розрахунків.

Термін дії Договору встановлений з моменту підписання цього Договору Сторонами і діє до 31 грудня 2015 року. (п.п. 16.1 Договору);

5. 28 квітня 2015 року ТОВ Брайтмедіа (Замовник) уклало Договір № ЕХ2804-15 про надання рекламних послуг з ТОВ ВЕТАВІЯ (Виконавець), відповідно до умов якого Виконавець взяв на себе зобов`язання надавати Замовникові послуги з проведення рекламних кампаній Замовника та/або клієнта Замовника відповідно до погоджених Сторонами Додатків до цього Договору. (п. 2.1)

Пунктом 1.4 та пунктом 1.5 Договору визначено термін Рекламна кампанія - розміщення (трансляція) матеріалів на рекламоносіях впродовж певного періоду часу, а також технічне обслуговування Рекламоносіїв протягом вказаного періоду. Медіа - план - план трансляції Рекламних матеріалів Замовника протягом обумовленого Сторонами терміну Рекламної кампанії, який є додатком до цього Договору.

Пунктом 6 Договору передбачені умови оплати послуг і порядок розрахунків.

Термін дії Договору встановлений з моменту підписання цього Договору Сторонами і діє до 31 грудня 2015 року. (п.п. 16.1 Договору);

6. 29 червня 2015 року ТОВ Брайтмедіа (Замовник) уклало Договір № ЕХ2906-15 про надання рекламних послуг з ТОВ ЛАТЕЛЬ (Виконавець), відповідно до умов якого Виконавець взяв на себе зобов`язання надавати Замовникові послуги з проведення рекламних кампаній Замовника та/або клієнта Замовника відповідно до погоджених Сторонами Додатків до цього Договору. (п. 2.1)

Пунктом 1.4 та пунктом 1.5 Договору визначено термін Рекламна кампанія - розміщення (трансляція) матеріалів на рекламо носіях впродовж певного періоду часу, а також технічне обслуговування Рекламоносіїв протягом вказаного періоду. Медіа - план - план трансляції Рекламних матеріалів Замовника протягом обумовленого Сторонами терміну Рекламної кампанії, який є додатком до цього Договору.

Пунктом 6 Договору передбачені умови оплати послуг і порядок розрахунків.

Термін дії Договору встановлений з моменту підписання цього Договору Сторонами і діє до 31 грудня 2015 року. (п.п. 16.1 Договору).

На підтвердження належного та фактичного виконання договорів господарських зобов'язань позивачем до матеріалів справи долучено копії: актів прийому передачі рекламних матеріалів, рекламний ролик на носії інформації, додатки до договорів, медіа плани рекламної кампанії на відеобордах України, фото відеобордів, на яких розміщалися рекламні матеріали, податкові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), акти надання послуг, платіжні доручення, податкові накладні та квитанції до них, картки рахунки з контрагентами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про рекламу реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Виходячи з даного визначення, метою реклами є по-перше, нормування обізнаності споживачів реклами щодо таких особи чи товару (роботи, послуг), по буте - підтримання обізнаності споживачів реклами та їх інтересу щодо таких особи чи товару робіт, послуг). Таким чином, навіть у разі, якщо проведена рекламна кампанія не призведе до збільшення кількості безпосередніх покупців продукції підприємств, вона сприяє обізнаності кінцевих споживачів про особу та/або її товари (роботи, послуги), та сприяє підтриманню інтересу кінцевих споживачів щодо особи та/або її товарів (робіт, послуг), отже ефект від реклами також вважається досягнутим.

Тобто, реклама власних товарів, робіт, послуг безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю ТОВ БРАЙТМЕДІА .

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У відповідності до статті 1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що у бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Крім того, згідно з ч.ч. 1,2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що

дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Склад витрат та порядок їх визнання у перевірений контролюючим органом період визначався положеннями статті 138 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Абзацом 1 п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Тобто, суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, оскільки діючим законодавством іншого не передбачено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем документально підтверджено фактичне надання рекламних послуг останньому його контрагентами, за наслідками яких відбулися реальні зміни майнового стану позивача, тобто позивачем у судовому засіданні доведено реальність та товарність господарських операцій між ним та його контрагентами, у зв'язку з чим в нього виникло право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з вказаними підприємствами - контрагентами ТОВ Брайтмедіа .

Крім того, суд звертає увагу на те, що факт наявності досудового розслідування та проведеного допиту осіб не може свідчити про фіктивність правочину та відсутність господарських операцій, та не позбавляє правового значення виданих за цими операціями первинних документів.

Факт відсутності у позивача документів, що підтверджують право контрагентів ТОВ Брайтмедіа користуватися відеобордами, дозволів на розміщення реклами, договорів оренди рекламних площ також не є доказом ненадання рекламних послуг, оскільки, такі документи не визнані обов'язковими первинними звітними документами, що визначають право платника податків на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а також обов'язок передачі таких документів позивачу контрагентом не передбачений умовами договору і не визначений законодавством.

Крім того, у комерційній діяльності виконання робіт та послуг не завжди вимагає наявності задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от - на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо); до того ж Відповідачем не доведено неможливості виконання робіт/послуг контрагентами позивача, наявними у них силами та засобами, з урахуванням видів та обсягів виконаних робіт.

Стосовно посилання Відповідача на наявність вироку Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2015 року по справі №757/444864/15-к, винесеного стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України та наявність вироку Іванківського районного суду Київської області від 06.07.2015 року по справі №366/1623/15-к щодо ОСОБА_3 за обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України суд вважає за необхідне зазначити наступне:

У відповідності до положень ст.. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Тобто, платник податку несе індивідуальну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку, чинним законодавством не передбачено автоматичного поширення такої відповідальності на третіх осіб або на контрагентів платника податку.

Згідно з позицією Верховного Суду України (викладеної ним, зокрема, у постанові від 05 березня 2012 року у справі за позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень, а також у постанові від 22 вересня 2015 року у справі за позовом ТОВ Фоззі-Фуд до ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень) документи, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, що виключає можливість формування даних податкового обліку на підставі таких документів.

Однак, під час розгляду вказаної адміністративної справи Відповідачем не доведено належним чином існування вказаних обставин, особи, які заперечують свою причетність до діяльності юридичної особи, можуть мати особисту зацікавленість у неподанні відомостей, необхідних для податкового контролю. Крім того, суд звертає увагу на те, що Відповідачем не спростовується факт наявності відомостей про реєстрацію контрагентів Позивача згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (актуальними на час виконання спірних операцій), а також не заперечується факт того, що відомості про вищевказаних осіб, стосовно яких було винесено обвинувальні вироки мали статус директорів ТОВ ПРОФПІДРЯД та ТОВ САЛЕТ відповідно.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що факт порушення контрагентами Позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо відповідач доведе, що ТОВ Брайтмедіа на момент укладення договорів про надання рекламних послуг діяв без належної обережності, йому було відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Однак, таких доказів Відповідач суду не надав.

Крім того, суд приходить до висновку, що посилання Відповідача на наявність висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 20.02.2017 року, яка була проведена в рамках досудового розслідування кримінального провадження №3201510007000100 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України стосовно посадових осіб ТОВ Брайтмедіа , є безпідставним, оскільки належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві та обов'язковим для адміністративного суду є вирок суду у кримінальному провадженні, а не матеріали досудового розслідування.

Також, суд звертає увагу на те, що посилання відповідача на обов'язок Позивача перевірити свого контрагента та його засновників на предмет реальних намірів створення юридичної особи, наявності мети займатися підприємницькою діяльністю, а також перевірити на предмет дійсності установчих документів перед початком ведення із ним будь - яких господарських операцій є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України.

Тобто, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Частинами 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого рішення.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що Відповідачем не доведено під час розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень № 0001251404, № 0001261404, № 0001281404 від 29.03.2016 року, а тому позовні вимоги ТОВ Брайтмедіа є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 143 979,14 грн.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 122,158 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Брайтмедіа - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001251404 від 29.03.2016 року, №0001261404 від 29.03.2016 року, №0001281404 від 29.03.2016 року, прийняті Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Брайтмедіа (ідентифікаційний код 35647216) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 143 979 (сто сорок три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 14 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції в порядку та строки,

Суддя І.А. Качур