Постанова

від 22.03.2017 по справі 925/706/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2017 р. Справа№ 925/706/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Калатай Н.Ф.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.

від позивача - Малишева А.А., довіреність №545 від 22.06.2016 року,

від відповідача - Сливенко Н.Г., довіреність №б/н від 30.12.2016 року,

Тарасковська О.В., довіреність №б/н від 29.12.2016 року,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В. Метал Сервіс"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2016р.

у справі №925/706/16 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В. Метал Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальності "Гарант Внешторг"

про стягнення 69403,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.В.Метал Сервіс" у червні 2016 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Внешторг" про стягнення 69 403,64 грн., з яких 63 679,45 грн. основний борг, 5 358,82 грн. пені, 365,37 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.07.2016 року у справі №925/706/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 21.11.2016, рішення Господарського суду міста Києва скасував, позов задовольнив.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2017 року у справі №925/706/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 року скасовано на підставі п. 2 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України. Справу направлено до Київського апеляційного господарського суду для розгляду в іншому судовому складі.

15.02.2017 року до відділу канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/706/16.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2017 року для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В. Метал Сервіс" сформовано колегію суддів головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 року у справі №925/706/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В. Метал Сервіс" на рішення господарського суду Черкаської області від 12.07.2016 року у справі №925/706/16 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.03.2017 року.

16.03.2017 року від позивача через відділ канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції.

У вказаному клопотанні позивач просить забезпечити проведення судового засідання у справі №927/706/16 в режимі відеоконференції у Господарському суді Рівненської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В. Метал Сервіс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Господарському суду Рівненської області забезпечити проведення відеоконференції 22.03.2017 року о 10 год. 30 хв. у приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: 33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26-А.

22.03.2017 року від відповідача через відділ канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення.

В судовому засіданні 22.03.2017 року позивач надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційну скаргу. Відповідач надав усні пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач вказує, що 04.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Внешторг" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.В. Метал Сервіс" (перевізник) укладено договір №01-2016-12 на здійснення вантажних перевезень в міжнародному сполученні. (а.с. 8-9). (договір не підписаний з боку відповідача).

Відповідно до п. 1.1. договору, даний договір встановлює порядок взаємовідносин, які виникають між замовником та перевізником при здійсненні перевезень вантажу в міжнародному сполученні

Також, як зазначає позивач у період з 08.02.2016 року по 15.02.2016 року, на підставі заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Внешторг" №Я-11-2016 от 04.02.2016 року (а.с. 13), Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.В.Метал Сервіс" здійснено перевезення вантажу за маршрутом Double A Alizay, Zoning Industriel du Clos Pre, 27460, Alizay, France - м. Київ, вул. Магнітогорська, 3А, що на думку позивача підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR серія А№161048 (а.с. 12).

В матеріалах справи наявний Акт №ФУ-02 здачі-прийняття робіт (надання послуг), який не підписаний ні відповідачем, ні експедитором (а.с. 10).

Також, в матеріалах справи наявний рахунок - фактура №ФУ-02 від 19.02.2016 року на суму 63 679, 45 грн. (а.с. 11).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті за послуги з перевезення вантажу, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості відповідача у розмірі 63 679, 45 грн. Також, позивач просив стягнути з відповідача 5 358, 82 грн. пені та 365, 37 грн. 3% річних.

Отже, колегія суддів дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами своїх позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1. ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Відтак, аналізуючи вище вказане, належними та допустимими доказами заявлених позовних вимог позивача можуть бути договір на здійснення перевезення, заявка на здійснення перевезення, товарна транспортна накладна та акт здачі-прийняття робіт.

Проте, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували вимоги повивача.

Позивачем надано договір №01-2016-12 на здійснення вантажних перевезень в міжнародному сполученні від 04.02.2016 року, яки не підписаний з боку відповідача, що не можу бути належним доказом. (а.с. 8-9).

Заявка на здійснення перевезення в міжнародному сполученні №Я-11-2016 від 04.02.2016 року (а.с. 13) містить вимогу місце поставки - м. Київ, вул. Магнітогорська, 3-А.

Матеріали справи містять копії товарно-транспортних накладних CMR серія А№161048 (а.с. 12, 66) в яких вказано, що одержувач товару є ТОВ Імпап , а товар доставлено у м. Дніпропетровськ. Тобто сторона, яка взагалі не є стороною договору на який посилається позивач та не вказана у заявці на здійснення міжнародного перевезення.

Також, в матеріалах справи відсутній підписаний між сторонами акт здачі-прийняття робіт.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи надані позивачем неналежні докази, заперечення відповідача щодо надання заявки на здійснення міжнародного перевезення №Я-11-2016 від 04.02.2016 року оригіналу, якої суду для огляду не надано, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Черкаської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 99, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В. Метал Сервіс" на рішення господарського суду Черкаської області від 12.07.2016 року у справі №925/706/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 12.07.2016 року у справі №925/706/16 залишити без змін.

3. Справу №925/706/16 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

Н.Ф. Калатай