Постанова

від 02.03.2017 по справі 818/1537/16

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 р. Справа № 818/1537/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - М.М. Шаповала, суддів - В.М. Соколова, С.М. Гелети,

за участю секретаря судового засідання - І.І. Ходун,

представника позивача - С.В. Кучменка,

представника І відповідача - Д.Є. Мішиної,

представника ІІ відповідача - Г.Г. Гери,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказу і відмови, про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" (далі - ТОВ "Токарівський пісок, підприємство) просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Мінприроди) від 06.09.2016 № 329 в частині відмови у погодженні ТОВ "Токарівський пісок" щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами на видобування будівельного піску в межах Східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області; 2) визнати протиправною та скасувати відмову Державної служби геології та надр України, викладену в листі від 27.10.2016 № 20154/13/12-16, у наданні ТОВ "Токарівський пісок" спеціального дозволу на користування надрами на видобування будівельного піску в межах Східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області; 3) зобов'язати Державну службу геології та надр України видати ТОВ "Токарівський пісок" спеціальний дозвіл на користування надрами на видобування будівельного піску в межах Східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області на термін п'ятнадцять років.

Свої вимоги ТОВ "Токарівський пісок" мотивує тим, що йому на праві приватної власності належать сім земельних ділянок загальною площею 10,6417 га, із цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, які розташовані на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області, з кадастровими номерами: 1) 5924788300:05:005:1073, 2) 5924788300:05:005:1074, 3) 5924788300:05:005:1080, 4) 5924788300:05:005:1081, 5) 5924788300:05:005:1082, 6) 5924788300:05:005:1085, 7) 5924788300:05:005:1268.

Основним видом економічної діяльності ТОВ "Токарівський пісок" є добування піску, гравію, глин і каоліну (код згідно з КВЕД - 08.12). Для оформлення своєї діяльності з видобування цих копалин ТОВ "Токарівський пісок" були отримані такі документи: спеціальний дозвіл Державної служби геології та надр України на користування надрами на геологічне вивчення від 19.11.2014 № 4603; протоколом засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 22.01.2015 № 3302 було затверджено ТОВ "Токарівський пісок" станом на 01.01.2015 балансові запаси піску місцевого значення Східної ділянки Токарівського-2 родовища, визнано дану ділянку підготовленою до промислового освоєння; листом від 03.03.2015 № 108/02 Державна комісія України по запасах корисних копалин при Держгеонадра повідомила ТОВ "Токарівський пісок", що протокол від 22.01.2015 № 3302 щодо розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки запасів піску Східної ділянки Токарівського-2 родовища уведений в дію Держгеонадра відповідно до протоколу засідання Робочої групи з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі по тексту - ДЗК) від 11.02.2015 № 31; Державним науково-виробничим підприємством "Державний інформаційний геологічний фонд України" ТОВ "Токарівський пісок" була надана довідка від 28.01.2015 № 02/302-0145 про залишкові запаси корисної копалини за даними Державного балансу; рішеннями Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області від 26.01.2015 та Сумської районної ради Сумської області від 17.03.2015 було надане погодження ТОВ "Токарівський пісок" для оформлення в Держгеонадра спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування будівельного піску Східної ділянки Токарівського-2 родовища в межах затверджених ДКЗ України запасів на власній земельній ділянці площею 10,64 га; Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області було погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Токарівський пісок" з метою видобування будівельного піску в межах затверджених протоколом ДКЗ від 22.01.2015 № 3302 запасів на Східній ділянці Токарівського-2 родовища будівельного піску; Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України листом від 19.03.2015 № 1627/0/3.1-12/6/15 було погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Токарівський пісок" з метою видобування пісків на вищевказаній Східній ділянці Токарівського-2 родовища; Державною інспекцією сільського господарства в Сумській області ТОВ "Токарівський пісок" було надано дозвіл від 18.06.2015 № 000097/15-97 на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на вищевказаних, належних ТОВ "Токарівський пісок" земельних ділянках.

ТОВ "Токарівський пісок" згідно з вимогами Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (зі змінами) 03 лютого 2016 року звернулось до Державної служби геології та надр України із заявою та відповідними документами на отримання спеціального дозволу на користування надрами на видобування будівельного піску в межах Східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області на термін п'ятнадцять років.

Листом від 06.07.2016 № 11577/13/12-16 Державна служба геології та надр України відмовила в наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску, оскільки ТОВ "Токарівський пісок" не зазначило в заяві підставу надання такого дозволу згідно з пунктом 8 Порядку.

Виправивши цей недолік, ТОВ "Токарівський пісок" повторно, 25 липня 2016 року звернулось до Державної служби геології та надр України із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами на видобування будівельного піску, на яку останнє листом від 27.10.2016 № 20154/13/12-16 повідомило про відмову у наданні дозволу, оскільки було встановлено відсутність плану підрахунку запасів та геологічних розрізів. Також у цьому листі зазначено, що згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.09.2016 № 329 прийнято рішення не погоджувати надання дозволу.

Позивач вважає, що зазначений лист Державної служби геології та надр України від 27.10.2016 № 20154/13/12-16 та наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.09.2016 № 329 є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на відповідні норми Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, та просить зобов'язати Державну службу геології та надр України надати йому спеціальний дозвіл на користування надрами.

Представник І відповідача Міністерства екології та природних ресурсів України в судовому засіданні, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на доводи, викладені в письмових запереченнях (а.с. 223 - 227 т. 1), та пояснив, що протоколом № 5 Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди від 26.08.2016, затвердженого наказом від 06.09.2016 № 329, оформлене рішення комісії про відмову в погодженні надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Токарівський пісок" у зв'язку з тим, що пунктом 4 Регламенту погодження Мінприроди надання надр у користування, затвердженого наказом Мінприроди № 56 від 15.06.2016, встановлено перелік умов, які є необхідними для погодження надання спеціального дозволу, зокрема відсутність на території, на якій запланована діяльність з користування надрами, встановлених законодавством обмежень щодо здійснення цього виду діяльності, а Комісією було встановлено, що Східна ділянка Токарівського-2 родовища у Сумському районі Сумської області частково знаходиться у водоохоронній зоні річки Псел. На підставі цього Комісією було прийняте рішення не погоджувати надання спеціального дозволу на користування надрами, оскільки така діяльність не відповідатиме вимогам статей 80, 87-89 Водного кодексу України.

Також у листі від 25.12.2015 № 2667/03-17 та екологічній картці від 25.12.2015 № 1747 Державною екологічною інспекцією у Сумській області вказується, що родовище знаходиться в межах заплави річки Псел, а згідно з пунктом 3 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486, заплава річки входить до водоохоронної зони.

Із листа Державного агентства водних ресурсів України від 06.10.2015 № 5/3-6/12316-15 вбачається, що територія Східної ділянки Токарівського-2 родовища знаходиться між двох водних об'єктів, заповненого водою відпрацьованого кар'єра (400 м від родовища) та болота (50 м від родовища).

Враховуючи ці факти, Комісією було прийняте рішення про непогодження надання даного родовища у користування.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Держгеонадра надати спеціальний дозвіл на користування надрами, посилаючись на зміст Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами владних дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, та частини 3 статті 2 КАС України, наголошує, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень, суд не може підміняти інший орган державної влади і перебирати на себе повноваження з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відмова у погодженні Мінприроди щодо надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами була винесена в рамках повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.

Більш того, відмова Держгеонадра у наданні спеціального дозволу позивачу на підставі відмови Мінприроди є правомірною з огляду на пряму норму, передбачену пунктом 19 Порядку № 615.

Представник ІІ відповідача Державної служби геології та надр України в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечуючи проти позову, підтримав доводи, викладені в запереченнях на адміністративний позов (а.с. 153-157), та пояснив, що 03.02.2016 до Держгеонадра надійшла заява позивача на отримання спеціального дозволу на користування надрами, у якій в порушення абзацу 15 пункту 8 Порядку № 615 не було зазначено підставу надання такого дозволу без проведення аукціону.

Тому на підставі пункту 19 Порядку позивачу було відмолено у видачі спеціального дозволу. Листом від 06.07.2016 № 11577/13/12-16 Держгеонадра повідомила позивача про таку відмову та повернула пакет документів.

Повторно до Держгеонадра надійшла заява позивача на отримання спеціального дозволу на користування надрами, яку було зареєстровано 25.07.2016 за №12168/13/12-16. За результатами опрацювання цієї заяви з доданими до неї документами було повернуто в зв'язку з зауваженнями до пакету документів та відмовою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.09.2016 № 329 у погодженні надання надр у користування, та відмовлено у видачі спеціального дозволу відповідно до пункту 19 Порядку.

Відносно вимог адміністративного позову про зобов'язання Держгеонадра надати спеціальний дозвіл на користування надрами посилається на Указ Президента України від 06.04.2011 № 391/2011, постанову Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, Кодекс України про надра, Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, якими на Державну службу геології та надр України покладенні повноваження, зокрема про вирішення питання щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами, або відмови в такому наданні. Суд не може своїм рішенням зобов'язати відповідача як суб'єкта владних повноважень приймати відповідне, конкретне рішення, тобто вирішувати питання, яке віднесено до компетенції іншого органу держави, як того вимагає позивач.

Посилаючись на Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2, стосовно здійснення адміністративними органами владних дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, та ст. 162 КАС України, наголошує, що суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити конкретні дії лише у випадках, коли закон встановлює повноваження в імперативній формі, тобто коли його діяльність чітко визначена законом. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дії), з урахуванням встановлених судом обставин.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд визнає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України від 06.09.2005, № 2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі по тексту - Закон № 2806-IV), (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин):

дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру;

дозвільні органи - суб'єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру;

документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;

дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.

Статтею 4 Закону № 2806-IV визначено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються:

необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види;

дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру;

платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру;

строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі;

вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру;

строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа;

перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності;

перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

У статті 4-1 Закону № 2806-IV встановлені основні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру та зазначено, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі документів дозвільного характеру, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань записів про переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від суб'єкта господарювання відповідної заяви.

Підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

У разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

У статті 80 Водного кодексу України від 06.06.1995 № 213/95-ВР (далі - Водний кодекс), (в редакції, що діяла на день виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з метою охорони водності малих річок забороняється:

1) змінювати рельєф басейну річки;

2) руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;

3) випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;

4) зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;

5) розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;

6) проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів'ях річок;

7) надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва;

8) здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.

Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходяться в басейні річок, забезпечують здійснення комплексних заходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забруднення і засмічення.

У статті 87-89 Водного кодексу, зокрема, встановлено, що для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.

На території водоохоронних зон забороняється:

1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.

В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску та гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Відповідно до статті 13 Кодексу України "Про надра" від 27.07.1994 № 132/94-ВР (в чинній редакції на момент спірних правовідносин) користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 14 Кодексу України "Про надра" встановлені види користування надрами, геологічне вивчення, видобування корисних копалин та ін.

У статті 16 Кодексу України "Про надра" визначено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 19 Кодексу України "Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 було затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами з наступними змінами (далі по тексту - Порядок № 615).

Цей Порядок № 615 регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Згідно з пунктом 8 Порядку № 615 без проведення аукціону дозвіл надається, зокрема, у разі геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 9 цього Порядку № 615 надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з:

відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;

Мінприроди - на всі види користування надрами.

Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.

Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання Мінприроди погодження протягом 30-денного строку вважається, що надання дозволу ним погоджено.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому, четвертому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження надання дозволу відповідно до підпункту 16 пункту 8 цього Порядку не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу вважається, що надання дозволу ними погоджено.

У пункті 19 Порядку № 615 визначено підстави для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу і ними, зокрема, є:

подання заявником документів не в повному обсязі;

виявлення у поданих документах недостовірних даних;

невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку;

наявність інформації від правоохоронних органів та суб'єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні;

наявність у заявника боргу із сплати загальнодержавних податків та зборів станом на останній звітний період;

відмова органів, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.02.2016 № 56 "Про затвердження Регламенту погодження Мінприроди надання надр у користування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.02.2016 за № 308/28438, затверджено Регламент погодження Мінприроди надання надр у користування (далі - Регламент № 56), який встановлює процедуру здійснення організаційних заходів Мінприроди щодо погодження надання надр у користування у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Згідно з цим Регламентом № 56 для здійснення погодження Мінприроди надання надр у користування Держгеонадра не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від суб'єкта господарювання, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді до Мінприроди згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (із змінами), та встановлює строк розгляду Мінприроди зазначених документів.

У пунктах 4 і 5 Регламенту № 56 визначено, що Мінприроди приймає рішення щодо погодження надання надр у користування за таких умов:

надання до Мінприроди копій документів в повному обсязі згідно з вимогами цього Регламенту;

відсутність на території, на якій запланована діяльність з користування надрами, встановлених законодавством обмежень щодо здійснення цього виду діяльності;

виконання умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою, у випадку продовження строку дії дозволу на користування надрами;

відсутність рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства у випадку продовження строку дії дозволу на користування надрами;

наявність та достатність визначених природоохоронних заходів для підтримання належного екологічного стану навколишнього природного середовища при користуванні надрами відповідно до законодавства.

Рішення комісії Мінприроди щодо надання надр у користування оформлюється протоколом та реалізується шляхом видання відповідного наказу Мінприроди.

У пункті 1-3 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" від 08.09.1996 № 486 (діла - Порядок № 486), встановлено, що цей Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них.

Водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм.

До складу водоохоронних зон обов'язково знаходять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри.

У пункті 13 Порядку № 486 встановлено, що в окремих випадках у водоохоронній зоні може провадитися добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з Мінприроди, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, Держводагентством, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства та Держгеонадрами.

Видобування піску та гравію провадиться на підставі дозволів, що видаються в установленому законодавством порядку.

Згідно з копіями витягу зі Статуту ТОВ "Токарівський пісок", виписки та довідки АА № 906456 з ЄДРПОУ (а.с. 12-14, т.1) підприємство позивача офіційно зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності і добування піску, гравію, глин і каоліну відноситься до статутної діяльності підприємства.

Копіями заяв ТОВ "Токарівський пісок" Державній службі геології та надр України (а.с. 15-25, т.1) підтверджується, що підприємство зверталося до відповідача з заявами від 01.02.2016 (зареєстровано у відповідача за № 2111/13/12-16 03.02.2016) та від 22.07.2016 (зареєстровано відповідачем за № 12168/13/12-16 03.02.2016 25.07.2016) про отримання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами та до цих заяв були додані документи, зазначені в переліку.

Згідно з копією листа Державної служби геології та надр України від 06.07.2016 № 11577/13/1216 документи ТОВ "Токарівський пісок" були повернуті в зв'язку з тим, що у заяві не зазначено підставу надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону згідно з пунктом 8 Порядку № 615.

Листом без номера та дати (а.с. 25, т.1) Державна служба геології та надр України знову повернула ТОВ "Токарівський пісок" заяву про наданні спеціального дозволу на користування надрами в зв'язку з тим, що: 1) відсутній план підрахунку запасів та геологічні розрізи і, 2) наказом Мінприроди від 06.09.2016 № 329 прийнято рішення не погоджувати надання такого дозволу.

У переліку документів, які додавалися підприємством до заяв на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами (а.с. 17-18, 23-24, т.1) у пункті 14 "Графічні додатки" вказано: оглядова карта Східної ділянки Токарівського-2 родовища піску масштаб 1:200 000; ситуаційний план, масштаб 1:25 000; план підрахунків запасів на топооснові, масштаб 1:1000; геологічні розрізи по лініям.

Протоколом засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Держгеонадра від 22.01.2015 № 3302 (а.с. 53-82, т.1) ТОВ "Токарівський пісок" було затверджено станом на 01.01.2015 балансові запаси піску місцевого значення Східної ділянки Токарівського-2 родовища.

Державним науково-виробничим підприємством "Державний інформаційний геологічний фонд України" ТОВ "Токарівський пісок" надана довідка від 28.01.2015 № 02/302-0145 (а.с. 83, т.1) про залишкові запаси корисної копалини за даними Державного балансу.

Листом від 03.03.2015 № 108/02 (а.с. 95, т.1) Державна комісія України по запасах корисних копалин при Держгеонадр повідомила ТОВ "Токарівський пісок", що вказаний протокол від 22.01.2015 № 3302 введений у дію Держгеонадра відповідно до протоколу засідання Робочої групи з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин від 11.02.2015 № 31.

Ці документи згідно з підпунктом 1 пункту 8 Порядку № 615 підтверджують право ТОВ "Токарівський пісок" на отримання дозволу на видобування корисних копалин без проведення аукціону.

Державна служба геології та надр України листом від 04.02.2016 № 1471/13/12-16 (а.с. 183, т.2), який згідно з вхідним штампом був отриманий Міністерством екології та природних ресурсів України 11.02.2016, встановила розглянути в термін до 03.03.2016 питання щодо погодження видачі ТОВ "Токарівський пісок" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску Східної ділянки Токарівського-2 родовища, що знаходиться у Сумському районі Сумської області, відповідно до Порядку № 615.

Також у цьому листі зазначається, що в разі неотримання Державною службою геології та надр України відповідного листа щодо погодження у визначений термін (факт отримання фіксуватиметься станом на 18-00 03.03.2016 відповідним структурним підрозділом Державної служби геології та надр України шляхом реєстрації вхідної кореспонденції) вважатиметься, що видача вищезазначеного спеціального дозволу на користування надрами Міністерством екології та природних ресурсів України погоджена відповідно до абзацу 10 пункту 9 вказаного Порядку.

Копією наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.04.2016 № 143 (а.с. 123, т.1) підтверджується введення в дію протокол № 1 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 24.03.2016 - 30.03.2016. Згідно з копією витягу з цього протоколу (а.с. 124-126, т.1) ТОВ "Токарівський пісок" відмовлено в погодженні надання спеціального дозволу на користування надрами в зв'язку з тим, що родовище знаходиться у водоохоронній зоні річки Псел.

Згідно з копією наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.09.2016 № 329 (а.с. 161, 162, т.1) було введено в дію протокол № 5 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 26.08.2016, згідно з яким рішення комісії: Східна ділянка Токарівського - 2 родовища у Сумському районі Сумської області частково знаходиться у водоохоронній зоні річки Псел. З огляду на це реалізація відповідної діяльності в межах зазначеної ділянки не відповідатиме вимогам статей 80, 87-89 Водного кодексу України, а отже Комісією прийнято рішення не погоджувати ТОВ "Токарівський пісок" надання спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до пункту 151 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 (зі змінами), у разі виявлення відсутності додатків, зазначених у документі, або окремих аркушів, документ не реєструється і відправникові надсилається письмовий запит або йому повідомляється про це телефоном. При цьому на документі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати запиту (розмови телефоном), посади та прізвища особи, якій зроблено запит, підпису, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища особи, що здійснила запит.

У разі відсутності або нецілісності вкладень, пошкодження конверта, упакування, що призвело до неможливості прочитання тексту документа, складається акт у двох примірниках. Один примірник акта надсилається відправникові, інший - зберігається у службі діловодства.

Аналогічні вимоги містяться в розділі 2 пункту 7 Правил організації діловодства та архівного збереження документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затверджених наказом Мін'юсту від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованого в Мін'юсті 22.06.2015 за № 736/27181.

Державна служба геології та надр України не надала суду доказів повідомлення ТОВ "Токарівський пісок" одразу після отримання документів щодо відсутності плану підрахунку запасів та геологічних розрізів, а також складання відповідного акту про нецілісність отриманого від підприємства пакету документів або відсутність деяких документів.

Тільки листом 27.10.2016 № 20154/13/12-16 Державна служба геології та надр України повідомила позивача про відсутність плану підрахунку запасів та геологічних розрізів.

Однак, Міністерством екології та природних ресурсів України були подані до суду заперечення на позов з відповідними додатками та в додатку 4 до цих заперечень вказані матеріали, отримані від Державної служби геології та надр України, серед яких є план підрахунку запасів та геологічні розрізи (а.с. 48- 49, т.2).

Вказані обставини спростовують доводи Державної служби геології та надр України, викладені в листі 27.10.2016 № 20154/13/12-16, про відсутність цих документів.

Згідно з частиною 6 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" відмова у видачі документу дозвільного характеру оформлюється певним рішенням.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 615 у разі відмови в наданні, продовженні строку дії, переоформленні, видачі дубліката дозволу або внесенні змін до нього документи повертаються в повному обсязі заявникові.

Відмова Державної служби геології та надр України в наданні підприємству спеціального дозволу на користування надрами оформлена листом від 27.10.2016 № 20154/13/12-16.

Представник відповідача Мінприроди в судовому засіданні посилався на те, що частково Східна ділянка Токарівського - 2 родовища знаходиться у водоохоронній зоні річки Псел, що в листі від 25.12.2015 № 2667/03-17 та екологічній картці від 25.12.2015 № 1747 Державною екологічною інспекції у Сумській області зазначається, що родовище знаходиться в межах заплави річки Псел, а заплава річки входить до водоохоронної зони.

Суд визнає ці доводи необґрунтованими, оскільки в пункті 4 цієї екологічної картки, в якому повинно бути зазначено знаходження/незнаходження родовища у водоохоронній зоні, не зазначено про знаходження Східної ділянки Токарівського-2 родовища у водоохоронній зоні річки Псел, а навпаки вказується, що розміри та межі водоохоронних зон в районі розташування ділянки надр не встановлювались, проектна документація на них відсутня.

Також у пункті 12 екологічної картки, в якому повинна бути відмітка про можливість надання надр у користування, пропонується надати підтвердження за умов.

Таким чином Державна екологічна інспекція у Сумській області не встановила в екологічній картці від 25.12.2015 № 1747 знаходження Східної ділянки Токарівського-2 родовища у водоохоронній зоні річки Псел і погоджує надання надр у користування (пропонує надати підтвердження) при дотриманні певних умов, однією із таких умов є те, що у разі входження ділянки надр до водоохоронної зони - отримання погоджень відповідно до статті 87 Водного кодексу України.

Також, заперечуючи проти позову, Міністерство екології та природних ресурсів України посилається на лист Державного агентства водних ресурсів України від 06.10.2015 № 5/3-6/12316-15, однак зі змісту цього листа вбачається, що найближчий до запитуваної ділянки водний об'єкт - це заповнений водою відпрацьований кар'єр, який знаходиться на відстані 400 м (на захід від ділянки).

Мова йде по відношенню родовища до найближчого водного об'єкту - відпрацьованого кар'єру, який знаходиться на відстані 400 м від родовища, та відділяє це родовище від р. Псел.

У цьому в листі № 5/3-6/12316-15 Держводагентство пропонує розглянути питання щодо можливості отримання ТОВ "Токарівський пісок" погодження надання спеціального дозволу на користування надрами за умови необхідності планування заходів щодо рекультивації відпрацьованих кар'єрів або переводу їх до об'єктів водного фонду (зміни цільового призначення земель під ними), а також за умови дотримання вимог Водного кодексу України.

У матеріалах справи є витяг із Робочий проект землеустрою щодо рекультивації земель порушених розробкою Східної ділянки Токарівського-2 родовища будівельного піску на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Доводи Міністерства екології та природних ресурсів України з посиланням на лист Державного агентства водних ресурсів України № 5/3-6/12316-15 про те, що на відстані 50 м від родовища знаходиться болото суд визнає безпідставними, оскільки відповідно до статті 1 Водного кодексу України болото - надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом, водний об'єкт це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). Тобто болото не підпадає під ознаки водного об'єкту, водоохоронні зони створюються саме для сприятливого режиму водних об'єктів, болото не має ніяких водоохоронних зон.

Рішеннями Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області від 26.01.2015 та Сумської районної ради Сумської області від 17.03.2015 (а.с. 47, 48, т.1) надане погодження ТОВ "Токарівський пісок" для оформлення в Держгеонадра спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування будівельного піску Східної ділянки Токарівського-2.

Шість із семи земельних ділянок, які на даний час належать на праві приватної власності ТОВ "Токарівський пісок" і на яких розміщена Східна ділянка Токарівського-2 родовища, вперше, як об'єкти цивільних прав, були сформовані у 2008 році на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення особистих селянських господарств на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області. Складовими цього проекту є довідка від 18.01.2008 № 199/1/01-22 та висновок від 13.11.2007 № 2554/01-30 відділу земельних ресурсів у Сумському районі, згідно з якими дані земельні ділянки за категорією відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

У пункті 14 висновку Південно-Східного регіонального відділу охорони навколишнього природного середовища в Сумській області від 19.11.2007 № 707/1-13, що також є складовою цього проекту землеустрою, зазначено, що земельні ділянки не відносяться до водних об'єктів, їх водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, заплав, малих річок.

У 2010 році за проектом землеустрою було змінено цільове призначення вказаних шести земельних ділянок з "ведення особистого селянського господарства" на "ведення індивідуального садівництва". Складовими цього проекту є довідка від 17.09.2008 № 253/01-22 та висновок від 28.08.2008 № 3023/01-30 відділу Держкомзему у Сумському районі, згідно з якими дані земельні ділянки за категорією відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

У пункті 14 висновку Південно-Східного регіонального відділу охорони навколишнього природного середовища в Сумській області від 15.09.2008 № 375/1-13, який також є складовою цього проекту землеустрою, зазначено, що земельні ділянки не відносяться до водних об'єктів, їх водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, заплав, малих річок.

Одна із семи земельних ділянок, яка на даний час належать на праві приватної власності ТОВ "Токарівський пісок" і на яких розміщена Східна ділянка Токарівського-2 родовища, вперше, як об'єкт цивільних прав, була сформована у 2009 році на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення особистих селянських господарств на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області. Складовими цього проекту є довідка від 30.12.2008 № 1547/01-22 та висновок від 11.12.2008 № 1364/01-30 відділу Держкомзему у Сумському районі, згідно з якими дані земельні ділянки за категорією відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

У пункті 14 висновку Південно-Східного регіонального відділу охорони навколишнього природного середовища в Сумській області від 16.02.2009 № 65/1-13, як складової проекту землеустрою, зазначено, що земельні ділянки знаходяться за межами водних об'єктів, їх водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, заплав, малих річок.

Таким чином земельні ділянки як об'єкти цивільних прав вперше були сформовані в 2008 та 2009 роках як земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистих селянських господарств, котрі не відносяться до водоохоронної зони річки Псел.

Після придбання в жовтні 2013 року ТОВ "Токарівський пісок" вищевказаних семи земельних ділянок їх цільове призначення не змінювалось та всі вони відносились до земель сільськогосподарського призначення.

На замовлення ТОВ "Токарівський пісок" був розроблений проект землеустрою щодо зміни цільового призначення цих земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості. Управлінням Держземагентства у Сумському районі Сумської області був наданий висновок від 10.02.2014 № 1186/01-30 (а.с. 187-188, т.1) про погодження даного проекту землеустрою, згідно з яким земельні ділянки не відноситься до земель природо-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду.

На стадії геологічного вивчення Східної ділянки Токарівського-2 родовища Державною екологічною інспекцією у Сумській області були складені та затверджені три екологічні картки від 11.12.2013, від 24.02.2014 та від 28.04.2014, у пунктах 4 яких вказано, що родовище не знаходиться у водоохоронній зоні.

Із листа Сумського обласного управління водних ресурсів від 21.12.2015 № 1247 вбачається, що найбільшим водним об'єктом, який розташований поблизу Східної ділянки Токарівського-2 родовища є гідрокар'єр, який знаходиться на відстані від неї близько 400 м. Для цього водного об'єкту встановлюється прибережна захисна смуга шириною 50 м. На південь, на відстані близько 130 м від даної ділянки знаходиться піщаний гідрокар'єр ТОВ "Агропідприємство "Прогрес-Технологія", тобто здійснюється видобування піску. Також у цьому листі вказується, що за даними обстежень працівниками облводресурсів зазначена ділянка знаходиться поза межами прибережних захисних смуг навколишніх водойм.

На замовлення ТОВ "Токарівський пісок" спеціалізованими організаціями в 2015 році був розроблений Робочий проект землеустрою щодо рекультивації земель порушених розробкою Східної ділянки Токарівського-2 родовища будівельного піску на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області (копія витягу знаходиться в т. 1 на а.с. 200-208).

У висновках Державного підприємства "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 20.05.2015 № 203/01-20, № 204/01-20, № 205/01-20, № 206/01-20, № 207/01-20, № 208/01-20, № 209/01-20, які є складовими вказаного Робочого проекту рекультивації, вбачається, що вищезазначені сім земельних ділянок ТОВ "Токарівський пісок" на яких знаходиться Східна ділянка Токарівського-2 родовища, розташовані за межами водоохоронних зон та прибережних смуг водних об'єктів.

Тобто в документах Державної екологічної інспекції у Сумській області не вказано про знаходження родовища у водоохоронній зоні, а підтверджується не знаходження родовища у водоохоронній зоні.

Представник відповідача Міністерства екології та природних ресурсів України в судовому засіданні не надав жодних доказів того, що під час розгляду надання погодження комісією відповідача досліджувалися інші докази, ніж зазначені вище, одне лише посилання на те, що частково Східна ділянка Токарівського-2 родовища знаходиться у водоохоронній зоні річки Псел згідно з вищевказаними правовими нормами не є безумовною підставою для надання такого погодження, законодавством передбачена можливість в окремих випадках у водоохоронній зоні добувати пісок та гравій за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок. Однак жодних дій щодо об'єктивного з'ясування всіх обставин Мінприроди здійснено в обох випадках не було, а в першому випадку навіть було пропущено строки такого розгляду.

На підставі викладеного суд визнає, що оскаржуваний наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.09.2016 № 329 є протиправним і підлягає скасуванню, а вимоги підприємства щодо зобов'язання надати погодження слідує задовольнити.

Міністерством екології та природних ресурсів України з надуманих причин підприємству двічі було відмовлено в погодженні в наданні спеціального дозволу на користування надрами.

Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 була сформована правова позиція, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання та захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідності наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд визнає, що рішення Державної служба геології та надр України про відмову підприємству в наданні спеціального дозволу на користування надрами, оформлене листом від 27.10.2016 № 20154/13/12-16, підлягає скасування, оскільки прийняте на підставі протиправної відмови Міністерства екології та природних ресурсів України в погодженні в наданні спеціального дозволу на користування надрами.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказу і відмови, про зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 06 вересня 2016 року № 329 в частині відмови у погодженні надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" надр у користування з метою видобування піску в межах східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області і зобов'язати повторно розглянути та надати погодження на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" в установленому законодавством України порядку та встановлені строки.

Визнати протиправною та скасувати відмову Державної служби геології та надр України, викладену в листі № 20154/13/12-16 від 27 жовтня 2016 року, у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску в межах східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області.

В задоволенні інших вимог ТОВ "Токарівський пісок" відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 07 березня 2017 року.

Головуючий суддя М.М. Шаповал

Суддя С.М. Гелета

Суддя В.М. Соколов