Ухвала

від 22.03.2017 по справі 910/16165/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.03.2017Справа № 910/16165/15 Суддя господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду скаргу Відділу охорони здоров'я Рахівської районної державної адміністрації

на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві з виконання наказу від 15.09.2015р.

по справі №910/16165/15

за позовом Відділу охорони здоров'я Рахівської районної державної адміністрації

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-енергія"

про стягнення 122 586,30 грн.

за участю представників сторін: від позивача Грегірчак М.М. (довіреність №317/01-18 від 20.03.2017р.); від відповідача не з'явився; від ВДВСне з'явився; ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Відділу охорони здоров'я Рахівської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-енергія" про стягнення 122 586,30 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2015р. було порушено провадження у справі № 910/16165/15.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.08.2015р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-енергія" на користь Відділу охорони здоров'я Рахівської районної державної адміністрації вартість невикористаних талонів сумі 90721,90 грн., штраф в сумі 19595,73 грн. та судовий збір в розмірі 2098,37 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Відділу охорони здоров'я Рахівської районної державної адміністрації на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 12,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-енергія" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 108,00 грн.

15.09.2015р. господарським судом міста Києва було видано накази на примусове виконання рішення у справі № 910/16165/15.

07.02.2017р. до господарського суду міста Києва звернувся Відділ охорони здоров'я Рахівської районної державної адміністрації із скаргою на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві з виконання наказу від 15.09.2015р. по справі №910/16165/15.

Скаргу обґрунтовано тим, що 07.09.2016р. Постановою ВП№52135132 головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва по справі №910/16165/15. Разом з тим, в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" вже 20.12.2016р. головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнято постанову про повернення виконавчого документу сятгувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник зазначає, що державним виконавцем не було здійснено всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів, які необхідно здійснити державному виконавцю для фактичного та повного виконання рішення суду, у зв'язку із чим просить суд визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.12.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, а наказ господарського суду міста Києва від 15.09.2015р. повернути до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві для подальшого виконання.

Одночасно, позивач звернувся із клопотанням про відновлення процесуального строку для звернення до суду зі скаргою на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві.

У зв'язку із закінченням повноважень судді ОСОБА_3 та відповідно до п. 4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу, розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів судової справи №910/16165/15.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу матеріали судової справи №910/16165/15 передано судді Князькову В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2017р. суддею Князьковим В.В. прийнято скаргу до провадження та призначено до розгляду на 22.02.2017р., зобов'язано Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві надати суду пояснення щодо скарги та копії матеріалів виконавчого провадження №52135132.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2017р. у зв'язку із неявкою представників сторін та виконавчої служби та невиконанням останньою вимог ухвали суду, розгляд скарги відкладено на 22.03.2017р.

Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні доводи викладені у скарзі підтримав та просив суд задовольнити скаргу.

В судове засідання 22.03.2017р. представник відповідача (боржника) та викланвчої служби не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Враховуючи приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання боржника, стягувача чи представника державної виконавчої служби не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до частини першої статті 121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (п. 9.7), встановлений у частині першій статті 121 2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Згідно з статтею 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.

Господарський суд відзначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та враховуючи те, що Відділ охорони здоров'я Рахівської районної державної адміністрації у встановлені законом строки звернувся до господарського суду міста Києва із скаргою, яку було повернуто без розгляду на підставі ст. 63, ст. 121 2 ГПК України, а тому клопотання про відновлення процесуального строку для звернення до суду зі скаргою на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача та розглянувши подану скаргу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.09.2015р. на виконання рішення від 19.08.2015р. по справі №910/16165/15 судом було видано наказ.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999р. (тут і надалі Закон у редакцій, чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - 07.09.2016р.) (надалі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою статті 27 Закону встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У статті 32 Закону зазначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VII від 02.06.2016р.

При цьому, як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем відкрито виконавче провадження 07.09.2016р., тобто розпочато виконавчі дії до набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VII від 02.06.2016р.

У п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VII від 02.06.2016р. зазначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, оскаржувану постанову від 20.12.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, державним виконавцем винесено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VII від 02.06.2016р., що є порушенням прав та законних інтересів стягувача.

Частинами першою та другою ст. 30 Закону №606-XIV від 21.04.1999р. визначено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження , а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Отже, з урахування вищевикладеного дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 20.12.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VII від 02.06.2016р. є неправомірними.

Разом з тим, щодо вимог скаржника в частині направлення наказу господарського суду міста Києва від 15.09.2015р. до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві для подальшого виконання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

У відповідності до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

В той же час, за приписами п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що скарга Відділу охорони здоров'я Рахівської районної державної адміністрації підлягає частковому задоволенню.

Частиною третьою статті 121 2 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Керуючись статтями 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Відділу охорони здоров'я Рахівської районної державної адміністрації на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві з виконання наказу від 15.09.2015р. по справі №910/16165/15 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві з виконання наказу від 15.09.2015р. по справі №910/16165/15, які полягають у винесенні постанови від 20.12.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

3. Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.12.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя В.В. Князьков