Ухвала

від 23.03.2017 по справі 905/253/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Науки, 5

У Х В А Л А

23.03.2017р. Справа №905/253/17

за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Купець , м.Селидове, код ЄДРПОУ 20359223

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, АДРЕСА_1 код НОМЕР_2

про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Казакова С.В.

від третьої особи: не з'явився

ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Купець , м.Селидове про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Купець , які були проведені з моменту смерті ОСОБА_4, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на набуття ОСОБА_1 у спадщину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Купець .

Відповідач у письмових запереченнях №1/03 від 14.03.2017р. та судовому засіданні 23.03.2017р. у задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою господарського суду від 27.01.2017р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, було залучено ОСОБА_2, АДРЕСА_1.

Третя особа у письмових поясненнях б/н від 07.02.2017р. проти задоволення позову заперечила з огляду на відсутність обставин прийняття будь-яких рішень після 24.02.2015р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та третьої особи, господарський суд встановив:

Відповідно до п.1.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Купець в редакції 2007 року, яка зареєстрована державним реєстратором Гребенюк С.В. виконавчого комітету Селидівської міської ради Донецької області, вказане товариство засноване громадянами України: ОСОБА_4, ОСОБА_2.

Згідно з п.6.3 статуту відповідача долі учасників в статутному фонді складають: ОСОБА_4 - 75% статутного фонду, ОСОБА_2 - 25% статутного фонду.

ІНФОРМАЦІЯ_1 учасник товариства - ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.02.2015р.

22.11.2016р. дружині померлого - ОСОБА_1 (позивачу) видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Купець в розмірі 2/3.

Відповідно до ст.1 Закону України Про господарські товариства господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно з ч.1 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі (ч.1 ст.100 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.55 Закону України Про господарські товариства під час реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Відповідно до ч.5 ст.147 Цивільного кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Крім того, в силу норм ст.1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

За приписами п.4.7 постанови №4 від 25.02.2016р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин за змістом статей 130, 147 і 166 ЦК України та статей 55 і 69 Закону України Про господарські товариства у разі смерті (ліквідації) учасника товариства з обмеженою відповідальністю спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене статтею 55 Закону України Про господарські товариства , проте у цьому разі не йдеться про автоматичне набуття такими спадкоємцями права участі у товаристві.

Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Отже, лише після прийняття вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) частки у статутному капіталі може стати учасником відповідного товариства.

Згідно з п.10.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Купець у зв'язку зі смертю громадянина, учасника товариства, спадкоємці мають переважне право вступу до товариства. При відмові спадкоємця від вступу до товариства або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника.

Ухвалою суду від 27.01.2017р. сторони було зобов'язано надати письмові пояснення щодо наявності обставин звернення ОСОБА_1 з заявою про вступ у товариство.

У письмових поясненнях №11-ц від 17.02.2017р. позивач зазначав, що не звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю Купець з заявою про вступ у товариство.

Згідно з реєстраційною справою відповідача, яка була витребувана ухвалою від 27.01.2017р., питання прийняття ОСОБА_1 до складу учасників товариства не розглядалось та рішення з цього приводу не приймалось.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, позивач не набув статусу учасника товариства.

Відповідно до ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 Господарського процесуального кодексу України, тобто, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із ст.1 вказаного Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 4 ст.12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані з створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Тобто, учасником (стороною) корпоративного спору завжди є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, в тому числі, який вибув.

Проте, як встановлено судом вище, ОСОБА_1 не набула статусу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Купець , що виключає можливість розгляду спору про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства у господарському суді.

За приписами п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, провадження по справі підлягає припиненню.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що учасником спору є фізична особа, яка не набула статусу учасника господарського товариства, розглядуваний спір не може бути визначений як корпоративний спір, що підлягає розгляду у господарському судочинстві.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст.ст.1, 12, 21, п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження по справі №905/253/17 підлягає припиненню внаслідок непідвідомчості спору господарському суду.

Клопотання позивача №14-ц від 22.03.2017р. про відкладення розгляду справи залишається судом без задоволення з огляду на висновки суду про припинення провадження у справі, а також враховуючи наступне:

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Твердження представника позивача про неможливість прибуття у судове засідання через хворобу не можуть бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що позивач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності особисту участь у судовому засіданні або участь іншого представника. Наразі, позивачем до клопотання №14-ц від 22.03.2017р. не надано належних та допустимих доказів перебування представника ОСОБА_1 на лікарняному.

Крім того, згідно з ухвалою від 02.03.2017р. присутність сторін у судовому засіданні 23.03.2017р. обов'язковою не визнавалась.

Разом з цим, строк розгляду справи мав закінчитись 24.03.2017р., внаслідок чого відкладення судового засідання, за умови відсутності клопотань сторін про продовження строку розгляду справи, було неможливим.

З урахуванням викладених обставин, клопотання №14-ц від 22.03.2017р. позивача про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України та у відповідності до вимог ст.7 Закону України Про судовий збір , сплачений позивачем на підставі квитанцій від 28.12.2016р., 18.01.2017р. судовий збір підлягає поверненню ОСОБА_1 з Державного бюджету України за умови надходження відповідного письмового клопотання платника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Припинити провадження по справі №905/253/17 за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Купець , м.Селидове про про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Купець , які були проведені з моменту смерті ОСОБА_4, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1

Суддя Ю.О.Паляниця