Постанова

від 27.04.2017 по справі 905/253/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.04.2017 справа №905/253/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання:Будко Н.В. Мартюхіної Н.О., Сгара Е.В. Рудик Т.С. за участю представників сторін від позивача: від відповідача: від третьої особи: не з'явився; не з'явився; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5, м. Селидове на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.03.2017 р. у справі№ 905/253/17 (суддя: Паляниця Ю.О.) за позовомОСОБА_5, м. Селидове до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Купець", м. Селидове ОСОБА_6, м. Селидове провизнання недійсними рішень загальних зборів товариства

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5, позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Купець" (далі - ТОВ "Купець", відповідач) про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів ТОВ "Купець", які були проведені з моменту смерті ОСОБА_7, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 посилається на набуття у спадщину частки у статутному капіталі ТОВ "Купець".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.01.2017 р. залучено ОСОБА_6 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.03.2017 р. припинено провадження у справі №905/253/17 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ "Купець" про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів ТОВ "Купець", які були проведені з моменту смерті ОСОБА_7, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_5 не набула статусу учасника ТОВ "Купець", що виключає можливість розгляду спору про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства у господарському суді.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 23.03.2017 р., позивач звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просила оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою продовжити розгляд даної справи.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що ухвалу суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Позивач вважає, що місцевим господарським судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою її повноважного представника, що позбавило ОСОБА_5 фактичної можливості процесу доказування, оскільки позивач не має змоги самостійно захищати свої права та інтереси у зв'язку з відсутністю спеціальних знань та навичок в сфері права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2017 р. для розгляду справи № 905/253/17 сформовано колегію суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, судді - Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 656 від 25.04.2017 р. у зв'язку з перебуванням судді Агапова О.Л. у відпустці на день розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 905/253/17.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.04.2017 р. визначено колегію суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, судді - Мартюхіна Н.О., Сгара Е.В.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. 26.04.2017 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача № 28-ц від 26.04.2017 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою повноважного представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 5,7 ст. 28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017 р. не визнавалась обов'язковою явка представників сторін та сторони були попереджені, що у разі нез'явлення їх представників у судове засідання, апеляційна скарга буде розглянута за наявними матеріалами у справі.

В обґрунтування заявленого клопотання не надано жодного доказу на підтвердження хвороби (тимчасової непрацездатності) представника позивача у відповідності до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 455 від 13.11.2001 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 р. за № 1005/6196.

Крім того, позивачем не доведено неможливість захищати свої права та законні інтереси самостійно на стадії апеляційного провадження, а також неможливість надання таких повноважень на представництво іншій особі.

Посилання в зазначеному клопотанні на те, що представник скаржника адвокат ОСОБА_8 має намір брати участь у судових засіданнях Донецького апеляційного господарського суду судовою колегією не може розцінюватись як належний та допустимий доказ у розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги встановлений чинним процесуальним законодавством п'ятнадцятиденний строк розгляду апеляційної скарги позивача на оскаржувану ухвалу суду, судова колегія дійшла висновку клопотання позивача про відкладення розгляду справи відхилити.

Відповідач та третя особа письмові відзиви на апеляційну скаргу не надали, представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи учасники судового процесу повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про припинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1.5 статуту ТОВ "Купець" в редакції 2007 року, яка зареєстрована державним реєстратором Гребенюк С.В. виконавчого комітету Селидівської міської ради Донецької області, вказане товариство засноване громадянами України: ОСОБА_7, ОСОБА_6

Згідно з п.6.3 статуту відповідача долі учасників в статутному фонді складають: ОСОБА_7 - 75% статутного фонду, ОСОБА_6 - 25% статутного фонду.

ІНФОРМАЦІЯ_1. учасник товариства - ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.02.2015р.

22.11.2016р. дружині померлого - позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Купець" в розмірі 2/3.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно з ч.1 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі (ч.1 ст.100 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.55 Закону України "Про господарські товариства" під час реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Відповідно до ч.5 ст.147 Цивільного кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Крім того, в силу норм ст.1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

За приписами п.4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" за змістом статей 130, 147 і 166 ЦК України та статей 55 і 69 Закону України "Про господарські товариства" у разі смерті (ліквідації) учасника товариства з обмеженою відповідальністю спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене статтею 55 Закону України "Про господарські товариства", проте у цьому разі не йдеться про автоматичне набуття такими спадкоємцями права участі у товаристві.

Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Отже, лише після прийняття вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) частки у статутному капіталі може стати учасником відповідного товариства.

Згідно з п.10.2 статуту ТОВ "Купець" у зв'язку зі смертю громадянина, учасника товариства, спадкоємці мають переважне право вступу до товариства. При відмові спадкоємця від вступу до товариства або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення позивача № 11-ц від 17.02.2017 р., відповідно до яких в період часу з 27.03.2015 р. по 27.07.2015 р. директором товариства призначено ОСОБА_6 У вказаних поясненнях також зазначено, що ОСОБА_5 не зверталася до ТОВ Купець із заявою про вступ у товариство.

Відомості щодо вирішення питання прийняття ОСОБА_5 до складу учасників товариства та прийняття рішення з цього приводу в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, позивач не набув статусу учасника товариства.

Відповідно до ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 Господарського процесуального кодексу України, тобто, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із ст.1 вказаного Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 4 ст.12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані з створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до абз. 1 п. 1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Згідно з п. 2.4. вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України під час вирішення корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб. Тому рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивача до складу її учасників або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують його корпоративні права.

Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи.

Тобто, учасником (стороною) корпоративного спору завжди є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, в тому числі, який вибув.

За приписами п.1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, провадження по справі підлягає припиненню.

Внаслідок того, що позивач не набула статусу учасника ТОВ "Купець", що нею не оспорюється та не заперечується, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо неможливості розгляду спору про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства у господарському суді.

З огляду на те, що учасником спору є фізична особа, яка не набула статусу учасника господарського товариства, цей спір не може бути визначений як корпоративний спір, що підлягає розгляду у господарському судочинстві.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано, посилаючись на ст.ст.1, 12, 21, п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, припинив провадження у даній справі внаслідок непідвідомчості спору господарському суду.

Щодо доводів апеляційної скарги судова колегія зазначає наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивачем до заявленого клопотання про відкладення розгляду справи № 14-ц від 22.03.2017 р. не додано належних доказів на підтвердження тимчасової непрацездатності представника позивача. Крім того, позивачем не доведено неможливість самостійно приймати участь у судовому процесі, уповноваження іншої особи на представництво інтересів позивача у суді першої інстанції тощо.

Судова колегія звертає увагу на те, що посилання в тексті згаданого клопотання на намір представника позивача приймати участь у судових засіданнях господарського суду Донецької області взагалі не може розцінюватися як підстава для відкладення розгляду справи.

Крім того, згідно з приписами ст. 69 ГПК України строк вирішення спору місцевим господарським судом закінчувався 24.03.2017 р., в той час як клопотань сторін про продовження строку розгляду справи матеріали справи не містять.

Судова колегія також зазначає, що ухвалою суду від 28.02.2017 р. присутність представників сторін у судовому засіданні, призначене на 23.03.2017 р., не визнана обов'язковою. Посилання місцевого господарського суду на ухвалу від 02.03.2017 р., яка в матеріалах справи відсутня, в тексті оскаржуваній ухвалі судом апеляційної інстанції розцінюється як технічна описка при виготовленні ухвали від 23.03.2017 р.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою, а тому, підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.03.2017 р. у справі № 905/253/17 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 23.03.2017 р. у справі № 905/253/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.В. Будко

Судді: Н.О. Мартюхіна

Е.В. Сгара