Ухвала

від 15.08.2017 по справі 905/253/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 серпня 2017 року Справа № 905/253/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л., суддів:Губенко Н.М., Картере В.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі№ 905/253/17 господарського суду Донецької області за позовомОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Купець" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 провизнання недійсними рішень загальних зборів товариства

ВСТАНОВИВ:

Подана 16.05.2017 (згідно зі штемпелем поштового відділення зв'язку на конверті) ОСОБА_4 (надалі - скаржник) касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 905/253/17 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 111 1 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо) .

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо ), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно з п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Дослідивши касаційну скаргу з доданими до неї документами, колегія суддів прийшла до висновку, що скаржником не додано до касаційної скарги належних документів на підтвердження направлення сторонам у справі примірника касаційної скарги, оскільки, додані до касаційної скарги описи вкладення, не є розрахунковими документами в розумінні вищенаведених норм, які підтверджували би факт надання відділенням зв'язку поштових послуг, отже, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скаржником належним чином не дотримані вимоги ст. 111 1 ГПК України щодо надсилання іншім сторонам у справі копії касаційної скарги та надання відповідних доказів до суду касаційної інстанції, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що в прохальній частині касаційної скарги скаржник не зазначає дату постанови, яку просить скасувати.

Разом з тим, Вищий господарський суд України зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 905/253/17 повернути скаржнику без розгляду.

2. Матеріали справи № 905/253/17 повернути до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере