Рішення

від 20.03.2017 по справі 922/145/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р.Справа № 922/145/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Посейдон", м. Підгороднє до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс", м. Харків про стягнення грошових коштів в розмірі 114189,95 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Трофименко В.В., дов. від 14.02.2017р.; Якименко А.Д., дов. від 14.02.2017р.;

Представник відповідача - Гоч В.В., дов. № 1 від 03.02.2017р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Посейдон", м. Підгороднє, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс", м. Харків, про стягнення заборгованості за Договором підряду №11 від 03.09.2012р. в розмірі 114189,41 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 10.01.2017р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.02.2017р. об 11:45 год.

Ухвалою господарського суду від 01.03.2017р. продовжено строк розгляду даного спору за межами двомісячного строку, в порядку ст. 69 ГПК України, до 20.03.2017р.

У судовому засіданні 20.03.2017р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові письмові пояснення по справі (вх. № 9308), які судом долучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.03.2017р. проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України (вх. № 7236), суд відмовляє в його задоволенні, оскільки спір, який вирішувався під час розгляду справи № 922/5335/15, на яку посилається відповідач, був вирішений між сторонами (ТОВ БК "Посейдон" та ТОВ "Адмінбудсервіс") лише щодо оплати обсягу безперечно виконаних правопопередником позивача робіт на суму 114189, 41 грн., які підтверджені підписаним сторонами актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012р. Отже, зазначене свідчить про безпідставність тверджень відповідача про те, що спір вже був вирішений судом, через що клопотання відповідача про припинення провадження у справі є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 20.03.2017р. сторони наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників сторін, судом встановлено наступне:

29.04.2014р. між ТОВ компанія "Фандрев" (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" (цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) №1.

Відповідно до умов вказаного договору, цедент передає цесеонарію права первісного кредитора за договором підряду №11 від 03.09.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Фандрев" (підрядник), відповідачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" (замовник).

Таким чином, право вимоги первісного кредитора за договором підряду №11 від 03.09.2012 року перейшло до ТОВ "БК "Посейдон" (позивач).

03.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Фандрев" (підрядник), та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" (замовник), було укладено договір підряду №11.

Згідно з умовами договору підряду, замовник доручає підряднику, а підрядник виконує на свій ризик, власними силами та методами роботи по виробництву промислової бетонної підлоги на "Адміністративно - складському комплексі", що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект 50 років СРСР, 2-К, передає замовнику виконані роботи, а замовник приймає і оплачує виконані роботи відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.1. договору підряду договірна ціна робіт становить суму 624326,75 грн., в т.ч. ПДВ - 104054,46 грн., яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.3.1. договору, строк виконання робіт становить 30 календарних днів від дати перерахування на розрахунковий рахунок підрядника авансового платежу, відповідно п. 5.1. договору або з моменту передачі замовником усіх необхідних матеріалів (Акт приймання - передачі матеріалів).

Відповідно до п.5.1. договору підряду, замовник оплачує вартість робіт у 2 етапи:

А) аванс в розмірі 50% від договірної ціни на придбання матеріалів після підписання договору;

Б) остаточний розрахунок здійснюється протягом 10-ти банківських днів, після підписання Акту приймання - передачі виконаних робіт.

У випадку передачі замовником підряднику матеріалів, аванс згідно підпункту "А" пункт 5.1. даного договору, замовником не оплачується і проводиться оплата виконаних робіт відповідно до підпункту "Б" п. 5.1. даного договору.

Пунктом 6.1 договору визначено, що приймання-передача виконаних робіт здійснюється на протязі встановленого сторонами строку шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Підрядник має право здавати виконані роботи частинами, а замовник має право приймати частинами фактично виконані роботи.

Як зазначає позивач, замовник передав підряднику матеріали, а тому розрахунок мав відбутися в порядку передбаченому п. п. "Б" п. 5.1. даного договору підряду.

На виконання умов договору підряду, TOB "Фандрев" виконав роботи на одній половині "Адміністративно - складського комплексу" замовника та надав для погодження відповідачу перший Акт приймання виконаних робіт, на загальну суму 114189,95 грн.

Як зазначає позивач, замовник частково сплатив за виконані, згідно Акту, роботи в сумі 50000,00 грн., та надав підряднику гарантійний лист від 22.11.2012 за № 22/11, в якому обіцяв розрахуватися за виконані роботи після їх завершення.

На початку грудня 2012р. підрядником були виконані роботи на другій половині Адміністративно - складського комплексу" замовника, на підставі чого було складено другий Акт приймання виконаних робіт за грудень 2012 року на загальну суму 114189,41 грн. та передано замовнику для підписання.

Згідно Акту звірки виконаних підрядних робіт за період з 03.09.2012р. по 31.12.2013р., заборгованість TOB "Адмінбудсервіс" перед TOB "ФАНДРЕВ" складала 178379,36 грн.

21.08.2015р. на адресу TOB "Адмінбудсервіс" було надіслано повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні.

В вересні 2015 року TOB "БК "Посейдон" звернулось з позовом до господарського суду Харківської області до TOB "Адмінбудсервіс" про стягнення заборгованості за договором підряду від 03.09.2012р. в розмірі 208166,26 грн.

22.10.2015р. TOB "Адмінбудсервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просило визнати недійсним договір відступлення права вимоги №1 від 29.04.14р., укладеного між TOB Будівельною компанією "Посейдон" та TOB "Фандрев".

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.2015р. по справі №922/5335/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Посейдон" основну заборгованість в сумі 114189,41 грн., 3% річних в сумі 8953,70 грн., інфляційні втрати в сумі 85023,15 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3122,49 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. рішення господарського суду від 23.10.2015р. скасовано частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" основну заборгованість в розмірі 64189,41 грн., 3% річних в розмірі 5033,15 грн., інфляційні втрати в розмірі 46898,02 грн., витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 1741,80 грн.

10.08.2016р. TOB "БК "Посейдон" направило супровідний лист №12-07/16 з оригіналом та належним чином завірену копію акту приймання виконаних будівельних робіт на суму 114189,95 грн. на адресу TOB "Адмінбудсервіс" для підписання.

В грудні 2016 року TOB "БК "Посейдон" отримало лист за вих. № 02/12 від 02.12.2016р. від TOB "Адмінбудсервіс" в якому вони зазначили про те, що відмовляються від підписання акту приймання виконаних будівельних робіт.

Як зазначає позивач, в порушення договірних зобов'язань, оплату за виконані роботи у визначений термін відповідач не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до вимог статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Як свідчать матеріали справи, 03.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Фандрев" (підрядник), та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" (замовник), було укладено договір підряду №11, згідно з умовами якого, замовник доручає підряднику, а підрядник виконує на свій ризик, власними силами та методами роботи по виробництву промислової бетонної підлоги на "Адміністративно - складському комплексі", що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект 50 років СРСР, 2-К, передає замовнику виконані роботи, а замовник приймає і оплачує виконані роботи відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 29.04.2014р. № 1 ТОВ "БК "Посейдон" отримало право вимоги права ТОВ "Фандрев" за договором підряду від 03.09.2012р. № 11, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фандрев" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс", в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, право вимоги первісного кредитора за договором підряду №11 від 03.09.2012 року перейшло до ТОВ "БК "Посейдон" (позивач).

Пунктами 6.1., 6.2. Договору підряду від 03.09.2012, укладеним між TOB Адмінбудсервіс та TOB Фандрев , сторони передбачили, що приймання-передача виконаних робіт здійснюється на протязі встановленого сторонами строку шляхом підписання Акту приймання- передачі виконаних робіт. Підрядник має право здавати виконані роботи частинами, а Замовник має право приймати частинами фактично виконані роботи. Актом приймання-передачі виконаних робіт засвідчується виконання робіт на об'єкті.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору підряду від 03.09.2012р., TOB Фандрев були виконані роботи, що підтверджується Актами приймання-передачі виконаних робіт на суму 114 189,95 грн. та на суму 114 189,41 грн.

Як свідчать матеріали справи, TOB Фандрев листом від 17.12.2012 вих.№58 вимагало у TOB Адмінбудсервіс сплатити суму 178379,36 грн. (суму по двох Актах приймання-передачі виконаних робіт на суму 114 189,95 грн. та на суму 114 189,41 грн. за мінусом 50000,00 грн. раніше сплачених у TOB Адмінбудсервіс ).

Оскільки ТОВ "Адмінбудсервіс" не виконало вимоги п. 5.1 вказаного договору щодо сплати за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на загальну суму 114189,41 грн., ТОВ "БК "Посейдон" звернулось з даним позовом до господарського суду Харківської області.

Стягнення заборгованості за актом виконаних робіт на суму 114 189,41 грн. стало предметом розгляду справи № 922/5335/15.

Матеріали справи свідчать, що листом від 10.08.2016р. TOB "БК "Посейдон" направило супровідний лист №12-07/16 з оригіналом та належним чином завірену копію акту приймання виконаних будівельних робіт на суму 114189,95 грн. на адресу TOB "Адмінбудсервіс" для підписання, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду у даній справі.

Листом від 29.08.2016р., який, як свідчать матеріали справи, був відправлений відповідачем 11.09.2016р., TOB "Адмінбудсервіс" відмовилось від підписання акту виконаних робіт на суму 114 189,95 грн., з посиланням на те, що передбачені договором роботи не завершені та не якісно виконані. Після завершення виконання робіт, усунення недоліків та повідомлення Підрядника про готовність передати виконані роботи, замовник готовий у випадку відсутності зауважень, прийняти роботи шляхом підписання акту приймання виконаних робіт, у порядку встановленому договором та чинним законодавством. Окрім цього зазначив про не визначення сторонами спірного договору строку приймання робіт, з посиланням на п. 6.1. договору.

З приводу підстав, зазначених відповідачем в якості обґрунтування відмови від підписання акту виконаних робіт, суд зауважує, що ані у листі від 29.08.2016р., ані під час судового розгляду, відповідач, вказуючи на недоліки у виконанні роботи підрядником, не пояснює причин, з яких про ці недоліки не було заявлено відразу ж після виконання робіт у 2012 році і відповідачем не доведено характер цих недоліків як прихованих, хоча тягар доведення того, що недоліки є прихованими, а також тягар доведення приховування підрядником явних недоліків, несе саме замовник.

Аналогічної правової позиції дотримується ВГСУ у постановах від 15.08.2007р. у справі № 1/615, від 21.11.2011р. у справі № 13/267-27/96, від 25.02.2015р. у справі № 904/5709/14.

Разом з тим, суд зауважує, що не визначення в договорі строку, протягом якого роботи мають бути прийняті, свідчить лише про те, що такий строк має визначатись за правилами ч. 2 ст. 530 ЦК України, адже відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України приймання робіт є обов'язком замовника (відповідача).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 4 ст. 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, оскільки відмова підписати акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 114189,95 грн. є безпідставною і направлена на адресу позивача з пропуском строку, визначеного ч. 2 ст. 530 ЦК України, то роботи слід вважати прийнятими відповідачем з дати настання восьмого календарного дня після визнаної відповідачем дати отримання спірного акту - 02.09.2016 р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Так, матеріалами справи підтверджується, відповідно до матеріалів справи, загальна сума робіт за спірним актом виконаних робіт (2 етап) - складає 114189,95 грн.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стаття 43 ГПК України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що виконавцем за договором підряду від 03.09.2012р. було виконано та замовником, як встановлено судом, прийнято виконані роботи, оплата яких в загальному розмірі 114189,95 грн. - є предметом даного спору, а відповідно до статті 526 ЦК України, статей 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду документу, який би підтверджував сплату заборгованості, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 114189,95 грн. заборгованості правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд оцінює критично викладені відповідачем у відзиві на позов (вх. № 7233) заперечення, в яких відповідач посилається, як на підставу відмови в задоволенні судом позову ТОВ "БК "Посейдон", на наступні обставини справи:

- що ТОВ "БК "Посейдон" не отримало всіх необхідних документів, за оспорюваним договором, щодо отримання права вимоги за договором підряду №11 від 03.09.2012р.

- що роботи за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 не були завершені, а ТОВ "БК "Посейдон" згідно вимог чинного законодавства України не має права виконувати будівельні роботи на адміністративно-складському комплексі у зв'язку з відсутністю у нього ліцензії на проведення будівельних робіт у відповідності до положень ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

- враховуючи, що підрядник ТОВ "Фандрев" на час укладення договору підряду від 03.09.2012р. № 11 мав статус платника податку на додану вартість, яким не являється ТОВ "БК "Посейдон", при передачі прав та обов'язків за оспорюваним договором позивачу, ТОВ "Адмінбудсервіс" втрачає економічну вигоду від договору підряду від 03.09.2012р. № 11 та зазнає збитків у розмірі втраченого податкового кредиту з податку на додану вартість, що відповідно до умов договору підряду становить 104054,46 грн.

- наявні у матеріалах справи первинні документи не можуть бути належними та допустимими доказами реальності вчинених господарських операцій між ТОВ "Адмінбудсервіс" та ТОВ "Фандрев", оскільки в порушення вимог чинного законодавства України не відображені в бухгалтерському та податковому обліку останнього, та свідчить про відсутність у ТОВ "Фандрев" відповідно прав та зобов'язань за договором.

- надані до матеріалів справи первинні документи, що випливають з договору підряду від 03.09.2012р. № 11 та згідно яких було укладено оспорюваний договір відступлення права вимоги № 1 від 29.04.2014р. - "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" № КБ-3 та "Акт приймання виконаних будівельних робіт" № КБ-3, не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки не містять дати їх підписання, а також визначення посади особи, якою їх підписано.

- що відступлення права вимоги за договором підряду №11 від 03.09.2012р. без згоди іншої сторони - неможливо.

- що відступлення права вимоги може здійснюватись тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Суд відхиляє дані заперечення відповідача, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1.1 договору відступлення права вимоги (цесії) від 29.04.2014р. № 1 предметом договору є право первісного кредитора за договором підряду № 11, укладеного 03.09.2012р. між ТОВ "Фандрев" та ТОВ "Адмінбудсервіс" в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Як було встановлено судом, існування зобов'язання за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 з боку ТОВ "Адмінбудсеріс" та відповідно право вимоги його виконання ТОВ "БК "Посейдон", до якого перейшло останнє на підставі оскаржуваного правочину, підтверджується актом виконаних робіт по договору підряду між ТОВ "Адмінбудсервіс" та ТОВ "Фандрев" № 11 від 03.09.2012 року № за формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт по договору підряду між ТОВ "Адмінбудсервіс" та ТОВ "Фандрев" № 11 від 03.09.2012 року за формою № КБ-3.

Вказані документи містять розмір зобов'язання ТОВ "Адмінбудсервіс" за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 , у зв'язку з чим надають змогу визначити та довести обсяг прав первісного кредитора (цедента), який перейшов до нового кредитора (цесіонарія) на підставі договору відступлення права вимоги від 29.04.2014р. № 1.

Отже, посилання відповідача, що ТОВ "БК "Посейдон" не отримало всіх необхідних документів за оспорюваним правочином щодо отримання права вимоги за договором підряду від 03.09.2012р. № 11, а саме - його договірної ціни, є безпідставними, спростовується матеріалами справи, зокрема, наданими новому кредитору первинних облікових документів у будівництві на підставі акту приймання-передачі № 1 до договору відступлення прав вимоги (цесії) № 1 від 29.04.2014р.

Окрім цього, суд зауважує, що дійсність договору цесії у повному обсязі підтверджена судом під час розгляду господарської справи № 922/5335/15.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони

Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність у ТОВ "БК "Посейдон", згідно вимог чинного законодавства України, права виконувати будівельні роботи на адміністративно-складському комплексі у зв'язку з відсутністю у нього ліцензії на проведення будівельних робіт у відповідності до положень ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", оскільки дана ліцензія необхідна для виконання робіт робіт, а не для отримання коштів за виконані роботи, право на отримання яких відступлено підрядником іншій особі .

Суд не приймає заперечення відповідача стосовно того, що наявні в матеріалах справи первинні документи не можуть бути належними та допустимими доказами реальності вчинених господарських операції між ТОВ "Фандрев" та ТОВ "Адмінбудсервіс", оскільки не відображені в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується листом Основянської ОДПІ ДФС м. Харкова Харківської області від 21.10.2015р. №4566/10/20-38-15-01-20, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України від 16.07.99 р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.1995 року, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо неможливо, безпосередньо після її завершення.

Отже, для вирішення питання про наявність господарської операції мають значення належні та допустимі докази - передбачені законом документи, якими підтверджується сам факт здійснення господарської операції - укладення відповідного договору, а також передача документів, визначених його умовами. До таких доказів в силу чинного законодавства належать також первинні документи.

Предметом розгляду господарського суду є спори, що виникають з господарських відносин у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Так, суд зазначає, що питання порушення стороною договору податкової та/або бухгалтерської дисципліни не є предметом розгляду даної справи, при цьому, матеріали справи містять належні докази, якими в силу ст. 43 ГПК України підтверджується факт передачі ТОВ "Фендрев" права вимоги за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 ТОВ "БК "Посейдон".

Окрім цього, суд зауважує, що ВГСУ у своїй постанові від 19.03.2009р. у справі № 21/4617 вказав, що відповідність актів приймання-передачі виконаних робіт вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо змісту та реквізитів первинних документів не має істотного значення для висновку про укладеність договору підряду та належність оформлення його виконання, адже така невідповідність не усуває факту наявності заборгованості за реально виконаними роботами.

Крім того, в запереченнях відповідач зазначає, що оскільки ТОВ "БК "Посейдон" не є платником податку на додану вартість та у зв'язку з передачею прав та обов'язків за оспорюваним договором не може бути стороною договору про відступлення права вимоги від 29.04.2014р. № 1, зважаючи на те, що ТОВ "Адмінбудсервіс" втрачає економічну вигоду від договору підряду від 03.09.2012р. № 11 та зазнає збитків у розмірі втраченого податкового кредиту з податку на додану вартість, що відповідно до умов договору підряду становить 104054,46 грн.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Саме лише посилання на втрату економічної вигоди від договору підряду від 03.09.2012р. №11 при переході права вимоги до ТОВ "БК "Посейдон" не є підставою для визнання оспорюваного договору від 29.04.2014р. № 1 недійсним, оскільки вказана обставина не суперечить ст. 203 Цивільного кодексу України, положеннями якої визначені підстави для визнання правочину недійсним.

Щодо посилання відповідача не невідповідність первинних документів, що складених на виконання договору підряду від 03.09.2012р. № 11, та згідно яких було укладено оспорюваний договір відступлення права вимоги № 1 від 29.04.2014р. - "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" № КБ-3, "Акту приймання виконаних будівельних робіт" № КБ-3, вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а також відсутність в матеріалах справи доказів про їх отримання ТОВ "Адмінбудсервіс", що, на думку відповідача, свідчить про відсутність дійсної вимоги за договором підряду від 03.09.2012р. № 11, та є підставою для відмови у задоволенні позову, суд зауважує наступне.

Як зазначено вище, первинними документами, якими підтверджується здійснення господарської операції в даному випадку є "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" № КБ-3 та "Акт приймання виконаних будівельних робіт № КБ-3", які, як встановлено судовою колегією, відповідають вимогам Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 року N 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", в редакції станом на момент їх складення.

З огляду на викладене, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що спільні дії позивача та відповідача при виконанні договору підряду від 03.09.2012р. № 11 були направлені на набуття та реалізацію тих прав та обов'язків, які випливають з нього, і таким чином спірний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, зокрема, передання дійсної вимоги за договором підряду.

Окрім цього, виходячи зі змісту положень ч. 1 ст. 516 ЦК України, відповідно до якої заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, а також ст. 515 ЦК України, згідно з якою заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, посилання апелянта на неможливість відступлення права вимоги за вказаним договором третій особі без згоди іншої сторони, який, на його думку, встановлено п. 10.5 договору підряду від 03.09.2012р. № 11, є необґрунтованим, оскільки договір підряду від 03.09.2012р. № 11 не містить відповідного застереження, а положення п. 10.5 договору щодо не розголошення змісту договору або використання без згоди іншої сторони не є тотожним обумовленості сторонами договору можливості відступлення права вимоги лише за згодою іншої сторони договору.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що доводи відповідача, викладені в запереченнях на позов, в силу вимог ст. ст. 33, 34 ГПК не доведено будь-якими належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що твердження відповідача щодо обставин, з наявністю яких він пов'язує підстави для відмови в задоволенні позову, ґрунтуються лише на припущеннях, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

На підставі викладеного, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Посейдон" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи задоволення позову у повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 65, 69, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" (ЄДРПОУ 33606885, Свідоцтво: ПДВ № 100284763, ІПН 336068820320 адреса: 61162, м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя СРСР, 2-к) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" (ЄДРПОУ 34919047, 52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Шосейна, 78) суму заборгованості в сумі 114189,95 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1712,85 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.03.2017 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/145/17