КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26058/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
27 березня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Шелест С.Б.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний магазин Інтер Атлетика до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ Спортивний магазин Інтер Атлетика (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо вимоги про надання додаткових документів до вантажної митної декларації № 100270004/2015/298948 від 27 травня 2015 року для підтвердження заявленої митної вартості; визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 100270004/2015/000100/2 від 27 травня 2015 року.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 22 листопада 2016 року адміністративний позов задовольнив частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2016 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 27 травня 2015 року до відділу митного оформлення Митного посту Столичний Київської митниці з метою здійснення процедури митного оформлення товару ТОВ Спортивний магазин Інтер Атлетика подано вантажну митну декларацію № 100270004/2015/298948 (за контрактом № IAMDB-20/01/2015 від 20 січня 2015 року).
Позивачем задекларовано за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору наступні товари:
- товар № 1 (код УКТЗЕД 9506919000): грифи олімпійські для тренування, грифи z-подібні, грифи w-подібні, ручки гантельні, тяги нижні, ручки для тяги знизу, ручки для тяги сидячи знизу, ручки для тяги закриті, тяги верхні, ручки для тяги знизу багатофункціональні, ручки для тяги прямі, ручки для тяги за голову, диски прогумовані, гриф для трицепсу, підставка для боксерської груші, ручки для тяги w-подібні, ручка для тяги V-подібна, ручки для тяги на трицепс, медболи, ролер для занять йогою, гімнастичні ролики, босу-півсфера, трубчасті еспандери, еспандери з латексу, гімнастичний мат, кистьовий еспандер, гантелі прогумовані, скакалки, ремінь для йоги, мат для йоги, степ-платформа, бодибар, стійки для віджимань, турнік навісний в сумі 651 295, 97 грн. (31 256, 93 доларів США) з урахуванням витрат на транспортування;
- товар № 2 (код УКТЗЕД 9506620000): гімнастичні м'ячі в сумі 202,26 грн. (9,71 доларів США) з урахуванням витрат на транспортування.
Оплата вказаного товару здійснена до моменту поставки шляхом перерахування коштів в якості попередньої оплати на розрахунковий рахунок Nantong Modern Sporting Industrial Co., LTD, згідно платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах № 13 від 06 лютого 2015 року та № 1 від 21 квітня 2015 року.
Nantong Modern Sporting Industrial Co., LTD є виробником придбаного товару, а контракт № IAMDB-20/01/2015 від 20 січня 2015 року, укладений позивачем, є прямим.
Під час проведення митного оформлення товару з метою підтвердження заявленої митної вартості позивачем до ВМД № 100270004/2015/298948 від 27 травня 2015 року подано наступні документи:
- контракт № IAMDB-20/01/2015 від 20 січня 2015 року та додаткові угоди до нього;
- специфікація №1 від 09 березня 2015 p.;
- інвойс № INMD141212 від 16 квітня 2015 року;
- сертифікат походження товарів № С15321128850007 від 28 квітня 2015 року;
- експортна декларація № 230220150025518207 від 17 квітня 2015 року;
- прайс-лист виробника товарів від 16 квітня 2015 року;
- експертний висновок № Ц-254 від 25 травня 2015 року;
- платіжне доручення № 13 від 06 лютого 2015 року;
- платіжне доручення № 1 від 21 квітня 2015 року;
- довідка з транспортних витрат від 22 травня 2015 року;
- заявка на транспортно-експедиційні послуги перевезення вантажу від 03 квітня 2015 року;
- рахунок № 39317 від 22 травня 2015 року на оплату вартості морського фрахту.
27 травня 2015 року Київська митниця прийняла оскаржуване рішення, яким відповідач самостійно визначив митну вартість товару за методом 2ґ (резервним) та відмовила позивачу у митному оформленні товарів з видачею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 10027004/2015/00107.
Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача, оскаржив його до суду.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Так, в оскаржуваному рішенні вказано, що метод 1 не застосований відповідно до вимог ст. 58 Митного кодексу України; метод 2 не був використаний у зв'язку з відсутністю у митного органу цінової інформації на ідентичні товари; метод 3 не використаний у зв'язку з відсутністю у митного органу та декларанта цінової інформації на подібні (аналогічні) товари; методи 4 та 5 не використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості, а тому митна вартість визначена за резервним методом з урахуванням вимог ст. 64 Митного кодексу України та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях/ митних деклараціях від 12 лютого 2015 року № 100270004/2015/295927 та від 01 квітня 2015 року № 100270004/2015/2975500.
Фактами, які вплинули на коригування митної вартості, відповідачем визначено: відсутність документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (п. 2 ст. 53 Митного кодексу України) та відсутність документального підтвердження використаних декларантом або уповноваженою ним особою відомостей (п. 2 ст. 58 Митного кодексу України).
На підставі оскаржуваного рішення митна вартість товару № 1 скоригована у загальному розмірі 834 870, 33 грн. (38 969, 89 доларів США), товару № 2 - 272, 68 грн. (12, 73 доларів США).
27 травня 2015 року до відділу митного оформлення Митного посту Столичний Київської митниці позивачем подано вантажну митну декларацію № 100270004/2015/299028 з урахуванням оскаржуваного рішення та сплачено фінансову гарантію у розмірі 62 999, 97 грн. відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України для випуску задекларованих товарів у вільний обіг.
07 серпня 2015 року позивачем подано заяву № 9790 про перегляд відповідачем митної вартості товарів з урахуванням додаткових документів, а саме:
- сертифікат Китайської ради із сприяння міжнародній торгівлі № 153206В0/00895 з нотаріально посвідченим перекладом (копія);
- сертифікат Китайської ради із сприяння міжнародній торгівлі № 153206В0/01022 з нотаріально посвідченим перекладом (копія);
- розрахунок вартості для спортивних товарів від 06 березня 2015 року (копія);
- платіжне доручення № 1 від 21 травня 2015 року (копія);
- платіжне доручення № 13 від 06 лютого 2015 року (копія).
Листом № 4971/10/26-70-63-04-07 від 13 серпня 2015 року відповідач повідомив позивача про те, що не вбачає підстав для перегляду оскаржуваного рішення та, що надані додаткові документи прийняті до уваги, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено ст. 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, вичерпний перелік документів, які декларант підтверджує митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Разом з тим у ч. 3 наведеної норми передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені вище.
Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем надано витребувані митним органом документи, проте відповідач своє рішення не змінив виходячи з наступного.
Згідно заявки на перевезення від 03 квітня 2015 року, послуги експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта та пов'язані з виконанням договору TE030112-3K від 03 січня 2012 року, оплачуються клієнтом на умовах 100 % оплати на підставі виставленого експедитором рахунку в строк, передбачений в п. 3.2 договору № TE030112-3K від 03 січня 2012 року. Проте, договір на перевезення, зазначений в графі 44 МД №100270004/2015/298948 за кодом 4301, не надано декларантом разом з митною декларацією та іншими документами для здійснення митного оформлення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких доводів з огляду на наступне.
Відповідно до Цивільного кодексу України (ст.ст. 929-935) сторони вільні у виборі умов договору транспортного експедирування. Так, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Як убачається з заявки, вона є додатком до договору № ТЕ030112-3К від 03 січня 2012 року та містить всі необхідні для здійснення експедирування реквізити, в тому числі орієнтовну вартість наданих послуг, а тому посилання відповідача на відсутність основного договору за 2012 рік з метою визначення числового значення митної вартості не може бути підставою для збільшення митної вартості товару. Крім того, як убачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, до митного органу на підтвердження вартості послуг перевезення були також надані довідка з транспортних витрат та рахунок на оплату вартості морського фрахту.
Що стосується прайс-листа виробника товарів від 16 квітня 2015 року, який виданий пізніше, ніж була підписана специфікація № 1 від 09 березня 2015 року на поставку товарів до зовнішньоекономічного договору від 20 січня 2015 року № IAMDB-20/01/2015, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає необґрунтованими такі висновками відповідача, оскільки ціна та перелік товару, визначених як у специфікації, так і у прайс-листі співпадають та не мають правових наслідків щодо моменту видання таких документів у часі. Яким чином дата видачі прайс-листа вплинула на числове значення складових митної вартості товарів, відповідачем не зазначено.
Відповідачем зазначено, що згідно з довідкою з транспортних витрат від 22 травня 2015 року № 220515/FK/1 навантажування в порту Nantong здійснювалось за рахунок відправника, але документи або відомості, які б підтверджували дану складову митної вартості товару, не надано.
З приводу зазначеного суд зазначає, що в розділі 4 контракту від 20 січня 2015 року сторони визначили, що поставка товару здійснюється на умовах FOB Нантонг, Китай. Відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс, умова поставки FOB (франко-борт) зобов'язує продавця здійснити доставку товару до порту відвантаження. Поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручнi судна в названому порту вiдвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Цей термін зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрiшнiм водним транспортом.
Посилання відповідача на відсутність даної складової митної вартості не приймається судом до уваги, оскільки обов'язок завантаження товару покладений на продавця.
Щодо банківських платіжних доручень в іноземній валюті від 06 лютого 2015 року № 13 та від 21 травня 2015 року № 1 відповідачем вказано на те, що в графі 70 призначення платежу не міститься посилання на рахунок-фактуру або інвойс, відповідно до якого була здійснена оплата, що не дає можливості ідентифікувати цей документ з оцінюваним товаром.
Суд зазначає, що постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216 Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України встановлено загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками тощо.
Відповідно до п. 2.1 наведеного Положення, платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке обов'язково має містити визначені п. 2 цього Положення реквізити:
Отже, суд не погоджується з висновком відповідача, оскільки платіжні доручення № 13 від 06 лютого 2015 року та № 1 від 21 травня 2015 року в графі Призначення платежу містять посилання на контракт, дату контракту та вид товару (спортивне обладнання).
Наступне зауваження відповідача стосувалось експертного висновку.
Так, в експертному висновку Київської ТПП № Ц-254 від 20 травня 2015 року не зазначені фактичні дані щодо вартості аналогічних товарів, вартісний аналіз зроблений на підставі товаросупровідних документів та містить визначення вартості товару за вагу, а не за кількістю одиниць (як обраховано товар у митній декларації), а тому експертний висновок прийнятий митним органом до уваги як інформація, а не як підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Суд зазначає, що так, дійсно, в експертному висновку вказано одиницю виміру товару у кілограмах. Разом з тим, при вирішенні питання експертом використані документи, які були подані позивачем до митного органу, а також інформація з незалежних досліджень, тому підстав для сумніву у правильності висновку експерта не убачається.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що під час аналізу додатково поданих декларантом документів відповідачем зроблено висновок, який не відповідає поданим документам. Разом з тим, відповідачем суду пред'явлено витяг з цінової бази на аналогічний товар за період з 27 лютого 2015 року по 27 травня 2015 року, в якому ціна наведена не за одиницю товару, а за кілограм. Копії митних декларацій від 12 лютого 2015 року № 100270004/2015/295927 та від 01 квітня 2015 року № 100270004/2015/2975500, на підставі яких було визначено митну вартість резервним методом, відповідач суду не надав.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з'ясовані обставини, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо вимоги про надання додаткових документів до вантажної митної декларації № 100270004/2015/298948 від 27 травня 2015 року для підтвердження заявленої митної вартості вчинені в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає. Разом з тим, оскаржуване рішення Київської митниці підлягає скасуванню, оскільки прийнято протиправно без врахування всіх обставин.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин убачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний магазин Інтер Атлетика до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення є таким, що підлягає задоволенню частково.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Шелест С.Б.
Мєзєнцев Є.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2017 |
Оприлюднено | 29.03.2017 |
Номер документу | 65515420 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Чаку Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні