Рішення

від 23.01.2017 по справі 904/10333/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2017р. Справа № 904/10333/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Макролекс , м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Звездапарк , м. Дніпро

Про : стягнення 690 669, 43 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов.№09/11/16-1 від 09.11.16р.);

Від відповідача: ОСОБА_2 ( дов. №010616-1 від 01.06.16р.)

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ Макролекс ( позивач) звернувся до ТОВ Звездапарк (відповідач) з позовом про стягнення 690 669, 43 грн. ( в т.ч.: 390 500, 00 грн. - основний борг; 273 364, 02 грн. - інфляційних втрат та 26 805, 51 грн. - 3% річних) заборгованості за договором про надання юридичних послуг №07/03/2014 від 07.03.2014р. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов'язків з оплати наданих позивачем юридичних послуг.

15.11.16р. позивачем подано до канцелярії суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони державним реєстратором юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , здійснювати реєстраційні дії щодо внесення змін до установчих документів ТОВ Звездапарк , в тому числі щодо зміни складу засновників ( учасників) , зміну керівника та збільшення та/або зменшення статутного капіталу ТОВ Звездапарк у будь-який спосіб, в тому числі у судовому , позасудовому (безспірному) порядках та/або на підставі договорів; тощо. Окрім того - позивач просив заборонити органам ДВС а також приватним виконавцям здійснювати виконавчі дії , спрямовані на арешт та/або відчуження майна , що належить відповідачу ; та накласти арешт на усе наявне у ТОВ Звездапарк майно та заборонити його відсудження у будь-який спосіб в тому числі, в судовому, позасудовому (безспірному) порядках та/або на підставі договорів. Заява обґрунтована посиланням на приписи ст.66 ГПК України , Постанови пленуму ВГСУ № 16 від 23.12.11 р. Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ; та твердження ,що є достатньо обґрунтоване припущення , що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього , може зникнути , зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

ТОВ Звездапарк (відповідач) у відзиві на позов позовні вимоги визнав у повному обсязі та підтвердив зазначені позивачем у позові обставини.

По справі оголошувались перерви з 08.12.16р. по 20.12.16р. та з 12.01.17р. по 17.01.17р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ :

За твердженням позивача, 07.03.2014р. між ТОВ Макролекс ( юридична компанія ) та ТОВ Звездапарк ( замовник) укладено договір про надання юридичних послуг №07/03/2014 , відповідно до пункту 1.1 умов якого юридична компанія зобов'язується надавати замовнику відповідно до поставлених ним завдань юридичні послуги з будь-яких питань, пов'язаних з господарською діяльністю та судовими процесами замовника, незалежно від місця їх надання та галузі законодавства, а замовник зобов'язується прийняти та оплати дані юридичні послуги на умовах , передбачених даних договором.

Під завданням розуміється направлення замовником на адресу юридичної компанії заявки, оформленої відповідно до п.2.2. договору із значенням всіх необхідних дій , які має виконати юридична компанія. Направлення заявки свідчить про бажання замовника отримати відповідні послуги та готовність сплатити їх. (п.1.2. договору). Протягом дії договору кожне нове завдання виконується юридичною компанією на основі заявки замовника та не потребує укладання нового договору. Кожна заявка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.3. договору).

Пунктом 2.1 договору визначено , що послуги надаються юридичною компанією на підставі заявки у довільній формі замовника , яка повинна бути виконана письмово та направлена поштою, кур'єром , факсом , або іншим узгодженим сторонами способом, підписана директором або іншою уповноваженою особою замовника та завірена печаткою замовника. Заявка повинна містити інформацію про вид послуги, яка необхідна замовнику, бажаний строк її надання , спосіб фіксації результату (електронний чи паперовий носій) та необхідні пояснення; при необхідності заявка може містити інші умови; до заявки мають додаватися всі документи, необхідні юридичній компанії для виконання завдання та супровідний лист з їх найменуванням та зазначенням кількості аркушів (п.2.2. договору). На підтвердження факту отримання заявки юридична компанія повідомляє замовника шляхом підпису про отримання, факсом електронною поштою або іншим взаємо узгодженим способом, що дає змогу зафіксувати факт і дату отримання (п.2.3. договору).

Відповідно до п.2.6. договору на підтвердження факту надання юридичною компанією замовнику юридичних послуг з виконання відповідної заявки, сторонами підписується звіт наданих послуг, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.5.1. договору вартість послуг юридичної компанії з розрахунку 1 (одна) година роботи працівника Юридичної компанії з виконання відповідної заявки замовника становить 550, 00 грн. На підтвердження фактів надання юридичною компанією замовнику юридичних послуг з виконання відповідної заявки, відповідно до умов цього договору , сторонами підписується Звіт наданих послуг, який є невід'ємною частиною цього договору (п.5.2. договору). На підставі звітів наданих послуг та на підтвердження фактів надання юридичною компанією замовнику юридичних послуг, відповідно до умов цього договору, у останній день кінцевого строку дії договору, визначеному у п.9.2. договору, сторонами підписується Акт приймання наданих послуг; Акт має бути підписаний уповноваженим представником замовника протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту приймання наданих послуг. (п.5.3. договору ) . Акт приймання наданих послуг може включати суми витрат, здійснених юридичною компанією у зв'язку з наданням замовнику послуг; остаточно обсяг послуг, їх вид та вартість визначається сторонами на підставі заявок замовника та звітів наданих послуг , які є невід'ємними частинами цього договору. (п.5.4. договору).

В п.5.5. сторони погодили, що оплата здійснюється замовником протягом десяти банківських днів з моменту підписання акту приймання наданих послуг та виставлення рахунку в гривнях України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок юридичної компанії, вказаний в даному договорі або додатково повідомлений замовнику листом чи шляхом укладення додаткової угоди до даного договору.

Відповідно до п.9.2. договору строк цього договору починає свій перебіг у момент , визначений у п.9.1. цього договору та закінчується 07.07.2014 року. (а.с.12-15).

За твердженням позивача , ним відповідно до умов договору були надані юридичні послуги відповідачу загальною вартістю 390 500, 00 грн. ; про що було складено відповідний акт приймання наданих юридичних послуг від 07.07.14р. ( т.1, а.с.16-21) А тому позивач вважає, що у відповідача відповідно до п.5.5. договору виникло зобов'язання по сплаті вартості наданих юридичних послуг протягом десяти календарних днів з моменту підписання акту приймання наданих послуги та отримання рахунку - фактури; однак станом на 18.07.14р. відповідач вартість наданих юридичних послуг позивачем не сплатив, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Також позивач відповідно до приписів ст.625 ЦК України нарахував відповідачу: 273 364, 02 грн. - інфляційних втрат та 26 805, 51 грн. - 3% річних; за період серпень 2014р. - вересень 2016р.

На підтвердження фактичного виконання ним умов договору позивач також посилається на наступні документи: акт звірки взаємних розрахунків від 18.07.14р. на суму 390 500, 00 грн. ( т.1, а.с. а.с.23 ); заявки ТОВ Звездапарк за період березень , квітень, червень, липень 2014р. та на звіти надання послуг за цей період (а.с.71-111). Також на вимогу суду позивачем було надано штатний розклад ТОВ Макролекс в період лютий - червень 2014 р.( т.1, а.с.132-133 ) та табель обліку робочого часу ТОВ Макролекс за березень , квітень, травень , червень та липень 2014 р.( т.1, а.с.134-138 ) .

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій ( 748-97-п ) на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV ( 996-14 ) Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV ( 996-14 ) Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

Рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. Зокрема, відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції. Однак ця обставина може вказувати на те, що відповідна особа не мала можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій, а отже, і на їх можливу відсутність.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Оцінюючи докази , які були надані позивачем на підтвердження реальності здійснення ним господарських операцій з надання юридичних послуг відповідно до умов вищенаведеного договору ; суд приходить до наступних висновків : відповідно до ОСОБА_2 з ЄДРПОУ станом на 02.11.16 р. одним із видів діяльності ТОВ Макролекс ( код ЄДРПОУ 35163679 ) є діяльність у сфері права ( т.1. а.с.31 ) , однак на вимогу суду , викладену в ухвалі від 20.12.16 р. , позивач не надав відомостей про працівників , які безпосередньо надавали послуги відповідно до умов вищенаведеного договору та копії їх дипломів про вищу юридичну освіту - що не підтверджує наявність у ТОВ Макролекс кваліфікованого персоналу , здатного надати юридичні послуги.

Надаючи оцінку відомостям , що містяться в Акті приймання наданих юридичних послуг від 07.07.2014 р. ; штатному розкладі ТОВ Макролекс та табелях обліку робочого часу ТОВ Макролекс за березень , квітень, травень , червень та липень 2014 р. ; суд звертає увагу на наступні обставини :

- в період з березня по липень 2014 р. у штаті позивача перебувало 2 працівника ( директор та юрисконсульт ) ;

- згідно заявки відповідача № 07/03/2014-1 від 07.03.14 р. позивач повинен був терміново надати певні юридичні послуги ( т.1, а.с.71 ) :

- згідно зі звітом про надання послуг від 07.03.14 р. № 07032014 до заявки № 07/03/2014-1 від 07.03.14 р. ці послуги начебто були надані позивачем в той же день-07.03.14 р. ( при цьому кількість годин , які були витрачені працівниками позивача для надання цих послуг , складає 20 годин ) ;

- але згідно із табелем обліку робочого часу ТОВ Макролекс за березень 2014 р. , директор товариства - ОСОБА_3 та юрисконсульт - ОСОБА_4 працювали 07.03.14 р. по 7 годин кожний ( т.1, а.с.134 ) ;

Таким чином , два працівники ТОВ Макролекс 07.03.14 р. працювали разом лише 14 годин , натомість у звіті вказано , що ними витрачено 20 годин на надання цих юридичних послуг ; отже відомості , вказані ТОВ Макролекс у звіті про надання послуг від 07.03.14 р. № 07032014 до заявки № 07/03/2014-1 від 07.03.14 р. та в Акті приймання наданих юридичних послуг від 07.07.14 р. не відповідають дійсності .

Загалом в Акті приймання наданих юридичних послуг від 07.07.14 р. та звітах про надання послуг вказано , що загальна кількість годин , які витратили працівники ТОВ Макролекс в період з 07.03.14 р. по 28.03.14 р. ( з яких робочих днів - 16 ) для надання цих послуг , складає 526 годин . В той же час , максимальна можлива кількість відпрацьованих годин 2 працівниками за цей період складає : 16 днів х 8 год. х 2 працівника = 256 годин. Отже , сторони безпідставно вказали , що позивачем витрачено на надання послуг 526 годин .

Також надані позивачем звіти не містять відомостей , які б свідчили про фактичне надання певних юридичних послуг .

Відповідно до приписів ГПК України : доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово ( ст.32 ) Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу ( ст.33 ) Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст.34 ) Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 ).

Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства України та фактичні обставини справи , суд приходить до висновку про не доведеність ( необґрунтованість ) позивачем своїх вимог ( внаслідок ненадання достатніх доказів ) ; а тому не знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог та відповідно і клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85, ГПК України; господарський суд , -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Суддя Васильєв О.Ю.

23.01.17р.