Постанова

від 21.03.2017 по справі 904/11672/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017 року Справа № 904/11672/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 62 від 23.01.2017 року

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № б/н від 09.11.2016 року

від третьої особи: представник ОСОБА_3, довіреність № 1499 від 17.10.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 року у справі № 904/11672/16

за позовом ОСОБА_5, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4, м. Дніпро

про визнання рішення загальних зборів товариства недійсним

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд", яке оформлено протоколом № 1/9-16 від 09.09.2016 року.

За вказаною позовною заявою господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 904/11672/16, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено ОСОБА_4.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 року у справі № 904/11672/16 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд", яке оформлено протоколом № 1/9-16 від 09.09.2016 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд" на користь ОСОБА_5 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 378, 00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що за результатами голосування з єдиного питання порядку денного оскаржуваних зборів голоси учасників розподілилися наступним чином: 50 % "за"; 50 % "проти", у зв'язку з чим, та врахувавши приписи ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", п. 7.6. статуту товариства, дійшов висновку, що рішення з даного питання порядку денного не набрало необхідної кількості голосів для його прийняття, відповідно, вважається неприйнятим. Разом з тим, у протоколі зборів № 1/9-16 від 09.09.2016 року зазначено, що за результатами голосування прийнято рішення про відмову у наданні згоди на укладення товариством договорів, при цьому, як встановлено судом, жодного рішення на зборах учасників від 09.09.2016 року прийнято не було з підстав відсутності кворуму для прийняття такого рішення.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_4 (третя особа) посилається на ті обставини, що позивач у поданій до суду позовній заяві не зазначила, яке саме її право, як учасника товариства, порушено прийняттям оскаржуваного рішення, тоді як визначені ст. 1 ГПК України особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Також, за доводами третьої особи, незважаючи на відсутність порушеного права учасника товариства, що є обов'язковою умовою для звернення до суду, суд першої інстанції не встановив такого права, відповідно, не з'ясував всіх обставин справи, а відтак, допустив порушенням норм процесуального права. Третя особа зазначає і про те, що як вбачається з оскаржуваного рішення суду, рішення зборів товариства визнане недійсним, оскільки не було проголосовано більшістю за поставлене питання. Проте, в ході розгляду справи у суді першої інстанції жодною із сторін у тому числі і позивачем, не піднімалось питання про те, що прийняте зборами рішення є таким, що прийняте за відсутності кворуму для його прийняття, тоді як саме ця обставина покладена судом в обґрунтування прийнятого ним рішення. Позивач в обґрунтування недійсності рішення загальних зборів послався на інші обставини та докази, просив суд провести експертизу протоколу зборів, яким оформлено рішення. Отже, на думу третьої особи, суд, приймаючи рішення, вийшов за межі доводів позивача щодо заявлених нею вимог. Також, третя особа вважає, що рішення про надання згоди на укладення договорів не було прийнято, оскільки для згоди на укладення договорів не вистачало голосів. Разом з тим, результат голосування, за яким згода на укладення договорів не була надана, у протоколі загальних зборів було оформлено у вигляді прийнятого рішення та вказано, що було відмовлено у наданні згоди на укладення товариством договору іпотеки. Тобто, за доводами третьої особи, учасники товариства у такому вигляді оформили результат голосування, відповідно до якого не була надана згода. Учасники товариства, проголосувавши по різному, фактично засвідчили те, що згода на укладення товариством договорів не була отримана. Однак наведене не було враховано місцевим господарським судом, який визначив оформлення голосування як прийняте учасниками рішення, та, у зв'язку з нехваткою голосів, визнав таке рішення недійсним. Окрім наведеного, третя особа вважає, що результат голосування загальних зборів не створив жодних зобов'язань ні для учасників товариства, ні для самого товариства, ні для третіх осіб, а оформлення результатів голосування учасників товариства є їх волевиявленням та не порушує жодної норми права, якою визначено обов'язкову форму ведення протоколу загальних зборів учасників, оскільки така форма законом не передбачена.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилається на ті обставини, що обґрунтовуючи позовні вимоги у справі, позивач зазначила, що при прийнятті спірного рішення було порушено вимоги статуту товариства та законодавства України, що призвело до порушення прав позивача, як учасника товариства, приймати участь в управлінні товариством, а саме: приймати участь у засіданні загальних зборів, знати, які питання поставлено до вирішення, приймати участь у голосуванні з питань порядку денного, знайомитися з оформленим рішенням (протоколом) тощо. За доводами позивача, вона не ставила підпис у спірному протоколі зборів та участі у зборах не приймала. Питання справжності підпису позивача буде вирішено у кримінальному провадженні, оскільки в рамках господарського процесу достатньо інших доказів та вад протоколу, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про незаконність прийнятого рішення. Твердження апелянта щодо відсутності порушеного права позивача, на її думку, є невірним та спростовуються змістом позовної заяви, оскільки через дії ОСОБА_4 інший учасник товариства, який володіє 50% голосів - ОСОБА_5, фактично була позбавлена права на управління товариством. Позивач стверджує, що зі змістом протоколу спірних зборів товариства вона була ознайомлена лише під час слухання даної справи у суді першої інстанції, тому лише після ознайомлення з ним надала додаткові пояснення, у яких навела доводи щодо незаконності прийнятого рішення, на які послався суд в оскаржуваному рішенні, та відповідно до яких не ставила питання про підробку її підпису на протоколі зборів. Також, позивач зазначає про те, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позові, не може розумітися як вихід за межі позовних вимог. Позивач не погоджується з відповідними поясненнями третьої особи щодо виходу суду за межі доводів позивача, оскільки в матеріалах справи містяться документи, що підтверджують висловлення позивача з приводу недостатньої кількості голосів при вирішенні зборами питання порядку денного. Щодо фіксування у протоколі зборів факту неприйняття зборами рішення позивач зазначає, що третя особа намагається ввести суд в оману та за допомогою "гри слів" перекрутити обставини та обґрунтувати помилки, які допущені при складанні протоколу. При однаковій кількості голосів не може бути встановлений жодний результат голосування, оскільки проста більшість при розподілі голосів 50/50 встановлена бути не може. За наведеного позивач вважає, що місцевий господарський суд вірно встановив, що рішення, яке прийняте зборами, є таким, що прийняте за відсутності кворуму для прийняття рішення, і ця обставина є безумовною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів через пряму вказівку закону.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що жоден з учасників товариства не звертався до виконавчого органу з вимогою про скликання зборів у період часу з 01.01.2016 року по 01.01.2017 року та, як наслідок, товариством не оформлювалось і не направлялось учасникам жодних повідомлень про проведення загальних зборів у вказаний період. У виконавчому органі товариства відсутній реєстр присутніх на спірних зборах учасників товариства та оригінал спірного протоколу, незважаючи на ті обставини, що саме цей орган товариства повинен зберігати протоколи зборів протягом всього терміну діяльності товариства. Натомість, у судовому засіданні саме третя особа надала оригінал цього протоколу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 року апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження та призначено у судове засідання на 21.03.2017 року.

У судовому засіданні 21.03.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд", в редакції, яка була затверджена протоколом загальних зборів учасників товариства № 17/06 від 17.06.2014 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 19.06.2014 року (а.с. 18-36, т. 1), загальний розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд" (далі - Товариство) становить 354 000, 00 грн., учасниками товариства є дві особи:

ОСОБА_5 - частка якої у статутному капіталі Товариства становить 50% статутного капіталу Товариства, що відповідає 177 000, 00 грн.;

ОСОБА_4 - частка якого у статутному капіталі Товариства становить 50% статутного капіталу Товариства, що відповідає 177 000, 00 грн.

Відповідно до протоколу № 1/9-16 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд" від 09.09.2016 року у наведену дату відбулись загальні збори учасників Товариства (а.с. 45, т. 1).

Як зазначено у цьому протоколі зборів, на зборах були присутні учасники, що у сукупності володіють 100% голосів, а саме: ОСОБА_5, що володіє 50% голосів, та ОСОБА_4, що володіє 50% голосів.

До порядку денного зборів включено наступне єдине питання:

1. Про надання згоди на укладення Товариством договору іпотеки та купівлі-продажу майна Товариства.

Протоколом зборів з даного питання порядку денного визначено наступні результати голосування учасників Товариства:

"За" - ОСОБА_5, що складає 50% голосів.

"Проти" - ОСОБА_4, що складає 50% голосів.

"Утрималися" - 0% голосів.

Виходячи зі змісту протоколу зборів, за результатами голосування з першого (єдиного) питання порядку денного збори вирішили: відмовити у наданні згоди на укладення Товариством договору іпотеки, предметом якого буде виступати нерухоме майно, належне Товариству на праві приватної власності, а саме - Приміщення ковбасного цеху, розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд. 77-А, загальною площею 755,8 кв.м, в тому числі, договору купівлі-продажу майна Товариства, що перебуває у ковбасному цеху.

Зазначений протокол зборів містить підписи від імені голови загальних зборів учасників - ОСОБА_5 та від імені секретаря загальних зборів учасників - ОСОБА_4.

Позивач не погодилась з прийнятим загальними зборами учасників Товариства рішенням від 09.09.2016 року, оформленим протоколом зборів № 1/9-16, звернулась з позовом до суду з вимогою визнати його недійсним. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що про проведення загальних зборів учасників Товариства, призначених на 09.09.2016 року, її не було повідомлено, участі у цих зборах позивач не приймала, оскаржуване рішення зборів прийняте ОСОБА_4 одноособово, тобто без участі та відома позивача, збори учасників Товариства проведені за відсутності кворуму для їх проведення. За таких обставин позивач вважає, що спірні загальні збори учасників Товариства проведені з порушенням вимог Закону України "Про господарські товариства" та статуту Товариства, що порушує права позивача, як учасника Товариства, приймати участь в управлінні Товариством: приймати участь у загальних зборах, знати, які питання поставлено на вирішення зборів, приймати участь у голосуванні з питань порядку денного, знайомитися з оформленим рішенням (протоколом) тощо. В подальшому, в період розгляду даної справи судом першої інстанції у поданих до суду додаткових письмових поясненнях позивач зазначила і про те, що рішення, яке відповідно до протоколу спірних зборів є прийнятим, не проголосовано ні ''за'' його прийняття, ні ''проти'' простою більшістю голосів, як того вимагає ст. 59 Закону України "Про господарські товариства"', оскільки голоси учасників при голосуванні розділились 50% - ''за'' та 50% - ''проти''. За таких обставин спірними зборами учасників Товариства рішення з питання порядку денного не прийнято.

Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, колегія суддів враховує наступне.

Стаття 116 Цивільного кодексу України, стаття 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлюють право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Право учасників Товариства брати участь в управлінні справами Товариства визначено пунктом 6.1.1. статуту Товариства (редакція на дату проведення спірних зборів).

Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким щодо спірних відносин є загальні збори учасників Товариства (п. 7.1. статуту Товариства).

Стаття 145 Цивільного кодексу України передбачає, що черговість та порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюються статутом товариства та законом.

Згідно зі статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Також, відповідно до наведеної правової норми про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Аналогічні положення містить п. 7.5.1. статуту Товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі (ч. 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства").

За приписами статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Пунктом 7.7.1. статуту Товариства встановлено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно положень частин другої та третьої ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Проста більшість голосів - більш як 50 відсотків голосів учасників товариства, які брали участь у загальних зборах.

Положення щодо прийняття рішення простою більшістю голосів з питання порядку денного, яке вирішувалось спірними загальними зборами учасників Товариства, містить і п. 7. 6. статуту Товариства.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", п. 2.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

За результатами голосування з єдиного питання порядку денного оскаржуваних зборів: про надання згоди на укладення Товариством договору іпотеки та купівлі-продажу майна Товариства, голоси учасників розподілилися наступним чином: 50 % "за"; 50 % "проти", тобто, виходячи з приписів ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" та п. 7.6. статуту Товариства, рішення з даного питання порядку денного не набрало необхідної кількості голосів для його прийняття, та вважається неприйнятим.

Проте, виходячи зі змісту протоколу зборів № 1/9-16 від 09.09.2016 року за результатами голосування зборами прийнято рішення про відмову у наданні згоди на укладення Товариством договорів, при цьому, як вище встановлено судом, жодного рішення на зборах учасників від 09.09.2016 року прийнято не було у зв'язку з відсутністю кворуму для прийняття такого рішення.

Встановивши у спірних відносинах наявність безумовних підстав для визнання оскаржуваного рішення зборів недійсним, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд", яке оформлено протоколом № 1/9-16 від 09.09.2016 року.

Також, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для дослідження інших доводів позивача, якими обґрунтовані позовні вимоги, оскільки можливі результати оцінки цих доводів не впливатимуть на результати розгляду справи, та, відповідно, не матимуть значення для вирішення даного спору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду і про те, що у зв'язку з наведеним вище, відсутні підстави для призначення у справі судової почеркознавчої та технічної експертизи для з'ясування питань належності підпису на протоколі спірних зборів, виконаного від імені позивача, позивачу чи іншій особі; чи нанесений відбиток печатки Товариства на протоколі спірних зборів печаткою Товариства; та інших питань, які навела позивач у клопотанні про призначення експертиз, поданому до суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи третьої особи, наведені в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Суд відхиляє доводи третьої особи про вихід суду першої інстанції за межі підстав позову. Вказані підстави позову, як встановлено вище, зазначалися позивачем при розгляді справи у суді першої інстанції (а.с. 55-59, т. 1).

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Також, суд відхиляє доводи третьої особи, що спірне рішення зборів не порушує корпоративні права позивача; у даному випадку порушується право позивача на участь в управлінні справами Товариства, яке полягає у прийнятті загальними зборами рішення за відсутності достатньої кількості голосів для його прийняття, що суперечить вимогам закону, а відтак, не може не порушувати права позивача, як учасника Товариства.

Отже, за встановлених вище обставин справи та наведених положень законодавства, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на третю особу у справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 року у справі № 904/11672/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 року у справі № 904/11672/16 залишити без змін.

Повна постанова складена 27.03.2017 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко