Постанова

від 22.03.2017 по справі 920/1039/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2017 р. Справа № 920/1039/16

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 02.02.2017 № 138);

від відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю № 2 від 01.03.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (вх. №327 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 05.01.17 у справі № 920/1039/16

за позовом Путивльської міської ради, Путивльського району Сумської області

до Приватного підприємства "Люкс", м. Путивль Сумської області

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 85638,55 грн., заподіяні внаслідок користування відповідачем 59/100 частин земельної ділянки, загальна площа якої 0,0966 га, у період з 01.10.2013 року по 31.05.2016 року без правовстановлюючих документів на вищезгадані 59/100 частин земельної ділянки, загальна площа якої становить 0,0966 га.

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.01.2017 у справі № 920/1039/16 (суддя Левченко П.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав їх безпідставними та необґрунтованими.

Позивач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи та порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким стягнути з приватного підприємства "Люкс" на користь Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області збитки у розмірі 85638,55 грн. Стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Від відповідача надійшов відзив (вх. 2089 від 24.02.2017) на апеляційну скаргу, в якому він вважає вимоги скарги безпідставними, а доводи - необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення господарського суду Сумської області.

Від позивача надійшли пояснення (вх. 2253 від 28.02.2017) щодо відзиву на апеляційну скаргу, в яких він надає додаткові письмові пояснення та доводи в обґрунтування своєї позиції у справі.

Зазначені документи оглянуті судовою колегією та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 розгляд справи відкладено на 22.03.2017. Визнано обов'язковою явку в судове засідання представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями.

В судове засідання 22.03.2017 на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду сторни направили уповноважених представників.

В судовому засіданні 22.03.2017 представник заявника апеляційної скарги підтримав її вимоги в повному обсязі та наполягав на задоволенні скарги.

В судовому засіданні 22.03.2017 представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, в межах ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

20.09.2004 р. між ОСОБА_3 та Путивльською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0966 га в м. Путивль по вул. Кірова, 75, який зареєстрованого Путивльським відділом центру Державного земельного кадастру 08.11.2004 року за № 24. Відповідно до якого вона сплачувала орендну плату за користування земельною ділянкою виходячи із загальної площі 0,0966 га.

24.05.2016 року між ОСОБА_3 (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, за яким продавець продав, а покупець купив 59/100 часток належної продавцю нежитлової будівлі, магазин - ресторан - готель, загальною площею 1713,4 кв. м., що знаходиться в м. Путивль Сумської області по вул. Кірова за номером 75, на земельній ділянці, яка знаходиться у комунальній власності Путивльської міської ради.

Згідно Технічного паспорту триповерхового будинку з підвалом за № 75 по вул. Курська (колишня назва вул. Кірова) в м. Путивль Сумської області (копія долучена до справи), будинок займає 530 м. кв. земельної площі, а придбані відповідачем приміщення будинку, що складають 59/100 часток загальної площі будинку, розташовані частково у підвалі та на першому поверсі (101,9 кв. м. та 113,5 кв. м. відповідно), а також на другому і третьому поверхах (457,3 кв. м. та 460,9 кв. м. відповідно).

В договорі купівлі-продажу від 24.05.2006 року, укладеному між ОСОБА_3 та відповідачем, зазначено, що покупець, згідно статті 120 Земельного кодексу України, зобов'язаний укласти договір оренди земельної ділянки з Путивльською міською радою.

Однак, як встановлено судовою колегією Харківського апеляційного господарського суду, вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін вказаний обов'язок щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою виконано відповідачем лише у квітні 2016.

Зважаючи на використання частини земельної ділянки (59/100) без належним чином оформлених документів, що підтверджують у встановленому законом порядку право власності або користування позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути збитки.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про їх необґрунтованість та, крім іншого, вказав щодо неможливості укласти договір оренди на частину земельної ділянки.

Однак, судова колегія вважає, що такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на положеннях Закону та є безпідставними, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно п. 9 договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 24.05.2006 відповідач був зобов'язаний укласти договір оренди земельної ділянки.

Після вчинення правочину ОСОБА_3 на виконання вимог чинного законодавства та враховуючи те, що оскільки її частка у нежитловій будівлі, розташованій на земельній ділянці зменшилась, та відсутність домовленості між сторонами щодо укладення договору оренди землі пропорційно до належних часток будівлі, звернулась до Путивльської міської ради з проханням укласти новий договір оренди земельної ділянки, пропорційно до частки будівлі, що залишилась у її власності (41/100).

25.12.2008 між Путивльською міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки у м. Путивль, вул. Кірова, 75, умовами даного договору передбачено, що ОСОБА_3 приймає в оренду 41/100 ділянки від загальної площі 0,0966 га та відповідно до частини 41/100 сплачує орендну плату. Договір зареєстровано в Державному реєстрі земель 23.02.2009 року (а.с. 14) Відповідно до умов договору він вступає в силу після підписання сторонами та державної реєстрації.

ПП "Люкс" лише 19.11.2009 звернулось з проханням до міської ради надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням 45 сесії Путивльської міської ради 5 скликання від 03.12.2009 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по вул. Кірова,75. Зазначене рішення 03.06.2010 втратило чинність.

ПП "Люкс" 14.10.2010 знову звернулось до Путивльської міської ради з заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою на зазначену земельну ділянку. Рішенням 54 сесії Путивльської міської ради 5 скликання від 19.10.2010 такий дозвіл ПП "Люкс" наданий.

Для затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку по вул. Кірова, 75 ПП "Люкс" звернулось тільки у 2013 році. Рішенням 37 сесії Путивльської міської ради 6 скликання від 31.01.2013 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право оренди ПП "Люкс" на земельну ділянку по вул. Кірова, 75 із земель житлової та громадської забудови (для подальшого використання) було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди ПП "Люкс" на земельну ділянку в м. Путивль по вул. Кирова, 75, надано в оренду ПП "Люкс" зазначену земельну ділянку в долях 59/100 терміном на 10 років, встановлено розмір орендної плати за використання земельної ділянки в розмірі 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, зобов'язано ПП "Люкс" в місячний термін з дня прийняття рішення укласти договір оренди та зареєструвати його відповідно до вимог закону.

Однак, ПП "Люкс" не виконало обов'язку щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою і лише 29.04.2016 укладено договір оренди на вищевказану земельну ділянку з власниками нежитлової будівлі, яка на ній розташована, з визначенням розміру орендної плати пропорційно до розміру належних часток у будівлі.

Тобто, з 23.02.2009 (датою набрання чинності договором оренди землі між Путивльською міською радою та ОСОБА_3 на 41/100 частини земельної ділянки у м. Путивль по вул. Кирова, 75) до вересня 2016 року (реєстрації договору оренди земельної ділянки у розмірі 0,0966 га у м. Путивль, вул. Кирова, 75 між всіма власниками будівлі, розташованій на земельній ділянці та міською радою) міська рада не отримувала орендну плату на 59/100 частини вказаної земельної ділянки, ґка знаходилась у користуванні ПП "Люкс".

Згідно заяви про зменшення позовних вимог позивач (Путивльська міська рада) просить стягнути з відповідача ПП "Люкс" 85638,55 грн збитків за період з жовтня 2013 по 31.05.2016 ( в межах строків позовної давності).

З наявного в матеріалах справи акту № 5 щодо визначення та відшкодування збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам від 31.08.2016 (а.с. 28-29) вбачається, що земельну ділянку у м. Путивль, по вул. Кирова, 75 обстежено комісією, створеною відповідно до розпоряджень голови Путивльської районної державної адміністрації від 10.12.2015 та від 01.04.2016 та виявлено, що ПП "Люкс" користується 59/100 ділянки від загальної площі 0,0966 га без оформлення права користування та державної реєстрації таких прав.

Розмір збитків завданих Путивльській міській раді ПП "Люкс" нарахований міською радою у вигляді орендної плати за землю за період з жовтня 2013 по 31.05.2016, виходячи із нормативно грошової оцінки землі за відповідний рік.

Відповідач у добровільному порядку не сплатив позивачеві зазначеної суми збитків.

Упущеною вигодою за змістом статті 22 ЦК України та частини 2 статті 224, статті 225 ГК України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК.

За змістом 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть, якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлюється КМ України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993 № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

При вирішенні зазначеного спору, судова колегія приймає до уваги положення статті 22, глави 82 ЦК України.

Відповідно до п. 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка задала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може настати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як встановлено вище, відповідачем проявлена бездіяльність у вчиненні передбачених чинним законодавством заходів по своєчасному оформленню права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне відповідачу на праві власності нерухоме майно з травня 2006 по травень 2016.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками полягає в тому, що саме неправомірна бездіяльність та несвоєчасне оформлення документів на право оренди земельної ділянки 59/100 відповідачем призвела до неотримання позивачем доходу від орендної плати частини ділянки (59/100), яку протягом вказаного періоду використовував відповідач.

Вищевикладене, узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 922/51/15.

Судова колегія вважає безпідставним посилання відповідача на те, що він не мав змогу укласти договір оренди на частину земельної ділянки.

Так, відповідно до статті 120 ЗК України (в редакції чинній на момент укладення договору оренди купівлі-продажу нежитлової будівлі при переході права власності на будівлю або споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно -правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Відповідно до листа від 17.04.2014 № 28-28-0.17-4386/2-14 Державного агентства земельних ресурсів України надано наступні роз'яснення враховуючи, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування, оформлення прав на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності декількох суб'єктів можливо шляхом надання у користування та укладення договору оренди земельної ділянки з усіма співвласниками будівлі, в якому сторонами (орендарями) виступатимуть кілька осіб (множинність сторін).

В матеріалах справи відсутні докази, а відповідачем не наведено належних доказів, які саме перешкоди та обставини заважали йому укласти договір на оренду земельної ділянки з іншими власниками та міською радою з урахуванням частки кожного власника нежитлової будівлі.

Перевіривши розмір заявлених до стягнення вимог, періоди нарахування, судова колегія встановила, що періоди нарахування правомірні, нарахування здійснено відповідно до встановленої нормативно грошової оцінки. Здійснивши перерахунок, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 85638,50 грн. В іншій частині вимог необхідно відмовити.

Крім того, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції безпідставно поза межами позовних вимог надано оцінку рішенню Путивльської міської ради від 27.08.2008 " Про зміну договору оренди на земельну ділянку по вул. Кірова,75" та договору оренди земельної ділянки від 25.12.2008 площею 0,30396 га від загальної площі 0,0966 га між ОСОБА_3 та Путивльською міською радою.

Як вбачається з матеріалів справи, відсутні докази оскарження рішення Путивльської міської ради від 27.08.2008 " Про зміну договору оренди на земельну ділянку по вул. Кірова,75" та визнання його недійсним.

Судом першої інстанції в порушення вимог процесуального закону зазначено про нікчемність договору оренди земельної ділянки площею 0,30396 га від загальної площі 0,0966 га між ОСОБА_3 та Путивльською міською радою від 25.12.2008, оскільки даний договір не є предметом розгляду даної справи, відсутні докази його оскарження. Крім того, даний договір укладено між Путивльською міською радою та ОСОБА_3, яка не є учасником провадження у даній справі. Отже, зазначаючи про нікчемність договору оренди між ОСОБА_3 та Путивльською міською радою від 25.12.2008, господарським судом Сумської області вирішено про права та обов'язки особи, яка не є стороною та учасником даної справи та не залучені до участі у ній.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта знайшли підтвердження в матеріалах справи, рішення господарського суду Сумської області у даній справі постановлено з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин справи, що є підставою для його скасування та прийняття нового рішення у справі.

Відповідно до п. 2 статті 103 апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 104, 105 ГПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 05.01.17 у справі № 920/1039/16 скасувати. Прийняти нове рішення.

Задовольнити позов частково. Стягнути з Приватного підприємства "Люкс" (ідентифікаційний номер 14004237, місцезнаходження 41500, Сумська область, Путивльський район, м. Путивль, проспект Іоанна Путивльського, буд. 63) на користь Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (код ЄДРОПУ 04058083, м. Путивль, вул. Володимира Князя, будинок 50) 85638,50 грн. (вісьмдесят п'ять тисяч шістсот тридцять вісім гривень п'ятдесят копійок ) збитків.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Люкс" (ідентифікаційний номер 14004237, місцезнаходження 41500, Сумська область, Путивльський район, м. Путивль, проспект Іоанна Путивльського, буд. 63) на користь Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (код ЄДРОПУ 04058083, м. Путивль, вул. Володимира Князя, будинок 50) 1378,00 грн. судового збору за подання до господарського суду позовної заяви.

Стягнути з Приватного підприємства "Люкс" (ідентифікаційний номер 14004237, місцезнаходження 41500, Сумська область, Путивльський район, м. Путивль, проспект Іоанна Путивльського, буд. 63) на користь Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (код ЄДРОПУ 04058083, м. Путивль, вул. Володимира Князя, будинок 50) 1515,80 грн. судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 27.03.17

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.