Постанова

від 23.03.2017 по справі 536/2028/16-а

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/2028/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Степаненка Ю.І.,

з секретарем судового засідання Зимівець Ю.А.,

розглянувши у місті Кременчуці в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом, визнання незаконним та скасування рішень суб'єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 26 грудня 2016 року звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про поновлення їй строку для звернення до суду з адміністративним позовом, визнання незаконним та скасування рішення сорок першої сесії шостого скликання

Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25 квітня 2014

року Про відміну рішення 28 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради від 10 грудня 2012 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 та громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства - в частині, що стосується надання громадянці ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою, визнання незаконним та скасування рішення сорок першої сесії шостого скликання

Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25 квітня

2014 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства , яким відмовлено у

затвердженні проекту землеустрою.

В обґрунтування позову вказувала, що 20 листопада 2012 року вона звернулася до Максимівської сільської ради Кременчуцького району із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 13 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу Максимівської сільської ради (сіножаті) в межах населеного пункту.

10 грудня 2012 року Максимівською сільською радою Кременчуцького району прийнято рішення 28 сесії 6 скликання Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки . Згідно даного рішення їй надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду сільськогосподарського призначення (сіножаті) орієнтовною площею 13 га для ведення товарного виробництва із земель запасу Максимівської сільської ради, а також запропоновано їй подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розгляду та затвердження у встановленому законом порядку.

Згодом, рішенням 32 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради Кременчуцького району від 12 квітня 2013 року було вирішено внести зміни до рішення 28 сесії 6 скликання від 10.12.2012 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , а саме: частину 1 рішення викладено в наступній редакції: Надати громадянці ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду сільськогосподарського призначення (сіножаті) орієнтовною площею 13 га для ведення фермерського господарства із земель запасу Максимівської сільської ради .

На підставі договору про розроблення проекту відведення земельної ділянки № 54 від 04 червня 2013 року та рішення Максимівської сільської ради Кременчуцького району від 10 грудня 2012 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , рішення 32 сесії шостого скликання Максимівської сільської ради Кременчуцького району від 12 квітня 2013 року, приватним підприємством Бюро земельного кадастру був розроблений Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 - для ведення фермерського господарства із земель не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів в селі Максимівка Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Вищезазначений Проект землеустрою вона надала в Максимівську сільську раду Кременчуцького району для подальшого його затвердження.

Але у жовтні 2015 року вона отримала лист від Максимівської сільської ради Кременчуцького району від 14 серпня 2015 pоку, в якому повідомлялося, що згідно рішення 41 сесії шостого скликання від 14 серпня 2014 року Максимівською сільською радою прийнято рішення про відміну рішення 28 сесії шостого скликання Максимівської сільської ради від 10.12.2012 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13 га в межах населеного пункту громадянці ОСОБА_1 (за фермою). На підставі цього Максимівська сільська рада заборонила їй використання даної земельної ділянки.

У зв'язку з тим, що вона особисто не отримувала вище вказане рішення та не ознайомлена з його текстом, на її прохання Максимівська сільська рада в листопаді 2015 року надала їй копію рішення 41 сесії 6 скликання від 25.04.2014 року, де Максимівською сільською радою прийнято рішення Про відміну рішення 28 сесії шостого скликання Максимівської сільської ради від 10.12.2012 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 та громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства .

Також їй надали рішення 41 сесії шостого скликання Максимівської сільської ради Кременчуцького району Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства , яким вирішено відмовити їй у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Не погодившись з рішеннями 41 сесії шостого скликання Максимівської сільської ради Кременчуцького району від 25.04.2014 року, 12 лютого 2016 року вона звернулася до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовною заявою до Максимівської сільської ради про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

25 березня 2016 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області у цивільній справі № 536/233/16-ц її позовні вимоги задоволені.

Проте, ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03 жовтня 2016 року рішення районного суду було скасоване, а провадження у цивільній справі за її позовом до Максимівської сільської ради про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, закрите та роз'яснене право звернутися до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.

У зв'язку з цим, вона вимушена звернутися з даною позовною заявою до Кременчуцького районного суду Полтавської області вже як до адміністративного суду.

Під час розгляду вищенаведеної цивільної справи Максимівська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області була ліквідована, у зв'язку з чим відповідач замінений на його правонаступника - ОСОБА_2 сільську раду Кременчуцького району Полтавської області.

Так, згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.08.2016 року до Єдиного державного реєстру був винесений запис №15691120011000244 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, код ЄДРПОУ 22543907).

В результаті добровільного об'єднання деяких територіальних громад сіл Кременчуцького району, територіальна громада села Максимівка увійшла до складу ОСОБА_2 об'єднаної сільської територіальної громади.

19 листопада 2015 року рішенням першої сесії сьомого скликання ОСОБА_2 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області було вирішено: припинити, як юридичну особу Максимівську сільську раду шляхом приєднання до ОСОБА_2 сільської ради; встановити, що правонаступником активів і пасивів (зобов'язань) Максимівської сільської ради є ОСОБА_2 сільська рада.

Таким чином, належним відповідачем в даній адміністративній справі є ОСОБА_2 сільська рада Кременчуцького району, як правонаступник Максимівської сільської ради.

Про порушення своїх прав та інтересів (а саме, про факт відмови у затвердженні проекту землеустрою та відміну раніше прийнятого рішення Максимівської сільської ради від 10.12.2012 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою), вона дізналася після вивчення оскаржуваних рішень Максимівської сільської ради, які були одержані нею у листопаді 2015 року.

Тобто, з моменту вручення їй текстів оскаржуваних рішень, їй офіційно стало відомо про всі обставини порушення її прав та інтересів.

В межах шестимісячного строку (у лютому місяці 2016 року) з моменту, коли їй стало відомо про порушення її прав та інтересів, вона звернулася до Кременчуцького районного суду Полтавської області з відповідною позовною заявою.

Після ухвалення рішення у вказаній цивільній справі була ухвалена постанова Верховного Суду України від 19 січня 2016 року у справі № 824/67/15-а, в якій висловлена правова позиція за правилами якого судочинства повинні розглядатися подібні спори (тобто спори про визнання незаконним рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки).

Таким чином, на момент її звернення до суду з позовною заявою та під час розгляду судом цивільної справи №536/233/16-ц за її позовом до Максимівської сільської ради про скасування та визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування, існував неоднаковий підхід до застосування судами норм процесуального права в частині визначення правил підсудності або встановленої законом компетенції судів.

Вважає, що нею не пропущений строк для звернення до адміністративного суду, а довготривала дискусія щодо правильного застосування судами норм процесуального права для правильного визначення підсудності справ у сфері земельних відносин, не можуть впливати на гарантовану державою можливість особи захищати свої права та законні інтереси в судовому порядку. Але якщо припустити, що нею пропущений відповідний процесуальний строк, просить визнати причини його пропуску поважними через визначені вище обставини та поновити його.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що вона не погоджується з рішенням 41 сесії шостого скликання від 25.04.2014 року Максимівської сільської ради Кременчуцького району Про відміну рішення 28 сесії шостого скликання Максимівської сільської ради від 10 грудня 2012 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства , оскільки реалізуючи своє суб'єктивне право на отримання в оренду земельної ділянки, вона вчинила дії, передбачені нормами земельного законодавства, що регулює порядок передачі земельних ділянок в користування.

Рішення 28 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради від 10.12.2012 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 є актом одноразового застосування і вичерпало свою дію фактом розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки. А тому відміна даного рішення після його виконання на її думку є незаконною.

Як зазначено в пояснювальній записці до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - при розробці проекту відведення було проведено уточнення площі земельної ділянки. Площа земельної ділянки, передбаченої до відведення гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства становить 13 га. Межі та площа земельної ділянки погоджені землекористувачем, суміжними землекористувачами та відповідними службами району. Запроектована до відведення в довгострокову оренду земельна ділянка розташована в селі Максимівка Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області на землях не наданих у власність і постійне користування в межах населених пунктів, по угіддях - сіножаті. Згідно висновку Центру охорони та досліджень пам'яток археології управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, за результатами обстежень та розгляду архівних археологічних матеріалів, об'єктів археології на земельній ділянці, передбаченій до відведення в довгострокову оренду ОСОБА_1, не виявлено.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5301070562013 від 25 грудня 2013 року земельна ділянка має наступні загальні відомості:

- кадастровий номер - 5322482601:01:002:0328;

- місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця) - Полтавська область, Кременчуцький район, село Максимівка;

- цільове призначення - 01.02. Для ведення фермерського господарства;

- категорія земель - землі сільськогосподарського призначення;

- вид використання земельної ділянки - для ведення фермерського господарства;

- форма власності - інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня;

- площа земельної ділянки, гектарів - 13,0000.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала нормами частин 1,10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , а також пунктом а частини 2, п. а ч.3 статті 22, частинами 1, 2 статті 93, ч.1 статті 116, частинами 1, 2, 4, 6 статті 123, ч.1 статті 122, ч.3 статті 124 Земельного кодексу України.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, вважає, що єдиною законною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою є його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно ч.1 статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Вона подала примірники Проекту землеустрою для погодження у відділ Держземагентства у Кременчуцькому районі Полтавської області, відповідно до норм діючого законодавства.

24 грудня 2013 року відділ Держземагентства у Кременчуцькому районі Полтавської області своїм висновком №01-10/2025 погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до п. 34 ч. 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.15 Закону України Про звернення громадян органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв, зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. Відповідь за результатами розгляду заяв в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах питань.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відмовляючи їй у затвердженні проекту землеустрою та у передачі земельної ділянки у користування, Максимівська сільська рада Кременчуцького району у своєму рішенні від 25.04.2014 року не вказала жодних мотивів відмови та посилань на закони та нормативно-правові акти, які б обґрунтовували підстави такої відмови.

Вважала, що в діях відповідача щодо розгляду її заяви з питання затвердження проекту землеустрою вбачається упередженість, недобросовісність та порушення принципу рівності перед законом, а надані повноваження використовуються Максимівською сільською радою Кременчуцького району всупереч положенням Конституції та законам України.

Відмовляючи їй у задоволенні заяви про затвердження проекту землеустрою, відповідач не дотримався порядку, передбаченого статтею 15 Закону України Про звернення громадян та порушив основоположний принцип діяльності органу місцевого самоврядування, встановлений статтею 19 Конституції України.

У свою чергу, проект землеустрою відповідає вимогам законів та прийнятий відповідно до них нормативно-правовим актам, погоджений з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Вважає, що у відповідача не було жодних законних підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою та передачі їй у користування земельної ділянки, а вона, як громадянка України, має гарантоване державою право на передачу у користування земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Крім цього, про свої наміри передати їй в користування земельну ділянку свідчать дії відповідача щодо виставлення їй рахунків та прийняття від неї плати за користування земельною ділянкою.

Дані обставини підтверджуються квитанцією на прийом неоподатковуваних платежів № 747951 за 2014 рік на суму 10 400 гривень, квитанцією про прийняття податків і зборів серії АЕ №991559 за 2015 рік на суму 16 000 гривень, згідно яких вона справно сплачувала на користь Максимівської сільської ради кошти за користування земельною ділянкою площею 13 га (з призначенням орендна плата ). Крім цього, вона і зараз продовжує сплачувати кошти за користування земельною ділянкою на користь ОСОБА_2 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, про що свідчить квитанція про прийняття податків і зборів серії АЕ №731926 за 2016 рік в сумі 19660,26 гривень.

Як свідчать вищенаведені докази, земельна ділянка площею 13 га, кадастровий номер 5322482601:01:002:0328, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення. Заявлений нею вид використання не суперечить її цільовому призначенню (для ведення фермерського господарства). Дана земельна ділянка розташована за межами об'єктів природо-заповідного фонду, за межами прибережних захисних смуг, за межами об'єктів культурної спадщини та не входить до території історичних ареалів населених місць. У приватну власність або користування іншим особам дана земельна ділянка не передавалась.

Вважає, що у Максимівської сільської ради Кременчуцького району не було жодних законних підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою та передачі їй у користування земельної ділянки. Вона як громадянка України, має гарантоване державою право на передачу у користування земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Тому вона вимушена звернутися за захистом своїх прав та інтересів з вказаним адміністративним позовом до суду.

Від представника позивача по угоді адвоката ОСОБА_4 Якелін надійщла письмова заява, в якій вона просила розглянути адміністративну справу за відсутності позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 Якелін, поновити строк для звернення з позовом до суду та підтримала позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Кременчуцького району в судове засідання не з'явився, від сільського голови ОСОБА_5 надійшла письмова заява, в якій вона просила розглянути справу без участі представника ОСОБА_2 сільської ради, в прийнятті рішення покладалися на розсуд суду.

Зважаючи на те, що обидві сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до ч.4 статті 122 КАС України здійснює судовий розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_1 20 листопада 2012 року звернулася до Максимівської сільської ради Кременчуцького району із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 13 га для ведення фермерського господарства, за рахунок земель запасу Максимівської сільської ради (сіножаті) в межах населеного пункту (а.с.64).

Рішенням 28 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради Кременчуцького району від 10 грудня 2012 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду сільськогосподарського призначення (сіножаті) орієнтовною площею 13,0 га для ведення товарного виробництва із земель запасу Максимівської сільської ради. Громадянці ОСОБА_1 було запропоновано подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розгляду та затвердження у встановленому законом порядку (а.с.8)

12 квітня 2013 року рішенням 32 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради Кременчуцького району були внесені зміни до рішення 28 сесії 6 скликання від 10 грудня 2012 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , а саме: в частині 1 та викладено їх в наступній редакції: Надати громадянці ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду сільськогосподарського призначення (сіножаті) орієнтовною площею 13,0 га для ведення фермерського господарства, із земель запасу Максимівської сільської ради (а.с.9).

По заяві ОСОБА_1 приватним підприємством Бюро земельного кадастру був розроблений Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів в селі Максимівка Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (а.с.11-13, 60-77).

Рішенням 41 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради Кременчуцького району від 25 квітня 2014 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства без обгрунтування діючим законодавством та невмотивовано було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів в селі Максимівка Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (а.с.15).

Цим же рішенням 41 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради Кременчуцького району на пропозицію депутата ОСОБА_6 сільська рада знову ж таки невмотивовано та без посилання на чинне законодавство вирішила відмінити рішення 28 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради від 10 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, що також підтверджується протоколом 41 сесії 6 скликання (а.с.14).

Згідно квитанцій ОСОБА_1 сплатила податки та збори за використання землі у 2014 році в сумі 10 400 гривень, за 2015 рік - 16 000 гривень, за 2016 рік - 19 660,26 гривень (а.с.24,25).

Максимівська сільська рада Кременчуцького району своїм листом від 14 серпня 2015 року повідомила позивача ОСОБА_1 про відміну свого попереднього рішення 28 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради від 10 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 13,0 га в межах населеного пункту (за фермою). У зв'язку з цим ОСОБА_1 було заборонено використання даної земельної ділянки (а.с.10).

Рішенням першої сесії 7 скликання (друге пленарне засідання) ОСОБА_2 сільської ради Кременчуцького району від 19 листопада 2015 року була утворена ОСОБА_2 об'єднана сільська територіальна громада шляхом об'єднання територіальних громад сіл Недогарки, Рокитне-Донівка, Панівка, Пащенівка - ОСОБА_2 сільської ради, села Максимівка - Максимівської сільської ради (а.с.21).

Суд вважає, що прийняті Максимівською сільською радою Кременчуцького району 25 квітня 2014 року два оспорені рішення про відмову позивачу ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та про відміну свого раніше прийнятого рішення від 10 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства» не відповідають вимогам Конституції України, чинному законодавству України та суперечать рішенню Конституційного Суду України, є невмотивованими та необґрунтованими.

Сторонами не заперечується, що спірна земельна ділянка площею 13,0 га відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення. Вид використання землі не суперечить її цільовому призначенню (для ведення фермерського господарства), земельна ділянка розташована за межами об'єктів природо-заповідного фонду, за межами прибережних захисних смуг, за межами об'єктів культурної спадщини та не входить до території історичних ареалів населених місць, у приватну власність або користування іншим особам не передавалась.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів а, б ч.1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 статті 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.3 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно пунктів «г» , «д» ч.3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно частин 1,2,3,5 статті 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Згідно статті 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно частин 1, 3 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У пункті 5 рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до частин 1,10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Суд погоджується з доводами позивача, що рішення 28 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради від 10.12.2012 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 є актом одноразового застосування і вичерпало свою дію фактом розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки, а тому відміна Максимівською сільською радою вказаного рішення після його виконання є незаконною.

Розгляд і затвердження землевпорядної документації врегульовано статтею 186 Земельного кодексу України.

Згідно ч.6 статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийняття відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відмовляючи позивачу ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та у передачі земельної ділянки у користування, Максимівська сільська рада Кременчуцького району у своєму рішенні від 25.04.2014 року не вказала жодних мотивів відмови та посилань на закони та інші нормативно-правові акти, які б обґрунтовували підстави прийняття такого рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 та їх обґрунтування з посиланням на встановлені факти та законодавство, відповідачем не заперечувалися та не були спростовані.

Згідно ч.2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у своїй заяві при прийняті рішення у вказаній справі покладався на розсуд суду.

Згідно ч.2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Максимівська сільська рада своїм листом від 14 серпня 2015 року інформувала ОСОБА_1, що згідно рішення 41 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради від 14.08.2014 року прийняте рішення про відміну рішення 28 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради від 10.12.2012 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою гр. ОСОБА_7 земельної ділянки площею 13 га в межах населеного пункту (за фермою) (а.с.10). Зміст тексту вказаного рішення вчасно до відому позивача сільською радою не було доведено. ОСОБА_1 12 лютого 2016 року звернулася до суду з позовом до Максимівської сільської ради Кременчуцького району про визнання незаконними та скасування рішень в порядку цивільного судочинства. За наслідками розгляду справи ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03 жовтня 2016 року було скасоване рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 березня 2016 року про задоволення позову та провадження у цивільній справі закрите і роз'яснене сторонам у справі право звернутися до суду з позовом у порядку адміністративного судочинства (а.с.16-18).

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом 26 грудня 2016 року з пропуском встановленого ч.2 статті 99 КАС України шестимісячного строку з поважних причин, а тому суд поновлює ОСОБА_1 визначений законом строк для звернення до суду з позовом.

Оцінивши досліджені у справі докази та беручи до уваги встановлені факти, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими належними доказами, її права та інтереси на отримання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства були порушені органом місцевого самоврядування Максимівською сільською радою шляхом прийняття цим органом незаконних рішень (актів індивідуальної дії), а тому порушене право та інтереси позивача підлягають судовому захисту, а її позовні вимоги задоволенню.

Згідно ч.1 статті 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

За таких обставин суд ухвалює постанову про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі, визнає незаконними та скасовує обидва оспорені рішення Максимівської сільської ради.

Відповідно до ч.1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд стягує понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1102 гривень 40 копійок (а.с.1,2) на її користь з відповідача ОСОБА_2 сільської ради Кременчуцького району.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3,17,19, 69-71,79, 94,99,158-163,167,186 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 визначений законом строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

Визнати незаконним та скасувати рішення сорок першої сесії шостого скликання

Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25 квітня 2014 року Про відміну рішення 28 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради від 10 грудня 2012 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства - в частині, що стосується надання громадянці ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Визнати незаконним та скасувати рішення сорок першої сесії шостого скликання

Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25 квітня 2014 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства , яким було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою.

Стягнути з ОСОБА_2 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня отримання її копії через Кременчуцький районний суд.

Суддя Ю. І. Степаненко