Рішення

від 23.03.2017 по справі 712/9499/15-ц

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/9499/15ц

Провадження 2/712/372/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року Соснівський районний суд м.Черкаси у складі:

головуючого-судді Пироженко В.Д.

при секретарі Жук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, ОСОБА_3 - профілакторія Мрія ОСОБА_2 обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, Управління освіти та науки ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, третя особа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2 обласного відділення про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку , моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, ОСОБА_3 - профілакторія Мрія ОСОБА_2 обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, третя особа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2 обласного відділення про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку , моральної шкоди вказуючи, що з 26.01.1989 року вона працювала черговою медичною сестрою в санаторії -профілакторії Мрія ЧОІПОПП та була звільнена з роботи наказом №17 від 23.03.2015року за п.1 ст.40 КЗпП України. При звільненні з роботи їй не виплатили заробітну плату та вихідну допомогу. Просила стягнути 2500 грн. заборгованість по заробітній платі та вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку.

В подальшому позивач збільшила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідачів 5 701, 15 грн. - невиплаченої заробітної плати, 2031, 25 грн. - компенсації за невикористану щорічну відпустку, 1987, 17 грн. вихідної допомоги при звільненні, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 15112,50 грн та 2000 грн. моральної шкоди.

В ході розгляду справи позивач зменшила свої позовні вимоги, просила в кінцевому варіанті стягнути з відповідача 1987,17 грн заробітної плати за січень 2015 року, компенсацію за невикористану відпустку 2031,25 грн, 1987,17 грн - вихідну допомогу при звільненні, 15112,50 грн- середній заробіток за час затримки невиплаченої заробітної плати за період з 23.03.2015 року по 18.12.2015 року та 2000 моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_2 обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки не визнав посилаючись на те, що інститут не є роботодавцем позивача й не відповідає за фінансування (нарахування) й виплату заробітної плати медичному персоналу ліквідованого санаторія - профілакторію Мрія . Трудовий договір позивач укладала з санаторієм-профілакторієм Мрія , який і є роботодавцем останньої, тому згідно положень КЗпП України повинен здійснювати оплату заробітної плати як особі, яка перебуває з ним в трудових відносинах. Якщо ж суд прийде до висновку про задоволення вимог позивача, просив в задоволенні вимог щодо виплати середнього заробітку відмовити. Також зазначив, що позивач в січні місяці пропрацювала декілька днів так як перебувала в відпустці, а потів в відпустці за свій рахунок.

Представники відповідачів ОСОБА_3 - профілакторія Мрія та Управління освіти та науки ОСОБА_2 обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Представник третьої особи Фонду соціального страхування ОСОБА_5 в судовому засіданні в вирішенні спору покладалась на думку суду. При цьому пояснила, що Фонд частково здійснював фінансування санаторію-профілакторію Мрія в межах асигнувань, що визначались щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік. Дане фінансування здійснювалось повністю за 2014 рік. Постільки з 01.01.2015 року набрав чинності Закону України Про загальнообов язкове державне соціальне страхування та цим законом створено Фонд соціального страхування України, даним законом не передбачено часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування. Тому на 2015 рік таке фінансування ними не здійснювалось.

Заслухавши сторони, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно наказу № 6 від 26.01.1989 року позивач ОСОБА_1 була прийнята на посаду медичної сестри в санаторії -профілакторії Мрія ЧОІПОПП.

Наказом № 17 від 23.01.2015року ОСОБА_1 звільнена з роботи 23.03.2015року за п.1 ст.40 КЗпП України.

Згідно з ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст.40 п.1 КзпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Судом встановлено, що санаторій-профілакторій Мрія ОСОБА_2 обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 №385 "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за №892/7180, належить до санаторно-курортних закладів, основною функцією яких є надання послуг, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням та оздоровленням застрахованих осіб і членів їх сімей, студентів та учнів професійно-технічних закладів.

В 2006 році після проведення реорганізації санаторій-профілакторій Мрія було включено як відокремлений структурний підрозділ (із самостійним балансом та банківськими рахунками) до структури ОСОБА_2 ОІПОПП. Форма власності санаторію - державна, комунальне майно ОСОБА_2 обласної ради.

Згідно з наказом начальника Головного управління освіти і науки ОСОБА_2 облдержадміністрації від 01.12.2008 р. №641, враховуючи пропозиції Головного контрольно-ревізійного управління в Черкаській області від 27.06.2008 р. №23-03/52-3677, встановлено, що з 01 січня 2009 року здійснюється господарське утримання санаторіїв-профілакторіїв Мрія і Зміна за видатками, передбаченими в обласному бюджеті на виконання обласної програми Вчитель , за кодом функціональної класифікації 070807 Інші освітні програми . Окрім того, п.2.3. даного наказу станом на 01.01.2009 р. затверджено в установленому порядку структуру і штатні розписи ОІПОПП санаторіїв-профілакторіїв Мрія і Зміна . 23.01.2012 р. наказом ректора ОСОБА_2 ОІПОПП за №01-03/06 відповідно до постанови Правління ФССзТВП від 16.06.2011 р. №31 затверджено Положення про санаторій-профілакторій Мрія ОСОБА_2 обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Вказаний медичний заклад мав власне керівництво (головного лікаря) та самостійний баланс і банківські рахунки, право на проведення платіжних операцій, прийняття-звільнення працівників тощо.

При цьому багаторічне функціонування (господарська діяльність) санаторію-профілакторію Мрія відбувалося за рахунок часткового фінансування двох державних структур (ОСОБА_2 ОІПОПП та ОСОБА_2 виконавчої дирекції ФССТВП) згідно чинного законодавства.

Так, згідно ст.48 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків, в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Санаторій-профілакторій Мрія зареєстрований як роботодавець (страхувальник) в ОСОБА_2 виконавчій дирекції ФССТВП за реєстраційним №710111006678. ОСОБА_3 профілакторій очолює головний лікар, до компетенції якого відноситься приймання та звільнення з роботи працівників санаторію - профілакторію, розроблення штатного розпису, фонду оплати праці, які затверджуються Фондом.

Умови часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності передбачені Порядком часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду, що затверджений Постановою ФССТВП від 25.02.2009 р. №16, яка зареєстрована в Мін'юсті України від 30.04.2009 р. №394/16410.

Згідно п.1.4 Порядку №16, за рахунок коштів Фонду передбачаються витрати (часткове фінансування) на харчування, лікування, культобслуговування, проведення медичних консультацій спеціалістами, оплату праці та підвищення кваліфікації медичних працівників санаторіїв-профілакторіїв, які утримуються за рахунок коштів Фонду, оплату послуг та інших видатків.

Кожного року між санаторієм-профілакторієм, ОСОБА_2 ОІПОПП та Фондом укладались трьохсторонні угоди, які визначали обов'язки сторін щодо забезпечення роботи санаторію-профілакторію, порядку організації його роботи та джерел фінансування, що відповідало як п.1.4 вказаного Положення, так і вимогам ст.ст. 20,48 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової непрацездатності та витратами зумовленими похованням . Відповідно до укладених договорів на часткове фінансування розроблявся і кошторис відокремленого підрозділу санаторію-профілакторію Мрія ОСОБА_2 ОІПОПП (форма 15-ФСС з ТВП/1), в якому були передбачені витрати на заробітну плату найманих працівників.

Як пояснила в судовому засіданні представник третьої особи, у зв'язку з набранням чинності 1 січня 2015 року Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов язкового державного страхування та легалізації фонду оплати праці від 28 грудня 2014 року такі функції Фонду, як часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв, не передбачено. Внаслідок відсутності правових підстав для здійснення такого фінансування зазначена трьохстороння угода на 2015 рік вже не укладалась.

Враховуючи припинення часткового фінансування санаторно-курортного лікування за рахунок ФССТВП, ЧОІПОПП прийняв рішення про закриття санаторію-профілакторію Мрія та створення ліквідаційної комісії, яка мала займатися питанням розрахунку за кредиторською заборгованістю.

З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2015 року Санаторій-профілакторій Мрія ОСОБА_2 обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників за рішенням ОСОБА_2 обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників було ліквідовано, що підтверджується витягом з державного реєстру.

Власником санаторію-профілакторію Мрія є ОСОБА_2 обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, оскільки Санаторій-профілакторій Мрія є його відокремленим структурним підрозділом.

У трудовій книжці позивача зроблено запис від 23.03.2015 р. про її звільнення у зв'язку з ліквідацією санаторію-профілакторію Мрія ЧОІПОПП (за п.1 ст.40 КЗпПУ), запис зроблено головою ліквідаційної комісії санаторію - головним лікарем ОСОБА_6

В даному випадку трудовий договір позивач укладала з санаторієм-профілакторієм Мрія ЧОІПОПП, який і є роботодавцем останньої, тому згідно положень КЗпП України повинен здійснювати оплату заробітної плати як особі, яка перебуває з ним в трудових відносинах, оскільки саме такі права та обов'язки роботодавця визначені Положенням про відокремлений підрозділ санаторію-профілакторію ОСОБА_2 ОІПОПП.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що належним відповідачем в даній справі є саме ОСОБА_2 обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників.

Згідно з ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 111 ЦК України у зв'язку з ліквідацією юридичної особи виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 нього Кодексу, відповідно до якої в другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Відповідно до статті 83 Кодексу Законів про Працю та статті 24 Закону України Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Статтею 6 Закону Про відпустки визначено загальну тривалість щорічної відпустки для працівників за відпрацьований робочий рік. Щорічна відпустка не може бути менше, ніж 24 календарних дні.

Згідно з довідкою № 47 від 15.09.2015 року, виданою Санаторієм-профілакторієм Мрія , ОСОБА_1 на момент звільнення не використала 25 днів відпустки в сумі 2031, грн. при середньоденному заробітку 81, 25 грн які суд вважає стягнути з відповідача.

Як вбачається з довідки санаторію-профілакторію Мрія розмір місячної заробітної плати молодшої медичної сестри складає 1916, 20 грн.

Представником відповідача надано копію книги наказів по санаторію-профілакторію Мрія , відповідно в якому мається запис головного лікаря, а саме наказ № 40 від 29.12.2014 року п.3 згідно якого надати чергову відпустку черговій медсестрі ОСОБА_1 на 8 календарних днів з 31 грудня 2014 року по 09 січня 2015 року. Тобто позивач відпрацювала в січні 2015 року неповний місяць - 16 днів, а тому позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача заробітної плати підлягають до часткового задоволення в сумі 1300 гривень ( 16 Х 81,25 грн).

Відповідно до ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 20 постанови від 24 грудня 1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, а коли він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні останнього до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до ч. 5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.

Згідно до Правового висновку, викладено в постанові Верховного Суду у справі № 6-2807 цс 16 від 01.03.2017 року, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100. При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку, якщо іншого непередбачено чинним законодавством.

Позивач просить в своїх вимогах стягнути з відповідача середній заробіток з 23.03.2015 року по 18.12.2015 рік.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших учасників.

Згідно довідки, середньоденна заробітна плата позивача становила 81, 25 * 186 робочих днів ( 24.03.2015р. по 18.12.2015 року - заявлені вимоги позивача ) = 15 112, 5 грн. Суд вважає, що дані вимоги позивачки підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1,2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Отже, оскільки позивача звільнили на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України то відповідач повинен був виплатити вихідну допомогу в розмірі не менше 1916, 20 грн.

Таким чином до стягнення з ОСОБА_2 обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників на користь ОСОБА_1 підлягає заборгованість по сплаті заробітної плати в сумі 1300 гривень, невикористані нею 25 днів відпустки в розмірі 2031, 25 грн., середній заробіток за весь час затримки невиплаченої заробітної плати за період з 23 березня 2015 року по 18 грудня 2015 року у розмірі 15 112, 5 грн. та вихідна допомога, передбачена ст.44 КзпП України, у розмірі середнього місячного заробітку в сумі 1916, 20 грн., а всього 24 761, 10 грн.

Підлягають до часткового задоволення і вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди. При цьому суд враховує, що позивач на протязі тривалого часу докладала певних зусиль для відновлення свого порушеного права, втрата душевного спокою, втрата роботи позначилися на загальному та психоемоційному стані позивача. Всі ці фактори негативного характеру суд розцінює саме як докази заподіяння позивачці моральної шкоди, а тому вважає стягнути на користь позивача 1000 гривень

При подачі позову даної категорії позивач був звільнений від оплати судового збору. Рішенням суду від 18.12.2015 року з відповідача стягнуто судовий збір який був сплачений відповідачем, про що мається лист Головного Управління Державної казначейської служби України в Черкаській області ( а.с. 246), тому суд судовий збір з відповідача не стягує.

Керуючись ст.ст.10,11,214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.40, 44, 116, 117 КзпП України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (код ЄДРПОУ 02139133, адреса: м. Черкаси, вул. Бидгощська, 38/1) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1300 грн, невикористані нею 25 днів відпустки в розмірі 2031, 25 грн., середній заробіток за весь час затримки невиплаченої заробітної плати за період з 23 березня 2015 року по 18 грудня 2015 року у розмірі 15 112, 5 грн. та вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку в сумі 1916, 20 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн., а всього 21 430,92 грн.

В іншій частині позову позивачу відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний термін апеляційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ: