Ухвала

від 21.03.2017 по справі 910/13099/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"21" березня 2017 р. Справа №910/13099/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Остапенка О.М.

за участі представників сторін:

згідно з протоколом судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

на постанову Господарського суду міста Києва від 21.11.2016

у справі № 910/13099/16 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК Промтехсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-НС" (ідентифікаційний код 35910642)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі за текстом - ТОВ) "Сервіс-НС", оскільки останнє має кредиторську заборгованість у сумі 566 947,54 грн і неспроможне її погасити.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.08.2016 порушено провадження у справі № 910/13099/16 про банкрутство ТОВ "Сервіс-НС", визнано розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "ПТК Промтехсервіс" на суму 566947,54 грн, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бандуру І.В.

Ухвалою попереднього засідання від 17.10.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Сервіс-НС" на загальну суму 566947,54 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 у справі № 910/13099/16 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Сервіс-НС"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Сервіс-НС" арбітражного керуючого Бандури І.В.; визнано ТОВ "Сервіс-НС" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Сервіс-НС" арбітражного керуючого Бандуру І.В.; ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання ТОВ "Сервіс-НС" банкрутом; господарську діяльність банкрута завершено. Вирішено інші процесуальні питання пов`язані з подальшим розглядом справи.

Зазначена постанова господарського суду першої інстанції, мотивована тим, що сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи № 910/13099/16 доводять неспроможність боржника виконати свої зобов'язання перед кредиторами у встановлений Законом строк, а також судом враховано те, що представлені суду протоколи засідань зборів кредиторів та комітету кредиторів ТОВ "Сервіс-НС" від 07.11.2016 відповідають приписам ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон № 2343-XII), в зв`язку з чим місцевий суд дійшов висновку щодо наявності всіх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі за текстом - ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 у справі №910/13099/16, а провадження у справі припинити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУДФС у місті Києві зазначає, що не погоджується з винесеною постановою Господарського суду міста Києва оскільки вважає, що при звернення до суду про визнання Боржника банкрутом не було дотримано вимог щодо ст. ст. 33 та 34 ГПК України, так як не надано достатніх доказів відсутності платоспроможності боржника, а судом в свою чергу не було об`єктивно оцінено всі матеріали справи.

Апелянт наголошує на тому, що в порушення вимог законодавства, судом не досліджено руху активів боржника, що призвело до винесення незаконного рішення. На думку скаржника, судом першої інстанції порушено Закон № 2343-XII, оскільки у даній справі відбулось застосування його положень не в цілях відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів, а виключно з метою ліквідації суб`єкта господарювання для уникнення відповідальності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2016 вказану апеляційну скаргу з доданими до неї документами було повернуто скаржнику без розгляду на підставі ст. ст. ст. 86, 91, 93, 94, 95, п. 2 ст. 97, ст. 106 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, Матеріали справи було повернуто до Господарського суду міста Києва.

26.01.2017 апеляційна скарга ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно. При цьому скаржник звернувся з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.

Відповідно до Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 26.01.2017 у справі № 910/13099/16 сформовано колегію суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду розпорядженням керівника апарату суду було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/13099/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.01.2017 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Верховця А.А., суддів: Доманської М.Л., Остапенка О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 задоволено клопотання ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги; відновлено ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві строк на подання апеляційної скарги; прийнято дану апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі суду; розгляд скарги призначено на 21.03.2017 об 14 год. 00 хв. в судовому засіданні у приміщенні суду.

20.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від представника ТОВ "ПТК Промтехсервіс" ОСОБА_4 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу якому викладено заперечення відносно вимог апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві, які обґрунтовані тим, що скаржник не є стороною по справі, питання які вирішувалися господарським судом не стосувалися прав та обов`язків апелянта, оскільки відсутність підтвердження звернень апелянта до суду чи до розпорядника майна з заявою про задоволення вимог кредиторів та внесення цих вимог до реєстру кредиторів. Крім цього в апеляційній скарзі не міститься тверджень та належних доказів того, що справа про визнання боржника банкрутом порушує права та обов`язки скаржника.

21.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від арбітражного керуючого Бандури І.В. надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу якому викладено заперечення відносно вимог апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві, які обґрунтовані тим, що апелянт не має права на оскарження постанови Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 у справі № 910/13099/16, оскільки не належить до жодної з категорій осіб визначених ст. 91 ГПК України. На думку арбітражного керуючого, посилання апелянта на недотримання вимог ст. 95 Закон № 2343-XII є помилковими та такими, що не відповідають порядку провадження у справі про банкрутство № 910/13099/16.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 у справі № 910/13099/16 підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 2343-XII.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 2343-XII, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2343-XII учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Крім того, цією ж статтею Закону № 2343-XII визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Тобто, згідно зазначених положень, в разі оскарження рішення (ухвали) особою, яка не брала участі у справі, останній необхідно довести, що в оскаржуваному рішенні (ухвалі) господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

При цьому, колегія судів зазначає, що правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і статтею 210 ГК України, яка також не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст. 110-112 Цивільного кодексу (далі за текстом ЦК) України.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Проведення аналізу активу та пасиву боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону № 2343-XII. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України. Нормами ч. 1 ст. 37 Закону Закону № 2343-XII визначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Відповідно до ч. 7 ст. 111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Згідно з п.п. 11.1, 11.5 та 11.9 "Порядку обліку платників податків і зборів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588, платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації). Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу. У зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

- заяви за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2 -11.4 цього розділу;

- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;

- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

У разі отримання документів згідно з пунктами 11.1 - 11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у даній справі, прийнято заяву ТОВ "ПТК Промтехсервіс" до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 08.08.2016.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.08.2016 порушено провадження у справі № 910/13099/16 про банкрутство ТОВ "Сервіс-НС", визнано розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "ПТК Промтехсервіс" на суму 566947,54 грн., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бандуру І.В. Попереднє засідання призначено на 17.10.2016.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сервіс-НС" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 16.08.2016 за № 34475.

Ухвалою попереднього засідання від 17.10.2016 затверджуючи реєстр вимог кредиторів ТОВ "Сервіс-НС" на загальну суму 566947,54 грн, судом першої інстанції було встановлено, що до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сервіс-НС" розпорядником майна боржника включено вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТК Промтехсервіс" на суму 566947,54 грн, що були визнані ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.08.2016 до четвертої черги.

Місцевим судом також було констатовано, що станом на 17.10.2016 заяв від інших кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, не надійшло.

Як вбачається із зазначеного судового рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представника заявника та розпорядника майна, розглянувши поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредитором грошових вимог до боржника, суд вважав за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначені вище ухвали Господарського суду м. Києва від 27.07.2016, 08.08.2016, 17.10.2016, в якості повідомлення були направлені на адресу апелянта, про що свідчать відмітки на їх зворотному боці.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення податкового органу до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ "Сервіс-НС".

В апеляційній скарзі ДПІ у Солом'янському айоні ГУ ДФС у м. Києві жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податкового органу не має. Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Таким чином, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві не є стороною по справі про банкрутство боржника в розумінні приписів Закону № 2343-XII.

Судова колегія звертає увагу, що в апеляційній скарзі не міститься жодних посилань та обґрунтувань того, що спірною постановою суд вирішив питання щодо прав та обов'язків ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи господарський суд повідомляв податковий орган і про порушення провадження по справі про банкрутство і про затвердження реєстру вимог кредиторів, надсилавши йому процесуальні документи суду, однак, податковий орган не скористався своїм правом на проведення перевірки та участь у справі. Не містять матеріали справи і доказів того, що податковим органом з моменту порушення провадження по справі про банкрутство і до визнання боржника банкрутом вчинялись дії направлені на проведення перевірки.

Відсутність яких-небудь грошових вимог апелянта до боржника та відповідно не набуття статусу учасника провадження у справі є бузумовною підставою припинення провадження за апеляційною скаргою. Звертаючись зі скаргою, фіскальним органом не зазначено про порушення оскаржуваним судовим рішенням інтересів апелянта.

З урахуванням вище наведеного, колегія суду апеляційної інстанції доходить висновку, що апелянтом не доведено належними доказами, що спірною постановою суд вирішив питання щодо прав та обов'язків ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві і відповідно, остання не має права апеляційного оскарження зазначеної постанови згідно приписів статті 91 ГПК України.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд звертає увагу ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, що у разі наявності кредиторських вимог до ТОВ "Сервіс-НС", податковий орган не позбавлений можливості звернутися до місцевого господарського суду з відповідною заявою з урахуванням Закону № 2343-XII.

Згідно пункту 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7, якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі ГУДФС у місті Києві колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду постанови Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 у справі № 910/13099/16.

Керуючись ст. 80, 91, 94, 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 у справі № 910/13099/16 припинити.

2. Матеріали справи № 910/13099/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді М.Л. Доманська

О.М. Остапенко