Рішення

від 23.03.2017 по справі 299/2389/16-ц

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/2389/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2017 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого - судді Бак М.Д., секретар судового засідання - Лемак А.М., з участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до колективного підприємства "Агрошляхбуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держпраці у Закарпатській області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, який під час судового розгляду справи уточнено, до колективного підприємства "Агрошляхбуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держпраці у Закарпатській області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Зокрема, позивач просить поновити його майстром асфальтобетонного заводу КП "Агрошляхбуд", стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі, та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що з 1982 року працював на колективному підприємстві "Агрошляхбуд", з 1998 року - майстром асфальтобетонного заводу. З 05.08.2016 року на підприємстві змінився керівник, який з суб"єктивних причин, що не пов"язані з трудовими відносинами, не допускав його до виконання трудових обов"язків. В усному порядку йому повідомляли, що він звільнений, а отже не має права заходити на територію підприємства. Він намагався отримати від відповідача пояснення щодо підстав звільнення, копію наказу та документів, які стали підставою для звільнення, а також трудову книжку та повний грошовий розрахунок. Не отримавши ніякої відповіді, змушений був звернутися до органів поліції з повідомленням про порушення законодавства про працю. Лише після втручання органів поліції дізнався, що відповідачем прийнято наказ №40 від 09.08.2016р., згідно з яким він вважається звільненим. Дії відповідача є протиправними, вчиненими з грубим порушенням законодавства про працю, з огляду на наступне.

Ним, позивачем, не подавалася заява до КП "Агрошляхбуд" про звільнення з роботи. Його не повідомлено про причини, дату звільнення, не ознайомлено з наказом про звільнення, не видано копію наказу. В порушення ст. 47 КЗпП України його вимога про видачу копії наказу безпідставно ігнорується, незважаючи на те, що він виходив на роботу. На підприємстві відмовляються реєструвати будь-яку заяву, посилаючись на вказівку керівника. Трудова книжка не видається, розрахунок не проведено, сума розрахункових не відома. Звернувшись до відповідача через поштове відділення із заявою від 08.09.2016 р. про надання інформації щодо причин недопуску до роботи, про надання копій документів, відповідь не отримав. Тільки після виклику поліції з повідомленням про незаконне вивезення асфальту з місця роботи, де він несе матеріальну відповідальність, 12.08.2016р. згідно з запереченнями відповідача, останній вдався до поштового повідомлення про те, що його звільнено. Однак, навіть в ідентичних листах, поданих на поштове відділення, не зазначається, з яких підстав його звільнено та з якого числа.

Наказ по підприємству "Про звільнення з роботи ОСОБА_1І." оформлено 09.08.2016 року. Згідно наказу його, позивача, звільнено з роботи відповідно до п.4 ст. 40 КзПП України з 10.08.2016р. за прогул без поважних причин. Підставою для винесення наказу стали акти №1 від 09.08.2016 р. та №3 від 09.08.2016 р. Документи без номерів, а саме наказ "Про створення комісії по порушенню ОСОБА_1І." та акт б/н від 09.08.2016р. "Про відмову від проходження медичного огляду на алкогольне сп"яніння" на час винесення наказу не відображались в наказі, не служили підставою для звільнення, і є підстави вважати, що такі документи не складалися до дня винесення наказу взагалі.

У акті №1 про відсутність його на роботі 08.08.2016 року вказано, що це призвело до простою, проте з початку серпня по 08.08.2016р. підприємство не виконувало жодних робіт, а отже підстав вважати, що був простій, немає. Виявлення відсутності на роботі відбулось 09.08.2016р. 08.08.2016р. таких фактів ніхто не помічав, не фіксував та не встановлював. Пропозицію щодо надання письмових пояснень він, позивач, не отримув. Відомості в акті №3 "Про появу на робочому місці в нетверезому стані", оформленому 09.08.2016р. за участю тих самих осіб, також не відповідають дійсності. Він, позивач, не перебував в нетверезому стані на робочому місці, протягом робочого дня виконував покладені на нього обов"язки, оскільки з 09.08.2016р. підприємство здійснювало роботи по проведенню ремонту доріг (укладенню асфальту) в с.Підвиноградів. 09.08.2016р. також без будь-якого порядкового номера оформлений акт за участю зацікавлених осіб про те, що він відмовився від проходження медичного огляду на алкогольне сп"яніння. Проте виявлення в нього ознак алкогольного сп"яніння не проводилося, пропозиції по проходженню медичного огляду не надходили. Серед фахівців на підприємстві, які могли б провести встановлення ознак алкогольного сп"яніння та організувати медичний огляд, є районний нарколог, який по сумісництву працював лікарем на КП "Агрошляхбуд", однак організатори звільнення фахівця не залучали. Подібні методи зі складання актів та безпідставного звільнення з ініціативи роботодавця працівників набули на підприємстві масштабного характеру, про що свідчить ряд судових спорів. До складання актів залучаються залежні та заінтересовані особи, які будучи учасниками в КП "Агрошлябуд", продали свої частки матері керівника, або мають інший інтерес, або змушені підписувати документи, будучи введеними в оману чи під загрозою звільнення. Вважає, що його звільнення проведено з суб"єктивних причин, не пов"язаних з трудовими відносинами. Він, позивач, згідно статуту є учасником КП "Агрошляхбуд" з відповідною часткою. Всі учасники, які відмовились продати свої частки, звільнені з роботи.

На підприємстві діє профспілкова організація, до якої входять більшість працівників. Профком у його присутності жодних питань не розглядав. Повідомлень про розгляд подання не отримував, заяву про розгляд питань без його участі не подавав. Пояснення ні роботодавець, ні профком не відбирав. Для підкріплення протиправності своїх дій керівник звільнив голову профкому, тим самим унеможливлюючи захист працівників від беззаконня. В судових засіданнях відповідачем додано протокол загальних зборів працівників - членів первинної профспілкової організації Виноградівського колективного підприємства "Агрошляхбуд", згідно якого ніби-то 08.08.2016р. проводились збори з вирішенням питань про припинення діяльності первинної профспілкової організації та обрання уповноваженого трудового колективу. В дійсності збори 08.08.2016р. не проводились, працівники до 08.08.2016р. про проведення зборів не повідомлялись, участі у зборах не брали. Профспілкова організація до сьогоднішнього дня існує, керівником її є ОСОБА_4, відомості щодо перебування організації в процесі припинення відсутні. Ні позивач, ні голова профкому, ні ряд інших працівників КП "Агрошляхбуд" не писали заяви про вихід з профспілкової організації, а отже є членами профспілки.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України прогулом вважається відсутність працівника на роботі без поважних причин. Звільнення працівника з роботи за разовий випадок є правом, а не обов"язком керівника. Він може застосувати інші заходи дисциплінарного впливу, при цьому необхідним є врахування ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, і попередньої роботи працівника. За період роботи на підприємстві до нього, позивача, не вживалися заходи дисциплінарного впливу.

Згідно табеля виходу на роботу за серпень 2016 року, 09.08.2016р. він, позивач, був на роботі. Однак, комісійне вивчення причин відсутності на роботі на підприємстві не проводилось. З 04.08.2016р. підприємство перебувало в невизначеному стані, діяльність була призупинена, виконавчі органи управління не функціонували, зароблені на протязі 2015 року кошти в значних розмірах були розтрачені, виплата обов'язкових платежів по заробітній платі трудовому колективу на протязі кількох місяців не проводилась. У відповідності до опитувального листа від 05.08.2016р. членами трудового колективу висловлено ініціативу щодо уповноваження його, позивача, звернутись у правоохоронні органи, а також виїхати в м.Київ для представництва інтересів трудового колективу з метою захисту трудових та соціально-економічних інтересів працівників КП "Агрошляхбуд" у вищих органах влади. 09.06.2016р. Міністерство юстиції України наказом №1629/5 скасувало незаконну реєстрацію керівником підприємства ОСОБА_5 і підприємство продовжило свою господарську діяльність у звичайному режимі з виплатою заробітної плати всім працівникам. В подальшому 04.08.2016 року ОСОБА_5 знову було зареєстровано керівником КП "Агрошляхбуд". Дізнавшись про повторні дії, спрямовані на неправомірне захоплення підприємства зі сторони сім'ї ОСОБА_5, трудовий колектив вважав за необхідне не допустити повторного порушення своїх прав. Головою профспілкової організації ОСОБА_4 05.08.2016р. надано йому, позивачеві, доручення виїхати 08.08.2016р. в м. Київ. Він є членом профспілкової організації, сплачував членські внески, і доручення голови профкому ним було прийнято до виконання. Окрім цього, згідно доручення його було запевнено, що за ним 08.08.2016 р. зберігається заробітна плата та місце роботи. 08.08.2016р. за дорученням колективу та голови профкому він перебував в м. Київ, де подавав відповідні звернення у вищі органи влади. Покладався на правомірність доручення голови профкому.

На підставі положень ч. 1 ст. 235 КЗпП України позивач вважає, що повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, а згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Враховуючи відсутність додаткових засобів існування, наявність зобов'язань перед комунальними службами, необхідність утримання сім"ї просить стягнути всю суму боргу по заробітній платі.

В результаті порушення трудових прав йому заподіяна моральна шкода, що виразилася у стражданнях та переживаннях, а також життєвих незручностях, пов'язаних з неможливістю влаштуватися на роботу, оскільки трудову книжку йому так і не повернуто. Крім того, він був вимушений докладати додаткові зусилля до організації свого життя, звернення до суду за захистом свого права. Відповідач позбавив його гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти собі та своїй сім'ї на життя. Вказані незаконні дії відповідача призвели до моральних переживань, він втратив душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, не має засобів для забезпечення належного рівня життя своїй сім'ї. Всі зазначені моральні страждання, нанесені йому незаконними діями відповідача негативно відображаються на його здоров'ї. 04.10.2016 року на зборах трудового колективу його, позивача, обрано керівником КП "Агрошляхбуд". Звільненням з роботи відповідач вчинив дії спрямовані на приниження його честі, гідності, та ділової репутації як перед трудовим колективом, так і перед іншими оточуючими його людьми.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, та, будучи допитаним в якості свідка, пояснив, що у період із березня 2016 року до серпня 2016 року відбувалася зміна керівника КП "Агрошляхбуд", зокрема, мала місце реєстрація керівником підприємства ОСОБА_5 та скасування реєстрації. Остання реєстрація змін до установчих документів була 04.08.2016 року. 05.08.2016 року він вирішив поїхати в м. Київ зі скаргами, оскільки був учасником та засновником підприємства. В той день керівника на роботі не було, працівники не знали, що робити. Про те, що він, позивач, поїде в м. Київ було відомо іншим працівникам. Він, позивач, повідомляв в усній формі інспектора по кадрах про поїздку, також про це мав повідомити голова профспілки ОСОБА_4 У неділю 07.08.2016 року голова профспілки дав йому, як члену профспілки, доручення від 05.08.2016 року у письмовій формі. 08.08.2016 року він перебував в м. Київ згідно доручення, звертався в Міністерство юстиції, Генеральну прокуратуру України та інші органи. 09.08.2016 року зранку вийшов на роботу та цілий день знаходився на робочому місці в с. Гудя Виноградівського району на асфальтобетонному заводі, жодних питань до нього не виникало. В нетверезому стані не перебував. У той день після роботи мав розмову із ОСОБА_5, який порадив йому звільнятися, якщо буде надалі звертатися в суди. 10.08.2016 року він дізнався, що його звільнено, не був допущений до роботи, зокрема, приватна охорона заборонила йому заходити на територію підприємства. Документи ніякі не надали. Він звертався у письмовій формі з приводу видачі наказу про звільнення, письмову відповідь отримав пізніше. Трудову книжку йому не видали, розрахункові кошти не виплатили. У зв"язку з цим звертався в правоохоронні органи. Комісія при його звільненні не створювалася. Місце праці осіб, які підписали акти, є в м. Виноградів, до нього, позивача, в с. Гудя ніхто не приїжджав. Про складені акти йому не було відомо. Зі слів інших працівників знає, що 08.08.2016 року збори профспілки не проводилися. З приводу подій, що відбувалися, він переживав, погіршилося здоров"я, змушений був приймати медикаменти. Просить суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, зіславшись на обставини, викладені у позовній заяві та додатковому поясненні до позову від 10.03.2017 року (Т. 2 а.с. 37-39). У додатковому поясненні вказано про те, що загальні збори працівників, членів первинної профспілкової організації колективного підприємства "Агрошляхбуд" 08.08.2016 року не проводилися. Первинна профспілкова організація на підприємстві діє та вона є первинною профспілковою організацією професійної спілки працівників агропромислового комплексу. Виборний орган профспілкової організації не надавав згоду на звільнення позивача, чим порушено законодавство про профспілки та статут профспілкової організації, трудове законодавство, до вищих профспілкових органів роботодавець не звертався. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, підтримавши викладене у письмовому запереченні на позов (Т. 1 а.с. 24-27). У запереченні вказано, що твердження позивача про те, що йому не було відомо про звільнення, підприємство відмовлялося надавати відомості про звільнення, а також, що звільнення є незаконним не відповідають дійсності. Працівник зобов"язаний виконувати роботу за трудовим договором та дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку. На КП "Агрошляхбуд" встановлено восьмигодинний робочий день. Відповідно до наказу від 09.08.2016р. на підприємстві була створена комісія у складі 3-х працівників для перевірки порушення трудової дисципліни. Актом № 1 від 09.08.2016р. встановлено, що позивач був відсутній на роботі 08.08.2016р. з 8:00 до 17:00 год., що підтверджується відомостями з табеля обліку використання робочого часу за серпень. При зверненні комісії до позивача за наданням пояснень стосовно відсутності на підприємстві 08.08.2016 р., у позивача виявлено ознаки алкогольного сп"яніння, що свідчило про перебування на робочому місці у робочий час, а саме з 16:00 до 17:00 у нетверезому стані, про що складено акт № 3 від 09.08.2016 р. Від проходження медичного огляду та надання пояснень стосовно своєї відсутності на роботі 08.08.2016р., та знаходження на робочому місці у нетверезому стані позивач відмовився. З огляду на це, відповідно до вимог п. 4 ст. 40 КЗпП наказом № 40 від 09.08.2016р. позивача було звільнено на підставі вище зазначених актів.

Посилання позивача на те, що його не повідомляли про причини звільнення та не видавали документи, не відповідають дійсності, оскільки листами № 151 від 10.08.2016р. та №161 від 23.08.2016р. позивач повідомлявся про звільнення та запрошувався на підприємство для отримання трудової книжки та отримання розрахунку за відпрацьований період. Крім того, копія наказу № 40 від 09.08.2016р. про звільнення ОСОБА_1 була розміщена на дошці оголошень підприємства, яка знаходиться біля входу на підприємство та таким чином наказ був доведений не тільки до відому позивача, але і всіх працівників підприємства. Безпідставними є посилання позивача на те, що його звільнено без згоди профспілкової організації, оскільки відповідно до рішення зборів трудового колективу від 08.08.2016р. на підприємстві ліквідована профспілкова організація.

В частині позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди у запереченні вказано про те, що наявність моральної шкоди є фактом конкретного випадку. Вчинення лише протиправного діяння стосовно особи свідчить про можливість, але не обов"язковість виникнення моральної шкоди. Судовою практикою Європейського суду з прав людини вироблено правило, за яким у певних випадках суд, замість винесення рішення про грошову компенсацію моральної шкоди, може вважати визнання самого факту правопорушення, вчиненого щодо потерпілого, достатньою справедливою компенсацією.

Також представник відповідача пояснила, що повідомлені позивачем в судовому засіданні обставини про причини відсутності на роботі 08.08.2016 року, при тому, що він відмовився надавати будь-які пояснення, не повідомляв про відсутність на роботі, не свідчать про незаконність звільнення. Позивач перебував у м. Київ у власних інтересах, а не в інтересах трудового колективу. Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держпраці у Закарпатській області в судове засідання не з"явився, будучи належно повідомленим. 10.10.2016 року від третьої особи до суду поступив лист про розгляд справи у відсутності представника (Т. 1 а.с. 60, 61).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що для того, щоб захистити працівників, яким не виплачувалася заробітна плата, колектив ініціював питання направлення позивача у м. Київ. 05.08.2016 року ним надано позивачеві доручення для поїздки в м. Київ. В той час він був головою профкому, іншого керівництва на підприємстві не було. У кадрову службу, він, свідок, про даний факт не повідомляв. На сьогоднішній день профспілка продовжує існувати, він, свідок, є її керівником, позивач - членом профспілки. Звернення до профспілки з приводу надання згоди на звільнення позивача не поступали. Про те, що будуть проводитися загальні збори 08.08.2016 року йому не повідомляли.

Крім того, в судовому досліджено подані сторонами такі письмові докази:

- копія відповіді Виноградівського ВП від 15.08.2016 № 9115/106/27/2-2016, адресована позивачеві, про розгляд звернення від 12.08.2016 року, зареєстрованого в Журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Виноградівського відділення поліції за № 3867 від 12.08.2016 (Т. 1 а.с. 8),

- копія висновку інспектора Виноградівського відділення поліції від 13.07.2016 року, затвердженого т.в.о. начальника Виноградівського ВП, за результатами розгляду матеріалів ЄО № 3867 від 12.08.2016 по факту звернення ОСОБА_1 щодо незаконного вивезення асфальту із виробничої дільниці АБЗ с. Гудя (Т. 1 а.с. 8 (зворот)),

- копія заяви ОСОБА_1 від 08.09.2016 року до КП "Агрошляхбуд" та ін. з приводу того, що його не допускають до роботи на підприємстві із доказами відправлення на звороті (Т. 1 а.с. 14),

- копії повідомлень КП "Агрошляхбуд", адресованих позивачеві, вих. № 151 від 10.08.2016 та вих. № 161 від 23.08.2016 року, із копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (Т. 1 а.с. 28-30),

- копія Правил внутрішнього трудового розпорядку Виноградівського колективного підприємства "Агрошляхбуд", прийнятих на загальних зборах трудового колективу протокол № 2 від 15.11.2011 року, затверджених начальником КП "Агрошляхбуд" (Т. 1 а.с. 32-35),

- копія наказу № 40 від 09 серпня 2016 року "Про звільнення з роботи ОСОБА_1І.", виданого керівником КП "Агрошляхбуд" (Т. 1 а.с. 36),

- копія акту № 1 від 09 серпня 2016 року "Про факт відсутності працівника на робочому місці", складеного комісією КП "Агрошляхбуд" (Т. 1 а.с. 37),

- копія акту № 3 від 09 серпня 2016 року "Про появу на робочому місці в нетверезому стані", складеного комісією КП "Агрошляхбуд" (Т. 1 а.с. 38),

- копія наказу б/н від 09 серпня 2016 року "Про створення комісії по порушенню ОСОБА_1І.", виданого керівником КП "Агрошляхбуд (Т. 1 а.с. 39),

- копія акту від 09 серпня 2016 року "Про відмову від проходження медичного огляду на алкогольне сп"яніння", складеного комісією КП "Агрошляхбуд" (Т. 1 а.с. 40),

- довідка про доходи від 29.09.2016 року № 203, видана ОСОБА_1 КП "Агрошляхбуд" про розмір доходу за червень-липень 2016 року (Т. 1 а.с. 41),

- копія розрахункової відомості по виплаті заробітної плати майстрам КП "Агрошляхбуд" за серпень 2016 року (Т. 1 а.с. 42),

- копія із журналу вхідної кореспонденції КП "Агрошляхбуд" за липень-вересень 2016 року, із записом про надходження 09.09.2016 року заяви від ОСОБА_1 про надання документів (Т. 1 а.с. 43-45),

- копія із журналу вихідної кореспонденції КП "Агрошляхбуд" за серпень-вересень 2016 року, у якому є записи про направлення ОСОБА_1 10.08.2016 року (п/н 151) та 23.08.2016 року (п/н 161) повідомлень про звільнення, 12.09.2016 року (п/н 192) - відповіді, 29.09.2016 року (п/н 203) - довідки про доходи (Т. 1 а.с. 46-49),

- копія табеля обліку використання робочого часу за серпень 2016 року КП "Агрошляхбуд", у якому щодо ОСОБА_1 наявний запис "п" за 08.08.2016 року, "7" - за 09.08.2016 року, в дальшому записи про відпрацьовані години відсутні (Т. 1 а.с. 50),

- копія протоколу загальних зборів працівників, членів первинної профспілкової організації Виноградівського колективного підприємства "Агрошляхбуд" від 08 серпня 2016 року (Т. 1 а.с. 78, 79),

- копія листа казначея профкому КП "Агрошляхбуд" від 09 серпня 2016 року вих. № 01, адресованого керівнику КП "Агрошляхбуд" про те, що первинна профспілкова організація повертає перераховані раніше членські внески на рахунок підприємства (Т. 1 а.с. 80),

- копія повідомлення від 05 серпня 2016 року про скликання зборів працівників та членів первинної профспілки Виноградівського колективного підприємства "Агрошляхбуд", які відбудуться 08 серпня 2016 року о 09.30 год. к.ч. (Т. 1 а.с. 81, 82),

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на запит представника позивача за № 22273010 від 30.09.2016 станом на 30.09.2016 щодо первинної профспілкової організації Виноградівського колективного підприємства "Агрошляхбуд" (Т. 1 а.с. 84, 85),

- витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на запит № НОМЕР_1 від 04.08.2016 (Т. 1 а.с. 86-89) та на запит від 09.06.2016 № НОМЕР_2 станом на 09.06.2016 (Т. 1 а.с. 90-94) щодо колективного підприємства "Агрошляхбуд",

- копія доручення від 05 серпня 2016 року, виданого головою первинної профспілкової організації Виноградівського колективного підприємства "Агрошляхбуд" ОСОБА_4, майстру АБЗ КП "Агрошляхбуд" ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 95),

- копія опитувального листа щодо підтримки ініціативи по уповноваженню майстра АБЗ ОСОБА_1 звернутись в правоохоронні органи на місцях, а також виїхати в м. Київ для представництва інтересів трудового колективу з метою захисту трудових та соціально-економічних інтересів працівників КП "Агрошляхбуд" у вищих органах влади від 05.08.2016 року (Т. 1 а.с. 96),

- копія скарги від 08.08.2016 року від учасників КП "Агрошляхбуд" до Генеральної прокуратури України, яку зареєстровано у Генеральній прокуратурі України 08.08.2016 року (Т. 1 а.с. 97, 98),

- копія відповіді від 12.08.2016 № 04/2/3-р-16 прокурора Генеральної прокуратури України, адресованої ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 99),

- копія скарги від 08.08.2016 року від учасників КП "Агрошляхбуд" до Міністерства юстиції України, яку зареєстровано у Міністерстві юстиції України 08.08.2016 року (Т. 1 а.с. 100-103),

- копія супровідного листа від 13.10.2016 року № 4/23306-0-33-16/19к Міністерства юстиції України та наказу від 11.10.2016 № 1302/7 "Про відмову у задоволенні скарги учасників колективного підприємства "Агрошляхбуд" ОСОБА_1, ОСОБА_4 від 08.08.2016" (Т. 1 а.с. 104),

- копія наказу Міністерства юстиції України від 08.06.2016 № 1629/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Т. 1 а.с. 105),

- копії судових рішень господарських судів різних інстанцій, позовів, заяв про кримінальні правопорушення (Т. 1 а.с. 106-135, 139-142, 194-203),

- копія колективної скарги працівників КП "Агрошляхбуд" до Управління Держпраці у Закарпатській області від 25.08.2016 року (Т. 1 а.с. 136, 137),

- копія відповіді Управління Держпраці у Закарпатській області від 06.10.2016 № 07-04/2537 (Т. 1 а.с. 138),

- копія відповіді Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області від 07.09.2016 № 9910/106/27/2-2016 на звернення позивача щодо погрози незаконним звільненням (Т. 1 а.с. 143),

- копія висновку ДОП Виноградівського ВП від 05.09.2016 року за результатами розгляду матеріалів по заяві ОСОБА_1 (ЄО № 4011 від 19.08.2016) та копія заяви позивача від 19.08.2016 року (Т. 1 а.с. 144, 145),

- копія протоколу зборів № 1 позачергових загальних зборів трудового колективу колективного підприємства "Агрошляхбуд" від 04.10.2016 року (Т. 1 а.с. 147-151),

- копії протоколу № 2-16 позачергових загальних зборів учасників колективного підприємства "Агрошляхбуд" від 07.07.2016 року та протоколу № 1-16 загальних зборів учасників колективного підприємства "Агрошляхбуд" від 31.03.2016 року (Т. 1 а.с. 152-155),

- копія відповіді представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини № 8.2.2/7-Л274745.16-2/07-75 від 10.10.2016 року (Т. 1 а.с. 156),

- копія акту перевірки додержання суб"єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов"язкове державне соціальне страхування № 07-05-035/352 КП "Агрошляхбуд" від 02.08.2016 року (Т. 1 а.с. 157-169),

- копії наказів № 76 від 30.09.2015 року та № 23 від 10.06.2016 року "Про призначення виконуючого обов"язки начальника колективного підприємства "Агрошляхбуд" (Т. 1 а.с. 170, 171),

- копія відповіді Генеральної прокуратури України від 08.11.2016 № 19/4-1673вих-16 про перебування ОСОБА_1 08.08.2016 року з 14.08 до 15.00 год. на особистому прийомі у прокурора відділу та копія інформаційного запиту, на який надано відповідь (Т. 1 а.с. 192, 193),

- копія запиту на отримання публічної інформації від 25.11.2016, поданого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та відповіді від 29.11.2016 № 41974/ПІ-Л-2268/15.1, згідно якої скарга КП "Агрошляхбуд" від 08.08.2016 була подана особисто ОСОБА_1 08.08.2016 о 15.45 год. (Т. 1 а.с. 248, 249).

Заслухавши пояснення позивача, допитаного як свідка, пояснення представника позивача, представника відповідача, показання свідка, з"ясувавши обставини, дослідивши та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 - позивач у справі працював на колективному підприємстві "Агрошляхбуд" на посаді майстра асфальтобетонного заводу. Наказом № 40 від 09 серпня 2016 року "Про звільнення з роботи ОСОБА_1І.", який видано керівником КП "Агрошляхбуд", позивача звільнено з роботи (Т. 1 а.с. 36).

Відповідно до наказу ОСОБА_1 звільнено з 10 серпня 2016 року за те, що він не був на роботі більше трьох годин протягом дня без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України. Підставами, як зазначено в наказі, виступили акт № 1 від 09.09.2016 року та акт № 3 від 09.09.2016 року.

У акті № 1 від 09 серпня 2016 року "Про факт відсутності працівника на робочому місці", вказано про те, що майстер асфальтобетонного заводу ОСОБА_1 був відсутній на роботі 08 серпня 2016 року, 8 годин робочого часу (з 08.00 к.ч. до 17.00 к.ч.), не надав повідомлення про відсутність, що призвело до простою на заводі, письмове пояснення надати відмовився (Т. 1 а.с. 37).

Згідно акту № 3 від 09 серпня 2016 року "Про появу на робочому місці в нетверезому стані", виявлено явні ознаки алкогольного сп"яніння майстра асфальтобетонного заводу ОСОБА_1 Дане свідчить, що ОСОБА_1 перебував на робочому місці в нетверезому стані, а саме 09 серпня 2016 року в проміжок з 16.00 к.ч. до 17.00 к.ч. і це могло призвести до негативних наслідків, письмове пояснення дати відмовився (Т. 1 а.с. 38).

Згадані акти складено комісією у складі трьох працівників КП "Агрошляхбуд": виконавчий директор, машиніст асфальтоукладчика та токар, яку створено наказом б/н від 09 серпня 2016 року "Про створення комісії по порушенню ОСОБА_1І.", виданому керівником КП "Агрошляхбуд" (Т. 1 а.с. 39).

Наведені обставини стверджуються згаданими вище письмовими доказами.

Позивач не заперечив свою відсутність на роботі 08.08.2016 року. В обгрунтування позовних вимог щодо причин відсутності зазначив про те, що 08.08.2016 року їздив у м. Київ на підставі письмового доручення голови профспілкової організації КП "Агрошляхбуд" ОСОБА_4 від 05.08.2016 року.

Факт існування такого доручення та перебування позивача 08.08.2016 року у м. Києві підтверджують пояснення позивача, допитаного в якості свідка, показання свідка ОСОБА_4, копія доручення від 05.08.2016 року (Т. 1 а.с. 95), копії відповідей на запити позивача з приводу перебування у м. Київ із Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України (Т. 1 а.с. 192, 193, 248, 249).

Так, згідно копії доручення від 05.08.2016 року, виданого головою первинної профспілкової організації Виноградівського колективного підприємства "Агрошляхбуд" ОСОБА_4, майстру АБЗ КП "Агрошляхбуд", члену профспілкової організації ОСОБА_1, доручено в рамках виконання громадських обов"язків, спрямованих на захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів трудового колективу КП "Агрошляхбуд" виїхати 08.08.2016 року в м. Київ для доведення інформації про стан на підприємстві, отримання консультацій, подання звернень до вищих органів влади, зокрема, до Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Державної служби України з питань праці та інших державних структур. У п. 2 доручення вказано увільнити ОСОБА_1 від виконання службових обов"язків на період відсутності по місцю роботи, із збереженням за ним 08.08.2016 року заробітної плати та місця роботи. Згідно п. 3 - контроль за виконанням доручення голова профспілкової організації залишив за собою.

В якості доводів незаконності звільнення позивач також вказує на те, що звільнення проведено без згоди первинної профспілкової організації, членом якої він є, профспілкова організація КП "Агрошляхбуд" діє на даний час.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за № 22273010 від 30.09.2016 первинна профспілкова організація Виноградівського колективного підприємства "Агрошляхбуд", зареєстрована 05.05.2010, відомості щодо установчого документа відсутні (Т. 1 а.с. 84, 85).

Відповідно до дослідженої в судовому засіданні копії протоколу загальних зборів працівників, членів первинної профспілкової організації Виноградівського колективного підприємства "Агрошляхбуд" від 08.08.2016 року, на зборах прийнято рішення припинити діяльність первинної профспілкової організації колективного підприємства "Агрошляхбуд" шляхом ліквідації (п. 1), зняти голову профкому ОСОБА_4 (п. 2), відмовитись від уповноваженого представника профспілки підприємства (п. 3), призначити уповноваженого трудового колективу (п. 4) (Т. 1 а.с. 78, 79).

Докази на спростування факту припинення діяльності профспілки позивачем не надано. Пояснення позивача та свідка в цій частині не є допустимими доказами на підтвердження відповідної обставини, оскільки згідно положень ч. 2 ст. 18 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" рішення про ліквідацію (саморозпуск) приймається з"їздом (конференцією), загальними зборами відповідно до статуту (положення) профспілки, об"єднання профспілок.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про державну реєстрацію припинення профспілки, що стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на запит представника позивача за № 22273010 від 30.09.2016 (Т. 1 а.с. 84, 85) та дану обставину не заперечила представник відповідача.

Позовні вимоги також обгрунтовано тим, що 10.08.2016 року охорона КП "Агрошляхбуд" не впустила позивача на територію підприємства, йому не вручено копію наказу про звільнення, не видано трудову книжку. У зв"язку з цим він змушений був звертатися до відповідача у письмовій формі та у правоохоронні органи. Відповідні обставини підтверджено показаннями позивача в якості свідка, а також такими документами: копія заяви ОСОБА_1 від 08.09.2016 року до КП "Агрошляхбуд" (Т. 1 а.с. 14), копія із журналу вхідної кореспонденції КП "Агрошляхбуд" за липень-вересень 2016 року, у якому наявні записи про надходження 09.09.2016 року заяви від ОСОБА_1 про надання документів (Т. 1 а.с. 43-45).

Звернення позивача та відповіді органу поліції, а саме: копія висновку інспектора Виноградівського відділення поліції від 13.07.2016 року, затвердженого т.в.о. начальника Виноградівського ВП, за результатами розгляду матеріалів ЄО № 3867 від 12.08.2016 по факту звернення ОСОБА_1 щодо незаконного вивезення асфальту із виробничої дільниці АБЗ с. Гудя (Т. 1 а.с. 8 (зворот)), копія відповіді Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області від 07.09.2016 № 9910/106/27/2-2016 на звернення позивача щодо погрози незаконним звільненням (Т. 1 а.с. 143), копія висновку ДОП Виноградівського ВП від 05.09.2016 року за результатами розгляду матеріалів по заяві ОСОБА_1 (ЄО № 4011 від 19.08.2016) та копія заяви позивача від 19.08.2016 року (Т. 1 а.с. 144, 145), згідно їх змісту не стосуються обставин, які входять до предмета доказування у справі, відтак, не є належними доказами.

Заперечуючи твердження позивача в цій частині представник відповідача зазначила про направлення позивачеві повідомлень КП "Агрошляхбуд", вих. № 151 від 10.08.2016 та вих. № 161 від 23.08.2016 року про те, що відповідно до актів № 1 та № 3 від 09.08.2016 року видано наказ про його звільнення з роботи (наказ № 40 від 09.08.2016 року), із проханням з"явитися на підприємство для отримання трудової книжки та повного розрахунку за відпрацьований період, які досліджено в судовому засіданні, із доказами направлення - копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень відповідно 13.08.2016 та 27.08.2016 (Т. 1 а.с. 28-30).

Суд констатує, що між сторонами виникли трудові правовідносини, які врегульовані Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Так, у відповідності до положень п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку Виноградівського колективного підприємства "Агрошляхбуд", прийнятих на загальних зборах трудового колективу протокол № 2 від 15.11.2011 року, затверджених начальником КП "Агрошляхбуд" (п. 3.2), на підприємстві встановлено восьмигодинний робочий день, початок роботи - 08.00, закінчення роботи - 17.00, перерва на харчування та відпочинок - з 12.00 до 13.00. У п. 4.1 Правил передбачено, що працівник зобов"язаний бути на робочому місці від часу початку роботи до часу закінчення роботи, за винятком встановлених перерв на відпочинок та харчування, інших перерв (Т. 1 а.с. 32-35).

Як встановлено судом позивача звільнено за те, що він 08 серпня 2016 року 8 годин робочого часу був відсутній на роботі, що позивач не заперечив.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення, в тому числі і звільнення, є прогул, тобто, відсутність на роботі без поважних причин. Дослідженими судом доказами, наданими позивачем, спростовано факт прогулу. У дорученні голови профспілкової організації, згідно якої діяв позивач та в результаті був відсутній на роботі, вказано про увільнення позивача від виконання обов"язків за місцем праці на 08.08.2016 року, збереження за ним заробітної плати та що контроль за виконання доручення здійснюватиметься головою профспілки. Відтак, підстави вважати, що позивач свідомо не прибув до місця праці, протягом робочого дня ухилявся від виконання трудових обов"язків, відсутні. Дані обставини не були повністю з"ясовані при встановленні причин відсутності позивача на роботі, внаслідок чого неправильно зроблено висновок про вчинення ним дисциплінарного проступку, оскільки фактично ознаки проступку, зокрема, вина працівника, відсутні. За відсутності дисциплінарного проступку не було підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Зазначення в наказі про звільнення в якості підстави для його видачі акту № 3 від 09 серпня 2016 року "Про появу на робочому місці в нетверезому стані" не має відношення до причини звільнення, оскільки підставою звільнення виступив прогул без поважних причин 08.08.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

З огляду на викладене, за відсутності проступку, відповідачем при звільненні позивача не дотримано положення ст. 147 КЗпП України, відтак звільнення є незаконним. Звільненням без законних на те підстав, порушено право позивача на працю, яке підлягає захисту шляхом поновлення позивача на роботі з 10.08.2016 року.

У ч. 1 ст. 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст. 1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки, їх об"єднання можуть припинити свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

Рішення про реорганізацію чи ліквідацію (саморозпуск) приймається з"їздом (конференцією), загальними зборами відповідно до статуту (положення) профспілки, об"єднання профспілок. Одночасно з прийняттям такого рішення з"їзд (конференція), загальні збори приймають рішення про використання майна та коштів профспілок, їх об"єднань, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків, на статутні чи благодійні цілі.

Згідно встановлених в судовому засіданні обставин станом на дату видання наказу про звільнення позивача - 09.08.2016 року первинна профспілкова організація КП "Агрошляхбуд" припинила діяльність шляхом ліквідації, що вирішено на загальних зборах працівників, членів первинної профспілкової організації КП "Агрошляхбуд" від 08.08.2016 року. Ліквідація профспілки має наслідком і припинення членства в ній. Фактична ліквідація профспілкової організації виключає можливість надання згоди на розірвання трудового договору в порядку ст. 43 КЗпП України. Відтак, посилання позивача в обгрунтування позовних вимог на те, що його звільнено без згоди профспілки, та необхідність отримання такої згоди є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У відповідності до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (з наступними змінами) нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки про доходи № 203 від 29.09.2016 року, виданої ОСОБА_1 КП "Агрошляхбуд" (Т. 1 а.с. 41), заробітна плата позивача за фактично відпрацьовані два місяці до звільнення становить: за червень 2016 року - 3380 грн., за липень 2016 року - 5200 грн., загальна сума 8580 грн.

В червні 2016 року число відпрацьованих робочих днів становило 19, у липні - 22, усього 41 робочий день. Середньоденна заробітна плата складає: 8580/41 = 209,27 грн.

У період із 10.08.2016 року до 23.03.2017 року кількість робочих днів була наступною: серпень 2016 року - 15 днів, вересень 2016 року - 22 дні, жовтень 2016 року - 20 днів, листопад 2016 року - 22 дні, грудень 2016 року - 22 дні, січень 2016 року - 20 днів, лютий - 20 днів, березень - 16 днів, що разом становить 157 робочих днів.

Загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу станом на 23.03.2017 року складає: 209,27 х 157= 32855,39 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про підставність та доведеність позовних вимог щодо незаконності звільнення позивача з роботи, та порушення в результаті цього прав позивача, доведеним є факт протиправності дій відповідача щодо позивача. Про те, що відповідними діями йому було завдано моральні страждання та в чому вони виявилися, позивач надав пояснення в якості свідка. Недопуск позивача на територію підприємства безпосередньо після звільнення при тому, що позивач мав право отримати копію наказу про звільнення, розрахункові кошти, трудову книжку, свідчать про характер дій, якими позивачеві завдано моральні страждання, та визначають глибину душевних переживань позивача. Разом з тим, посилання позивача на те, що йому по даний час не видано трудову книжку, що унеможливлює влаштування на роботу, суд оцінює критично, оскільки позивачем не наведено обставини, які перешкоджали йому прибути на підприємство для її отримання згідно повідомлень відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У зв"язку з тим, що звільнення позивача з роботи мало наслідком моральні переживання, негативні емоції, втрату нормальних життєвих зв"язків, що в результаті вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, з врахуванням характеру порушення прав позивача, глибини душевних страждань, керуючись засадами розумності та справедливості, позов в частині стягнення моральної шкоди є підставним та підлягає частковому задоволенню - в сумі 10000 грн.

Виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши докази у справі в їх сукупності та взаємозв"язку за правилами ст. 212 ЦПК України суд прийшов до висновку, що позов підставний, обгрунтований та підлягає частковому задоволенню. Позивача слід поновити на роботі на посаді майстра асфальтобетонного заводу КП "Агрошляхбуд" з 10.08.2016 року, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 32855,39 грн. та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходив з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У ч.3 ст. 88 ЦПК України передбачено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач при зверненні з позовом до суду був звільнений від сплати судового збору в частині позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Судовий збір, який підлягав сплаті, становить 551,20 грн. за кожну із згаданих вимог, усього 1102,40 грн. Тому дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1378 грн. (а.с. 77). Позовна вимога про стягнення моральної шкоди, як вимога немайнового характеру, підлягала оплаті судовим збором у розмірі 551,20 грн. Виходячи із даної ставки судового збору, враховуючи вимогу закону щодо пропорційності присудження судових витрат у разі часткового задоволення позову, з відповідача слід стягнути на користь позивача 110,24 грн. судового збору.

На підставі ч. 2 ст. 367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді майстра асфальтобетонного заводу колективного підприємства "Агрошляхбуд" з 10 серпня 2016 року.

Стягнути із колективного підприємства "Агрошляхбуд" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 32855,39 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот п"ятдесят п"ять гривень тридцять дев"ять копійок), 10000,00 грн. (десять тисяч гривень) моральної шкоди та 110,24 грн. (сто десять гривень двадцять чотири копійки) судового збору.

В решті у задоволенні позову відмовити.

Стягнути із колективного підприємства "Агрошляхбуд" на користь держави 1102,40 грн. (одну тисячу сто дві гривні сорок копійок) судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повне рішення суду виготовлено 28.03.2017 року.

ГоловуючийОСОБА_6