Постанова

від 29.03.2017 по справі 820/914/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 березня 2017 р. № 820/914/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: скасувати постанову від 07.02.2017 року про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області Пугач Н.В. у виконавчому провадженні №50646407.

В обґрунтування позову зазначено, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області Пугач Н.В. винесено постанову від 07.02.2017 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., яка вмотивована тим, що боржником без поважних причин не виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №820/5797/15. Позивач зазначив, що єдиною підставою, що слугувала прийняттю рішення про накладення штрафу державним виконавцем, була заява стягувана ОСОБА_1 від 26.01.2017 по зазначеному виконавчому провадженню ВП №50646407 в якій зазначалося про невиконання боржником рішення суду з урахуванням висновку суду. Однак, на думку позивача, державний виконавець при винесенні постанови про накладення штрафу в даному випадку діяв суб'єктивно, керувався лише інтересами стягувача та не взяв до уваги заяву Головного управління від 30.12.2016 про закінчення виконавчого провадження, не врахував відомості, які Головним управлінням викладені у відповіді Головного управління №31-20-14-39495/0/19-16 від 27.12.2016, яка надавалася ОСОБА_1

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. 29.03.2017 року представником позивача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надано клопотання про перенесення розгляду справи №820/914/17 на іншу дату з огляду на неможливість прийняття участі в судовому засіданні 29.03.2017 року.

Згідно ч.2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.5 ст.181 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що зайнятість та неможливість направлення уповноважених представників суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, не може бути розцінена судом як об'єктивно поважна причина не явки в судове засідання по даній справі, не є тією обставиною, що унеможливлює прибуття в судове засідання.

З огляду на скорочений термін розгляду вказаної категорії справ, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог процесуального законодавства. Надали клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

У письмових запереченнях представник відповідача вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, надав до суду заперечення на адміністративний позов та підтримав позицію відповідача.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились та є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, враховуючи положення ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає, що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року у справі №820/5797/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Харківській області при розгляді заяви ОСОБА_1 від 18.03.2015 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки загальною площею 29,4718 га, кадастровий НОМЕР_1, із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, розташовану за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого користування на умовах довгострокової оренди терміном на 25 років для створення та ведення фермерського господарства, що полягають у витребуванні додаткових документів згідно листа від 15.04.2015 року вих.№19-20-10-8837/0/9-15. Визнано протиправною відмову Головного управління Держземагенства у Харківській області від 28.04.2015 року вих. №19-20-11-10106/0/9-15 у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, загальною площею 29,4718 га, кадастровий НОМЕР_1, розташовану за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області та наданні такої земельної ділянки в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства. Зобов'язано Головне управління Держземагенства у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2015 року та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судове рішення набрало законної сили 05.08.2015 року, Харківським окружним адміністративним судом 11.09.2015 року видано виконавчий лист у справі №820/5797/15.

06.01.16 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області відкрито виконавче провадження ВП № 50646407 з примусового виконання виконавчого листа №820/5797/15 виданого 11.09.2015 Харківським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головне управління Держземагенства у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2015 року та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду, про що винесено відповідну постанову від 06.01.16.

11.04.16 листом за №11-20-14-11338/0/19-16 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області була надана заява про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на то, що рішення суду по справі № 820/5797/15 виконано в повному обсязі та зазначено про прийняте рішення згідно виконавчого листа відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду. Боржник посилався на надання ОСОБА_1 мотивовану письмову відповідь за № С-96/0/14-180/0/21-15 від 03.09.15р копія якої надана державному виконавцю. В листі № С-96/0/14-180/0/21-15 від 03.09.15р боржник посилався на ч.2 ст.123 Земельного кодексу України, наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06.07.15 № 29 "Про додаткове включення до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них" та ч.3 ст.136 Земельного кодексу України, зазначивши, що земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 29,4718 га (кадастровий НОМЕР_1) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області включено додатково до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них на земельних торгах.

15.07.16 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 50646407 на підставі п.8 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись з закінченням виконавчого провадження, стягувач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області про скасування постанови № 50646407 про закінчення виконавчого провадження від 15.07.16р.

За результатами розгляду адміністративного позову ОСОБА_1, судом винесено постанову №820/4284/18 від 14.09.16, якою скасовано рішення ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області у формі постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.07.16 р.

Приймаючи таке рішення судом зазначено, що державним виконавцем постанова винесена передчасно, оскільки в повній мірі боржником, постановлено судом рішення від 08.07.15р. по справі № 820/5797/15 не виконано, а саме, при повному розгляді заяви позивача від 28.03.15 боржником прийнято рішення без дотримання всіх вимог чинного законодавства та без врахування висновків суду.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подано апеляційну скаргу на постанову ХОАС від 14.09.16.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №820/4284/16 від 25.10.16 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишено без задоволення. Приймаючи вказане рішення суд дійшов таких висновків:

- зазначена земельна ділянка на момент розгляду заяви позивача - ОСОБА_1 від 18.03.15 та 28.03.15 не була включена до переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на торги;

- посилався на вимоги ч.2 ст.134 ЗК України, відповідно до якої не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства;

- встановив, що посилання ГУ Держземагенства у Харківській області на те, що найбільш раціональним вирішення питання є продаж вказаної земельної ділянки площею 29,4718 га на земельних торгах, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідно до земельного законодавства України є вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою до якого не вноситься вказане посилання ГУ Держземагенства у Харківській області.

Крім того, суд посилався на ч.4 ст.7 ЗУ "Про фермерське господарство", якою передбачено, що у разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі, видачі документа, що посвідчує право власності або укладення договору оренди.

Однак, лист ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 03.09.15 № С-96/0/14-180/0/21-15, який прийнятий за результатом розгляду заяв позивача стосовно виконання постанови ХОАС від 08.07.15 у справі №820/5797/15, свідчить, що вищенаведені висновки суду, які повинен був врахувати ГУ Держземагенства у Харківській області при повторному розгляді заяв позивача, взагалі не взято до уваги та відмовлено у задоволенні заяви від 28.03.15 у зв'язку з неможливістю надання земельної ділянки в оренду для створення та ведення фермерського господарства до завершення торгів.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач посилався на те, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них згідно наказу від 06.07.15 № 29, тобто виставлені на торги. Тобто постанова ХОАС від 08.07.15 фактично не виконана в повному обсязі згідно виконавчого документа, а саме в частині щодо зобов'язання судом ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.15 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду, оскільки питання щодо виставлення спірної земельної ділянки на торги на момент розгляду справи № 820/5797/15 не було предметом її розгляду і підставою для первісної відмови, яка оскаржена до суду.

08.11.16 постановою начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області скасована постанова № 50646407 про закінчення виконавчого провадження від 08.11.16.

08.11.16 державним виконавцем винесена постанова № 50646407 про відновлення виконавчого провадження.

24.11.16 державним виконавцем отримано виконавчий документ з ХОАС.

В подальшому, в межах виконавчого провадження було замінено боржника з ГУ Держземагенства у Харківській області на ГУ Держгекадастру у Харківській області, про що 19.01.17 винесено відповідну постанову.

18.01.17 державним виконавцем отримано лист № 11-20-14,2-39783/0/19-16 від 30.12.16 ГУ Держгеокадастру у Харківській області про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення суду у повному обсязі. ОСОБА_1 боржником надано мотивовану письмову відповідь за № 31-20-14-39495/0/19-16 від 27.12.16 та надано державному виконавцю копію цієї відповіді, в якій вдруге боржник посилається на ті норми, які вже зазначав раніше та які судом не враховані (наказ № 29 від 06.07.15), ст.123 ЗК України, а також зазначив про те, що ЗУ "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" від 18.02.16 № 1012-VIII( який набрав чинності 03.04.16) внесені зміни у частину 2 ст.134 ЗКУ, якою передбачені випадки набуття прав на земельні ділянки на безконкурентних засадах, у відповідності до яких на сьогодні передача громадянам земельних ділянок для створення та ведення фермерського господарства на безконкурентних засадах вимогами ч.2 ст.134 ЗКУ не передбачена, але на момент прийняття судом рішення, цих змін не було.

Таким чином рішення суду боржником виконано не було.

Невиконання рішення суду також було підтверджено стягувачем у заяві від 26.01.17, яку отримано державним виконавцем 02.02.17.

07.02.17, керуючись ст.ст. 63,75 ЗУ "Про виконавче провадження", за невиконання рішення суду, державним виконавцем винесена постанова № 50646407 пр накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн., яка є предметом оскарження в межах даної справи.

Копія якої направлена боржнику та на виконання до ГУДКСУ у Харківській області. В постанові боржнику був встановлений новий строк для виконання -10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність винних осіб за невиконання рішення суду.

17.02.17 на депозитний рахунок ГТУЮ у Харківській області з ДКСУ м.Київ надійшли кошти у розмірі 5100 грн. згідно ВП № 50646407.

27.02.17 грошові кошти у розмірі 5100,00 грн. перераховані на відповідний рахунок держави, згідно розпорядження № 50646407/6 від 27.02.17.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Пунктами 6 та 7 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII передбачено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

З огляду на те, що Закон України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII набрав чинності 05.10.2016 року, а виконавчі дії з виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2015 року у справі №820/5797/15 розпочато 06.01.2016 року, суд приходить до висновку що до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV Про виконавче провадження .

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Виконання рішення суду здійснюється органом державної виконавчої служби у порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 5 Закону № 606-XIV вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із Законом.

Державний виконавець в силу статті 11 Закону № 606-XIV здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, в тому числі, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну, вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до частин першої - третьої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до положень частини першої статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

З наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що у разі невиконання без поважних причин рішення про вчинення певних дій на боржника накладається штраф.

Таким чином, у межах спірних правовідносин суду належить встановити факт не виконання боржником рішення про виконання рішення суду та поважність причин такого невиконання.

Судом встановлено, що позивачем не було виконано рішення суду в межах строків добровільного (самостійного) виконання судового рішення, окрім того, надана державному виконавцю копія відповіді ГУ Держгеокадастру у Харківській області на ім'я ОСОБА_1 №31-20-14-39495/0/19-16 від 27.12.16 року, у якій зазначено, що на сьогодні передача громадянам земельних ділянок для створення та ведення фермерського господарства на безконкурентних засадах не передбачена, внесення змін у ч.2 ст.134 Земельного кодексу України Законом України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення торгів від 18.02.2016 №1012-УIII (який набрав чинності 03.04.2016р.), наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області №29 від 06.08.2015 року Про додаткове включення до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них , вказана земельна ділянка додатково включена до такого переліку і що цей наказ на цей час є чинним. Боржник вказав в листі на те, що земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок не можуть відчуджуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів, тому у ГУ Держгеокадастру у Харківській області немає правових підстав для передачі мені в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Суд зазначає, що викладені позивачем в листі від 03.09.2015р. за вих. № С-96/0/14-180/0/21-15, якому судом надано оцінку, та викладені ним же у листі від 27.12.2016р. за вих.№31-20- 14-39495/0/19-16 підстави для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.03.2015року є аналогічними, додаткові посилання ГУ Держгеокадастру у Харківській області в останньому листі на зміни в законодавстві на сьогоднішній день як на підставу відмови є такими, що протирічать ст.58 Конституції України, яка гарантує, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. На момент винесення судового рішення 08.07.2015р., яке набрало законної сиди 05.08.2015р, зміни від 03.04.2016р. до ЗК України, не діяли.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про те, що оскаржувана постанова державного виконавця винесена на підставі вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, про скасування постанови - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Полях Н.А.