Постанова

від 18.05.2017 по справі 820/914/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 р. Справа № 820/914/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2017р. по справі № 820/914/17 за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області; третя особа - ОСОБА_1 про скасування постанови,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: скасувати постанову від 07.02.2017 року про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області Пугач Н.В. у виконавчому провадженні №50646407.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2017р. було відмовлено у задоволенні позову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, про скасування постанови.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2017р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ОСОБА_1 надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2017р. без змін.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 18.05.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року у справі №820/5797/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Харківській області при розгляді заяви ОСОБА_1 від 18.03.2015 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки загальною площею 29,4718 га, кадастровий НОМЕР_1, із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, розташовану за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого користування на умовах довгострокової оренди терміном на 25 років для створення та ведення фермерського господарства, що полягають у витребуванні додаткових документів згідно листа від 15.04.2015 року вих.№19-20-10-8837/0/9-15. Визнано протиправною відмову Головного управління Держземагенства у Харківській області від 28.04.2015 року вих. №19-20-11-10106/0/9-15 у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, загальною площею 29,4718 га, кадастровий НОМЕР_1, розташовану за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області та наданні такої земельної ділянки в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства. Зобов'язано Головне управління Держземагенства у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2015 року та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судове рішення набрало законної сили 05.08.2015 року, Харківським окружним адміністративним судом 11.09.2015 року видано виконавчий лист у справі №820/5797/15.

06.01.16 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області відкрито виконавче провадження ВП № 50646407 з примусового виконання виконавчого листа №820/5797/15 виданого 11.09.2015 Харківським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головне управління Держземагенства у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2015 року та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду, про що винесено відповідну постанову від 06.01.16.

11.04.16 листом за №11-20-14-11338/0/19-16 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області була надана заява про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на те, що рішення суду по справі № 820/5797/15 виконано в повному обсязі та зазначено про прийняте рішення згідно виконавчого листа відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду. Боржник посилався на надання ОСОБА_1 мотивовану письмову відповідь за № С-96/0/14-180/0/21-15 від 03.09.15р копія якої надана державному виконавцю. В листі № С-96/0/14-180/0/21-15 від 03.09.15р боржник посилався на ч.2 ст.123 Земельного кодексу України, наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06.07.15 № 29 "Про додаткове включення до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них" та ч.3 ст.136 Земельного кодексу України, зазначивши, що земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 29,4718 га (кадастровий № НОМЕР_1) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області включено додатково до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них на земельних торгах.

15.07.16 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 50646407 на підставі п.8 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись з закінченням виконавчого провадження, стягувач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області про скасування постанови № 50646407 про закінчення виконавчого провадження від 15.07.16р.

За результатами розгляду адміністративного позову ОСОБА_1, судом винесено постанову №820/4284/18 від 14.09.16, якою скасовано рішення ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області у формі постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.07.16 р.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подано апеляційну скаргу на постанову ХОАС від 14.09.16.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №820/4284/16 від 25.10.16 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишено без задоволення.

08.11.16 постановою начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області скасована постанова № 50646407 про закінчення виконавчого провадження від 08.11.16.

08.11.16 державним виконавцем винесена постанова № 50646407 про відновлення виконавчого провадження.

24.11.16 державним виконавцем отримано виконавчий документ з ХОАС.

В подальшому, в межах виконавчого провадження було замінено боржника з ГУ Держземагенства у Харківській області на ГУ Держгекадастру у Харківській області, про що 19.01.17 винесено відповідну постанову.

18.01.17 державним виконавцем отримано лист № 11-20-14,2-39783/0/19-16 від 30.12.16 ГУ Держгеокадастру у Харківській області про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення суду у повному обсязі. ОСОБА_1 боржником надано мотивовану письмову відповідь за № 31-20-14-39495/0/19-16 від 27.12.16 та надано державному виконавцю копію цієї відповіді, в якій вдруге боржник посилається на ті норми, які вже зазначав раніше та які судом не враховані (наказ № 29 від 06.07.15), ст.123 ЗК України, а також зазначив про те, що ЗУ "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" від 18.02.16 № 1012-VIII( який набрав чинності 03.04.16) внесені зміни у частину 2 ст.134 ЗКУ, якою передбачені випадки набуття прав на земельні ділянки на безконкурентних засадах, у відповідності до яких на сьогодні передача громадянам земельних ділянок для створення та ведення фермерського господарства на безконкурентних засадах вимогами ч.2 ст.134 ЗКУ не передбачена, але на момент прийняття судом рішення, цих змін не було.

Таким чином рішення суду боржником виконано не було.

Невиконання рішення суду також було підтверджено стягувачем у заяві від 26.01.17, яку отримано державним виконавцем 02.02.17.

07.02.17, керуючись ст.ст. 63,75 ЗУ "Про виконавче провадження", за невиконання рішення суду, державним виконавцем винесена постанова № 50646407 про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн., яка є предметом оскарження в межах даної справи.

Копія якої направлена боржнику та на виконання до ГУДКСУ у Харківській області. В постанові боржнику був встановлений новий строк для виконання -10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність винних осіб за невиконання рішення суду.

17.02.17 на депозитний рахунок ГТУЮ у Харківській області з ДКСУ м.Київ надійшли кошти у розмірі 5100 грн. згідно ВП № 50646407.

27.02.17 грошові кошти у розмірі 5100,00 грн. перераховані на відповідний рахунок держави, згідно розпорядження № 50646407/6 від 27.02.17.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскаржувана постанова державного виконавця винесена на підставі вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Принцип обов'язковості судових рішень також закріплений статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).

Швидкий розгляд адміністративної справи та своєчасне виконання рішення суду є запорукою ефективності правосуддя. Це відображено зокрема в рішеннях Європейського суду з прав людини, які після ратифікації Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (1997 рік), стали частиною національного законодавства. У них зазначається, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 згаданої Конвенції стороні на судовому етапі, втрачають сенс (наприклад, рішення Горнсбі проти Греції від 19.03.1997).

У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Таким чином, враховуючи правову позиції Європейського суду з прав людини, колегія суддів, зазначає, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно бути беззаперечно виконано боржником та гарантовано державою шляхом встановлення заходів відповідальності за невиконання судового рішення, в тому числі і кримінальної.

Колегією суддів встановлено, що спірні відносини виникли внаслідок різного розуміння учасниками виконавчого провадження порядку виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 р. по справі № 820/5797/15, що зумовило винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що позивачем не було виконано рішення суду в межах строків добровільного (самостійного) виконання судового рішення, окрім того, надана державному виконавцю копія відповіді ГУ Держгеокадастру у Харківській області на ім'я ОСОБА_1 №31-20-14-39495/0/19-16 від 27.12.16 року, у якій зазначено, що на сьогодні передача громадянам земельних ділянок для створення та ведення фермерського господарства на безконкурентних засадах не передбачена, внесення змін у ч.2 ст.134 Земельного кодексу України Законом України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення торгів від 18.02.2016 №1012-УIII (який набрав чинності 03.04.2016р.), наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області №29 від 06.08.2015 року Про додаткове включення до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них , вказана земельна ділянка додатково включена до такого переліку і що цей наказ на цей час є чинним. Боржник вказав в листі на те, що земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок не можуть відчуджуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів, тому у ГУ Держгеокадастру у Харківській області немає правових підстав для передачі мені в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Крім того, викладені позивачем в листі від 03.09.2015р. за вих. № С-96/0/14-180/0/21-15, якому судом надано оцінку, та викладені ним же у листі від 27.12.2016р. за вих.№31-20- 14-39495/0/19-16 підстави для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.03.2015року є аналогічними, додаткові посилання ГУ Держгеокадастру у Харківській області в останньому листі на зміни в законодавстві на сьогоднішній день як на підставу відмови є такими, що протирічать ст.58 Конституції України, яка гарантує, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. На момент винесення судового рішення 08.07.2015р., яке набрало законної сиди 05.08.2015р, зміни від 03.04.2016р. до ЗК України, не діяли.

Гарантії примусового виконання рішень визначено Законом України "Про виконавче провадження", відповідно до ст. 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 02.06.2016, № 1404-VIII Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 75 зазначеного Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 07.02.2017 року у виконавчому провадженні №50646407 колегія суддів виходить з того, що судовим розглядом встановлено обставини, що свідчать про ухилення боржника від виконання судового рішення на користь ОСОБА_1 в контексті тих зобов'язань, що були покладені на Головне управління Держземагенства Харківській області за цим рішенням. При цьому позивачем у справі не наведено жодної обґрунтованої причини, поважність якої доводила, що він з незалежних від нього обставин не міг виконати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року у справі №820/5797/15.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що дії державного виконавця про застосування заходів відповідальності за неналежне виконання рішення суду шляхом накладення штрафу за невиконання рішення суду спрямовані на забезпечення повного та ефективного виконання рішення суду та відповідають критеріям законності та обґрунтованості.

Разом з цим колегія судів вказує на те, що Закон України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі дії з виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2015 року у справі №820/5797/15 розпочато 06.01.2016 року, однак оскаржувана постанова про накладення штрафу була винесена 07.02.2017 року , в зв'язку з чим до спірних правовідносин застосовуються саме положення Закону України від 02.06.2016, № 1404-VIII Про виконавче провадження .

На підставі зазначеного колегія судів зазначає, що судом першої інстанції було помилково застосовано норми Закону України від 21.04.1999, № 606-ХIV Про виконавче провадження .

Враховуючи вищевказане суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було помилково застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Підстави для зміни судового рішення та ухвалення нового закріпленні в ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але помилково застосував норми матеріального права, колегія судів вважає за необхідне, відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, змінити постанову суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2017р. по справі № 820/914/17 змінити та відмовити в задоволенні позовних вимог Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області; третя особа - ОСОБА_1 про скасування постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.05.2017 р.