Постанова

від 29.03.2017 по справі 805/2332/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Тетяна Григорівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року справа №805/2332/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Терзі Д.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: не з'явився

відповідач1: не з'явився

відповідач2: Шульковська І.С. Паталаха К.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року по справі №805/2332/16-а (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 червня 2016 року №0000094300, №0000084300,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 червня 2016 року №0000094300, №0000084300.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року залучено у якості відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що у нього обліковувалась переплата з податку на прибуток і він звертався до податкового органу з відповідною заявою згідно до вимог ст.43 Податкового кодексу України, а тому порушень вимог ПК України в частині своєчасної сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток в визначених періодах не має. Крім того, проведення камеральної перевірки та зроблені висновки суперечать предмету камеральної перевірки та періоду її проведення, а тому акт та зроблені в акті висновки є не законними і не можуть слугувати підставою для прийняття оспорюваних ППР.

Позивачем на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надіслано клопотання про розгляд адміністративної справи без участі представника позивача.

Відповідач1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача2, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.06.2014р. по 27.05.2016р., за результатами якої складено акт від 02.06.2016р.№292/28-03-46-32183383, яким встановлено порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, п.2032.2 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по наступним податковим деклараціям: за травень 2014 року у загальній сумі 1 566 671,38грн. з затримкою до 30 календарних днів, за червень 2014 року у загальній сумі 803 108,23грн. з затримкою до 30 календарних днів, за липень 2014 року у загальній сумі 1 369 114,19грн. з затримкою до 30 календарних днів, за серпень 2014 року у загальній сумі 1 131 716,39грн. з затримкою до 30 календарних днів, за грудень 2015 року у загальній сумі 1 476 843,72грн. з затримкою до 30 календарних днів та більше, за січень 2016 року у загальній сумі 33,00грн. з затримкою більше 30 календарних днів, за лютий 2016 року у загальній сумі 38 687.00 грн. з затримкою більше 30 календарних днів.

Як вбачається з акту перевірки, погашення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за спірними деклараціями відбулось за рахунок надміру сплачених позивачем платежів з податку на прибуток авансовані внески та наданням позивачем уточнюючих декларацій з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 29.02.2016р. №9025544550, яким зменшено суму нарахованого податкового зобов'язання за грудень 2015р. у розмірі 33 грн. та від 07.04.2016р. №9050753250, яким зменшено суму нарахованого податкового зобов'язання за грудень 2015р. у розмірі 8грн.

Внаслідок встановленого порушення Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби прийнято податкові повідомлення-рішення форми Ш від 30.06.2016р.: - №0000084300, яким на підставі ст..126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4920643,2 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 492064,32грн.; - №0000094300, яким на підставі ст..126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1465530,7 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 293106,14грн.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків, згідно до п. 126.1 якої уразі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, відповідно до пункту 43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно до п.43.2 наведеної норми у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

За приписами п.43.3, п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п.43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що Податковим кодексом України встановлено можливість погашення платниками податків грошових зобов'язань за рахунок наявної переплати з інших платежів, а реалізація такої можливості здійснюється шляхом подання відповідної заяви платником податків з правом визначити джерело сплати грошових зобов'язань, якому кореспондує обов'язок податкового органу здійснити відповідне зарахування без будь-яких додаткових дій.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 19 листопада 2015 року по справі К/800/37879/15.

З витягу картки облікових рахунків позивача вбачається, що на дату виникнення зобов'язання зі сплати суми податку на додану вартість за травень 2014р., червень 2014р., липень 2014р., серпень 2014р. лютий 2016р., по особовому рахунку позивача обліковувалась переплата з податку на прибуток авансові внески.

Позивач звертався до податкового органу з відповідними заявами від 19.03.2014р., 23.06.2014р., 21.07.2014р., 15.08.2014р., 15.09.2014р. та від 29.03.2016р. про зарахування суми переплати з податку на прибуток в рахунок сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Однак, перерахування надміру сплаченої суми податку на прибуток в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість було проведено податковим органом після закінчення встановлених граничних строків сплати.

Виходячи з приписів ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань є, зокрема, надміру сплачені суми такого платежу або надміру сплачені суми з інших платежів до відповідних бюджетів.

У п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату настання граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2014р., червень 2014р.,липень 2014р., серпень 2014р., лютий 2016р., до відповідного бюджету були зараховані надміру сплачені суми податку на прибуток авансованих внесків та позивачем було подано до податкового органу відповідні заяви про зарахування суми переплати в рахунок погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, а тому відповідачем безпідставно було прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш від 30.06.2016р. №0000084300 про застосування штрафних санкцій в сумі 113171,64 грн. (при сплаті 16.10.2014р. 11341716,39 грн. ), в сумі 156667,14 грн.( при сплаті 10.07.2014р. 1566671,38 грн.), в сумі 136911,42 грн. ( при сплаті 09.09.2014р. 1369114,19 грн.), в сумі 80310,82 грн. (при сплаті 08.08.2014р. 803108,23 грн.) та податкове повідомлення-рішення форми Ш від 30.06.2016р. №0000094300 про застосування штрафних санкцій в сумі 7737,40 грн. (при сплаті 27.05.2016р. 38687,00 грн.)

На дату настання граничного строку сплати грошового зобов'язання зі сплати суми податку на додану вартість за грудень 2015р. терміном сплати 30.01.2016р., січень 2016р. терміном сплати 01.03.2016р. у позивача відсутня переплата з податку на прибуток.

Як вбачається з витягу картки облікових рахунків, сума переплати з податку на прибуток авансові внески в розмірі 5 054 294,78 грн. виникла у позивача 21.03.2016р. Тобто, на дату настання граничного строку сплати грошового зобов'язання зі сплати суми податку на додану вартість за грудень 2015р. та січень 2016р. у позивача була відсутня переплата, а тому застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату суми податку на додану вартість за ці звітні періоди колегія суддів вважає правомірним.

Податковим повідомлення-рішенням від 30.06.2016р. №0000084300 до позивача застосовані також штрафні санкції в сумі 3,30 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2015р. при поданні уточнюючого розрахунку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 29.02.2016р. №9025544550, яким зменшено суму нарахованого податкового зобов'язання за грудень 2015р. у розмірі 33 грн.

Податковим повідомлення-рішенням від 30.06.2016р. №0000094300 до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 01,60 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2015р. при поданні уточнюючого розрахунку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 07.04.2016р. №9050753250, яким зменшено суму нарахованого податкового зобов'язання за грудень 2015р. у розмірі 8,00 грн.

Відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Колегія суддів зазначає, що згідно положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, за змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, оскільки подання платником податків у встановленому порядку контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань чинним податковим законодавством не визначено як джерело погашення податкового боргу, то, з врахуванням встановлених у даній справі обставин, застосування до позивача штрафу в сумі 3,30 грн. та 01,60 грн. передбаченого з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, судова колегія вважає безпідставним.

Аналогічна позиція викладена у постанові ВАСУ від 08.08.2016 р по справі №К/800/47967/15

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року по справі №805/2332/16-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року по справі №805/2332/16-а - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 червня 2016 року №0000094300, №0000084300 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби форми Ш від 30.06.2016р. №0000084300 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 487 064, 32 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби форми Ш від 30.06.2016р. №0000094300 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 7 739,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ (Код ЄДРПОУ 32183383, 87510, Донецька область, м.Маріуполь, проспект Адмірала Луніна,2) сплачений судовий збір в сумі 15 586,30 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесять шість) грн. 30 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 березня 2017 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 30 березня 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г.Гаврищук

Судді: А.А.Блохін

М.Г.Сухарьок