ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
22 березня 2017 року м. Київ К/800/8456/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі №2а-890/10/1570 за позовом Приватного акціонерного товариства АДМ Іллічівськ до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства АДМ Іллічівськ до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість - задоволено частково.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 Іллічівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2016.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Іллічівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області 16.03.2017 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків.
З доданої відповідачем до касаційної скарги копії ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 вбачається, що вказане судове рішення набрало законної сили з моменту проголошення, а тому касаційну скаргу на таке рішення відповідачем подано з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку. При цьому відповідач порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження, утім клопотання про поновлення строку касаційного оскарження оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції не надано.
Разом з тим, згідно з частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються, зокрема, копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
У порушення сказаних вимог Кодексу відповідачем не додано до касаційної скарги копії касаційної скарги для позивача.
Крім того, з 01.09.2015 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI.
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , з урахуванням змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору , за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається з поданої касаційної скарги, вимоги частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.
Натомість до касаційної скарги Іллічівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано відсутністю відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України, що позбавляє податковий орган можливості виконати вимоги положень частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.
Враховуючи викладене, на підтвердження поважності пропуску строку відповідачу слід надати обґрунтоване клопотання, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом, а також надати документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі та копію касаційної скарги для позивача.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.
Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -
У Х В А Л И Л А :
1. Відмовити в задоволенні клопотання Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі №2а-890/10/1570.
2. Касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі №2а-890/10/1570 за позовом Приватного акціонерного товариства АДМ Іллічівськ до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість - залишити без руху.
3. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2017 |
Оприлюднено | 31.03.2017 |
Номер документу | 65624365 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні