Ухвала

від 17.05.2017 по справі 2а-890/10/1570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 травня 2017 року м. Київ К/800/8456/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі №2а-890/10/1570 за позовом Приватного акціонерного товариства АДМ Іллічівськ до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства АДМ Іллічівськ до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість - задоволено частково.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 Іллічівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2016.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Іллічівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області 16.03.2017 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2017 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху, з огляду на те, що податковим органом не порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження, а також у зв'язку з невиконанням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до касаційної скарги не додано копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та документу про сплату судового збору, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому було зазначено, що на підтвердження поважності пропуску процесуального строку слід надати докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк визначений законом.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 22.03.2017 була отримана відповідачем 30.03.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102918872130.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.03.2017 скаржником направлено до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено касаційну скаргу з копією для позивача, клопотання про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень та клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування яких відповідач посилається на арешт коштів.

Наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій підстави пропуску такого строку не є поважними.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

У підтвердження обставин щодо відсутності матеріальної можливості здійснити сплату судового збору відповідачем надано копію листа Управління Державної казначейської служби України у місті Іллічівську Одеської області від 17.06.2016 № 02-29/235 щодо визначення рахунку для безспірного списання коштів для сплати судового збору у справі № 815/6280/15.

Утім, вказаний доказ не підтверджує неможливості здійснити сплату судового збору у справі №2а-890/10/1570.

Податковий орган не надав доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.

Розглянувши клопотання Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.

На момент постановлення даної ухвали вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.03.2017 відповідачем виконано не повністю.

Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги , залишеної без руху.

Згідно з частиною шостою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі №2а-890/10/1570.

2. Касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі №2а-890/10/1570 за позовом Приватного акціонерного товариства АДМ Іллічівськ до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість - повернути.

2. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна